Рішення № 3440556, 24.03.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.03.09р.

Справа № 35/76-09

За позовом Комунального підприємства "ТЕПЛО-СЕРВІС",

смт.Широке Дніпропетровської області

до Широківської Районної ради Дніпропетровської області, смт. Широке Дніпропетровської області

Третя особа -1- Широківська селищна рада,

смт. Широке Дніпропетровської області

Третя особа -2- Широківська райдержадміністрація Дніпропетровської області,

смт. Широке Дніпропетровської області

про стягнення 109 247,00 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Шишка Ю.М., директор, розпорядження №35-к-06 від 11.05.2006р.

від відповідача - Курочка О.М., зав.юридичного сектору, дов.№11/02-19/7 від 26.02.2009р.

від третьої особи - 1- представник не з'явився

від третьої особи-2- представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

В лютому 2008р. Комунальне підприємство «Тепло-сервіс»(позивач) звернулося до суду та просить стягнути з відповідача Широківської районної ради заборгованість по невідшкодованій різниці в тарифах на теплопостачання за період 2005-2006р. опалювальний сезон - 109 247,00 грн, посилаючись на ст.ст. 30, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що він є неналежним відповідачем, та просить виключити Широківську районну раду зі складу учасників процесу, а до участі у справі залучити іншого (належного) відповідача, мотивуючи тим, що різницю в тарифах повинен відшкодовувати той орган, який встановив ці тарифи. Вказує, що Широківською районною радою тарифи на теплопостачання для позивача не встановлювалися в силу відсутності таких повноважень в районної ради відповідно до ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування». Кошти, що надавалися позивачу, не є відшкодуванням різниці в тарифах, а були надані в межах районної програми покращення фінансово-економічного стану підприємства, та ніяких зобов’язань щодо обов’язковості фінансування програми рада не приймала.

Позивач не підтримав клопотання відповідача про залучення до участі у справі інших відповідачів, вимог до них не заявив, вважає, що саме Широківська районна рада повинна відшкодувати різницю в тарифах за спірний період, оскільки її рішенням №278-36/1У від 10.08.2005р. підприємству було дозволено використовувати тарифи, які були встановлені для ДП «Широкетеплооенерго».

До участі у справі були залучені в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Широківська селищна рада (надалі третя особа-1) та Широківська районна державна адміністрація (надалі третя особа-2).

Треті особи в судове засідання не з’явилися. Третя особа-1 надіслала повідомлення, що в спірний період тарифи на теплопостачання для відповідача селищною радою не затверджувалися, та просила розглянути справу без участі її представника. Третя особа-2 надіслала клопотання, в якому вказує, що позивач не направив на її адресу копію позовної заяви, та просила відкласти розгляд справи.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Рішення Широківської районної ради №278-36/1У від 10.08.2005р. було створено районне комунальне підприємство «Тепло-сервіс», повноваження щодо управління цим підприємством делеговані Широківській районній державній адміністрації, та в п. 8 цього рішення зазначено: «Районному комунальному підприємству «Тепло-сервіс»в роботі використовувати тарифи на теплопостачання ДП «Широкетеплоенерго».

10.08.2005р. було затверджено Статут цього підприємства та 13.10.2005р. проведена державна реєстрація, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та присвоєно ідентифікаційний код 33287438. Статут не містить положень щодо правонаступництва новоствореного підприємства за правами та обов’язками ДП «Широкетеплоенерго».

Вказане підприємство здійснювало діяльність щодо теплопостачання в Широківському районі та вважає, що за опалювальний сезон з жовтня 2005р. по березень 2006р. відповідач зобов’язаний відшкодувати йому різницю в тарифах в сумі 109 247,00 грн.

Законом України «Про теплопостачання»встановлено, що тариф (ціна) на теплову енергію –це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Відповідно до ст. 20 цього Закону тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання. У разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.

Вказане кореспондується з приписами ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно якої, у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місце-вого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в ме-жах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання визначені в ст. 13 Закону України «Про теплопостачання», зокрема, до них належить затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачан-ня, участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері; встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»(в редакції на час прийняття рішення районною радою) вказані повноваження відносить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, що передбачено ст. 28 цього Закону.

Із зазначеного слідує, що законодавством встановлено відповідний порядок встановлення тарифів на підставі обґрунтованого подання підприємства –виробника (постачальника) теплової енергії, орган, що повинен затверджувати ці тарифи, та орган, що повинен відшкодовувати різницю між затвердженим тарифом та обґрунтованими витратами на виробництво теплоенергії. Таким органами являються виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, тобто в даному випадку Виконавчий комітет Широківської селищної ради.

Широківська районна рада відповідно до законодавства не має повноважень щодо затвердження тарифів на теплопостачання для комунальних підприємств. Положення п. 8 Рішення Широківської районної ради №278-36/1У від 10.08.2005р. не є рішенням щодо встановлення тарифів, оскільки не містить самих тарифів, та позивач не являється правонаступником ДП «Широкетеплоенерго». Як встановлено судом, позивачем в спірний період не надавалися відповідачу документи щодо обґрунтованих витрат з пропозиціями щодо встановлення тарифів, в порядку, встановленому чинним законодавством.

Часткове відшкодування тарифів саме Широківською районною радою не може бути підставою для покладення на неї обов’язку повного відшкодування. Крім того, як зазначено відповідачем у відзиві, вказані кошти були надані позивачу в рамках районної програми по виводу підприємства з економічної кризи, а не як саме відшкодування різниці в тарифах.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що вимоги позивача до Широківської районної ради не ґрунтуються на нормах закону, та в позову слід відмовити.

Також слід зазначити, що за повідомленням Широківської селищної ради №26/2-19/5 від 12.03.2009р. позивачем не були подані на розгляд виконкому розрахунки нових тарифів на послуги теплопостачання та рішення виконкому в грудні 2005р. –лютому 2006р. про встановлення тарифів не приймалося. Тобто, орган місцевого самоврядування, який відповідно до законодавства повинен встановлювати тарифи на теплопостачання, на спірний період їх не встановив, отже, відсутні підстави для заміни неналежного відповідача Широківської районної ради на належного відповідача –Виконавчий комітет Широківської селищної ради.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на позивача.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 19 Конституції України, ст. ст. 28,34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 13, 34 Закону України “Про теплопостачання”, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано 27 березня 2009 р.