Рішення № 3439986, 04.03.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

04.03.2009 р. Справа № 19/4

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз – Віктан Трейд”, м. Київ

до відповідача Споживчого товариства „Плай-Вест”, смт. Воловець

про стягнення 3 432 грн. 86 коп., в тому числі 3 003 грн. 38 коп. заборгованості за поставлений товар, 237 грн. 87 коп. пені, 161 грн. 88 коп. інфляційних нарахувань та 29 грн. 73 коп. три проценти річних,

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Корецька Н.І., юрисконсульт,

довіреність № 22/100-382 від 31.10.2005 року

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз – Віктан Трейд”, м. Київ заявлено позов до відповідача Споживчого товариства „Плай-Вест”, смт. Воловець про стягнення 3 432 грн. 86 коп., в тому числі 3 003 грн. 38 коп. заборгованості за поставлений товар, 237 грн. 87 коп. пені, 161 грн. 88 коп. інфляційних нарахувань та 29 грн. 73 коп. три проценти річних.

Представник позивача просить задоволити позов, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору поставки № 1391/532 від 23.04.2008 року, а саме, не оплатив за поставлений товар у розмірі 3 003 грн. 38 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 22.01.2009 року, 05.02.2009 року, 17.02.2009 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 13142721 від 28.01.2009 року; ухвала суду від 17.02.2009 року повернута у зв’язку з відмовою адресата від одержання поштового відправлення) у судові засідання 5 лютого 2009 року, 17 лютого 2009 року та 4 березня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз – Віктан Трейд”, м. Київ та Споживчим товариством „Плай-Вест”, смт. Воловець 23.04.2008 року був укладений договір поставки № 1391/532. Згідно умов даного договору постачальник (позивач) зобов’язався передати у власність покупця (відповідача), а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти товар та оплатити алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування і промислові товари в асортименті партіями на умовах, визначених у вищевказаному договорі. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна продукції, що поставляється, вказується у видаткових (товарних чи товаро – транспортних) накладних, що є невід’ємною частиною вказаного договору.

Розділом 2 договору передбачено, що ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції, що продається за договором, вказуються у додатковій угоді (додатку) або можуть погоджуватися сторонами при підписанні накладної (накладних) і вказуються в них. Ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції вважаються остаточно погодженими сторонами після підписання повноважними представниками сторін накладної (накладних) за адресою: м. Стрий, Харікова № 6 б. Продукція передається постачальником (позивачем) покупцю (відповідачу) окремими партіями на складі покупця (відповідача), зареєстрованому як місце зберігання алкогольних напоїв або в його магазині. Продукція поставляється на умовах DDP (Інкотермс 2000 року). Покупець (відповідач) оплачує вартість кожної партії продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (позивача) або шляхом внесення грошових коштів у касу постачальника (позивача) при наявності в останнього зареєстрованого РРО. Підставою для оплати отриманої продукції покупцем є видаткова накладна або даний договір. Покупець (відповідач) зобов’язався оплачувати кожну придбану за вищевказаним договором партію продукції не пізніше 21 (двадцяти одного) календарних днів з дати її отримання (дати складення накладної).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до договору поставки № 1391/532 від 23.04.2008 року та накладних № РН-32-051765 та № РН-32-051766 від 14.08.2008 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 3 103 грн. 38 коп.

У зв’язку з частковим погашенням боргу за поставлений товар за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 3 003 грн. 38 коп. Вимога позивача про стягнення боргу належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростована.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 3 003 грн. 38 коп. заборгованості за поставлений товар.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що за недотримання термінів оплати продукції, покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі 0,3% вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення.

Нарахована позивачем пеня, визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, складає 237 грн. 87 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 161 грн. 88 коп., три проценти річних – 29 грн. 73 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 526, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Споживчого товариства „Плай-Вест”, Воловецький район, смт. Воловець, вул. Підгірна, 52 (код ЄДРПОУ 33476456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз –Віктан Трейд”, м. Київ, вул. Воровського, 4 (код ЄДРПОУ 33643230) суму 3 432 (Три тисячі чотириста тридцять дві гривні) грн. 86 коп., в тому числі 3 003 (Три тисячі три гривні) грн. 38 коп. заборгованості за поставлений товар, 237 (Двісті тридцять сім гривень) грн. 87 коп. пені, 161 (Сто

шістдесят одна гривня) грн. 88 коп. інфляційних нарахувань та 29 (Двадцять дев’ять гривень) грн. 73 коп. три проценти річних, а також суму 102 (Сто дві гривні) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 (Сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.