Ухвала суду № 34404256, 28.10.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/6398/13 Головуючий 1-ї інстанції Прошутя І.Д.

Справа № 646/5828/13-ц Доповідач: Довгаль А.П.

Категорія: інші

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

при секретарі - Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 червня 2013 року та від 26 липня 2013 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Харківського обласного постійно діючого третейського суду про скасування рішення третейського суду, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з вищеназваною позовною заявою.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 червня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі ст.ст.121, 389-2 ЦПК України залишено без руху і надано строк для усунення її недоліків, в тому числі для сплати судового збору.

Ухвалою цього ж суду від 26 липня 2013 року позовна заява на підставі ст.ст. 121, 389-2 ЦПК України визнана неподаною і повернута заявникам.

Не погодившись з ухвалою суду від 21 червня 2013 року, а саме в частині сплати судового збору, та ухвалою суду від 26.07.2013року про повернення заяви, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали на вказані ухвали апеляційні скарги, в яких просять їх скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зазначивши, що в ухвалі від 21.06.2013року не відображено той факт, що вони подавали заяву, в якій просили звільнити їх від сплати судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, що зафіксовано в описі додатку до позовної заяви. При цьому стверджуючи, що визнав позовну заяву неподаною, суд фактично порушив їх права на звернення до суду та на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією про захист прав людини. Що стосується посилання суду на не надання оригіналу рішення третейського суду або ж його належним чином нотаріально завіреної копії, то це не відповідає дійсності, оскільки ними надавалася копія рішення постійно діючого третейського суду, яку було завірено суддею Червонозаводського районного суду м. Харкова Нікуліною Л.П., у провадженні якої перебувала справа про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Пунктом 9) ч.1 ст.293 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.

Так, суддя першої інстанції, постановляючи ухвалу від 21 червня 2013 року та залишаючи позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 без руху, посилався на те, що заява подана без додержання вимог ст.389-2 ЦПК України, а саме у порушення п.1, п.6 ч.3 цієї статті до заяви не додано оригіналу рішення третейського суду або належним чином завірена його копія (копія рішення постійного діючого третейського суду завіряється головою постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена). Окрім того, при подачі заяви про скасування рішення третейського суду заявники не сплатили судовий збір в розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати.

Однак, повністю погодитися з таким висновком колегія суддів не може.

Розділом VІІ-1 ЦПК України визначені вимоги щодо провадження у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів.

Частиною 1 ст.389-1 ЦПК України визначено, що сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Між тим, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду не з заявою про скасування рішення третейського суду, тобто як це вимагає положення ч.1 ст.389-1 ЦПК України, а з позовною заявою.

Відповідно з п.4) ч.3 ст.389-2 ЦПК України до заяви про скасування рішення третейського (крім документів перелічених в п.п.1-3 цієї статті) додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 8 липня 2011 року судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно з п.15) підпункту 1 ч.2 цієї статті за подання заяви про скасування рішення третейського суду ставка судового збору визначена як - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, залишаючи позов без руху для усунення недоліків, суд не визначив та не вказав в оскаржуваній ухвалі розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01.01.2013року, та яку конкретно суму судового збору повинні були сплатити в даному випадку заявники.

Окрім того, до позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 додавали заяву про звільнення їх від сплати судового збору, що також знайшло своє відображення у переліку додатку документів до позовної заяви, але суд з цього приводу будь-якого процесуального документу не виносив, отже, по суті цього питання відповідно до вимог ст.82 ЦПК України не вирішував.

Оскільки ухвала суду від 21.06.2013року про залишення позовної заяви без руху постановлена без дотримання норм матеріального і процесуального законодавства, а тому ухвала суду від 26.07.2013року про повернення позовної заяви як передчасна, підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд до того ж районного суду зі стадії відкриття провадження.

Згідно п.п.3),4)ч.1ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 307ч.2п.2), 311ч.1п.п.3)4), 313, 314ч.1п.6), 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 червня 2013 року та від 26 липня 2013 року скасувати, справу повернути на розгляд до того ж суду зі стадії відкриття провадження.

Ухвала остаточна, оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий - Судді -