Рішення № 3439998, 17.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.04.09 р. Справа № 14/15

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, ЄДРПОУ 21560766,

м.Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії

Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, ЄДРПОУ 01183764,

м.Донецьк

до відповідача Донецького міського Управління міністерства внутрішніх справ

України в Донецькій області, ЄДРПОУ 08671426, м.Донецьк

про стягнення 200089 грн. 10 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Нємов Ю.В.-ст. юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва 14.04. по 17.04.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м.Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Донецьке міське Управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 200089,10 грн., у тому числі основний борг в сумі 122210,55 грн., інфляція в сумі 68250,28 грн. та три проценти річних в сумі 9628,27 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про надання послуг електрозв’язку №02/456 від 26.12.2001р., договір про надання місця в телефонній каналізації №06/456-Т.К. від 17.03.2006р., картку підприємства, рахунки, розрахунок суми позову.

Відповідач надав відзив на позовну заяву без номера та дати, що надійшов на адресу суду 25.03.2009р., в якому визнав позовні вимоги частково в сумі основного боргу 67004,05 грн. Проти стягнення решти суми основного боргу відповідач заперечує, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності. Позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій відповідачем також не визнані, з посилання на відсутність вини відповідача у невиконанні зобов’язань перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

26.12.2001р. між сторонами був підписаний договір №02/456 про надання послуг електрозв’язку, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання надавати відповідачу послуги електрозв’язку перераховані у додатку №1 до договору та безплатні послуги, визначені у додатку №2 до договору.

Крім цього, 17.03.2006р. між сторонами також був підписаний договір №06/456-Т.К. про надання місця в телефонній каналізації, згідно з умовами якого позивач надає в користування відповідачу місце в телефонній каналізації, а відповідач зобов’язується своєчасно проводити оплату за надані послуги.

Згідно з умовами вказаних вище договорів позивачем за період з грудня 2005р. по лютий 2006р. та з квітня по липень 2006р. надавалися відповідачу послуги електрозв’язку на суму 122210,55 грн.

Факт надання позивачем послуг електрозв’язку підтверджується картками підприємства, копії яких надані до матеріалів справи.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до п.3.2.8 договору №02/456 від 26.12.2001р. відповідач зобов’язується: своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п.4.1 договору). Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою (кредитною та/або авансовою, без квитанційною, з поданням рахунків, за абонентською книжкою) системою оплати (п.4.2 договору). Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою (без погодинної оплати) або за змінною (з погодинною) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС (п.4.3 договору).

Відповідно до п.4.5 договору №02/456 від 26.12.2001р. розрахунки за фактично отриманя в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Одночасно, згідно з п.3.2 договору №06/456-Т.К. від 17.03.2006р. плата за використання місця в телефонній каналізації вноситься відповідачем щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця наступного за поточним, на підставі рахунку позивача, виставленого до 5-го числа наступного місяця, відповідно до узгоджених сторонами додатків до даного Договору. При оплаті зазначених послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, діючою на момент оплати.

Як встановлено судом, позивачем за період з грудня 2005р. по липень 2006р. були виставлені рахунки за надані відповідачу телекомунікаційні послуги.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 122210,55 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву без номера та дати, що надійшов на адресу суду 25.03.2009р., визнав позовні вимоги частково в сумі основного боргу 67004,05 грн. Проти стягнення решти суми основного боргу відповідач заперечує, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності.

Суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає, враховуючи наступне:

Згідно із ст.257 Цивільного кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки.

За змістом ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судом, згідно з п.4.5 договору №02/456 від 26.12.2001р. розрахунки за фактично отриманя в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Одночасно, згідно з п.3.2 договору №06/456-Т.К. від 17.03.2006р. плата за використання місця в телефонній каналізації вноситься відповідачем щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця наступного за поточним.

Таким чином, з урахуванням умов підписаних між сторонами договорів право позивача на позов про стягнення заборгованості за послуги, надані за період з грудня 2005р. по лютий 2006р. та з квітня по липень 2006р., виникає з 21.01.2006р.

Виходячи з того, що позовна заява направлена до суду 16.01.2009р. (згідно з поштовим штампом на конверті), судом встановлено, що позивачем дотримано встановлений ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості в сумі 122210,55 грн.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 21.01.2006р. по 31.12.2008р. нараховано та пред’явлено до стягнення три проценти річних в сумі 9628,27 грн. та інфляцію в сумі 68250,28 грн.

Розрахунок суми санкцій є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

При цьому, посилання відповідача на відсутність його вини у невиконанні зобов’язань перед позивачем судом до уваги не приймаються, враховуючи, що відсутність коштів ніяким чином не звільняє відповідача від обов’язку виконати свої зобов’язання перед позивачем та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язання.

Зокрема, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 200089,10 грн., у тому числі основний борг в сумі 122210,55 грн., інфляція в сумі 68250,28 грн. та три проценти річних в сумі 9628,27 грн., підлягають задоволенню в повній сумі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Донецьк до Донецького міського Управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 200089 грн. 10 коп., у тому числі основний борг в сумі 122210 грн. 55 коп., інфляція в сумі 68250 грн. 28 коп. та три проценти річних в сумі 9628 грн. 27 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Донецького міського Управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Донецьк основний борг в сумі 122210 грн. 55 коп., інфляцію в сумі 68250 грн. 28 коп. та три проценти річних в сумі 9628 грн. 27 коп., всього заборгованість в сумі 200089 грн. 10 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2000 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 17.04.2009р.

Суддя