Рішення № 3440170, 23.02.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.2009 Справа № 12/6

за позовом приватного підприємства „Магнат Ойл”, м. Ужгород

до відповідача відкритого акціонерного товариства АТП-12143, м. Іршава

про стягнення заборгованості в сумі 6 325,00 грн.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача – Сковородько І. Ф., (представник за довіреністю від 27.01.2009 року)

Від відповідача – не зявився (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов приватним підприємством „Магнат Ойл”, м. Ужгород до відкритого акціонерного товариства АТП-12143, м. Іршава про стягнення заборгованості в сумі 6 325,00 грн.

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, докази чого знаходяться в матеріалах справи.

Письмовою заявою від 23.02.2009 року представник позивача повідомила суд про часткове погашення основного боргу відповідачем після порушення провадження у справі, через що зменшила позовні вимоги з 6 325,00 грн. до 500 грн.

На повторну вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування та копію довідки органу держстатистики про включення до ЄДРПОУ не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

Повідомлення № 13187683 підтверджує завчасне вручення відповідачу 02.02.2009 року ухвали від 29.01.2009 року про порушення провадження у справі, де вказано про місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).

Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.

Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості їх участі в судовому засіданні.

До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні – завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола суб’єктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.

Через задоволення клопотання відповідача (вх. № 7757) розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 6 325,00 грн. –основного боргу щодо оплати за поставлені акумулятори, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- видатковими накладними № 0-00000993 від 22.09.2008 року та № 0-0001238 від 12.11.2008 року;

- довіреностями НБЛ № 871876 від 22.09.2008 року та НБЛ № 871886 від 05.11.2008 року;

- виписками банківської установи про рух коштів між сторонами за 09.12.2008 року, 10.12.2008 року, 30.12.2008 року та 03.02.2009 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин стягнення суми основного боргу заслуговує на увагу суду.

Заявлені вимоги позивача (претензія від 04.12.2008 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Однак, поданою заявою від 23.02.2009 року представник позивача повідомила суд про часткове погашення основного боргу (в доказ чого подала виписку банківської установи від 06.02.2009 року) та просить стягнути залишок боргу в сумі 500 грн.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є поставка акумуляторів (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість поставлених акумуляторів є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 44 ГПК України витрати пов’язані з наданням юридичних послуг адвокатом (угода про надання правової допомоги від 27.01.2009 року, акт прийому - передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 10.02.2009 року, платіжне доручення № 1112 від 26.01.2009 року на суму 600 грн.) підлягають відшкодуванню відповідачем.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем переважно доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства АТП-12143 (м. Іршава, вул. Федорова, 33; код 00426383) на користь приватного підприємства „Магнат Ойл” (м. Ужгород, вул. Богомольця, 30/3; код 32746866) суму 500 (п’ятсот грн.) –основного боргу; 600 (шістсот грн.) –витрат по оплаті послуг адвокатом та 102 (сто дві грн.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В решті позову провадження у справі припинити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.