Рішення № 34406960, 25.10.2013, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/262/2065/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2013 року Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:

головуючої судді - Панас Н.Л.

при секретарі - Гриценко М.Ф.

за участю представника позивача - Земблінової О.Ю.

та відповідачки - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

04 червня 20007 року позивач звернувся до суду з позовом, де вказує, що відповідачка мешкає у квартирі АДРЕСА_1 та користується послугами опалення. Однак оплату за отримані послуги здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі. Сума заборгованості за період з 01.07.2005 року по 01.03.2007 року складає 2064 грн. 29 коп.. Просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн..

Заочним рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 21 червня 2007 року № 2-2322/07 позовні вимоги ККП ДМР «Донецькміськтепломережа» задоволені та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ККП ДМР «Донецькміськтепломережа» суму заборгованості за надання послуг теплопостачання за період з 01.07.2005 року по 01.03.2007 року у сумі 2064 грн. 29 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.; на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн..

Ухвалою Пролетарського районного суду м. Донецька від 14 жовтня 2013 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено та скасовано вищевказане рішення суду.

У судовому засіданні представник позивача, яка діє на підставі довіреності, Земблінова О.Ю. надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, заявлені позовні вимоги підтримала і просила задовольнити.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, пояснила, що вона не укладала з позивачем договір про надання послуг теплопостачання, а тому не повинна сплачувати ніяку заборгованість; коли не було лічильника оплату за надання вказаних послуг проводила у тому обсязі, у якому мала змогу - у розмірі 15% від її заробітної плати. Крім того, пояснила, що деякий час в одній з кімнат у квартирі не було батареї, але про вказаний факт нікого у письмовій формі вона не сповіщала. Крім того пояснила, що державна виконавча служба неправомірно стягувала з неї заборгованість за заочним рішенням та станом на день розгляду справи має місце пропуск позивачем строку позовної давності, а тому просила відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі.

Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як передбачено ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку зазначені у ч.ч. 1, 2 ст. 29 вищевказаного закону, згідно з якими договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Відповідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, до яких позивач не відноситься.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі положень ст.ст. 156, 162 Житлового кодексу Української РСР наймач та члені його сім'ї повинні своєчасно та у повному обсязі сплачувати комунальні послуги.

Як вбачається з витягу з особового рахунку на квартиру відповідачка зареєстрована та мешкає у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 3).

Згідно відповіді на запит УПСЗН Пролетарської районної у м. Донецьку ради № вх.01/967/0115/03 від 22.10.2013 року ОСОБА_2 у період з 01.01.2005 року по 01.10.2008 року за призначенням субсидії на житлово-комунальні послуги до управління не зверталася (а.с. 37).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідачка має заборгованість по оплаті послуг теплопостачання за період з 01 липня 2005 року по 01 березня 2007 року в сумі 2064 грн. 29 коп. (а.с. 4).

З відповіді на запит Шахтарського технікуму Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського № 464 від 18.10.2013 року вбачається, що за виконавчим листом № 2-322, виданим Пролетарським районним судом м. Донецька 12.02.2008 року з ОСОБА_2 стягнуто заборгованості на користь ККП «Донецькміськтепломережа» у сумі 1597грн. 87 коп., з них виконавчого збору - 182 грн. 15коп., сума витрат - 28 грн. 84 коп., борг - 1386 грн. 88 коп. (а.с. 38).

Таким чином, станом на день розгляду справи відповідачка має непогашену заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 677 грн. 41 коп. (2064 грн. 29коп. - 1386 грн. 88 коп.).

Суд не приймає до уваги доводи відповідачки про те, що у зв'язку з відсутністю договору щодо надання послуг між позивачем та відповідачкою, остання не повинна оплачувати надані послуги. Також суд не приймає до уваги заяву відповідачки про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки позивач подав заяву про стягнення заборгованості 04 червня 2007 року, тобто до спливу загальної позовної давності.

Таким чином, з урахуванням фактично стягнутих з відповідачки сум, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 677 грн. 41 коп..

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1 грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (30 грн. - 28 грн. 84 коп.).

На підставі положень ст. 82 ЦПК України суд вважає можливим звільнити відповідачку від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Комунального Комерційного підприємства Донецької Міської Ради «Донецькміськтепломережа» р\рахунок 26004040068 в Донецькому центральному регіональному відділенні ПАТ «Мегабанк», МФО 351629, ЄДРПОУ 33257089 заборгованість за період з 01.07.2005 року по 01.03.2007 року в сумі 677 грн. 41 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 1 грн. 16 коп., а всього 678 (шістсот сімдесят вісім) грн. 57 коп..

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

ОСОБА_2 від сплати судового збору звільнити.

На підставі положень ч. 3 ст. 209 ЦПК України відкласти складання повного рішення на строк не більше як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.Л. Панас