Рішення № 3440581, 14.04.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.04.09р.

Справа № 20/29-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс", м. Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 62 790 грн. 89 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: Суханін В.В., довіреність від 01.03.2009р.

Від відповідача: Деркач В.А., довіреність №24-5-17 від 02.01.2009р.

Суть спору :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" : 59 885,26 грн. основного боргу, 2 905,63 грн. пені за договором № 560081938Ю від 04.08.08р. та судові витрати.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити позов.

02 квітня 2009 року представник відповідача надав заяву, в якій просить відстрочити виконання рішення строком на 4 місяці, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємства та відсутністю у підприємства грошових коштів, про наявність боргу не заперечили.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Зевс” (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (замовник) був укладений договір № 560081938, відповідно якого позивач прийняв на себе зобов’язання виконати роботи по капітальному ремонту електронавантажувача моделі ЕВ-717.33.10, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконанні роботи відповідно протоколу договірної ціни, що є невід’ємною частиною договору.

На виконання умов договору позивач здійснив капітальний ремонт електронавантажувача моделі ЕВ-717.33.10 на суму 59 885,26 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № ДН-000805 від 20.10.2008р.

Відповідно п. 5.1. договору відповідач зобов’язався оплати виконанні роботи протягом 10 банківських днів банківських днів після надходження підписаного сторонами акту виконаних робіт, при наявності рахунку та податкової накладної.

Відповідач в порушення договору свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати робіт не виконав, у зв’язку з чим у позивача перед відповідачем виникла заборгованість у сумі 59 885,26 грн.

20.12.2008р. позивач направив відповідачу вимогу про оплату № 438 від 14.11.08р., яка була залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно п. 6.1. договору, відповідач за порушення строків оплати зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2905,63 грн. за період з 03.11.08р. по 16.01.09р. , відповідач вважає що пеня повинна бути нарахована з 23.12.2008 року, оскільки рахунок на оплату був отриманий відповідачем саме 23.12.2008 року про що свідчить поштовий конверт та копія рахунку, оскільки відповідно до пункту 5.1. оплата проводиться за наявності рахунку , в цій частині суд вважає заперечення відповідача обґрунтованими , а отже пеня повинна бути нарахована за період з 23.12.2008 року + 10 банківських днів відповідач провів розрахунок з 03.11.2008року по 16.01.2009 року, в той час коли пеня повинна бути нарахована з 12.01.2009 року по 16.01.2009 року що становить -157,50 грн.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідач доказів оплати боргу не надав.

З огляду на викладене господарський суд, вважає що позовні вимоги щодо стягнення основного підлягають у сумі 59 885,26 грн., основного боргу та 157,50 грн. пені.

В решті позову відмовити.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду, суд зазначає наступне:

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право : відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови .

Згідно Роз’яснення ВАСУ від 12.09.96р. N 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що заява відповідача про відстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод” (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21, код ЄДРПОУ 05393116, п/р 2600930000321 в АКБ „Кредит-Днепр”, МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Зевс” (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 9, код ЄДРПОУ 25483198, р/р 26005038663101 в АКИБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) - 59 885 (п’ятдесят дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 26 коп. основного боргу, 157 ( сто п’ятдесят сім ) грн. 50 коп. пені, 600 (шістсот ) грн. 43 коп. витрат по сплаті державного мита, 112 (сто дванадцять) грн. 83 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.В. Пархоменко

Дата підписання рішення

10.04.2009р.