Рішення № 3440270, 14.04.2009, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-441/2009 року

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2009 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань – Крапівка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 “про стягнення заборгованості по кредиту, заборгованості по сплаті відсотків, суми штрафу та виконання зобов’язання за кредитним договором”, -

В С Т А Н О В И В :

28 січня 2009 року, представником КС «Лозівський взаємний кредит», подано до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів у солідарному порядку, посилаючись на те, що Лебединська Людмила Федорівна 16 липня 2008 року уклала договір споживчого кредиту № 339П, за яким відповідачу було надано кредит у сумі 4800 гривень під 45% річних, загальним строком на 12 місяців, з обов’язком погасити кредит до 16.07.2010 року. 31 грудня 2008 року була укладена Додаткова угода № 1 до кредитного договору. У відповідності до положень Угоди погашення кредиту здійснювалося щомісячно згідно графіку, а відсотки сплачуватимуться не пізніше, ніж в останній робочий день поточного місяця. Станом на 27 січня 2009 року заборгованість за основною сумою кредиту складає 510,82 гривні; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 169,70 гривень. У відповідності до п.п. 4.2 Договору, відповідач протягом дії кредитного договору або до повного погашення заборгованості по кредиту зобов’язується отримувати пенсію у відділенні № 45 АКІБ «УкрСиббанк». Оскільки п.п. 3.3 кредитного договору передбачає безготівкове погашення кредиту, то Позичальник скористувався цим правом і уклав договір доручення на безготівкове перерахування з її пенсії на користь КС «ЛВК» 310 гривень, починаючи з 02.08.2008 року протягом 24 місяців. Порушуючи вищезазначений підпункт Договору, відповідач перевів пенсію з відділення № 45 АКІБ «УкрСиббанк» до іншого банку, що породжує сплату Позичальником штрафу у розмірі 20% від суми наданого кредиту. 16 січня 2009 року відповідачу була вручена вимога б/н від 12.01.2009 року, проте остання ніяк не відреагувала на неї. Крім цього 16 липня 2008 року між ОСОБА_3 та позивачем був укладений договір поруки № 339П/03, за яким відповідач по даній справі зобов’язався відповідати перед Кредитором за невиконання зобов’язань ОСОБА_2 за Договором. 16 січня 2009 року позивачем вручена вимога б/н від 12.01.2009 року на ім’я ОСОБА_3 , проте він на неї ніяк не відреагував. У зв’язку з викладеним, представник позивача звернувся до суду і просить стягнути солідарно з відповідачів на користь КС «Лозівський взаємний кредит» суму заборгованості по кредитному договору у розмірі 510 гривень 82 копійки, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 169 гривень 70 копійок, штраф у розмірі 960 гривень, а також судовий збір 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гривень.

10 лютого 2009 року представник позивача надала уточнену позовну заяву згідно якої збільшив суму стягнення з відповідачів по справі, а саме просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 510 гривень 82 копійки, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом станом на 10 лютого 2009 року у розмірі 344 гривні 40 копійок, штраф у розмірі 960 гривень, а також судовий збір 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гривень.

10 березня 2009 року представник позивача надала уточнену позовну заяву згідно якої змінила суму стягнення з відповідачів по справі, а саме просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за основною сумою кредиту станом на 9.03.2009 року у розмірі 685 гривень 62 копійки, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом станом на 9 березня 2009 року у розмірі 93 гривні 97 копійок, штраф у розмірі 960 гривень, а також судовий збір 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гривень.

У судовому засіданні, інтереси позивача представляв представник – Шаповалова Яна Ігорівна, що діє на підставі довіреності від 16 лютого 2009 року б/н, що в свою чергу не суперечить положенням діючого цивільно-процесуального законодавства України, оскільки, відповідно до ч.1 ст.38 ЦПК України – сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження, крім справ про усиновлення, можуть брати участь у цивільній справі особисто або через свого представника. Частиною 3 даної статті встановлено, що юридичних осіб представляють їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Згідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

В судовому засіданні, 14 квітня 2009 року представник позивача Шаповалова Я.І., підтримала вимоги уточненої позовної заяви від 10 березня 2009 року і прохала суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток і причину неявки суду не повідомили і не подали заяв про розгляд справи за їх відсутності, не було ними подано і заперечень на позовну заяву.

Однак, відповідач ОСОБА_2 14 квітня 2009 року, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що уточнений позов позивача визнає, оскільки дійсно кредит отримала, однак проплачувала частково.

Згідно до положення ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Виходячи з викладеного, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України./span>

У судовому зсіданні встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

16 липня 2008 року, між Кредитною спілкою “Лозівський взаємний кредит” та Лебединською Людмилою Федорівною, був укладений договір споживчого кредиту № 339П від 16 липня 2008 року (а.с.№9) та Додаткова угода до договору споживчого кредиту від 31 грудня 2008 року. (а.с. № 10).

Відповідно до кредитного договору Предметом Договору вказано, що Кредитор на підставі договору надає Позичальнику грошові кошти (Кредит) в сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень на строк користування 24 місяці із сплатою відсотків у розмірі 45% річних, виходячи з 360 календарних днів у році, а Позивальник зобов»язується повернути даний Кредит і сплатити відсотки та комісії за Кредитом у встановлений даним Договором строк і виконати свої обов»язки за цим Договором в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 4.2 Договору, відповідач протягом дії кредитного договору або до повного погашення заборгованості по кредиту зобов’язується отримувати пенсію у відділенні № 45 АКІБ «УкрСиббанк». Оскільки п.п. 3.3 кредитного договору передбачає безготівкове погашення кредиту, то Позичальник скористувався цим правом і уклав договір доручення на безготівкове перерахування з її пенсії на користь КС «ЛВК» 310 гривень, починаючи з 02.08.2008 року протягом 24 місяців. Порушуючи вищезазначений підпункт Договору, відповідач перевів пенсію з відділення № 45 АКІБ «УкрСиббанк» до іншого банку, що породжує сплату Позичальником штрафу у розмірі 20% від суми наданого кредиту.

31 грудня 2008 року була укладена Додаткова угода № 1 до договору споживчого кредиту (пенсійний) № 339П від 16 липня 2008 року. У відповідності до положень Угоди погашення кредиту здійснювалося щомісячно згідно графіку, а відсотки сплачуватимуться не пізніше, ніж в останній робочий день поточного місяця.

Уклавши кредитний договір (а.с.№ 9-10 ), сторони взяли на себе певні зобов»язання.

Відносно викладеного, необхідно зазначити, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст.530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до зазначеного Договору (а.с.№9) Боржник зобов’язується гасити заборгованість по Кредиту, відсоткам за його використання, а також виплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Однак, у судовому засіданні, було достовірно встановлено, що з боку відповідача ОСОБА_2 було порушено зобов»язання за цим договором про повернення суми кредиту, в зв»язку з чим у останньої, виникла заборгованість. У зв’язку з виникненням простроченої заборгованості за кредитним договором, Кредитором було вручено ОСОБА_2 Вимогу про погашення кредиту від 12 січня 2009 року (а.с. №15).

ОСОБА_2 не виконала своїх забов’язань за Кредитним договором, а саме не здійснювала погашення кредиту, відсотків за користування ним та сплату штрафних санкцій. В зв’язку з цим, станом на 10 березня 2009 року, виникла прострочена заборгованість за кредитним договором у розмірі 1739 гривень 59 копійок, з яких:

• заборгованість за основною сумою кредиту складає – 685 гривень 62 копійки;

• заборгованість за відсотками – 93 гривні 97 копійок;

• заборгованість за штрафними санкціями – 960 гривень.

Крім вищезазначеного необхідно вказати також про те, що, 16 липня 2008 року, був укладений договір поруки № 339П/03 (а.с.№11) між позивачем по справі та Лебединським Анатолієм Павловичем, згідно умов якого поручитель прийняв на себе зобов’язання відповідати за виконання кредитних забов’язань ОСОБА_2 в повному обсязі.

Так, згідно до Розділу №1 Предмет Договору (а.с.№11) в п.п. 1.2. вказано, що Поручитель, на добровільних засадах бере на себе зобов»язання перед Кредитором відповідати за зобов»язаннями ОСОБА_2 , які виникають з умов договору споживчого кредиту №339П від 16 липня 2008 року, сплати відсотків, які є невід»ємною частиною угоди, укладеного між Кредитором та Боржником.

Зобов»язання, передбачені у Договорі, повинні бути виконані Поручителем після одержання повідомлення від Кредитора про порушення Позичальником взятих на себе зобов»язань за кредитним договором по поверненню кредиту, сплати нарахованих відсотків за користування кредитом.

В Розділі 2 «Обов»язки сторін» Договору (а.с.№11) в п.п.2.1. викладено, що у випадку невиконання взятих на себе зобов»язань по кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором нарівні з ОСОБА_2 – Позичальником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, тобто за всю суму заборгованості встановлену на момент подання позовної вимоги.

Із пояснень представника позивача, судом було з»ясовано, що даний договір є дійсним і ніхто із сторін, не звертався з заявами про його розірвання чи визнання недійсним.

Отже, згідно ст. 559 ЦК України на момент пред’явлення позову, Договір поруки ОСОБА_3 є чинним, тому позивач – Кредитор, отримав право пред’явити до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вимоги про примусове стягнення заборгованості з дострокового погашення кредитів, відсотків за користування кредитом та сплати штрафних санкцій у судовому порядку.

Таким чином, враховуючи умови укладеного ОСОБА_3 договору поруки, згідно зі ст. 554 ЦК України /span> ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідають перед Позивачем за порушення кредитних зобов’язань як солідарні боржники у повному обсязі таких зобов’язань, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки (штрафів), що визначаються на момент фактичного задоволення.

З урахуванням того, що відповідачі, взяті на себе зобов»язання за договорами, не виконали, що було з»ясовано судом при вивченні матеріалів справи та із відзиву на позовну заяву відповідачки ОСОБА_2 , суд знаходить уточнений позов позивача, в частині стягнення на його корить з відповідачів у солідарному порядку - заборгованості за кредитним договором, таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

В позовній заяві (а.с.№ 3-4) представник позивача прохає суд стягнути суми сплачені за подання позовної заяви: судового збору в сумі 51 гривні та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.

Відповідно до платіжного доручення № 30 від 27.01.2009 року (а.с.№ 1) вбачається що позивачем сплачено судовий збір на суму 51 гривні, а відповідно до платіжного доручення № 31 від 27 січня 2009 року (а.с.№ 2), сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму в 30 гривень.

Відносно даної вимоги, необхідно зазначити, що відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, суд стягує у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 38, 44, 57, 60, 74, 77, 79, ч.1 ст. 88, 169, 174, 209, 212-214, 215, 217, 218, 222, 223, 224-226 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст. 526, 530, 554, 559, 610-612 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 “про стягнення заборгованості по кредиту, заборгованості по сплаті відсотків, суми штрафу та виконання зобов’язання за кредитним договором” – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - на користь ОСОБА_1 поштова адреса: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення № 1, поточний рахунок. № 26503012406001 в філії ВАТ КБ «Надра» ХРУ м. Харків, МФО 351834, код ЄДРПОУ 26420886 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1739 (одна тисяча сімсот тридцять дев’ять) гривень 59 копійок, з яких: заборгованість за основним боргом складає – 685 (шістсот вісімдесят п’ять) гривень 62 копійки; заборгованість за відсотками – 93 (дев’яносто три) гривні 97 копійок; заборгованість за штрафними санкціями – 960 (дев’ятсот шістдесят) гривень.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір в сумі 51 (п’ятдесят однієї) гривні та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) гривень на користь ОСОБА_1 поштова адреса: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення № 1, поточний рахунок. № 26503012406001 в філії ВАТ КБ «Надра» ХРУ м. Харків, МФО 351834, код ЄДРПОУ 26420886.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому цим Кодексом.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд