Рішення № 3440422, 30.03.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.09 Справа № 3/44/09

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Граніт”, м. Вільнянськ Запорізької області

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій №1”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 959 360, 63 грн.

Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Кляшторна О.В., довіреність №б/н від 26.03.2009р.

від відповідача: Пархоменко О.В., начальник юридичного відділу, довіреність №01 від 12.01.2009р.

ТОВ “Авто Граніт” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ЗАТ “Завод залізобетонних конструкцій № 1” про стягнення суми 959 360, 63 грн. заборгованості за договором поставки продукції № 19 (07) від 23.01.2007р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 1, 12, 13, 54, 58 ГК України.

Ухвалою господарського суду від 03.02.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/44/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 19.03.2009р. о 10 годині 00 хвилин.

У судовому засіданні 19.03.2009р. представником позивача надані уточнення позовної заяви, в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу в розмірі 959 340, 82 грн.

Уточнення позовних вимог прийняті судом до розгляду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст. 22 ГПК України) і не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.

Відповідач, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому господарським процесуальним кодексом України, в судове засідання 19.03.2009р. не з’явився, витребувані судом документи не надав. 19.03.2009р. від відповідача надійшло клопотання № 388 від 19.03.2009р. про відкладення судового засідання у зв’язку із хворобою юриста та неможливістю бути присутнім у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.03.2009р. розгляд справи відкладений на 25.03.2009р.

23.03.2009р. до суду надійшло уточнення позовної заяви з доданим розрахунком суми позову, в якій позивач просить стягнути на його користь суму 959 340, 82 грн. основного боргу.

Уточнення позовних вимог прийняті судом до розгляду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст. 22 ГПК України) і не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.

У судовому засіданні 25.03.2009р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 30.03.2009р.

У судовому засіданні 30.03.2009р. представником відповідача надано клопотання про розстрочку виконання судового рішення.

Клопотання прийнято судом до розгляду.

За згодою сторін у судовому засіданні 30.03.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи учасники судового процесу вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

Позивач підтримав уточнені позовні вимоги, викладені в уточненнях позовної заяви, просить стягнути з відповідача суму 959 340, 82 грн. заборгованості за договором поставки продукції № 19 (07) від 23.01.2007р.

Відповідач суму боргу в розмірі 959 340, 82 грн. визнав, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 18.03.2009р. та поясненнями представника ЗАТ “ЗБК №1” в судовому засіданні. Просить розстрочити виконання судового рішення на період з квітня 2009р. по грудень 2009р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ “Авто Граніт” (постачальник) та ЗАТ “Завод залізобетонних конструкцій № 1” (покупець) було укладено договір поставки продукції № 19 (07) від 23.01.2007р., за яким постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити щебінь, в кількості, по фракціям, цінам та в строки, зазначені у листах-заявках покупця (п. 1.1 Договору).

В період з 26.02.2008р. по 24.11.2008р. постачальник поставив, а покупець прийняв товар на суму 2 865 097, 77 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000266 від 26.02.2008р., № РН-0000267 від 26.02.2008р., № РН-0000281 від 18.03.2008р., № РН-0000297 від 09.04.2008р., № РН-0000298 від 09.04.2008р., № РН-0000315 від 13.05.2008р., № РН-0000332 від 30.05.2008р., № РН-0000366 від 25.06.2008р., № РН-0000428 від 23.07.2008р., № РН-0000427 від 31.07.2008р., № РН-0000435 від 15.08.2008р., № РН-0000458 від 30.08.2008р., № РН-0000489 від 29.09.2008р., № РН-0000523 від 30.10.2008р., № РН-0000547 від 24.11.2008р.

Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар у сумі 1 864 087, 28 грн., в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 959 340, 82 грн.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у зв’язку з наступним.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір поставки продукції № 19 (07) від 23.01.2007р.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку відповідач зобов’язався оплатити поставлену продукцію протягом 5 календарних днів з моменту отримання продукції (п.3.2 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором поставки продукції № 19 (07) від 23.01.2007р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

28.12.2008р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію вих. № 176 від 26.12.2008р. з проханням в десятиденний термін погасити суму заборгованості. Відповідач відповіді на претензію не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт невиконання ЗАТ “Завод залізобетонних конструкцій № 1” грошових зобов’язань, з урахуванням уточнення позовних вимог позивачем та акт звірки взаємних розрахунків, підписаний сторонами 18.03.2009р., вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 959 340, 82 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Клопотання відповідача № 443 від 30.03.2009р. про розстрочку виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підтвердження обставин, про які йдеться у клопотанні ЗАТ “Завод залізобетонних конструкцій № 1”, жодних доказів суду не надано.

Крім того, суд враховує, що світова фінансова криза, на яку посилається відповідач, несе негативні наслідки як на відповідача, так і на позивача, інтереси якого в даному випадку також підлягають врахуванню та захисту.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій №1” (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1 “б”, р/р 26000034601 в АК “АвтоЗАЗбанк” м. Запоріжжя, МФО 313407, код ЄДРПОУ 13628220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Граніт” (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Леніна, 13, р/р 26000010905402 в ФБ “Фінанси та кредит” в Запорізькій області, МФО 313731, код ЄДРПОУ 30567739) 959 340 (дев’ятсот п’ятдесят дев’ять тисяч триста сорок) грн. 82 коп. основного боргу, 9 593 (дев’ять тисяч п’ятсот дев’яносто три) грн. 41 коп. витрат на держмито і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя: В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 03.04.2009р.