Рішення № 34408225, 29.10.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/5201/13 Головуючий у 1 інстанції: Мінгазов Р.В.

Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року м . Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Гончара О.С., суддів Маловічко С.В., Воробйової І.А.

при секретарі: Свинаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 22 серпня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначало, що 29.09.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н, за яким позичальник отримав кредит у сумі 250,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав та надав позичальнику кредит на суму 250,00 грн., шляхом перерахування коштів на відповідний картковий рахунок. У подальшому збільшив ліміт кредитування. У порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував. Станом на 29.03.2013р. заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором складає 25 992 грн. 55 коп., з яких: сума заборгованості за кредитом - 8365,98 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 9203,70 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 6708,94 грн., а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: фіксована частина штрафу - 500 грн., процентна складова штрафу - 1213,93 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 25992 грн. 55 коп. за кредитним договором та судовий збір в сумі 259 грн. 93 коп.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 22 серпня 2013 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежне дослідження доказів по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 вересня 2007р. між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за яким, Банк надав йому грошові кошти у сумі 250.00 гривень, а ОСОБА_2 отримав їх у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Згідно умов кредитного договору, який складається із заяви позичальника та Умов і правил надання банківських послуг, кредит надано з умовою сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1,9% в місяць з розрахунку 360 днів у році + 1 % комісія. Термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії платіжної картки, тому строком повернення кредиту суд визначив вересень 2009р.

Встановивши вказані обставини, наявність порушення умов договору з боку ОСОБА_2 та суму заборгованості позичальника перед Банком у розмірі 25 992,55 грн., суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову про стягнення цієї заборгованості у зв»язку з пропуском Банком трирічного строку позовної давності.

Проте судова колегія вважає, що вказаний висновок суду є невірним, оскільки, розглядаючи спір, суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст. 212-214 ЦПК України щодо повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, не дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками спору, та безпідставно застосував закон, згідно з яким вирішив справу, який не підлягав застосуванню в даному випадку.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, вс?тановлених договором, а позич?альник зобов'язується поверн?ути кредит та сплатити процен?ти.

Відпов?ідно до ст. 629 ЦК України укладений між сторонами договір є обов'язковим для в?иконання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зазнач?ений договір є підставою вини?кнення зобов'язань.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або інших умов та ви?мог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, я?кщо інше не встановлено догов?ором або законом.

Статтею 257 ЦК України загаль?на позовна давність встановл?юється тривалістю у три роки.

Судом в?становлено, що кредитний дого?вір між ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_2 є споживчим і тому на нього розповсюджуються положення Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України "Про зах?ист прав споживачів" кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Саме цю норму закону застосував суд, відмовляючи в задоволенні позову банку, що не потребує окремої заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Однак при цьому, висновки суду щодо настання строку повернення кредиту, а відтак і про початок строку позовної давності у вересні 2009р. не відповідають умовам вказаних складових кредитного договору, зокрема, Умовам і Правилам надання банківських послуг.

Згідно заяви позичальника, ОСОБА_2 погодився, що його заява разом з пам?'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами, складає? між ним та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить його підпис на заяві? (а.с. 6-зв). Порядо?к погашення кредиту визначен?ий розділом 6 Умов і правил надання банківських послуг.

Із заяви відповідача (а.с. 6) видно, що термін дії кредитного ліміту відповідає терміну дії карти, дія якої за умовами договору закінчується в жовтні 2009р.

Відповідно до п. 1.2 умов надання банківських послуг (а.с.12), ці умови регулюють відносини між банком та клієнтом щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а також інш?их банківських послуг, указан?их в Заяві. Пунктом 9.12 цих умов встановлено, що договір діє упродовж 12 місяців з момен?ту підписання, та передбачено? автоматичне пролонгування д?ії договору на такий самий стр?ок у разі, якщо жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення д?оговору.

Відмовляючи банку в позові, суд першої інстанції залишив поза увагою доводи ПАТ КБ "ПриватБанк" в цій частині, не дослідивши належним чином Умов договору, зокрема, змісту п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, за яким договір діє протяг?ом 12 місяців з моменту підписання, однак, якщо протягом цьог?о строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про завершення дії договору, він автоматично пролонгується на такий самий строк.

За матеріалами справи та з особистих пояснень відповідача вбачається, що він з питання розірвання або припинення дії договору до Банку не звертався, тому договір про надання банківських послуг пролонговувався на нові строки, а відтак банком не був пропущений строк позовної давності. Тому, на думку колегії, порушене пр?аво Банку підлягає захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення заборгованості за кредитним договором в межах розміру заявлених вимог.

За викладених обставин, у відповідності до вимог п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду скасуванню із ухваленням у справі нового рішення про задоволення позову банку.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 22 серпня 2013 року у цій справі скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО 305299, суму заборгованості за договором надання банківських послуг б/н від 29 вересня 2007р. в розмірі 25 992,55 грн. ( двадцять п»ять тисяч дев»ятсот дев»яносто дві гривні п»ятдесят п»ять копійок)), в т.ч.: заборгованість за кредитом - 8365,98 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 9 203,70 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 6708,94 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 1213,93 грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ, рахунок № 64993919400001, МФО 305299, судовий збір у сумі 389,89 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: