Рішення № 34406302, 25.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 2-109/12 Головуючий у І інстанції Дубас Т.В.Провадження № 22-ц/780/4209/13 Доповідач у 2 інстанції БерезовенкоКатегорія 26 25.10.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Березовенко Р.В.,

суддів: Воробйової Н.С., Верланова С.М.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 червня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" до ОСОБА_1 про стягнення боргу та процентів за договором позики та звернення стягнення на майно.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року позивач ТОВ «Азовська продовольча компанія» звернулось до Києво-Святошинського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу та процентів за договором позики, та звернення стягнення на майно. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що згідно укладеного між ТОВ «Азовська продовольча компанія» і ОСОБА_1 договору позики № б/н від 24 червня 2008 року, відповідачеві була надана безпроцентна позика у розмірі 127 000,00 грн. згідно п. 7.2. Договору.

Виконання зі сторони відповідача обов'язків по поверненню грошових коштів було забезпечено заставою, згідно п. 5.2. Договору, у якості забезпечення виконання зобов'язання позичальника по поверненню коштів, останній надав позикодавцю (позивачу) в заставу майно, а саме легковий автомобіль Nissan Primera 1.6, 2007 оку випуску, колір бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2 двигуна 1.597 куб.см. При цьому предмет застави залишається у володінні позичальника.

Згідно п. 5.1. договору сума позики повинна повертиться щомісяця частками, не пізніше 20-го числа кожного місяця, при цьому розмір часток (щомісячних платежів) повинен бути не менш ніж 5292,00 грн.

Однак, відповідачем були порушені вказані умови договору. Неповернута сума позики складає 108 900 грн. тому позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу з урахуванням пені у сумі 8190,78 грн., 3 % річних у сумі 7733,39 грн., та індексу інфляції в розмірі 31907,70 грн., а всього 166 731,81 грн. В рахунок погашення заборгованості за договором позики № б/н від 24 червня 2008 року звернути стягнення на майно ОСОБА_1 на користь ТОВ «Азовська продовольча компанія» для часткового задоволення забезпечення заставою вимог ТОВ «Азовська продовольча компанія» шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження тертій особі, а саме: легковий автомобіль Nissan Primera 1.6, 2007 року випуску, колір бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2 двигуна 1.597 куб.см. Стягнути з відповідача судові втрати.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 червня 2013 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія'" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Азовська продовольча компанія" суму боргу у розмірі 942 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпеченим в сумі 90 грн., судовий збір в сумі 188, 20 грн., а всього 1220,20 грн. (тисяча двісті двадцять гривень та двадцять копійок). В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилався на те, що судом не взято до уваги висновки судових почеркознавчої та технічної експертиз, які встановили підроблення доказів погашення боргу відповідачем. Також, суд не надав оцінки вимогам позивача щодо звернення стягнення на майно ОСОБА_1 для часткового задоволення забезпечених заставою вимог шляхом продажу автомобіля третій особі. Рішенням не покладено обов'язок на відповідача сплатити штрафні санкції пропорційно стягнутої суми заборгованості у розмірі 930 грн., яка в резолютивній частині рішення становила 942 грн. Судом не досліджено доказів, на які посилався позивач, чим порушено ст.ст. 58, 59, 66, 179, 213 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 червня 2008 року укладено договір позики № б/н між ТОВ «Азовська продовольча компанія» і ОСОБА_1, на підставі якого відповідачем була отримана позика в сумі 127 000 грн.

Згідно п. 4.1. термін, на який видається позика визначається з моменту набуття чинності цим договором до 01 серпня 2010 року.

Згідно п. 5.1. договору сума позики повинна повертатися щомісяця частками, не пізніше 20-го числа кожного місяця, при цьому розмір часток (щомісячних платежів) повинен бути не менш ніж 5292,00 грн.

Виконання зі сторони відповідача обов'язків по поверненню грошових коштів було забезпечено заставою, згідно п. 5.2. Договору, у якості забезпечення виконання зобов'язання позичальника по поверненню коштів, останній надав позикодавцю (позивачу) в заставу майно, а саме, легковий автомобіль Nissan Primera 1.6, 2007 року випуску, колір бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2 об'єм двигуна 1.597 куб.см.

Відповідно до п 5.3. позика повертається шляхом повернення позичальником відповідних сум в касу підприємства або на банківський рахунок позикодавця. Місце повернення позики - Донецька область.

Відповідно до п. 5.5. у випадку припинення трудових правовідносин між позичальником та ТОВ «Імпактрансстрой» до настання строку повернення повної суми позики позичальник зобов'язаний достроково, протягом десяти днів, з дати звільнення повернути позикодавцю всю суму позики, яка залишилась неповерненою на день звільнення. У випадку не виконання позичальником цього обов'язку позикодавець має право звернути стягнення на майно, передане позичальником у заставу як забезпечення виконання зобов'язань за цим договором.

За домовленістю сторін на момент укладення цього договору предмет застави оцінено у сумі 127 000 грн.

Згідно з п. 7.7. Договору, за рахунок предмету застави позикодавець має право задовольнити свої вимоги, що витікають з цього договору, у повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення, включаючи неустойку (штраф, пеню) відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з простроченням та/або порушенням позичальником (відповідачем) умов виконання зобов'язань за договором, витрати пов'язані із зверненням стягнення на предмет застави.

Згідно наданих відповідачем оригіналів квитанцій до прибутково касових ордерів починаючи з 10 липня 2008 року він виконував зобов'язання по повергненню позики, сплачуючи кошти в касу ТОВ «Азовська продовольча компанія», згідно п. 7.1. договору, про що свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів: 10.07.2008 р. сума 2000 грн.; 13.08.2008 р. сума 5400 грн.; без дати сума 10700 грн.; 17.11.2008 сума 23 000 грн.; 18.11.2008 р. сума 23 845 грн.; 19.11.2008 р. сума 39 625 грн.; 21.11.2008 р. сума 21 500 грн.

Тобто, відповідачем виконувалися умови договору позики від 24 червня 2008 року та обов'язки повернення позики належним чином, і станом на 21.11.2008 року ним було повернути позивачу кошти в сумі 126 070 грн.

Залишок заборгованості перед позивачем становить 930 грн.

При вирішення даного спору, були проведенні судово-почеркознавча та судово-технічна експертизи документів, висновки яких не спростовують того, що відповідачем ОСОБА_1 вносились до каси позивача ТОВ «Азовської продовольчої компанії» кошти в рахунок погашення кредиту, а лише свідчать про те, що відтиски печатки та підпис уповноваженої особи не відповідає іншим документам, які надавались на експертне дослідження.

Крім того, позивач в своїх поясненнях визнає, що відповідачем внесені кошти до каси позивача згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів від 16.07.2008 року в сумі 2000 грн.; від 14.08.2008 р. в сумі 5400 грн.; 22.10.2008 р. в сумі 10700 грн. Дані квитанції до прибутково-касових ордерів також були предметом експертного дослідження, і згідно висновку експертизи, відтиски печаток на даних документах не відповідають іншим наданим документам, а підпис уповноваженої особи, виконано не нею, а іншою особо. , що ще раз підтверджує доводи суду про відсутність необхідності брати до уваги результати проведеної експертизи.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, вірно виходив з того, що прийняв до уваги всі касові документи надані обома сторонами, оскільки відповідно до висновків проведених експертиз всі вони знаходяться в однаковому доказовому полі, так як іх належність та допустимість є тотожною в розумінні ст.ст.57-59 ЦПК України, і дійшов правильного висновку при визначені розміру заборгованості по тілу кредиту в розмірі 930 грн., оскільки позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу, що відповідачем не було внесено цих сум до каси підприємства, а висновки експертиз ще раз підтверджують те, що навідь касові документи надані позивачем (які ним визнаються) також не відповідають іншим документам наданим ним же для проведення експертизи, як і квитанції надані відповідачем.

Що ж стосується розміру заборгованості стягнутої з відповідача в розмірі 942 грн., то вона спростовується матеріалами справи та показами самих сторін, а тому підлягає зміні до дійсного розміру - 930 грн.(127000 грн.-126070 грн.).

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення пені та штрафних санкції передбачених ст. 625 ЦК України є повністю необгрунтованими, оскільки заборгованість в розмірі 930 грн. все ж таки існує і сам відповідач не заперечує проти їх нарахування на цю заборгованість.

Отже, на думку колегії суддів стягненню з відповідача на користь позивача, за періоди ним визначені, підлягає:

- заборгованість в розмірі 930 грн.(127000 грн.-126070 грн.);

- пеня за період з 12.04.2010 року по 11.04.20011 року в розмірі 151,47 грн.;

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення93012.04.2010- 07.06.20105710.2500%0.056%26.7093008.06.2010- 07.07.2010309.5000%0.052%14.5293008.07.2010- 09.08.2010338.5000%0.047%14.4593010.08.2010- 11.04.20112457.7500%0.042%95.80 Всього: 151.47

- три відсотки річних за період з 29.11.2008 року по 11.04.2011 року в розмірі 66,53 грн.;

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихЗагальна сума відсотків93029.11.2008- 11.04.20118643%66.53

- індекс інфляції за період з грудня 2008 року по березень 2011 року в розмірі 272,49 грн. (930 грн. х 1,293(середній індекс)=1202,49 грн.- 930 грн.=272,49 грн.),

а всього до стягнення на користь позивача підлягає 1420 грн.50 коп.

Вирішуючи питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, то колегія суддів вважає, що враховуючи назначний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, відсутні підстави для задоволення вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки автомобіль Nissan Primera 1.6, 2007 року випуску, колір бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2 двигуна 1.597 куб.см., оскільки сума боргу значно менша за вартість автомобіля, який за домовленістю сторін оцінений в 127 000 грн., і тому ці вимоги не є співмірними.

Також, колегія суддів вважає, відповідно до ст. 88 ЦПК України, слід розподілити судові витрати понесені позивачем ( а.с.21,22,214) з урахуванням часткового задоволення позову, і рахує за можливе стягнути їх частково в розмірі 556 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права, а тому не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Азовська продовольча компанія" заборгованість у розмірі 1420,50 грн. та судові витрати у розмірі 556 грн., а всього 1976 грн. (одна тисяча дев»ятьсот сімдесят шість) грн. 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Н.С.Воробйова

С.М.Верланов