Рішення № 3440749, 14.04.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.09р.

Справа № 6/64-09

За позовом Дочірнього підприємства "Прикарпаттявторкольормет", м. Івано-Франківськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма "Техметалосервіс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 19 591,45 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Зайцев Я.Ю., директор

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Дочірнього підприємства "Прикарпаттявторкольормет", м. Івано-Франківськ–далі по тексту–позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма "Техметалосервіс", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 17 852,64 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем довгострокового договору купівлі-продажу металобрухту-товару №03/011 від 11.03.2003 р.

Додатково, за несвоєчасне виконання зобов’язань по оплаті поставленого та отриманого товару, на підставі п.7.2 умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 974,32 грн. пені та за порушення грошових зобов’язань, на підставі ст. 625 ЦК України - інфляційних у сумі 642,70 грн. та 3% річних у сумі 121,79грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 195,92 грн. –держмита, 118,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Крім цього, позивач звернувся до суду з письмовою заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача без зазначення суми на яку накласти арешт.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з`явився, у відзиві на позов надав та в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнає і просить суд відстрочити виконання рішення суду на 2 місяці, посилаючись на тимчасове скрутне фінансове становище.

26.03.2009 р. на підставі ст.77 ГПК України слухання справи було відкладено до 07.04.2009 р. з тих підстав, що ні позивач ні відповідач у судове засідання не з’явилися та відповідач звернувся з клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

07.04.2009 р. було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання за відсутністю позивача, який звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2003 р. між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір купівлі-продажу товару № 03/011, у відповідності з п.1.1 умов якого позивач відвантажив на адресу відповідача товар на загальну суму 35 013,50 грн., який відповідач відповідно до залізничної квитанції про приймання вантажу від 27.10.2008 р. та акту приймання-передачі товару від 31.10.2008 р., підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін, прийняв від позивача товар на загальну суму 35 013,50 грн. і який відповідно до п.5.2 умов вищеназваного договору зобов’язався оплатити на протязі 3 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі товару від 31.10.2008 р. товару, тобто до 05.11.2008 р., але згідно банківської виписки станом на день розгляду справи у суді оплатив отриманий товар частково у сумі 17 160,86 грн., у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 17 852,64 грн. заборгованості за поставлений, але неоплачений відповідачем товар на підставі умов договору купівлі-продажу товару № 03/011 від 11.03.2003 р., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання для огляду та залучених у копіях до матеріалів справи та не заперечується відповідачем по суті спору.

Додатково, за несвоєчасне виконання зобов’язань по оплаті поставленого та отриманого товару, на підставі п.7.2 умов договору позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 974,32 грн. пені та за порушення грошових зобов’язань на підставі ст. 625 ЦК України - інфляційних у сумі 642,70 грн. та 3% річних у сумі 121,79 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 195,92 грн. –держмита, 118,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Крім цього, позивач звернувся до суду з письмовою заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача без зазначення суми на яку накласти арешт.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважного представника відповідача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 17 852,64 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду та залучених у копіях до матеріалів справи, та визнається відповідачем по суті спору у повному обсязі у відзиві на позов та в судовому засіданні.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 17 852,64 грн., яку відповідач по суті визнає у повному обсязі у відзиві на позов та в судовому засіданні, то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 17 852,64 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача за несвоєчасне виконання зобов’язань по оплаті поставленого та отриманого товару, на підставі п.7.2 умов договору - 974,32 грн. пені слід визнати необґрунтованими, документально не доведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню, оскільки даним пунктом сторони в договорі не визначили порядок нарахування штрафних санкцій, а саме: за день, місяць, рік та період, за який сплачується пеня.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача за порушення грошових зобов’язань на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних у сумі 642,70 грн. та 3% річних у сумі 121,79 грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 195,92 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, частково документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача без зазначення суми на яку накласти арешт, слід визнати необґрунтованою, документально недоведеною, а отже такою, що не підлягає задоволенню.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на 2 місяці, з посиланням на тимчасове скрутне фінансове становище, слід визнати обґрунтованою, документально доведеною, а отже такою, що підлягає задоволенню частково, а саме з відстрочкою виконання рішення суду строком на 1 місяць.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми "Техметалосервіс" (49061, м. Дніпропетровськ, вул. Котляревського, б. 5, кв. 28, код ЄДРПОУ 31136772) на користь Дочірнього підприємства "Прикарпаття-вторкольормет" Західно-українського закритого акціонерного товариства "Вторкольормет" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, буд. 41-А, код ЄДРПОУ 20551601) 17 852,64 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві гривень 64 коп.) - основного боргу, 642,70 грн. (шістсот сорок дві гривень 70 коп.) - інфляційних, 121,79 грн. (сто двадцять одна гривень 79 коп.) -3% річних, 186,17 грн. (сто вісімдесят шість гривень 17 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ з відстрочкою виконання судового рішення до 07 травня 2009 року.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано - 13.04.2009р.