Рішення № 3440769, 07.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.04.09 р. Справа № 10/32

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В.В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Ахметова Н.В. – довіреність; Буланий М.С. – довіреність;

від відповідача 1 – не з’явився;

від відповідача 2 – не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом закрите акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка,

до відповідачів: 1) відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля” м. Краснодон Луганської області, 2) закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк;

про стягнення вартості недостачі в сумі 2191,30грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, закрите акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка (далі - Макіївкокс), з позовом до відповідачів: 1) відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля” м. Краснодон Луганської області (далі – Краснодонвугілля), 2) закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк (далі – Донецьксталь); про стягнення вартості недостачі вугільного концентрату у розмірі 2191,30грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на залізничні накладні №№49701709, 49701860; Акти приймання продукції по кількості №1020/п від 17.08.2007 р. та №1071/п від 24.08.2007р.; Акт про вагу тари №1020 від 19.08.2007р.; посвідчення №1020 від 17.08.2007р. та №1071 від 24.08.2007р.; рахунки-фактури №26957 від 15.08.2007р. та №27764 від 23.08.2007р.; платіжні доручення №5107 від 20.08.2007р. та №5188 від 23.08.2007р.; розрахунок суми позову.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з’явився, відзив не надав, поважних причин нез’явлення не сповістив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчать повідомлення про вручення №10895134 та №11125855.

Представник відповідача 2 у відзиві №17/17-534юр від 27.02.2009р. та судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі та наполягає на тому, що накладна є основним перевізним документом, який надається вантажовідправником разом з вантажем залізниці і є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу. Відповідно до статей 24, 37 Статуту залізниць України (далі – Статут) вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

В останнє судове засідання представник відповідача 2 не з’явився, поважних причин неявки не сповістив.

Суд вважає надані позивачем документи достатніми для розгляду спору по суті та, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, позов розглянуто за наявними у справі матеріалами за відсутності відповідачів.

Позивачем неодноразово надавались уточнення до позовних вимог. 16.03.2009р. представник позивача надав заяву №07-1195 від 16.03.2009р. про уточнення позовних вимог, в якої просить виключити Донецьксталь як неналежного відповідача, визнати Краснодонвугілля належним відповідачем та стягнути з останнього вартість недостачі вугільного концентрату у розмірі у розмірі 2191,30грн.

Судом вказане клопотання не задоволено, як таке, що не відповідає положенням статей 22, 24 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з наданих до суду документів, 01.10.2003 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Макіївкокс” (покупець - позивач по справі ) та Донецьксталь (продавець) був укладений договір №2080дс/292 на поставки вугільної продукції зі строком дії до 31.12.2004р.

Додатковою угодою від 04.11.2003 р. у зв’язку з перереєстрацією сторони змінили найменування покупця з товариства з обмеженою відповідальністю „Макіївкокс” на закрите акціонерне товариство „Макіївкокс”, додатковою угодою від 27.12.2006р. продовжили термін дії договору до 31.12.2007р.

Пунктом 4.2. договору № 2080дс/292 від 01.10.2003р. сторони визначили, що приймання товару здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості №П-7 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № П-6 (далі - Інструкція № П-6).

На виконання вищевказаного договору №2080дс/292 та договору №ДУК-01/06-12р/12247дс, укладеного 30.09.2006р. між Донецьксталь та товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ”, вантажовідправником - Краснодонвугілля (відповідач 1 по справі) відповідно до залізничних накладних №49701709 (вагони №№68824754, 67858035, 66814922, 66371634, 657042315, 68820562) та №49701860 (вагони №№67170423, 68403526, 60668654) відправлено 608 600кг вугільного концентрату марки «Ж».

17.08.2007р. за накладною №49701709 та 24.08.2007 р. за накладною №49701860 на станцію призначення Харцизьк Донецької залізниці вантаж прибув у справних вагонах, без слідів втрати та розкрадання та того ж дня був виданий вантажоодержувачу - Макіївкокс (позивач по справі).

Приймаючи вантаж відповідно до вимог договору №2080дс/292 за порядком визначеним Інструкцією П-6, була виявлена недостача товару, про що вантажоодержувач повідомив вантажовідправника, а приймання продукції зупинив до прибуття представника останнього.

19.08.2007р. та 26.08.2007р. представниками позивача було продовжено приймання продукції та складені акти про вагу тари № 1020п від 17.08.2007р. та №1071п від 24.08.2007р., за результатами перевірки маси вантажу були складені акти № 1020 від 19.08.2007р. та № 1071 від 26.08.2007р. та встановлена недостача продукції у загальній кількості 3616кг.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відвантаження вугільного концентрату у серпні 2007р. здійснювалось Краснодонвугілля (відповідачем 1 по справі) на виконання умов договору №ДУК-01/06-12р/12247дс, укладеного 30.09.2006р. між Донецьксталь та товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ”.

Як вже зазначалось вище, Макіївкокс (позивач по справі) є вантажоодержувачем вугільного концентрату за спірною поставкою і одночасно його покупцем за договором №2080дс/292, укладеним 01.10.2003р. з Донецьксталь.

Відповідно до Розділу 1 договору № 2080дс/292, продавець зобов’язується передати, а покупець прийняти і оплатити на умовах договору вугільну продукцію (товар), номенклатура, кількість, ціна, строки і умови поставки якого погоджені сторонами у додаткових угодах.

Відповідно до Розділу 3 зазначеного вище договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем в гривнях шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця в строки , обумовлені сторонами у додаткових угодах.

Суд дослідив рахунки-фактури №26957 від 15.08.2007р. та №27764 від 23.08.2007р., а також платіжні доручення №5107 від 20.08.2007р. та №5188 від 23.08.2007р., та встановив, що вантажоодержувач - позивач по справі, вказану партію товару, яка була відвантажена 15.08.2007р. за залізничною накладною №49701709 та 13.08.2007р. за залізничною накладною №49701860, сплатив у повному обсязі шляхом перерахування на рахунок Донецьксталь грошових коштів у розмірі 368 811,60рн. за ціною 505грн. за 1тн.

На станцію призначення Харцизьк Донецької залізниці вантаж прибув у справних вагонах, без слідів втрати, розкрадання під час перевезення і 17.08.2007р. та 24.08.2007р. був виданий Макіївкокс залізницею без перевірки маси вантажу згідно зі статтею 52 Статуту залізниць України, про що свідчить відповідна відмітка на зворотному боці залізничних накладних №49701709, 49701860.

Як зазначено у пунктом 4.2. договору №2080дс/292, приймання товару за кількістю здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № П-6.

Відповідно до пункту 4.4. договору №2080дс/292 (з урахуванням змін від 15.01.2007 р.) сторони договору №2080дс/292 встановили, що в актах прийому-передачі товару, які складаються між продавцем та покупцем, у графі «кількість» вказується кількість товару за даними, відображеними в перевізних документах. Питання та спори щодо недостачі товару розглядаються в претензійно-позовному порядку без урахування актів прийому-передачі товару на підставі Актів, складених за Інструкцією № П-6.

За результатами перевірки маси вантажу без представника вантажовідправника, вантажоодержувачем була встановлена недостача продукції у загальній кількості 3616кг, про що були складені Акти №1020 від 19.08.2007р. та №1071 від 26.08.2007р. про приймання продукції за кількістю.

В силу статті 306 Господарського кодексу України та статті 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексам, законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезення встановлюється договором, якщо інше не визначено, зокрема, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Так на перевезення вантажів залізничним транспортом, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під’їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування, поширюються норми Статуту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р.

Отже, надавши залізниці накладні №49701709, 49701860 і вантаж, відповідач Краснодонвугілля уклав з залізницею угоду на перевезення спірних вагонів, при цьому Донецьксталь не є стороною за цією угодою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Краснодонвугілля є належним відповідачем по справі.

Відповідно до статті 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договором.

Так, згідно статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Статтею 111 Статуту визначено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Судом встановлено, що у зв’язку з відсутністю ознак втрати, видача вантажу залізницею здійснювалась за спірною поставкою на підставі статті 52 Статуту залізниць України.

Як убачається з залізничних накладних №49701709, 49701860 поставка вугільного концентрату здійснювалось у дев’яти вагонах навалом, навантаження вагонів здійснювалось засобами відправника, вантаж зважено на 150тн вагових вагах.

За змістом статті 37 Статуту, у накладній зазначається маса вантажу, яка визначається відправником.

При цьому, відповідно до положень статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Відповідно до частини 2 статті 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

У відповідності до частини 1 п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р., вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначені маси нетто.

За приписами частини 2 п.27 Правил видачі вантажів норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) визначається при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні.

Як убачається з розрахунку наданого позивачем ним застосовано 1% природної втрати та понаднормативна недостача складає 3616кг.

При цьому суд вважає, що розрахунок позивача та застосування 1% природної втрати по кожному з вагонів є вірним (вказана позиція викладена у пункті 17 Інструктивних вказівках Державного Арбітражу СРСР № И-1-6 від 31.12.1982 р.).

Крім того, суд враховує той факт, що позивач на виконання умов договору №2080дс/292, здійснив перевішування пустих вагонів, визначивши їх фактичну вагу, що зазначено в Актах №1020 від 19.08.2007р. та №1071 від 26.08.2007р.

Зважування позивачем здійснювалось на справних 150тн вагах, перевірених лабораторією Держстандарту 11.10.2006р.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що Краснодонвугілля є належним відповідачем за цим позовом, оскільки стаття 24 Статуту, передбачає, що саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

Таким чином, враховуючи підстави заявленого позову, те, що вантажовідправником за спірною відправкою є Краснодонвугілля, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимог, заявлених до відповідача 2 ЗАТ „Донецьксталь”, суд виходить з наступного.

За змістом ст.37 Статуту, у накладній зазначається маса вантажу, яка визначається відправником. При цьому, відповідно до ст.24 Статуту, саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

Як встановлено судом, Донецьксталь є саме продавцем вугільного концентрату за договором №2080дс/292 від 01.10.2003р., де покупець – Макіївкокс, в той час як вантажовідправником, що згідно законодавства відповідає за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній є Краснодонвугілля.

З огляду на зазначене, позовні вимоги до відповідача 2 – Донецьксталь, необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача 1 у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статті 908,909 Цивільного кодексу України, статтею 306, 307 Господарського кодексу України, статей 24, 105, 110, 111 Статуту залізниць України, керуючись статтями 22, 32, 33, 36, 43, 49, 69, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Частково задовольнити позовні вимоги закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка заявлені до відповідачів: 1) відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля” м. Краснодон Луганської області, 2) закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк; про стягнення вартості недостачі вугільного концентрату у розмірі 2191,30грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля” (94400, Луганська область, м. Краснодон, вул. Комсомольська, 5, ЄДРПОУ 32363486) на користь закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1, ЄДРПОУ 32598706) вартість недостачі вугільного концентрату у розмірі 2191,30грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка заявлені до відповідача - закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – еталургійний завод” м. Донецьк, про стягнення вартості недостачі вугільного концентрату у розмірі 2191,30грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля” (94400, Луганська область, м. Краснодон, вул. Комсомольська, 5, ЄДРПОУ 32363486) на користь закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1, ЄДРПОУ 32598706) витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Суддя

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1прим. – у справу.