Вирок № 34403150, 29.08.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

№ 202/20634/13-к

№ 1-кп/0202/91/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року м. Дніпропетровськ

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Бєсєди Г.В.

при секретарі Марченко М.Г.

за участю прокурора Іонкіна Д.Г.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 32012040040000013 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, освіта неповна вища, незаміжньої, працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судиму:

- 14.02.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до штрафу в дохід держави в розмірі 2 914 734, 14 гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки, з конфіскацією всього особисто належного їй майна, та покарання у виді арешту строком на шість місяців;

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_3 від 04.10.2007 року, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, фізичною особою-підприємцем (код НОМЕР_1), тобто суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, відповідальною за організацію й ведення бухгалтерського обліку й звітності, за нарахування та сплату податку з доходів фізичних осіб, що входить у систему оподатковування й введений у встановленому законом порядку, при здійсненні фінансово-господарської діяльності та подачі звітності, здійснюючи в ролі підзвітної особи зняття коштів з поточного рахунку № НОМЕР_2, відкритого в ПАТ «Універсал Банк» (МФО 322001), при відсутності відповідних документів, які підтверджують використання в господарській діяльності підприємства коштів, отриманих нею із зазначеного рахунку, в період часу з 01.01.2011 року по 02.04.2012 року, діючи навмисно, в порушення ст.ст. 167, 176, 177 Податкового кодексу України, приховала об'єкт оподатковування шляхом не декларування податку з доходів фізичних осіб, в результаті чого навмисне ухилилася від сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 3 504 390,84 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в розмірі 3 504 390,84 грн., тобто в особливо великих розмірах, а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

У своїй діяльності ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець, податковий агент, зобов'язана була керуватися:

1) Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 року:

Частина 1 статті 3 Розділ 1 - метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої й неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності;

Частина 2 статті 8 Розділ 3 - організація та ведення бухгалтерського обліку. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів;

Частина 3 статті 8 Розділ 3 - відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів;

Частина 5 статті 9 Розділ 3 - первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені;

Частина 8 статті 9 Розділ 3 - відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи;

Частина 1 статті 11 Розділ 4 - загальні вимоги до фінансової звітності. Фінансова звітність. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

2) «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704:

Підпункт 2.13 пункту 2 - первинні документи. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів;

Підпункт 2.14 пункту 2 - відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи;

Підпункт 2.16 пункту 2 - забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам;

Підпункт 2.17 пункту 2 - Первинні документи, що пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання: при ручній обробці - дату запису в обліковий регістр, а при обробці на обчислювальній установці - відтиск штампу оператора, відповідального за їхню обробку.

3) «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затверджене Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 року № 637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320:

Підпункт 2.1 пункту 2 - Підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України;

Підпункт 2.2 пункту 2 - Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку;

Книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій.

Книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України.

Підпункт 2.11 пункту 2 - Видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

4) Податковим кодексом України №2755 - VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями):

п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

п. 177.3 ст. 177 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

п. 177.7 ст. 177 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.

п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк.

п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) - Податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом III цього Кодексу;

б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Для цілей цього пункту до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, в межах граничного розміру таких витрат, передбаченого у розділі III цього Кодексу, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

У разі коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.

Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслідок смерті платника податку чи визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення його судом померлим, така сума утримується під час нарахування доходу за останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадійною до сплати.

п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) дія цього пункту поширюється також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з підпунктом "є" пункту 176.1 статті 176, статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Тобто, ОСОБА_1 достовірно було відомо, що вона є податковим агентом - платником податку з доходів фізичних осіб, і відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства України повинна достовірно й вчасно визначати суми податку з доходів фізичних осіб, а також у повному обсязі й у встановлений законом термін сплачувати їх у бюджет держави.

Однак, ОСОБА_1 будучи фізичною особою-підприємцем, тобто суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, відповідальним за організацію й ведення бухгалтерського обліку й звітності, за нарахування та сплату податку з доходів фізичних осіб, що входить у систему оподатковування та введений у встановленому законом порядку, при здійсненні фінансово-господарської діяльності, діючи навмисне, в порушення ст.ст. 167, 176, 177, 178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, у період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року одержала шляхом зняття зі свого рахунку готівкові кошти в сумі 20 627 348,21 грн., які в касі підприємства не оприбуткувала, і будучи зобов'язаною обчислити згідно ставки податку з доходів фізичних осіб, від суми отриманого доходу, відобразити отримані суми в декларації про майновий стан і доходи, отримані з 01 січня по 31 грудня 2011 року і здійснити перерахування податку з доходів фізичних осіб, з метою ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб не обчислила, а також у встановлений законом строк не сплатила до державного бюджету зазначений податок, що дозволило ОСОБА_1 умисно ухилитися від сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, що входить в систему оподатковування та введений у встановленому законом порядку.

Згідно висновків судово-економічної експертизи встановлено, що середньомісячний річний оподатковуваний дохід ОСОБА_1 у зв'язку з одержанням коштів під звіт ФОП ОСОБА_1 склав 1 718 945,68 грн. (20627348,21 грн./12 місяців). У відповідності зі ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» був встановлений розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2011 року - 921,00 грн., відповідно десятиразовий розмір мінімальної заробітної плати становить 9 410,00 грн.

Отже, встановлено, що сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає донарахуванню і сплати ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що з рахунку №НОМЕР_2 видавалися готівкові грошові кошти ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року становить 3 504 390,84 грн. (9 410,00 грн. х 15% + (1 718 945,68 грн. - 9 410,00 грн.) х17%) х12 місяців.

З метою приховання факту умисного ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, 14.03.2012 року, перебуваючи за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, склала декларацію про майновий стан і доходи, отримані з 01 січня по 31 грудня 2011 року, яка є офіційним документом, та у яку внесла завідомо неправдиві відомості про суму нарахованого й утриманого податку, після чого її власноручно підписала та 23.03.2012 року використала її шляхом подання в Лівобережну МДПІ у м. Дніпропетровську, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», 95а, що дозволило їй ухилитися від сплати податків у результаті чого спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих їй злочинах не визнала та пояснила, що в матеріалах кримінального провадження є дві постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська про відмову в порушенні кримінальної справи, які ухвалами Апеляційного суду Дніпропетровської області залишені без змін, та які стосуються саме епізодів, які зазначені в обвинувальному акті, тому вважає, що дане кримінальне провадження підлягає закриттю. Також зазначила, що вона не є податковим агентом, оскільки відсутній трудовий договір між нею та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Крім цього, вказала, що податок, у несплаті якого її звинувачують взагалі не декларується, а звинувачення у підробці документа є тільки припущенням. Висновки експертів базуються на матеріалах, які були отримані з порушенням закону - ст.ст. 277, 289 ЦПК України, постанови суду про виїмку документів є незаконними. Тому всі обвинувачення відносно неї сформульовані з порушенням ст. 62 Конституції України. Підтвердила, що в ПАТ «Універсал Банк» дійсно був відкритий рахунок, на який поступали грошові кошти, які надходили як фінансова допомога, а також перерахунок коштів за оплату товарів та послуг, але зазначила, що це не є доходом та вона не повинна зазначати це в декларації.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_3, пояснив суду, що в ПАТ «Універсал Банк» був відкритий рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та всі банківські операції здійснювались відповідно до нормативно - правових актів, що регулюють видачу готівкових коштів з поточного рахунку клієнтів, в тому числі видача готівкових коштів проводилась у відповідності з Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року № 174, якою затверджена Інструкція про ведення касових операцій банками в України.

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинах підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (т. 1 а.с. 42) та була взята на облік як платник податків у Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська (т. 2 а.с. 80). Дані обставини також підтверджуються і документами реєстраційної справи фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, яка була витребувана у Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (т. 4 а.с. 92-106).

Згідно з протоколом виїмки від 01 червня 2012 року у Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська була вилучена податкова декларація про майновий стан і доходи за 2011 рік, яку ОСОБА_1 власноруч склала, підписала, та подала до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська 23 березня 2012 року (т. 3 а.с. 76-77).

Висновком експерта № 62/04-246 від 31.07.2012 року підтверджено, що підписи та рукописний текст в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 14.03.2012 року, а також в розрахунку податкових зобов'язань до вказаної декларації, в графі - «фізична особа - платник податку або уповноважена особа» - виконані ОСОБА_1 Підписи, в податковій декларації про доходи отримані з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік або за інший період звітного періоду ФОП ОСОБА_1 від 04.02.2012 року, в графі «Правильність зазначених у декларації відомостей. Стверджую» - виконані ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 112-120).

Згідно з протоколом огляду від 17.02.2013 року оглянуті грошові чеки на зняття готівки, вилучені відповідно до протоколу виїмки від 02.03.2012 року в ПАТ «Універсал Банк» та приєднані до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 244-246).

Даними висновку судово-почеркознавчої експертизи № 62/04-228 від 17.07.2012 року підтверджено, що підписи в наданих на експертизу чеках виконані ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 95-110).

За результатами судово-економічної експертизи № 35/04-2012 від 18.04.2012 року встановлено, що сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає донарахуванню та сплаті фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що з поточних рахунків видавались готівкові кошти ОСОБА_1, за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. становить 3 504 390,84 грн. За період з 27.04.2010 року по 14.02.2012 року р. на рахунок № НОМЕР_2 надходили грошові кошти як фінансова допомога та як виручка від реалізації металопрокату на загальну суму 36126016,01 грн., в тому числі за 2011 рік - 27896502,72 грн. З рахунку № НОМЕР_2 за період з 27.04.2010 р. по 14.02.2012 р. витрачались грошові кошти на оплату ТМЦ, послуг та на отримання готівки на загальну суму 35582437,71 грн., в тому числі за 2011 рік - 27855798,95 грн. За період з 27.04.2010 р. по 14.02.2012 р. з рахунку ФОП ОСОБА_1 видавались грошові кошти на підставі чеків з призначенням «Оплата товарів і послуг», а також видавались кошти за допомогою картки ПАТ «Універсал Банк» у АТМ ПАТ «Універсал Банк» на загальну суму 25786714,64 грн., в тому числі за 2011 р. - 20627348,21 грн. (т. 2 а.с. 25-70).

Зазначений висновок судово-економічної експертизи був підтверджений в повному обсязі експертом ОСОБА_4 в судовому засіданні, при її допиті. Також експертом було зазначено, що слідчим були надані в достатній кількості документи, необхідні для проведення експертизи та сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає донарахуванню та сплаті фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 становить 3 504 390, 84 грн.

Відповідно до висновку експерта № 5/36 від 23.01.2013 року сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, з урахуванням отримання нею грошових коштів в банківських установах становить 3 504 390,84 грн. Несплачена сума до бюджету держави податку з доходів фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року становить 3 504 390,84 грн. ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року не були дотримані наступні вимоги податкового законодавства та інших нормативних актів, що регламентують правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку при здійсненні фінансово-господарської діяльності: ст. 177, п. 177.2, п. 177.4 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) (т. 4 а.с. 116-120).

В судовому засіданні експерт ОСОБА_5 підтвердила свій висновок, роз'яснила його та дала вичерпні відповіді на запитання усіх учасників судового розгляду, зокрема пояснила, що відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року та Податкового кодексу України фізична особа - підприємець повинна відображати всі свої доходи та витрати та відповідно підтверджувати їх документально, що в даному випадку було відсутнє.

Відповідно до висновку акту № 357/17-2/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, складеним Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська від 25.01.2013 року перевіркою було встановлено «нереальність» проведення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та контрагентами - постачальниками та покупцями та проведеною документальною перевіркою фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 були встановлені порушення ч.ч. 1, 5 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах; ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», ст. 44 Господарського кодексу України, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині відсутності об'єкта оподаткування з податку на додану вартість за період січень-травень 2011 року (т. 4 а.с. 208-234).

Невизнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини в пред'явленому обвинуваченні суд розцінює як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення, а тому її доводи до уваги не приймає, оскільки позиція та показання ОСОБА_1 спростовується сукупністю зібраних по справі та перевірених в ході судового розгляду доказів.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні та її дії кваліфікуються за ч. 3 ст. 212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, які призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ч. 2 ст. 358 КК України, як складання завідомо підроблених офіційних документів, які звільняють від обов'язків, за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових злочинів, суд враховує відповідно до ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчинених діянь, а саме те, що відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України віднесений до категорії тяжких злочинів, а злочини, передбачені ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України віднесені до злочинів невеликої тяжкості, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Щодо даних про особу обвинуваченої ОСОБА_1 суд враховує те, що вона за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів - психіатра та нарколога не знаходиться.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене, характер та всі обставини вчинених діянь, їх наслідки, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212 КК України у виді штрафу з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю, а також з конфіскацією всього належного ОСОБА_1 майна, за ч. 2 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі, оскільки у випадку призначення іншого покарання суд вважає, що не буде досягнута мета покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд вважає необхідним застосувати ч. 1 ст. 70 КК України, та при призначенні покарання у виді штрафу необхідно врахувати положення ч. 2 ст. 53 КК України.

Крім цього, враховуючи вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2013 року, яким ОСОБА_1 була визнана винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1, 2, 4 ст. 358 КК України при призначенні покарання необхідно враховувати положення ч. 4 ст. 70 КК України, та ст. 72 КК України.

При вирішенні цивільного позову старшого прокурора прокуратури м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська несплаченого податку з доходів фізичних осіб в сумі 3 540 390 гривень 84 копійки, суд керується положення ст.ст. 128, 129 КПК України та приходить до наступних висновків. Враховуючи доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, розмір шкоди, підтверджений належними та допустимими доказами, суд вважає, що цивільний позов є обґрунтованим, однак підлягає частковому задоволенню, оскільки протиправними діями ОСОБА_1 заподіяна шкода в сумі 3 504390,84 грн., то саме ця сума підлягає стягненню.

Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження суд вважає за необхідним, з метою належного виконання процесуального рішення, обрати ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-374 КПК України, п. 8 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 212 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3 504 390,84 грн., з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на три роки, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю;

- за ч. 2 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на два роки та шість місяців;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на два роки;

Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на два роки та шість місяців з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на три роки, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням ст. 72 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком і вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2013 року, остаточно визначивши покарання ОСОБА_1 у виді обмеження волі строком на два роки та вісім місяців з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на три роки, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю та штрафу в дохід держави у розмірі 2 914 734,14 грн. (два мільйони дев'ятсот чотирнадцять тисяч сімсот тридцять чотири гривні чотирнадцять копійок).

Зарахувати в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання повністю відбуте за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2013 року, а саме період перебування під вартою з 14 лютого 2013 року по 14 серпня 2013 року, що згідно з ч. 1 ст. 72 КК України відповідає одному року обмеження волі.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання: не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, а саме з м. Дніпропетровську.

Строк відбування покарання у виді обмеження волі обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов старшого прокурора прокуратури м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська несплаченого податку з доходів фізичних осіб в сумі 3 540 390 гривень 84 копійки задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська суму майнової шкоди в розмірі 3 504 390 (три мільйони п'ятсот чотири тисячі триста дев'яносто) гривень 84 (вісімдесят чотири) копійки.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити ОСОБА_1 та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Г.В. Бєсєда