Постанова № 34399885, 16.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 905/54/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А.,суддівХодаківської І.П., Данилової М.В.(доповідача),за участю представників: позивачаВознюк Є.В. (дов. від 22.03.2013 р. № 14-61)відповідачаГвоздарькова О.О. (дов. від 01.02.2013 р.)розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 16.07.2013 р.у справі № 905/54/13-г господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"простягнення 23 999, 03 грн.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.09.2013 р. у складі колегії суддів: головуючого судді - Корсака В.А., суддів Данилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б. було порушено провадження у справі № 905/54/13-г господарського суду Донецької області за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яку призначено до розгляду на 16.10.2013 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/2427 від 10.10.2013 р. у зв'язку з відрядженням судді Вищого господарського суду України Данилової Т.Б., для розгляду справи № 910/6028/13 господарського суду міста Києва призначеної на 16.10.2013 р., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Корсак В.А., судді Данилова М.В.(доповідач), Ходаківська І.П.

В С Т А Н О В И В:

У 2013 р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" про стягнення 23 999, 03 грн.

Позов мотивований тим, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" не виконало свої зобов'язання за укладеним договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 р. № 14/2023/11/1 щодо своєчасної та повної оплати отриманого природного газу, що є підставою для стягнення з відповідача нарахованих сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.04.2013 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Величко Н.В., судді Бокова Ю.В., Демідова П.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у розмірі 2 289, 73 грн. грн., 3 % річних у розмірі 3 269, 62 грн. та судовий збір у розмірі 1 450, 52 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.07.2013 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Діброва Г.І., Бойченко К.І., Стойка О.В.) рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2013 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.07.2013 р. та рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2013 р. в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 9 158, 92 грн., інфляційних втрат у розмірі 3 922, 97 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" пеню в сумі 9 158, 92 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 922 , 97 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.

Скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, статтей 549, 551 Цивільного кодексу України, пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, а також неповно встановлено обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 30.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/2023/11.

Відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 вказаного договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покуплю у IV кварталі 2011 р. та у 2012 р. природний газ для подальшої реалізації релігійними організаціями (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу з поточних рахунків Покупця.

Згідно пункту 7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Відповідно до пункту 7.2 договору, у разі невиконання Покупцем умов пунктів 6.1 та 6.2 цього Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості ) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Пунктом 11.1 договору зазначено, що цей Договір набуває чинності з дати його укладення і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 р. до 31.12.2012 р., а в частині проведення розрахунків за газ-до повного погашення заборгованості.

Судами встановлено, що актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 р., 30.11.2011 р., 31.12.2011 р., 31.01.2012 р., 29.02.2012 р., 31.03.2012 р., 30.04.2012 р., 31.05.2012 р., 30.06.2012 р., 31.07.2012 р., 31.08.2012 р., 30.09.2012 р. відповідач прийняв від позивача у листопаді 2011 р.- вересні 2012 р. природний газ власного видобутку та імпортований природний газ на підставі договору в обсязі 1 154, 906 куб. м. на загальну суму у розмірі 1 914 390, 94 грн. Зазначені Акти підписані обома сторонами без зауважень та заперечень і скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати природного газу, отриманого у жовтні 2011 р.- вересень 2012 р. у встановлений договором купівлі-продажу термін порушено.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.2 договору, сторони обумовили, що у разі невиконання Покупцем умов пунктів 6.1 та 6.2 цього Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості ) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій задовольнили позов в частині нарахування пені у розмірі 11 448, 65 грн., нарахованої на заборгованість: за листопад 2011 р.- у сумі 3 181, 96 грн., за грудень 2011 р.- у сумі 1 966,11 грн.; за січень 2012 року - у сумі 1 733,16 грн.; за лютий 2012 року - у сумі 2 658,26 грн.; за березень 2012 року - у сумі 976, 94 грн..; за квітень 2012 року - у сумі 530,33 грн.; за травень 2012 року - у сумі 40,75 грн..; за червень 2012 року - у сумі 59,94 грн.; за липень 2012 року - у сумі 100,87 грн.; за серпень 2012 року - у сумі 81,71 грн.; за вересень 2012 року - у сумі 118, 62 грн., та про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за жовтень 2011 р. - повністю, а за листопад 2011 р. - до 27.12.2011 р.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з приписами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судами встановлено, що заявлена до стягнення сума пені не відповідає наслідкам здійсненого відповідачем правопорушення, адже розмір основного боргу Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" було погашено до звернення позивача до суду, окрім цього, прострочення грошових зобов'язань за кожною місячною поставкою є не значним.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.04.2013 р. розмір пені зменшено на 80% до 2 289, 73 грн.

Судом апеляційної інстанції рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2013 р в цій частині залишено без змін.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги позивача лише частково та правомірно стягнули з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2 289, 73 грн. пені та 3% річних у розмірі 3 269, 62 грн. із відмовою у задоволенні позову в частині нарахування інфляційних втрат та частково пені.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про зменшення стягуваної суми пені та відмовою у задоволенні позову в частині нарахування інфляційних втрат.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було залишено в силі рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 1117, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.07.2013 р. у справі № 905/54/13-г господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: І. Ходаківська

М. Данилова