Постанова № 34399922, 10.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2013 року № 826/13539/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПроАктив Медіа Консалтинг»до відповідачаДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві)провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 р. № 0006182208 та 0006192208

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ПроАктив Медіа Консалтинг» звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 р. № 0006182208 та 0006192208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13539/13-а та призначено справу до судового розгляду на 17.09.2013 р.

В судовому засіданні 17.09.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) від 14.05.2013 р. № 0006182208 та 0006192208;

- стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «ПроАктив Медіа Консалтинг» сплачений судовий збір.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що під час проведення перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності в загальній сумі 458 333 грн., у тому числі по періодах: за І квартал 2011 р. на суму 458 333 грн., та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 235 750 грн., у т.ч. по

періодах: за II квартал 2011 р. на суму 235 750 грн., а також п. 198.6 ст. 198, ст. 185 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 246 667 грн., у т.ч. по періодах: за березень 2011 року на суму 58 577 грн., за квітень 2011 року на суму 33 090 грн., за травень 2011 року на суму 13 333 грн., за червень 2011 року на суму 100 000 грн., за липень 2011 року на суму 11 538 грн., за вересень 2011 року на суму 30 129 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач в судове засідання 17.09.2013 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на неприбуття відповідача в судове засідання 17.09.2013 р., що був повідомлений належним чином, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати дану адміністративну справу № 826/13539/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в поряду письмового провадження, відповідача було належним чином повідомлено листом від 17.09.2013 р., який був отриманий представником відповідача за довіреністю особисто наручно 19.09.2013 р., про що останній розписався на зворотньому боці такого листа, який наявний в матеріалах справи.

За наслідками переходу судом до розгляду справи № 826/13539/13-а в порядку письмового провадження, відповідачем 26.09.2013 р. до канцелярії суду було подано письмові заперечення на позовну заяву разом із додатками, що перелічені у зазначеному запереченні.

Так, в зазначених письмових запереченнях на позовну заяву податковий орган просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність контрагентів позивача ТОВ «Мета» та ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», а саме те, що такі контрагенти позивача здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначені товариства не набуло цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Мета» та ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і валові витрати та податковий кредит.

В наданих запереченнях відповідачем зокрема зазначено, що такі контрагенти позивача ТОВ «Мета» та ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» за місцем їх реєстрації не знаходяться, свідоцтва про сплату податку на додану вартість по зазначених товариствах були анульовані невдовзі після здійснення господарських відносин із позивачем, та по гр. ОСОБА_4, що був директором (засновником) обох цих підприємств (ТОВ «Мета» та ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн») станом на час здійснення правовідносин із позивачем, наявне рішення Печерського районного суду м. Києва по справі № 1-555/12 від 21.09.2012 року за обвинуваченням останнього у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, яким гр. ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні зазначених злочинів, що пов'язані з реєстрацією фіктивних підприємств та завданням шкоди Державним інтересам, однак за клопотанням захисника підсудного щодо застосування до нього ЗУ «Про амністію» від 28.07.2011 року, звільнено останнього від кримінальної відповідальності з підстав наявності на утриманні в нього малолітньої дитини.

Крім того, як зауважив відповідач в своєму запереченні, за наслідками перевірки таких контрагентів позивача ТОВ «Мета» та ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», контролюючими органами було встановлено відсутність в останніх будь-яких трудових ресурсів та матеріально-технічної бази (приміщень, виробничих потужностей, автотранспорту, інше) що необхідні для здійснення задекларованого виду діяльності, а отже вбачається проведення такими контрагентами позивача транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам.

Станом на 10.10.2013 р. інших документів від сторін по справі до канцелярії суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні 17.09.2013 р., всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПроАктив Медіа Консалтинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «НВО «Мета» та ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 692/22-08/32917425 від 07.09.2012 р., в якому встановлені порушення позивачем вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо заниження податку на додану вартість за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2010 р. у загальній сумі 306 957,00 грн., а також п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо завищення валових витрат на загальну суму 1 534 786, 00 грн. та заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 383 696,00 грн.

Так, в Акті перевірки відповідачем було встановлено, що у перевіряємому періоді (з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року) позивач мав взаємовідносини з контрагентами:

- ТОВ «НВО «Мета», щодо надання останнім на користь позивача рекламних послуг, а саме: трансляція рекламних відеоматеріалів на регіональних телеканалах України;

- ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», щодо надання останнім на користь позивача рекламних послуг, а саме: трансляція рекламних відеоматеріалів на регіональних телеканалах України.

На підставі вказаних висновків Акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 14.05.2013 р. № 0006182208, про сплату податку на додану вартість за основним зобов'язанням 246 667 грн. 00 коп., та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10 418 грн. 00 коп., разом з штрафними (фінансовими) санкціями - 257 085 грн. 00 коп.;

- від 14.05.2013 р. № 0006192208, про сплату податку на прибуток за основним зобов'язанням 235 750 грн. 00 коп., без застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до податкових органів вищих інстанцій, скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Однак, вважаючи наведені податкові-повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва (правонаступником якої є ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) від 14.05.2013 р. № 0006182208 та 0006192208 - протиправними, позивач оскаржив їх у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи, та вивчивши норми чинного законодавства з приводу зазначеного спору, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 63.11 ст. 63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В позовній заяві та в судовому засіданні позивач не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Зокрема, як підтверджується наявними у справі доказами, у перевіряємому періоді (з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року) позивач мав взаємовідносини з контрагентами:

- ТОВ «НВО «Мета», щодо надання останнім на користь позивача рекламних послуг, а саме: трансляція рекламних відеоматеріалів на регіональних телеканалах України;

- ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», щодо надання останнім на користь позивача рекламних послуг, а саме: трансляція рекламних відеоматеріалів на регіональних телеканалах України.

Так, на виконання Договору про надання послуг № 026/1 від 25.01.2011 р., укладеного позивачем із ТОВ «НВО «Мета», сторонами були підписані (або виписано контрагентом на користь позивача):

- акт виконаних робіт № 1 від 28.02.2011 р.;

- податкова накладна № 31 від 28.02.2011 р.;

- акт виконаних робіт № 2 від 31.03.2011 р.;

- податкова накладна № 64 від 30.03.2011 р.

Всього за Договором про надання послуг № 026/1 від 25.01.2011 р., ТОВ «НВО «Мета» надано послуг для ТОВ «ПроАктив Медіа Консалтинг» на загальну суму 550 000 грн., в т.ч. ПДВ 91 666, 67 грн.

Також, на виконання Договору про надання послуг № 068/2 від 21.04.2011 р., укладеного позивачем із ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн», сторонами були підписані (або виписано контрагентом на користь позивача):

- акт виконаних робіт № 1 від 31.05.2011 р.;

- податкова накладна № 13 від 31.05.2011 р.;

- акт виконаних робіт № 9 від 30.06.2011 р.;

- податкова накладна № 3 від 10.06.2011 р.;

- податкова накладна № 9 від 30.06.2011 р.;

- акт виконаних робіт № 24 від 22.07.2011 р.;

- податкова накладна № 24 від 22.07.2011 р.

Всього за Договором про надання послуг № 068/2 від 21.04.2011 р. ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» надано послуг для ТОВ «ПроАктив Медіа Консалтинг» на загальну суму 930 000 грн., в т.ч. ПДВ 155 000 грн.

Отже, на підставі зазначеного, ТОВ «ПроАктив Медіа Консалтинг» було перераховано на рахунок ТОВ «НВО «Мета» та ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» вказані грошові кошти, та за наслідками зазначених правовідносин ТОВ «ПроАктив Медіа Консалтинг» із наведеними вище контрагентами, позивачем був сформований податковий кредит з ПДВ за рахунок виписаних податкових накладних від ТОВ «НВО «Мета» на загальну суму 91 666, 67 грн., виписаних податкових накладних ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» на загальну суму 155 000, 00 грн.

Однак, з приводу правомірності (чинності) зазначених правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ «НВО «Мета» та ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн», а також з приводу належності (допустимості) документів, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит та декларувалися валові витрати у перевіряємому періоді в розрізі правовідносин із ТОВ «НВО «Мета» та ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн», наявними доказами у справі підтверджується наступне.

За результатами перевірки, на підставі документів бухгалтерського та податкового обліку які були надані ТОВ «ПроАктив Медіа Консалтинг» до перевірки, встановлено, що ТОВ «ПроАктив Медіа Консалтинг» у перевіряємому періоді сформовано витрати підприємства в загальній сумі 1 233 333 грн. та сформовано податковий кредит з ПДВ в загальній сумі 246 667 грн. за рахунок підприємств-контрагентів ТОВ «НВО «Мета», ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама - Дизайн», що відображено в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 р. (р/н 215357 від 05.05.2011 р.), за II квартал 2011 р. (р/н 372350 від 08.08.2011 р.), за ІІ-IV квартали 2011 р. (р/н 9009711489 від 31.10.2011 р.), та в податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2011 р. (р/н 169258 від 18.04.2011 р.), за квітень 2011 р. (р/н 255213 від 20.05.2011 р.), за травень 2011 р. (р/н 277628 від 17.06.2011 р.), за червень 2011 р. (р/н 318651 від 18.07.2011 р.), за липень 2011 р. (р/н 9006884871 від 18.08.2011 р.) з урахуванням додатків № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» в розділі II «Податковий кредит»), поданих ТОВ «ПроАктив Медіа Консалтинг» до ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Проте, ДПІ у Печерському районі м. Києва Актом №454/22-8/37401232 від 27.06.2012р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «НВО «Мета» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 р. по 31.08.2011 р. в розділі « 4. Висновок» встановлено порушення таким контрагентом позивача:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «НВО «Мета» (код ЄДРПОУ 37401232) при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 ЦК України.

Також, перевіркою контрагента позивача ТОВ «НВО «Мета» встановлено відсутність в останнього об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.12.2010 р. по 31.08.2011 р., які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та ст. 138, ст. 185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями).

Так, відповідно до Акта № 454/22-8/37401232 від 27.06.2012 р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «НВО «Мета» (код ЄДРПОУ 37401232) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 р. по 31.08.2011 р. встановлено наступне.

ТОВ «НВО «Мета» (код ЄДРПОУ 37401232) зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією від 01.11.2010 р. за номером 10701020000041691.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 02.11.2010 р. за номером 57793.

У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання були (є):

- Директор - ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_5) з 02.11.2010 р. по 31.08.2011 р. (станом на час здійснення правовідносин із позивачем);

- Директор - ОСОБА_11 (іпн НОМЕР_6) з 01.09.2011 р. по день підписання Акта;

- Головний бухгалтер - інформація щодо призначення бухгалтера до ДПІ не надходила.

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «НВО «Мета» видано ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.11.2010 р. за № 100311603 (індивідуальний податковий номер 374012326553), яке анульовано 27.12.2011 р., у зв'язку з відсутністю поставок та ненаданням декларацій.

Місцезнаходження товариства відповідно до установчих документів: м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 5/а.

На дату початку перевірки ТОВ «НВО «Мета» та його посадові особи за податковою адресою відсутні.

Враховуючи вищезазначене податковим органом було зроблено висновок, що таким контрагентом позивача ТОВ «НВО «Мета» порушено ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІV (зі змінами та доповненнями) та ст. 1 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якими встановлено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - за юридичною адресою ТОВ «НВО «Мета» та його посадові особи (директор) відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства не встановлено.

Також, згідно наявних у справі доказів, загальна чисельність працюючих на ТОВ «НВО «Мета» відповідно до даних 1-ДФ складає 1 особу.

Відповідно до податкової звітності, поданої до органів державної податкової служби, ТОВ «НВО «Мета» не мало основних засобів, не декларувало амортизаційних відрахувань та відповідно додаток К1 до декларації з податку на прибуток підприємств до податкової інспекції не подавало.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок про відсутність у ТОВ «НВО «Мета» матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідно до протоколу допиту обвинуваченого по кримінальній справі від 25 травня 2012 р., отриманого старшим слідчим з ОВС ВРКС ДПС у м. Києві майором податкової міліції Новачук С. А., допитаний засновник та директор ТОВ «НВО «Мета» за період з 02.11.2010 р. по 31.08.2011 р. (станом на час здійснення правовідносин із позивачем) громадянин ОСОБА_4 повідомив наступне:

«...Я ОСОБА_4 зареєстрував ТОВ «НВО «Мета» (код ЄДРПОУ 37401232) на прохання своїх знайомих. Приїхавши до Києва я зустрівся з юристом який мені надав реєстраційні документи ТОВ «НВО «Мета» (код ЄДРПОУ 37401232), я їх не читаючи підписав. Реєструючи на своє ім'я ТОВ «НВО «Мета» (код ЄДРПОУ 37401232) я не мав на меті здійснювати ніякої господарської діяльності. Де було зареєстроване підприємство мені не відомо. Рахунки в банківських установах не відкривав. Хто подавав документи мені не відомо. До податкового органу я ніяких документів не подавав та нікого на це не уповноважував. Печатку підприємства я не отримував. Бухгалтерський та податковий облік на підприємстві я не вів та нікого на це не уповноважував. Ніяких договорів угод від імені ТОВ «НВО «Мета» (код ЄДРПОУ 37401232) не укладав. До діяльності підприємства я не маю ніякого відношення...»

Також, за результатами судового розгляду кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_4, постановою Печерського районного суду м. Києва по справі № 1-555/12 від 21.09.2012 року за обвинуваченням гр. ОСОБА_4 у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, було визнано винним останнього у скоєнні зазначених злочинів, що пов'язані з реєстрацією фіктивних підприємств та завданням шкоди Державним інтересам, однак за клопотанням захисника підсудного щодо застосування до нього ЗУ «Про амністію» від 28.07.2011 року, звільнено останнього від кримінальної відповідальності з підстав наявності на утриманні в нього малолітньої дитини.

Враховуючи вищевикладене, що також підтверджується наявними у справі доказами, можна зробити висновок про те, що контрагент позивача ТОВ «НВО «Мета» (код ЄДРПОУ 37401232) використовувався його засновниками (посадовими особами) з метою прикриття незаконної діяльності, що в свою чергу призвело до порушення інтересів Держави та завдання шкоди Державному бюджету.

Крім того, як вбачається з наявних у справі доказів, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Актом № 1579/22-222/37500602 від 03.07.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама - Дизайн» (код ЄДРПОУ 37500602) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 28.01.2011 р. по 29.02.2012 р., встановлено відсутність у ТОВ «ТРК «Реклама - Дизайн» (контрагента позивача) адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах, та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а відповідно і відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлюються правочинами (ст. 234 ЦК України), а також той факт, що правочини не відповідають вимогам дійсності правочинів, які передбачені ч. 1,3 та 5 ст. 203 ЦК України.

Так, відповідно до Акта № 1579/22-222/37500602 від 03.07.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама - Дизайн» (код ЄДРПОУ 37500602) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 28.01.2011 р. по 29.02.2012 р., контролюючим органом встановлено наступне.

ТОВ «ТРК «Реклама - Дизайн» (код ЄДРПОУ 37500602) зареєстровано Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією від 26.01.2011 р. за номером 10671020000016253.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.01.2011 р. за номером 24250.

У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання були (є):

- Директор - ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_5) з 28.01.2011 р. по 23.02.2012 р (станом на час здійснення правовідносин із позивачем);

- на момент підписання Акта директором значиться ОСОБА_12 (гр. Грузії).

- Головний бухгалтер у штаті відсутній.

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» видано ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 09.03.2011 р. за № 100327789 (індивідуальний податковий номер 375006026533), яке анульовано 25.07.2011 р., у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Місцезнаходження товариства відповідно до установчих документів: м. Київ, пр-т. Визволителів, буд.5, кв.11.

На дату початку перевірки ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та його посадові особи за податковою адресою відсутні.

Враховуючи вищезазначене, податковим органом зроблено висновок, що таким контрагентом позивача ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» було порушено вимоги ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІV (зі змінами та доповненнями) та ст. 1 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якими встановлено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - за юридичною адресою ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та його посадові особи (директор) відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства не встановлено.

Крім того, згідно наявних у справі доказів, на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС надійшли матеріали від старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві Бабія О.В., відповідно до яких встановлено, що гр. ОСОБА_4 в протоколі допиту свідка від 25.05.2012 р. зазначив, що ТОВ «ТРК «Реклама - Дизайн» було придбано ним без мети здійснення діяльності зазначених в статутних документах та за грошову винагороду. Фактично фінансово-господарську діяльність від імені ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» ОСОБА_4 не здійснював, рахунками та майном не розпоряджався, бухгалтерську та податкову звітність не вів. Допитуваний також зазначив, що рахувався лише номінальним директором ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та не здійснював поставки товарів і не надавав послуг підприємствам-контрагентам.

Також, відповідно до наявних матеріалів справи, в провадженні СУ ДПС у м. Києві знаходиться кримінальна справа від 20.06.2012 р. № 54-3414, порушена відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за фактом фіктивного підприємництва, вчиненого за попередньою змовою групою осіб групою осіб, тобто створення(придбання) суб'єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно; підроблення за попередньою змовою групою осіб офіційного документу, який посвідчується підприємством, установою, організацією, приватним нотаріусом чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, та використанні завідомо підробленого документу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Та крім того, як вже було зазначено вище, за результатами судового розгляду іншої кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_4 (засновника та директора ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета»), постановою Печерського районного суду м. Києва по справі № 1-555/12 від 21.09.2012 року за обвинуваченням гр. ОСОБА_4 у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, було визнано винним останнього у скоєнні зазначених злочинів, що пов'язані з реєстрацією фіктивних підприємств та завданням шкоди Державним інтересам, однак за клопотанням захисника підсудного щодо застосування до нього ЗУ «Про амністію» від 28.07.2011 року, звільнено останнього від кримінальної відповідальності з підстав наявності на утриманні в нього малолітньої дитини.

Враховуючи вищевикладене, що також підтверджується наявними у справі доказами, можна зробити висновок про те, що контрагент позивача ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» використовувався його засновниками (посадовими особами) з метою прикриття незаконної діяльності, що в свою чергу призвело до порушення інтересів Держави та завдання шкоди Державному бюджету.

Згідно зі ст. 1, 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія - це повне або часткове звільнення від покарання певної категорії осіб, визнаних винними у скоєнні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Тобто, законом передбачена можливість застосування акта амністії лише у випадку доведеності особи у вчиненні злочину, а відтак застосування амністії до гр. ОСОБА_4 (засновника та директора контрагентів позивача ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета»), не звільняє останнього від вини за вчинення фіктивного підприємництва, яку останній також особисто не заперечував, згідно наявних протоколів допиту обвинувачуваного.

Враховуючи вищевикладене, під час проведення перевірок контролюючим органом було встановлено відсутність фактичного здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірних взаємовідносинах між ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн», ТОВ «НВО «Мета» та їх контрагентами.

Зважаючи на наявні у справі докази (протоколи допиту обвинувачуваного ОСОБА_4 - засновника та директора ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета», а також постанову Печерського районного суду м. Києва по справі № 1-555/12 від 21.09.2012 року, якою було визнано винним ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, що пов'язані з реєстрацією та діяльністю фіктивних підприємств та завданням шкоди Державним інтересам), суд погоджується із висновком податкового органу про те, що контрагенти позивача ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета» були створені в порушення вимог п. 1 ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-ІV, яким передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Пунктом 1 статті 44 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Також, відповідно до ст. 551 Господарського кодексу України, визначено ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання , а саме:

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

- підприємство не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) та проваджує фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Згідно п. 2.4, п. 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, визначено, що:

- первинні документи для надання ним юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа;

- забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Отже, згідно наявних матеріалів справи, зокрема Акта перевірки позивача та постанови Печерського районного суду м. Києва по справі № 1-555/12 від 21.09.2012 року, якою встановлено вину ОСОБА_4 (засновника та директора контрагентів позивача ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета») у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво з метою прикриття незаконної діяльності), судом вбачається, що наслідком діяльності таких підприємств ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета» було виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів, а отже такі правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, а тому в позивача відсутні підстави для формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок сум, сплачених на користь ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета».

Відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Таким чином, при здійснені перевірки позивача контролюючим органом було правомірно зроблено висновок, що правочини, укладені ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета» з контрагентами порушують публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особою, уповноваженою на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

В даному випадку податкові накладні контрагентів позивача ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета», були виписані з порушенням чинного законодавства, а саме підписані невідомою особою, оскільки, як зазначалося вище, директор ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета» станом на час здійснення правовідносин із позивачем - ОСОБА_4, під час судового розгляду кримінальної справи (та будучи допитаним в якості обвинувачуваного при досудовому розгляді кримінальної справи), пояснив, що ніякого відношення до господарської діяльності ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета» не мав, підприємства зареєстрував за винагороду з метою здійснення останніми незаконної діяльності, та ніяких господарських документів не складав і не підписував.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Порядок заповнення податкової накладної визначений п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, та Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року № 2333/2037 із змінами та доповненням (далі - Порядок №165). Визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Враховуючи викладене, в суду є достатні підстави зробити висновок, що вся первинна документація (договори, податкові накладні, акти приймання-передачі) щодо взаємовідносин позивача із контрагентами ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета» підписані з боку останніх невстановленою особою, а відповідно така первинна документація не може вважатися належним доказом по справі, а зазначені правочини містять ознаки нікчемності.

Відповідно до положень п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, п. 18 «Порядку заповнення податкової накладної» від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями, визначено, що валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Як було зазначено вище, підтверджується наявними матеріалами справи, та не було жодними допустимими доказами спростовано позивачем, всі первинні документи по господарських операціях позивача із ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета» з боку останніх були підписані невстановленою (невідомою) особою, оскільки засновник та директор ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета» станом на час здійснення правовідносин із позивачем - ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінальної справи (та будучи допитаним в якості обвинувачуваного при досудовому розгляді кримінальної справи), пояснив, що ніякого відношення до господарської діяльності ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета» не мав, підприємства зареєстрував за винагороду з метою здійснення останніми незаконної діяльності, та ніяких господарських документів не складав і не підписував.

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета» здійснювали діяльність спрямовану на укладення правовідносин, пов'язаних із наданням податкової вигоди третім особам.

Зважаючи на викладене, сторони таких правовідносин не могли не усвідомлювати протиправності своїх дій і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства, а отже прагнули настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження сум податків до державного бюджету.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн», ТОВ «НВО «Мета» об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

В силу положень ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»: «…при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі».

Як було встановлено вище, в матеріалах справи є наявною постанова Печерського районного суду м. Києва по справі № 1-555/12 від 21.09.2012 року за обвинуваченням гр. ОСОБА_4 (засновника та директора контрагентів позивача ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета» станом на час взаємовідносин із ТОВ «ПроАктив Медіа Консалтинг») у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, якою було визнано винним останнього у скоєнні зазначених злочинів, що пов'язані з реєстрацією фіктивних підприємств та завданням шкоди Державним інтересам, однак за клопотанням захисника підсудного щодо застосування до нього ЗУ «Про амністію» від 28.07.2011 року, звільнено останнього від кримінальної відповідальності з підстав наявності на утриманні в нього малолітньої дитини.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав в повному обсязі вимог ст. 71 КАС України в частині обов'язку надання доказів на вимогу ухвали суду про відкриття провадження у справі щодо звітності контрагентів позивача ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета», та як наслідок судом не було за можливе встановити матеріально-технічні та кадрові ресурси підприємства, а також визначення ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета» податкових зобов'язань в розрізі правовідносин із позивачем та сплати їх до бюджету.

Проте, згідно наявних у справі доказів, суд приходить до висновку щодо відмови позивачу в позовних вимогах, оскільки позивачем в свою чергу також не було надано достатньо допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог, та крім того достатніми у справі доказами (зокрема рішенням суду по кримінальній справі, але не виключно) підтверджується фіктивна діяльність контрагентів позивача ТОВ «Мета» та ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», а саме те, що такі контрагенти позивача здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначені товариства не набули цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Мета» та ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і валові витрати та податковий кредит.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 10.10.2013 р.