Рішення № 3439978, 16.04.2009, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

СПРАВА № 2-402/2009 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2009 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань – Крапівка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 “про стягнення аліментів на неповнолітню дитину”, -

В С Т А Н О В И В :

21 січня 2009 року, позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що з останнім вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 18 грудня 1999 року. Від шлюбу у них є донька ОСОБА_3 , 31 липня 2000 року народження, яка проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Позивач зазначає, що донька є більш прихильною до неї, ніж до батька, що заклалося ще з часу її відвідування дошкільного закладу, а також у школі; дівчина повністю їй довіряє як матері та поважає її. При цьому вона зазначає, що через постійне забезпечення її догляду у побуті, підготовки до навчання, контролю ходу навчання та відпочинку – цілодобово несе матеріальні витрати. За її підрахунками витрати, з урахуванням коштів на проведення заходів у школі, щомісячно складають суму близько 900 гривень, що значно вище рівня, який було встановлено Державним Бюджетом України на 2008 рік, щодо прожиткового мінімуму відповідної вікової категорії населення. Позивач зазначає, що в останній час, починаючи з серпня 2008 року, відповідач самостійно не цікавиться матеріальною стороною вихованням доньки, в зв’язку з цим, та його налаштуванням про ти неї, про витрати вона йому нагадує рідко, але вони є щоденними, і їй, їх самостійно, нести важко. Позивач зазначає, що також перепоною до спільного несення спільних витрат на виховання доньки є те, що відповідач, наприклад протягом листопада-грудня 2008 року, тричі від’їздив з помешкання до санаторію. Позивач посилається, що такі обставини, з боку відповідача, свідчать про ухилення відповідача від утримання дитини. Позивач зазначила, що вона працює в Локомотивному депо Лозова, там же працює і відповідач. Інших дітей у відповідача не має. На підставі викладено, позивач прохає суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі ј частини заробітної плати щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

У судовому засіданні 16 квітня 2009 року позивач уточнила свої позовні вимоги в частині стягнення аліментів, а саме прохала стягнути аліменти з відповідача по справі на її користь на утримання доньки у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття та пояснила, що з відповідачем по справі, вона перебувала в зареєстрованому шлюбі, в якому народилася донька - Вікторія, 31 липня 2000 року народження. Позивач вказала, що донька, в даний час проживає з нею, та знаходиться на її утриманні. Оскільки відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги надає, але в незначній сумі, тому й звернулася до суду з даним позовом.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з»явився і про причини своєї неявки суду не повідомив та не подав заяв про розгляд справи за його відсутності, тоді як про день, час та місце слухання справи, судом був повідомлений своєчасно та належним чином.

Позивач у судовому засіданні заявила, що знаходить можливим слухати справу за відсутності свого представника – адвоката ОСОБА_4 , так нею, з останнім, повністю погоджена правова позиція, і слухання без його участі не буде порушувати її прав що до отримання нею правової допомоги.

Відповідач в судове засідання 16 квітня 2009 року не з'явився, але надав суду своє заперечення в якому, зазначає, що він не заперечує проти стягнення з нього аліментів на користь позивача на утримання доньки у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), однак заперечує проти доводів позивача як підстав для звернення останньою до суду, оскільки він надає позивачу матеріальну допомогу, хоча й неофіційно, тобто, документально це підтвердити він не має можливості, так як навіть не міг передбачити, що позивач таке може написати. Відповідач у своїй заяві прохав справу розглянути за його відсутності.

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позовної заяви суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із ксерокопії свідоцтва про розлучення судом встановлено, що дійсно між сторонами, 26 лютого 2009 року був розірваний шлюб, про що було видане відділом реєстрації актів громадянського стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області свідоцтво про розлучення, про що зроблено актовий запис №45, і після розлучення, позивач залишила прізвище Артеменко.

Із ксерокопії свідоцтва про народження (а.с.№8), вбачається, що дійсно – ОСОБА_3 , народилася 31 липня 2000 року і в даному свідоцтві в графі «Батько» вказано – Артеменко Олександр Вікторович, тобто відповідач по справі, а в графі «Мати» зазначено Артеменко Марина Валеріївна, позивач по справі.

Із пояснень позивача та заперечень відповідача, судом з»ясовано, що дитини на даний час, проживає з позивачем за адресою: Харківська область, місто Лозова вул. Р. Люксембург, 105.

При з»ясуванні судом матеріального положення сторін, судом встановлено, що Позивач на теперішній час не працює, що підтверджується довідкою № 161 від 6 квітня 2009 року, виданої Лозівським міським районним центром зайнятості з якої вбачається, що Артеменко М.В. на обліку в центрі зайнятості не перебуває; згідно ксерокопії трудової книжки, вбачається, що Артеменко М.В. 23 лютого 2009 року звільнена за власним бажанням з Локомотивного депо Лозова; згідно довідки № 5162 від 9 квітня 2009 року, виданої Лозівською об’єднаною державною податковою інспекцією Харківської області вбачається, що Артеменко М.В. станом на 9 квітня 2009 року на обліку як суб’єкт підприємницької діяльності не перебуває. Відповідач по справі працює головним інженером в Локомотивному депо Лозова, що підтверджується довідкою № 21 від 25 лютого 2009 року.

У судовому засіданні позивач вказала, що відповідач декілька разів надавав їй матеріальну допомогу на утримання дитини, але в незначній сумі, тоді як згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні у позивача судом з»ясовувалося питання про наявність домовленості між батьками, що до утримання дитини в грошовій і (або) натуральній формі тим із батьків, хто проживає від дитини окремо, на що позивач вказала, що така домовленість відсутня, так як між нею та відповідачем не було про це розмови, адже вони після розлучення, майже між собою не спілкуються. В запереченні відповідача на позов, судом також не вбачається відомостей про наявну домовленість.

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Як вбачається з заперечення відповідача та довідки про його заробіток, ніяких стягнень з нього не проводиться. Крім того, судом враховується те, що відповідач працює, має задовільний стан здров»я, а позивач не працює та проживає разом з дитиною.

На підставі вивчених матеріалів справи, та пояснень позивача, суд, відносно доводів позивача, як обґрунтування підстав для звернення нею до суду з позовною заявою, знаходить їх такими, що належним чином у судовому засіданні позивачем не доведені, тоді як судом, останній, було роз»яснено її права та обов»язки сторони по справі, однак, з урахуванням того, що сторони перебувають між собою у розірваному шлюбі, проживають окремо один від одного і дитина проживає з позивачем, з урахуванням відсутності домовленості між батьками, що до утримання дитини в грошовій і (або) натуральній формі тим із батьків, хто проживає від дитини окремо, суд знаходить можливим уточнені позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню і стягує з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (прибутку), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку до досягнення дитиною віку повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює прядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільненні від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», позивач звільнена від сплати судових витрат, тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн.50 коп. в дохід держави.

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 169, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, ч.1 ст.367 ЦПК України; ст.ст.180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України; п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», -

В И Р І Ш И В:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 “про стягнення аліментів на неповнолітню дитину”– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , 03 квітня 1977 року народження, уродженця смт. Панютино, Лозівського району, Харківської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого - Державне підприємство «Південна залізниця» «Локомотивне депо Лозова» (адреса розташування: Харківська область, місто Лозова, вулиця 38-ї Гвардійської дивізії, будинок-7) на посаді головного інженера, ідентифікаційний номер 2821702519 – на користь ОСОБА_1 , 13 листопада 1980 року народження, уродженки м. Харків, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 - аліменти на утримання доньки — ОСОБА_3 , 31 липня 2000 року народження, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 21 січня 2009 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 (п»ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 (сім) гривень 50 копійок ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд