Постанова № 34400245, 22.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року № 813/5967/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравчука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Степанюка Т.В.

представника позивача Іваська С.М.,

представника відповідача Рождественської Л.П.,

розглянувши справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім" (надалі - позивач, ТзОВ «ЗУАД») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 02 листопада 2012 року № 0003932302/20901 та № 0003942302/20902.

В обгрунтування позову покликається на те, що зазначеними рішеннями необгрунтовано збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Позивач вважає безпідставними висновки ДПІ про непідтвердження витрат, відображених у податкові звітності за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р. по ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" та ПП "Галичторг", оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, а їх реальність та взаємозвязок з господарською діяльністю позивача перевірялася судами в інших судових провадженнях.

Позивач зазначає, що неправильною є оцінка його взаємовідносин з ТзОВ "Неспрессо" (комітентом), сплатою йому авансового платежу в сумі 1200000,00 грн. та формування податкового кредиту у зв'язку з цим. На думку позивача, в даному випадку на дату настання першої події (списання коштів згідно п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України) у комітента виникли податкові зобов'язання, а тому він правомірно виписав податкову накладну та надав її комісіонеру. У комісіонера на підставі отриманої від комітента податкової накладної виникає право на податковий кредит.

Відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що на час, коли здійснювався пошук виконавців послуг з прибирання приміщень на підставі агентського договору з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», у штаті підприємства були прибиральники. Окрім того, в цей час проводилися будівельні роботи по оздоблення приміщень автосалону, а до складу вартості робіт були закладені витрати на очищення приміщення від сміття. Відповідач звертає увагу, що в первинних документах послуги недостатньо конкретизовані, оскільки не містять відомостей про те, які саме фізичні чи юридичні особи знайдено, в який час, коли і які конкретно ними виконувалися роботи. Аналогічні зауваження висловлені щодо послуг з пошуку осіб, які виконують роботи з організації заходу відкриття автосалону по вул. Дж.Вашингтона, 8. З огляду на вищенаведене, ДПІ дійшла висновку, що платником не підтверджено документально зв'язку придбання послуг з використанням у власній господарській діяльності.

Щодо правовідносин позивача з ТзОВ «Неспрессо», ДПІ вважає, що передача автомобілів на комісію не відбулась у листопаді 2011 року, коли було сплачено кошти авансом, тому позивач не мав права відносити до складу податкового кредиту податку на додану вартість у межах договору комісії у листопаді 2011 року. Враховуючи те, що в листопаді 2011 року операції з поставки автомобілів не проводилися, грошові кошти, одержані комісіонером від покупців автомобілів в рамках договорів купівлі-продажу і перераховані на користь комітента в рамках договору комісії, є авансовими платежами останнього, які включаються в базу оподаткування комітента. Право комісіонера на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ у складі авансових платежів залежить не тільки від фактичного перерахування цих коштів комітентові, але і від умов договору комісії, який повинен передбачати такі авансові платежі. Оскільки така попередня оплата договором комісії не передбачена, кошти, сплачені комісіонером комітентові без фактичної поставки автомобілів, не є операцією, пов'язаною з придбанням товарів. Як наслідок, підприємством завищено значенням показника рядка 10.1 декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 р. на суму 200 000 грн.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ "Західно-Український автомобільний дім" здійснює господарську діяльність, предметом якої є продаж автомобілів та надання послуг з технічного обслуговування. Товариство має автосалони у м. Львові по вул. Дж. Вашингтона, 8 та вул. Художня, 4.

Відповідно до наказу від 27.08.2012 р. № 598 Державною податковою службою у Львівській області було проведено планову перевірку ТзОВ "Західно-Український автомобільний дім" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р. За результатами проведеної перевірки складено акт №159/2240/32053671 від 19.10.2012 р. (надалі - Акт перевірки) та встановлено порушення податкового законодавства.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Залізничному районі м. Львова було прийнято податкові повідомлення-рішення:

(1) № 0003932302/20901 від 02.11.2012 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 336250,50 грн. в т.ч. 224167 грн. за основним платежем та 112083,50 грн. за штрафними санкціями (а.с. 53);

(2) № 0003942302/20902 від 02.11.2012 р., яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 282818,75 грн. в т.ч. 276475,00 грн. за основним платежем та 6343,75 грн. за штрафними санкціями (а.с. 54).

Зазначені висновки зроблені внаслідок аналізу та оцінки правовідносин позивача з контрагентами ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ", ПП "Галичторг", ТзОВ «Неспрессо».

Щодо правовідносин з ПП «Галичторг». 07.07.2011 р. між ТзОВ «ЗУАД» (Принципал) та ПП «Галичторг» (Агент) укладено агентський договір № 7511, за яким агент зобов'язався здійснювати пошук юридичних і фізичних осіб, які виконують послуги з розміщення реклами в ефірі телеканалу « 24», з тим, щоб забезпечити придбання послуг на суму 15000 грн. Винагорода агента - 1363,63 грн., в т.ч. ПДВ. Додатковим договором від 07.07.2011 р. сторони домовилися, що принципал доручає агенту за винагороду вчинити від свого імені, але за рахунок Принципала договори на придбання робіт (послуг) для принципала. Виконання договору підтверджується звітом агента від 28.07.2011 р. про придбання для принципала рекламних послуг, актом здачі-приймання послуг від 28.07.2011 р. та актом № РН-7-28010 здачі-приймання наданих послуг від 28.07.2011 р. Виписано податкову накладну № 75 від 28.07.2011 р. (а.с. 148 - 156).

29.07.2011 р. між ТзОВ «ЗУАД» (Принципал) та ПП «Галичторг» (Агент) укладено агентський договір № 7611, за яким агент зобов'язався здійснювати пошук юридичних і фізичних осіб, які виконують клінінгові послуги по прибиранню будівлі автосалону на суму 81818,18 грн. Винагорода агента - 8181,81 грн., в т.ч. ПДВ. Додатковим договором від 29.07.2011 р. сторони домовилися, що принципал доручає агенту за винагороду вчинити від свого імені, але за рахунок Принципала договори на придбання робіт (послуг) для принципала.

Виконання договору підтверджується звітом агента від 29.07.2011 р. про придбання для принципала клінінгових послуг, актом здачі-приймання послуг від 29.07.2011 р. та актом № РН-7-29012 здачі-приймання наданих послуг від 29.07.2011 р. Виписано податкову накладну № 69 від 29.07.2011 р. (а.с. 77-84).

29.07.2011 р. між ТзОВ «ЗУАД» (Принципал) та ПП «Галичторг» (Агент) укладено агентський договір № 7711, за яким агент зобовязався здійснювати пошук юридичних і фізичних осіб, які виконують клінінгові послуги по прибиранню будівлі автомийки на суму 54544,44 грн. Винагорода агента - 5454,54 грн., в т.ч. ПДВ. Додатковим договором від 29.07.2011 р. сторони домовилися, що принципал доручає агенту за винагороду вчинити від свого імені, але за рахунок Принципала договори на придбання робіт (послуг) для принципала.

Виконання договору підтверджується звітом агента від 29.07.2011 р. про придбання для принципала клінінгових послуг, актом здачі-приймання послуг від 29.07.2011 р. та актом № РН-7-29014 здачі-приймання наданих послуг від 29.07.2011 р. Виписано податкову накладну № 70 від 29.07.2011 р. (а.с. 85 - 92).

29.07.2011 р. між ТзОВ «ЗУАД» (Принципал) та ПП «Галичторг» (Агент) укладено агентський договір № 7811, за яким агент зобов'язався здійснювати пошук юридичних і фізичних осіб, які виконують клінінгові послуги по прибиранню будівлі автосервісу на суму 109090,90 грн. Винагорода агента - 10909,10 грн., в т.ч. ПДВ. Додатковим договором від 29.07.2011 р. сторони домовилися, що принципал доручає агенту за винагороду вчинити від свого імені, але за рахунок Принципала договори на придбання робіт (послуг) для принципала.

Виконання договору підтверджується звітом агента від 29.07.2011 р. про придбання для принципала клінінгових послуг, актом здачі-приймання послуг від 29.07.2011 р. та актом № РН-7-29016 здачі-приймання наданих послуг від 29.07.2011 р. Виписано податкову накладну № 71 від 29.07.2011 р. (а.с. 86 - 100).

25.09.2011 р. між ТзОВ «ЗУАД» (Принципал) та ПП «Галичторг» (Агент) укладено агентський договір № 9-2501, за яким агент зобов'язався здійснювати пошук юридичних і фізичних осіб, які виконують клінінгові послуги по прибиранню приміщення автосалону на суму 81818,18 грн. Винагорода агента - 8181,81 грн., в т.ч. ПДВ. Додатковим договором від 25.09.2011 р. сторони домовилися, що принципал доручає агенту за винагороду вчинити від свого імені, але за рахунок Принципала договори на придбання робіт (послуг) для принципала.

Виконання договору підтверджується звітом агента від 30.09.2011 р. про придбання для принципала клінінгових послуг, актом здачі-приймання послуг від 30.09.2011 р. та актом № РН-9-30001 здачі-приймання наданих послуг від 30.09.2011 р. Виписано податкову накладну № 22 від 30.09.2011 р. (а.с. 101 - 108).

26.09.2011 р. між ТзОВ «ЗУАД» (Принципал) та ПП «Галичторг» (Агент) укладено агентський договір № 9-2602, за яким агент зобов'язався здійснювати пошук юридичних і фізичних осіб, які виконують клінінгові послуги по прибиранню будівлі автомийки на суму 54545,46 грн. Винагорода агента - 5454,54 грн., в т.ч. ПДВ. Додатковим договором від 26.09.2011 р. сторони домовилися, що принципал доручає агенту за винагороду вчинити від свого імені, але за рахунок Принципала договори на придбання робіт (послуг) для принципала.

Виконання договору підтверджується звітом агента від 30.09.2011 р. про придбання для принципала клінінгових послуг, актом здачі-приймання послуг від 30.09.2011 р. та актом № РН-9-30003 здачі-приймання наданих послуг від 30.09.2011 р. Виписано податкову накладну № 23 від 30.09.2011 р. (а.с. 109 - 116).

26.09.2011 р. між ТзОВ «ЗУАД» (Принципал) та ПП «Галичторг» (Агент) укладено агентський договір № 9-2604, за яким агент зобов'язався здійснювати пошук юридичних і фізичних осіб, які виконують клінінгові послуги по прибиранню будівлі автосервісу на суму 109090,91 грн. Винагорода агента - 10909,09 грн., в т.ч. ПДВ. Додатковим договором від 26.09.2011 р. сторони домовилися, що принципал доручає агенту за винагороду вчинити від свого імені, але за рахунок Принципала договори на придбання робіт (послуг) для принципала.

Виконання договору підтверджується звітом агента від 30.09.2011 р. про придбання для принципала клінінгових послуг, актом здачі-приймання послуг від 30.09.2011 р. та актом № РН-9-30005 здачі-приймання наданих послуг від 30.09.2011 р. Виписано податкову накладну № 24 від 30.09.2011 р. (а.с. 117 - 124).

26.09.2011 р. між ТзОВ «ЗУАД» (Принципал) та ПП «Галичторг» (Агент) укладено агентський договір № 9-2616, за яким агент зобов'язався здійснювати пошук юридичних і фізичних осіб, які виконують маркетингові послуги з дослідження ринку покупців автомобілів підвищеної прохідності в Західному регіоні України на суму 272727,28 грн. Винагорода агента - 27272,72 грн., в т.ч. ПДВ. Додатковим договором від 26.09.2011 р. сторони домовилися, що принципал доручає агенту за винагороду вчинити від свого імені, але за рахунок Принципала договори на придбання робіт (послуг) для принципала. Виконання договору підтверджується звітом агента від 30.09.2011 р. про придбання для принципала маркетингових послуг, актом здачі-приймання послуг від 30.09.2011 р. та актом № РН-9-30017 здачі-приймання наданих послуг від 30.09.2011 р. Виписано податкову накладну № 41 від 30.09.2011 р. (а.с. 124 - 132).

26.09.2011 р. між ТзОВ «ЗУАД» (Принципал) та ПП «Галичторг» (Агент) укладено агентський договір № 9-2618, за яким агент зобов'язався здійснювати пошук юридичних і фізичних осіб, які виконують маркетингові послуги з дослідження ринку покупців автомобілів підвищеної прохідності в Західному регіоні України на суму 21818,18 грн. Винагорода агента - 2181,81 грн., в т.ч. ПДВ. Додатковим договором від 26.09.2011 р. сторони домовилися, що принципал доручає агенту за винагороду вчинити від свого імені, але за рахунок Принципала договори на придбання робіт (послуг) для принципала. Виконання договору підтверджується звітом агента від 30.09.2011 р. про придбання для принципала маркетингових послуг, актом здачі-приймання послуг від 30.09.2011 р. та актом № РН-9-30020 здачі-приймання наданих послуг від 30.09.2011 р. Виписано податкову накладну № 42 від 30.09.2011 р. (а.с. 133 - 140).

26.09.2011 р. між ТзОВ «ЗУАД» (Принципал) та ПП «Галичторг» (Агент) укладено агентський договір № 9-2612, за яким агент зобов'язався здійснювати пошук юридичних і фізичних осіб, які надають рекламні послуги на суму 10909,09 грн. Винагорода агента - 1090,89 грн., в т.ч. ПДВ. Додатковим договором від 26.09.2011 р. сторони домовилися, що принципал доручає агенту за винагороду укласти від свого імені, але за рахунок Принципала договори на придбання робіт (послуг) для принципала. Виконання договору підтверджується звітом агента від 30.09.2011 р. про придбання для принципала рекламних послуг, актом здачі-приймання послуг від 30.09.2011 р. та актом № РН-9-30013 здачі-приймання наданих послуг від 30.09.2011 р. Виписано податкову накладну № 31 від 30.09.2011 р. (а.с. 141 - 148).

26.09.2011 р. між ТзОВ «ЗУАД» (Принципал) та ПП «Галичторг» (Агент) укладено агентський договір № 9-2620, за яким агент зобов'язався здійснювати пошук юридичних і фізичних осіб, які надають рекламні послуги на суму 68181,82 грн. Винагорода агента - 6818,18 грн., в т.ч. ПДВ. Додатковим договором від 26.09.2011 р. сторони домовилися, що принципал доручає агенту за винагороду укласти від свого імені, але за рахунок Принципала договори на придбання робіт (послуг) для принципала. Виконання договору підтверджується звітом агента від 30.09.2011 р. про придбання для принципала реламних послуг, актом здачі-приймання послуг від 30.09.2011 р. та актом № РН-9-30022 здачі-приймання наданих послуг від 30.09.2011 р. Виписано податкову накладну № 43 від 30.09.2011 р. (а.с. 157 - 164).

Розрахунки між сторонами проведені в безготівковому порядку, про що свідчать копії платіжних доручень (а.с. 166 - 179).

Щодо правовідносин з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ». 01.12.2011 р. між ТзОВ «ЗУАД» (принципал) та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» (агент) укладено агентський договір № 1212, предметом якого є пошук покупців товару, який належить принципалу. Товар та агентська винагорода погоджувалася специфікаціями.

У специфікації від 08.12.2011 р. сторони погодили, що таким товаром є п'ять автомобілів марки Jeep загальною вартістю 2 000 000 грн., а також винагороду агента в розмірі 60 000 грн.

У специфікації від 08.12.2011 р. сторони погодили, що таким товаром є дев'ять автомобілів марки Мерседес-Бенц загальною вартістю 6 625 000 грн., а також винагороду агента в розмірі 483 000 грн.

У специфікації від 08.12.2011 р. сторони погодили, що таким товаром є чотири автомобілі марки Мерседес-Бенц загальною вартістю 4 240 000 грн., а також винагороду агента в розмірі 219 000 грн.

Виконання договору підтверджується звітами від 31.12.2011р., актами здачі-приймання послуг агента від 31.12.2011р. (а.с. 180 - 184).

Додатковим договором від 01.12.2011р. до агентського договору № 1212 сторони погодили, що принципал доручає Агенту за винагороду вчинити від свого імені, але за рахунок Принципала один або декілька договорів на придбання робіт (послуг) для Принципала, відповідно до замовлення (а.с. 198). Замовленням на придбання послуг узгоджено потребу в послугах з прибирання будівлі автосервісу вартість 136363,64 грн.

Аналогічні додаткові договори були укладені 01.12.2012 р. на клінінгові послуги на прибирання будівлі автомийки вартістю 81818,18 грн. (а.с. 203), клінінгові послуги на прибирання приміщення автосалону за адресою: м. Львів, вул. Художня, 4, вартістю 130988,18 грн. (а.с. 221), на маркетингові дослідження ринку покупців автомобілів преміум-класу на суму 163636,36 грн. (а.с. 208), на рекламні послуги вартістю 18181,82 грн (а.с. 214).

Виконання послуг підтверджується звітами агента від 31.12.2011 р., актами здачі-приймання послуг агента, актами № РН-12-3104, № РН-12-3105, № РН-12-3107, № РН-12-3108, від 31.12.2011 р.

08.12.2011 р. між ТзОВ «ЗУАД» (принципал) та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» (агент) укладено агентський договір № 08/12/11, предметом якого є пошук покупців товару, який належить принципалу. У специфікації № 1 від 08.12.2011 р. сторони погодили, що таким товаром є автомобіль марки Мерседес-Бенц GL 500 вартістю 1 100 000 грн., а також винагороду агента в розмірі 100 000 грн.

Виконання договору підтверджується звітом від 28.12.2011р., актом здачі-приймання послуг агента від 28.12.2011р. (а.с. 180 - 184).

Розрахунки між сторонами проведені в безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 226 - 239).

01.02.2012 р. між ТзОВ «ЗУАД» та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» укладено агентський договір № 2-2004 з додатками № 1 і № 2, предметом якого є пошук юридичних та фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) з прибирання автосалону.

Додатковим договором від 01.02.2012 р. до агентського договору № 2-2004 сторони погодили, що принципал доручає Агенту за винагороду вчинити від свого імені, але за рахунок Принципала один або декілька договорів на придбання робіт (послуг) для Принципала, відповідно до замовлення.

Виконання зазначених послуг засвідчується звітами та актами здачі-приймання наданих послуг агента № РН-2-03001 від 03.02.2012 р. на суму 43478,3 грн., в т.ч. ПДВ 7246,38 грн. (винагорода агента - 3952,57 грн.) та № РП-2-03002 на суму 21521,7 грн., в т.ч. ПДВ 3586,95 грн. (винагорода агента - 1956,52 грн.). Виписано податкові накладні № 22 тв 23 від 03.02.2012 р. (т. 2, а.с. 6 - 19).

01.02.2012 р. також укладено агентський договір № 2-2007 з додатками № 1 і № 2, предметом якого є пошук юридичних і фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) організації заходу відкриття автосалону по вул. Дж. Вашингтона, 8 у м. Львові.

Додатковим договором № 1 від 01.02.2012 р. до агентського договору № 2-2007 сторони погодили, що принципал доручає Агенту за винагороду вчинити від свого імені, але за рахунок Принципала один або декілька договорів на придбання робіт (послуг) для Принципала, відповідно до замовлення. 08.02.2013р. сторонами узгоджено замовлення на організацію заходу відкриття автосалону по вул. Дж.Вашингтона, 8. (т. 2, а.с. 23).

Виконання послуг підтверджується звітами від15.02.2012 р., актами здачі-приймання послуг агента № РН-2-15001 від 15.02.2012 р. на суму 40000 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67 грн. (винагорода агента - 3636,36 грн.) та № РН-2-16001 від 16.02.2012 р. на суму 40000 грн. в т.ч. ПДВ 6666,67 грн. (винагорода агента - 3636,36 грн.). Виписано податкові накладні від 15.02.2013р. № 24 та від 16.02.2012 р. № 25 (а.с. 20 - 33).

Розрахунки за цими операціями між сторонами проведені повністю. Виписано податкові накладні № 22 від 03.02.2012р., № 23 від 03.02.2012 р., № 24 від 15.02.2012р., № 25 від 16.02.2012 р.

Зазначені правовідносини вплинули на також на формування суми податкового кредиту за лютий 2012 р. на суму 24167 грн. (с. 27 акту перевірки).

ДПІ вважає, що первинні документи недостатньо конкретизовані, оскільки не містять відомостей про те, які саме фізичні чи юридичні особи знайдено, в який час, коли і які конкретно ними виконувалися роботи. Окрім того, у момент, коли здійснювався пошук виконавців послуг з прибирання з 01 по 03.02.2012 р. в автосалоні проводилися будівельні роботи по оздобленню приміщень автосалону ПП «Компрофбуд», які оформленні актом № 9 від 20.02.2012 р.. В акті закладено оплату за роботи по очищенню приміщень від сміття в сумі 3513,27 грн., вартість і якість яких сторони погодили. Окрім того, звертає увагу, що акти складені на підтвердження виконання ідентичних робіт в однакових періодах часу.

Суд відхиляє покликання позивача на преюдиційність постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 р. у справі № 2а-6230/12/1370 за позовом ТзОВ «Західно-Український Автомобільний Дім» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби, якою встановлено реальність господарських операцій між ТзОВ "ЗУАД" та ПП "Галичторг" та ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" за період з 01.06.2011 р. по 31.01.2012 р., оскільки на час розгляду справи зазначена постанова не набрала законної сили.

Позивач надав суду технічні паспорти будівель, які використовує в господарській діяльності. Зокрема, будівля по вул. Дж.Вашингтона, 8, має площу 2699 кв.м. (висота приміщень від 2,50 м. до 6,20 м.); будівля автосалону за тією ж адресою має 972,4 кв.м. (висота стелі 6,80, 3.50, 3, 10 м.); будівля по вул. Художній, 4, має площу 425,4 кв.м., висота приміщень від 3,65 до 4 м.

Згідно штатного розпису в ТзОВ «ЗУАД» працює три прибиральники службових приміщень.

Щодо правовідносин з ТзОВ «Неспрессо». 04.11.2011 р. між ТзОВ «ЗУАД» (Комісіонер) та ТзОВ «Неспрессо» (Комітент) укладено договір комісії № 04/11/11 на продаж продукції, за яким Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента здійснити в інтересах останнього від свого імені дії, пов'язані з продажем автомобілів марки Мерседес-Бенц. Обов'язком Комісіонера є здійснення комерційно-маркетингової роботи, пошук покупця на продукцію Комітента, укладення договору з ним відповідно до вказівок комітента та на найбільш вигідних умовах для нього. Агентська винагорода складає 6400 грн. за кожний проданий автомобіль.

Додатком № 1 до цього договору від 07.11.2011 р. сторони погодили сплату авансового платежу у розмірі 1200 000 грн. (т. 2, а.с. 38).

На виконання цього договору 10.11.2011 р. ТзОВ «ЗУАД» перерахувало на користь ТзОВ «Неспрессо» 900 000 грн., в т.ч. ПДВ - 150000 грн. (платіжне доручення № 671), а 22.11.2011 р. - 300 000 грн., в т.ч. ПДВ 50 000 грн. (п.д. № 706). Виписано податкові накладні № 27 від 10.11.2012 р. та № 28 від 22.11.2012р. (т.2, а.с. 39 - 42).

На підставі договору від 24.01.2012 р. ТзОВ «ЗУАД» продало ПФ «Білаки» автомобіль Мерседес-Бенц GL-350CDI за 860 000 грн. Оплата проведена платіжними дорученнями від 23.01.2012 р. (20 000 грн.), 07.02.2012 р. (30000 грн.) та 29.02.2012 р. (810 000 грн.).

На підставі договору від 05.12.2011 р. ТзОВ «ЗУАД» продало ТзОВ «Ол-Лізинг» автомобіль Мерседес-Бенц GL-350CDI за 700000 грн. Оплата проведена платіжними дорученнями від 05.12.2011 р. - 09.12.2011 р.

ТзОВ «Неспрессо» передало ТзОВ «ЗУАД» автомобілі 02.12.2011 року та 29.02.2012 р., про що складено акти приймання-передачі (т. 2, а.с. 43-44). Зазначені операції, на думку ДПІ, призвели до завищення показника рядка 10.1 декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 р. на суму 200 000 грн.

Вирішуючи спір, Суд виходив з наступного.

Щодо правовідносин між позивачем та ПП «Галичторг» та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» податковим органом висловлено зауваження щодо неконкретизації послуг, які надавалися та сумнів щодо їх взаємозв'язку із господарською діяльністю.

Оцінюючи доводи сторін та дослідженні докази, Суд виходить з того, що відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведеного конституційного положення слідує, що платники податків не можуть бути примушені до складення документів, які не передбачені законом, або внесення до них певних відомостей, якщо наявність таких прямо не передбачена законом. Як наслідок, вони не можуть нести юридичну відповідальність за недотримання вимог, які прямо не передбачені законом.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

До матеріалів справи, як і до перевірки було представлено копії первинних документів (агентські договори; акти здачі-приймання виконаних послуг; звіти агента; податкові накладні та платіжні документи).

Надані документи відповідають приписам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак є належними та допустимими доказами в розумінні статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Суд відхиляє покликання відповідача на те, що надані первинні документи недостатньо конкретизовані, оскільки не містять відомостей про те, які саме фізичні чи юридичні особи знайдено, в який час, коли і які конкретно ними виконувалися роботи для ТзОВ «ЗУАД». Зазначена інформація не є обов'язковою для первинних документів, оскільки немає відповідного нормативного акту, який би зобов'язував до цього. Відтак, твердження ДПІ про необхідність такої «конкретизації» є його побажанням, рекомендацією, а не вимогою, яка грунтується на законі.

Вимагаючи від платника податків оформлення та надання первинних документів невстановленої законом форми, податковий орган перевищує свої повноваження та фактично примушує платника податків робити те, що не передбачено законом. Тобто діє не у відповідності до ст. 19 Конституції України.

Суд звертає увагу, що характер діяльності ТзОВ «ЗУАД», яке продає автомобілі високого класу, потребує підтримання належного стану приміщень автосалону, автомийки та автосервісу. Представник позивача пояснив, що наявні у штаті 3 прибиральники службових приміщень забезпечують прибирання офісних (службових) приміщень, але не мають можливості прибирати всі приміщення. Відтак, існує об'єктивна потреба залучення до прибирання зовнішніх виконавців. Саме для їх пошуку укладалися договори з ПП «Галичторг» та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ». З урахуванням укладених договорів, зазначеним агентам доручалося укладати від свого імені договори в інтересах ТзОВ «ЗУАД» та розраховуватися за ними. Відтак, уся первинна документація, пов'язана із безпосереднім виконанням клінінгових та маркетингових послуг, повинна зберігатися у агента (а не у принципала ТзОВ «ЗУАД»), оскільки є підставою для формування податкових зобов'язань агента та підтверджує його господарські операції з контрагентами.

Суд враховує, що з положення ч. 2 ст. 71 КАС України, яка покладає обов'язок доказування правомірності рішень на суб'єкта владних повноважень, випливає, що доказування не може грунтуватися на припущеннях. Заперечуючи факти, що підтверджують письмовими доказами (первинними документами), суб'єкту владних повноважень-відповідачу недостатньо просто висловити сумнів. Сумніви не є доказами, на яких може грунтуватися судове рішення.

У ч. 3 ст. 143 КАС України передбачено, що якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи. Відповідач цим процесуальним парвом не скористався, заяв про фальшивість документів, наданих позивачем, не висловлював.

Суд враховує, що відповідно до ст. 366 Кримінального кодексу України складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів - є злочином. Однак, відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про те, що відносно службових осіб позивача чи його контрагентів розслідуєтсья кримінальна справа за ознаками службового підроблення. Водночас, Суд звертає увагу, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, встановлення вироком суду, що набрав законної сили, фальшивості документів, що потягло за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

З урахуванням наведеного, при оцінці доказів Суд надає перевагу письмовим доказами (первинним документам), а не припущенням, на які покликається відповідач.

Відносини щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, податку на прибуток регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.138.1, 138.1.1 ст. 138 Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст. 138).

Відповідно до п.139.1.9 ст. 139 ПК України не включаються до витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку, що податковий орган не довів, що витрати на оплату робіт та послуг ПП «Галичторг» та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» сформовані безпідставно та з порушенням податкового законодавства.

Оцінюючи правовідносини з ТзОВ «Неспрессо», Суд керувався наступним.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Як вбачається з п.п. 14,1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення па митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонді' та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактній) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником .додатку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку із придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пункту 189.4 статті 189 розділу V Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 Кодексу.

Дата збільшення податковій зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, шо сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно (о вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Тобто базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижчої за звичайні ціни. Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за загальновстановленими правилами.

Таким чином, в даному випадку на дату настання першої події (списання коштів згідно п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України) у комітента виникли податкові зобов'язання, він виписав податкову накладну та надав її комісіонеру. У комісіонера на підставі отриманої від комітента податкової накладної виникає право на податковий кредит.

Відповідно до вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова №0003942302/20902 від 02.11.2012 р. та податкове повідомлення-рішення №0003932302/20901 від 02.11.2012 р.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 02 листопада 2012 р. № 0003932302/20901 та від 02 листопада 2012 року № 0003942302/20902.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім" судові витрати в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя Кравчук В.М.