Ухвала суду № 34400968, 15.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2991/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Спецтехніка» до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року в задоволенні клопотання ДПС України про закриття провадження у справі відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та закрити провадження у справі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили. Представником позивача через службу діловодства суду подано заперечення на апеляційну скаргу.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, згідно п. 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно п. 17 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 19.11.2012 № 1203, рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийняте за результатами розгляду скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Наведені норми прямо надають платнику податків право оскаржувати окремо рішення відповідних органів за результатом розгляду скарги платника податків на податкове повідомлення-рішення.

Право на оскарження рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги випливає також із того, що у відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Звертаючись у адміністративному порядку із скаргою на рішення нижчестоящого органу, платник податків переслідує мету належного захисту своїх інтересів через скасування незаконного рішення. Задля забезпечення досягнення такої мети, скаржник вказує відповідні аргументи із тим, щоб вони були розглянуті і прийняті до уваги при прийнятті рішення.

Вказаним правам платника податків кореспондує обов'язок контролюючих органів розглянути скаргу належним чином і прийняти вмотивоване рішення за результатами розгляду (п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України). Податковим кодексом України, Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 № 1001 та іншим законодавством регламентовано обов'язки податкових органів, а також порядок розгляду ними скарг платників податків. Нормативно-правовими актами також встановлюються обов'язкові вимоги до дій вищестоящих податкових органів під час здійснення перевірки правильності нарахування платникам податків податкових зобов'язань та перевірки законності рішень адміністративно підпорядкованих їм податкових органів. Крім того, на законодавчому рівні імперативно визначено вимоги до змісту рішень вищестоящих органів, у яких останні викладають свою правову позицію щодо правомірності дій підпорядкованих їм органів, а також щодо законності нарахування грошового зобов'язання, зокрема, таке рішення має бути вмотивованим, під час його прийняття контролюючий орган повинен розглянути і врахувати всі матеріали скарги, надати законодавче обґрунтування, призначити позапланову перевірку чи зустрічну звіру (у відповідних випадках).

Відповідач зазначає, що оскаржуване рішення не створює жодних правових наслідків. Однак, таке твердження суперечить чинному законодавству.

До правових наслідків для платника податків, настання яких пов'язане із прийняттям ДПС вказаного рішення зокрема, але не виключно відносяться: закінчення процедури адміністративного оскарження (в день отримання платником податків зазначеного рішення) (п. п. 56.17.3 п. 56.17 ст. 56 ПК України); узгодження грошового зобов'язання платника податків (у випадку не оскарження платником податків у межах строків рішення про нарахування зобов'язань до суду) (абз. 2 п. п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 ПК України).

Пунктом 56.10 статті 56 Податкового кодексу України, пунктом 17 Положення про порядок подання та розгляду скарг прямо передбачено право платника податків на оскарження рішення про результати розгляду скарг, без будь-яких обмежень.

Отже, суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. СобківПовний текст ухвали складено та підписано - 21.10.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.