Постанова № 34399844, 04.10.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2013 р. справа № 809/2610/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представників позивача: товариства з обмеженою відповідальністю НВЦ "Протек" ЛТД - Пундика С.А., Устимчука О.О.

представника відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області - Кічури Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НВЦ "Протек" ЛТД до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000572201 від 06.06.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НВЦ "Протек" ЛТД (далі по тексту - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Івано-Франківську) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000572201 від 06.06.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результати виїзної документальної позапланової перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів складено акт №3792/22-1/22180445 від 27.05.2013 року, яким, на думку позивача, протиправно встановлено порушення вимог статей 198, 201 Податкового кодексу України, що ні бити призвело до занижено податку на додану вартість, який підлягає до сплати в бюджет в розмірі 16 668,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1,00 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснили суду, що підставою для висновків вищевказаного акту перевірки і в свою чергу винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали безпідставні доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю НВЦ "Протек" ЛТД та товариством з обмеженою відповідальністю "ВСК Геос" (у січні, березні 2011 року), приватним підприємством "ВКФ "Сельпроммаш" (у квітні 2011 року) і приватним підприємством "Дніпрорембуд-сервіс" (у травні 2011 року). Зокрема, в період з січні по травень 2011 року вказаними контрагентами підрядниками на замовлення позивача проведені роботи по ремонту офісного, складського і допоміжного приміщень адміністративної будівлі ТзОВ НВЦ "Протек" ЛТД за адресою вул. Торгова, 3 м. Івано-Франківськ. Безпідставними вважають твердження перевіряючи про не підтвердження фактів реальності виконання вказаних робіт та доводи про набуття позивачем податкової вигоди, і протиправного формування податкового кредиту на суму ПДВ 16 668,00 грн. Позивач з даними припущеннями не погоджується, оскільки господарські взаємовідносини між ТзОВ НВЦ "Протек" ЛТД та ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш" і ПП "Дніпрорембуд-сервіс" носили реальний характер, призвели до зміни в активах позивача, що підтверджується первинними документами, результатами робіт в натурі, а тому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000572201 від 06.06.2013 року.

Відповідач позову не визнав, подав до суду письмове заперечення щодо його задоволення, яке мотивував тим, що за наслідками проведеної у травні 2013 року перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового та цивільного законодавства, допущення і виявлення яких стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке є законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених в письмовому запереченні та пояснив, що перевіркою встановлено безпідставне формування позивачем у січні, березні, квітні, травні 2011 року податкового кредиту із податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш" і ПП "Дніпрорембуд-сервіс". Зокрема, із змісту актів інших податкових органів, використаних відповідачем при проведенні у травні 2013 року перевірки, по вказаних контрагентах встановлено відсутність останніх за їх місцем юридичної реєстрації, не надання відповідей на запити податкових інспекцій під час перевірки по операціях за перевіряємий період, що, в свою чергу, дало можливість дійти висновку про відсутність контрагентів достатньої кількості трудових ресурсів, складських приміщень, машин і механізмів, виробничих потужностей, адміністративно-господарських можливостей для здійснення будь-якого виду діяльності. Крім того, щодо ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш" і ПП "Дніпрорембуд-сервіс" встановлено, що директора таких підприємств ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які очолювали їх на час відносин із позивачем, не мають ніякого відношення до даних підприємств, документів бухгалтерського і податкового обліку, в тому числі відповідні довіреності на представництво інтересів підприємств, не підписували. Такі обставини вказують на проведення контрагентами транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не мають реального товарного характеру, що свідчить, на думку контролюючого органу, про фіктивність характеру угод. У спірних господарських операціях відсутній об'єкт оподаткування, який підпадає під визначення Податкового кодексу України. В сукупності зібраних доказів ДПІ в м. Івано-Франківську винесло оскаржуване рішення. Вважає, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту із податку на додану вартість по операціях з ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ПП "Дніпрорембуд-сервіс", висновки, викладені в акті перевірки від 27.05.2013 року обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення №0000572201 від 06.06.2013 року, правомірним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю НВЦ "Протек" ЛТД 28.02.1995 року зареєстровано Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридичну особу та 06.03.1995 року взята на податковий облік в органах державної податкової служби, зареєстрована платником податку на додану вартість (а.с. 13).

В період з 15.05.2013 року по 20.05.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську проведено виїзну документальну позапланову перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за наслідками якої складено акт №3792/22-1/22180445 від 27.05.2013 року (а.с. 12-39).

В акті перевірки зроблено висновки про те, що товариство з обмеженою відповідальністю НВЦ "Протек" ЛТД порушено пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 16 668,00 грн., в тому числі: за січень 2011 року в сумі 1 547,00 грн., за лютий 2011 року в сумі 2 620,00 грн., за березень 2011 року в сумі 4 167,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 4 167,00 грн. і за травень 2011 року в сумі 4 167,00 грн. (а.с. 39).

Аналіз описової частини акта перевірки вказує на те, що всі порушення стосуються трьох контрагентів - ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ПП "Дніпрорембуд-сервіс", а тому дослідження обставин необхідно здійснити по кожному контрагенту окремо.

По всіх трьох контрагентах перевіряючими в акті перевірки від 27.05.2013 року зроблено висновок про те, що товариство з обмеженою відповідальністю НВЦ "Протек" ЛТД прийнято до виконання первинні документи, виписані ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ПП "Дніпрорембуд-сервіс", які не відповідають вимогам чинного законодавства, так як складені по операціях, які фактично не відбувалися.

Досліджуючи такі первинні документи на їх відповідності змісту господарських відносин, суд зазначає наступне.

На підтвердження формування податкового кредиту по відносинах із ТзОВ "ВСК Геос" у січні і березні 2011 року, позивачем подано копії акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) з "ремонту офісного приміщення" від 24 січні і 11 березня 2011 року, а також податкову накладну до даних актів №240103 від 24 січня 2011 року на суму 25 000,00 грн., в тому числі ПДВ 4 166,67 грн., та податкову накладну №53 від 11 березня 2011 року на суму 25 000,00 грн., в тому числі ПДВ 4 166,67 грн. (а.с. 49-50, 52-53). На підтвердження оплати представники позивача подали копії платіжних доручень №7 від 28 січня 2011 року та №11 від 10 березня 2011 року (а.с. 51, 54).

По відносинах із ПП "ВКФ "Сельпроммаш" у квітні 2011 року, позивачем подано копії Договору виконання робіт№11/04-11 від 11 квітня 2011 року, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) з "ремонту коридора" від 25 квітня 2011 року, а також податкову накладну до даного акта №158 від 25 квітня 2011 року на суму 25 000,00 грн., в тому числі ПДВ 4 166,67 грн. (а.с. 55-56). На підтвердження оплати представники позивача подали копію платіжного доручення №21 від 20 квітня 2011 року (а.с. 57).

По відносинах із ПП "Дніпрорембуд-сервіс" у травні 2011 року, позивачем подано копію акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) з "ремонту складських приміщень" від 27 травня 2011 року, а також податкову накладну до даного акта №185 від 27 травня 2011 року на суму 25 000,00 грн., в тому числі ПДВ 4 166,67 грн. (а.с. 60-61). На підтвердження оплати представники позивача подали копію платіжного доручення №27 від 27 травня 2011 року (а.с. 57).

Безпосереднім дослідженням таких документів встановлено, що в податковій накладній №185 від 27 травня 2011 року, яка виписана ПП "Дніпрорембуд-сервіс", міститься посилання на договір виконання робіт від 09 травня 2011 року №05/11. На пропозицію суду представники позивача не змогли надати його оригінал або копію для огляду, причини внесення таких даних не змогли пояснити.

У платіжному дорученні позивача №7 від 28 січня 2011 року, №11 від 10 березня 2011 року (про перерахунок коштів ТзОВ "ВСК Геос"), №21 від 20 квітня 2011 року (про перерахунок коштів ПП "ВКФ "Сельпроммаш") і №27 від 27 травня 2011 року (про перерахунок коштів ПП "Дніпрорембуд-сервіс") як підставу для перерахунку вказано "за роботу та матеріали згідно акту №б/н від 28 січня 2011 року", "за роботу та матеріали згідно акту №б/н від 04 березня 2011 року","за роботу та матеріали згідно акту №б/н від 19 квітня 2011 року" і "за роботу та матеріали згідно акту №б/н від 26 травня 2011 року", в той час як такі акт складені 24 січня, 11 березня, 25 квітня і 27 травня 2011 року. Причини такої розбіжності представники позивача не пояснили.

У судовому засіданні представники позивача пояснили, що ремонт офісного приміщення (шпаклювання стін, влаштування стелі, фарбування стін, влаштування паркетного підлогового покриття), ремонт коридору (шпаклювання та фарбування стін, влаштування керамічної підлогової плитки, влаштування навісу над сходами), ремонт складських приміщень (шпаклювання та фарбування стін, ремонт даху, його покриття) здійснені трьома контрагентами за адресою знаходження нерухомого майна: вул. Торгова, 3, м. Івано-Франківську.

Суд відмічає, що у жодному із чотирьох актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не зазначено адреси виконання таких робіт. Дані акти не містять деталізації за підвидами робіт, про які вказують представники позивача.

На пропозицію суду представниками позивача не подано проектно-кошторисну документацію по таких ремонтних роботах, в тому числі детального кошторису безпосередніх витрат, які підрядна організація повинна понести чи понесла відповідні витрати, а позивач як замовник погодив відповідний об'єм, вид, складові, матеріали і їх вартість.

Представники позивача пояснили, що такі документи втрачені. Втім, не надали суду відповідних доказів такої втрати - наказу керівника на проведення розслідування із втрати, акт, складений за наслідками такого розслідування із описом: конкретних обставин про втрату, встановлений перелік первинних бухгалтерських чи податкових документів, що втрачені, винних за втрату посадових осіб. Не надано будь-які докази на вжиття позивачем заходів щодо відновлення втрачених документів за участю трьох контрагентів.

Залишалися необґрунтованими представниками позивача також запитання суду про доцільність залучення до одного і того ж виду робіт кошторисом по 25 000,00 грн. з ремонту одного і того ж об'єкта нерухомості, належного позивачу, трьох різних суб'єктів господарювання із їх реєстрацією на значній відстані від м. Івано-Франківську - в м. Херсоні, м. Києві і м. Васильків Київської області.

ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" виконували для позивача ремонтно-будівельні роботи, на зайняття господарською діяльність із виконання яких необхідна відповідна ліцензія, втім представники позивача не змогли ні підтвердити, ні спростувати факт наявності таких ліцензій у підрядників.

Представники позивача не змогли повідомити суду хто безпосередньо із працівників ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" контролював ремонтні роботи, вказати його прізвище, ім'я, по-батькові, контактні номера телефонів, місце проживання робітників, місця розташування і дислокації обладнання і устаткування, необхідного для ремонтних робіт.

Судом також досліджено описову частину акта перевірки позивача від 27 травня 2013 року, із змісту якого вставлено, що відповідач по кожному контрагенту використав дані і висновки актів перевірок і довідки Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва і Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області.

Так, щодо ПП "ВКФ "Сельпроммаш" перевіряючі використали довідку Державної податкової інспекції у м. Херсоні №167/15-2/32809234 від 22.06.2011 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за квітень 2011 року" та акт №631/22-7/32809234 від 28.11.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки" (а.с. 103-106). Даною довідкою та актом встановлено, що директором підприємства у період відносин із позивачем був ОСОБА_4. ПП "ВКФ "Сельпроммаш" фактично відсутнє за своєю адресою реєстрації, за даними ГВПМ СДПІ у м. Донецьку від 05.05.2011 року №18703/7/26-2-3 директор підприємства ОСОБА_4 за адресою реєстрації не проживає. Згідно даних УДАІ УМВС України в Херсонській області і Херсонського державного бюро технічної інвентаризації за даним підприємством транспортні засоби і відповідні об'єкти нерухомого майна не зареєстровані. Згідно обліку ДПІ у м. Херсоні на підприємстві не числиться жодний працівник.

Щодо ТзОВ "ВСК Геос" перевіряюючими використано акт Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №135/23-3/36756148 від 20.01.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2010 року по 31.05.2011 року" (а.с. 95-97). У даному акті зроблено посилання на пояснення директора товариства ОСОБА_5, відібраного 01.12.2011 року працівником УПМ ДПА у м. Києві, згідно змісту якого ОСОБА_5 у 2010 році на пропозицію невідомої особи перереєстрував на себе якесь підприємство, на посаді директора, головного бухгалтера чи засновником ТзОВ "ВСК Геос" він ніколи не був, фінансово-господарської діяльності на даному підприємстві не проводив, ніколи не складав та не підписував будь-яких податкових декларацій, договорів, податкових накладних, рахунків фактур, довіреностей та інших документів ТзОВ "ВСК Геос".

Відносно ПП "Дніпрорембуд-сервіс" перевіряюючими використано акт Василівської об'єднаної державної податкової інспекції у Київської області №291/23-2/34827449 від 24.02.2012 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року" (а.с. 98-102). Актом встановлено, що в період квітень-травень 2011 року директором приватного підприємства була ОСОБА_6. У даному акті зроблено посилання на пояснення ОСОБА_6 від 22.02.2012 року, його копія міститься у матеріалах справи (а.с. 81, 122-123). ОСОБА_6 пояснила, що вона ніяких договорів, видаткових і прибуткових накладних, податкових накладних, інших фінансово-господарських документів ПП "Дніпрорембуд-сервіс" не підписувала, довіреність на представництво інтересів не видавала. Банківські рахунки не відкривала, декларацій до податкових органів не подавала, печатку приватного підприємства не отримувала та нікого на це не уповноважувала.

Крім того, представником відповідача подано копію висновку спеціаліста НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області №105 від 24.02.2012 року, за змістом висновків якого підпис від імені в графі "директор" чи "керівник" у наказі на призначення від імені ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, виконаний не громадянкою ОСОБА_6, а іншою особою (а.с. 79-80).

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську також надала копію вироку Київського районного суду м. Сімферополя від 8 травня 2012 року у справі 1/0109/50/2012, яким ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винними в скоєнні злочинів, передбачених статтею 28 частина 3 і статтею 205 частина 2, статтею 28 частина 3 і статтею 358 частина 2, статтею 28 частина 3 і статтею 358 частина 3, статтею 27 частина 5, статтею 28 частина 3 і статтею 366 частина 1 Кримінального кодексу України.

Сторінка 5 описової частини вказаного вироку від 8 травня 2012 року містить встановлені в ході розслідування кримінальної справи наступні обставини : "…Із протоколу допиту свідка ОСОБА_4 вбачається, що він ніколи не був засновником і директором ПП "ВКФ "Сельпроммаш", вказане підприємство зареєстровано на його ім'я по втраченому ним паспорту.

Свідок ОСОБА_5 на досудовому слідстві показав, що він дійсно є засновником ТзОВ "ВСК Геос", в тім з моменту реєстрації товариства будь-якої участі в його діяльності не приймав, чим займалося підприємство йому не відомо." (а.с. 75). На сторінці 7 вироку, суд дійшов висновку: "...Таким чином, суд знаходить доказаним, що в січні 2011 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, в складі організованої злочинної групи з метою прикриття незаконної діяльності придбали суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ТзОВ "ВСК Геос" і кваліфікує такі їх дії по статті 28 частина 3 і статті 205 частина 2 Кримінального кодексу України, як фіктивне підприємництво, здійснене повторно в складі організованої злочинної групи.

Їх же, суд визнає винними в тому, що на протязі січня-травня 2011 року вони в складі організованої злочинної групи підробляли і використовували офіційні документи бухгалтерського і податкового обліку, і кваліфікує їх дії по статті 28 частина 3 і статті 358 частина 2 Кримінального кодексу України, як підробка іншого документа здійснена повторно в складі злочинної організованої групи і по статті 28 частина 3 і статті 358 частина 3 Кримінального кодексу України, як використання завідомо підробленого документа здійсненого в складі злочинної організованої групи" (а.с 77).

Згідно змісту листа Київського районного суду м. Сімферополя №1/0109/50/2012 від 20.11.2012 року зазначений вирок суду від 8 травня 2012 року набрав законної сили 23 серпня 2012 року (а.с. 72).

В силу вимог частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, та виходячи із змісту коментованого вироку суду від 8 травня 2012 року, у розгляді даної адміністративної справи є обов'язковими правові наслідки фіктивного підприємництва, підробки і використання підроблених офіційних документів бухгалтерського і податкового обліку ПП "ВКФ "Сельпроммаш" та ТзОВ "ВСК Геос" в період з січня по травень 2011 року.

Досліджені судом вищевказані письмові документи вказують на те, що уповноважені керівники ПП "ВКФ "Сельпроммаш" - ОСОБА_4, ТзОВ "ВСК Геос" - ОСОБА_5 і ПП "Дніпрорембуд-сервіс" - ОСОБА_6, у період з січня по травень 2011 року не підписували будь-які документи бухгалтерського і податкового обліку, складених і виданих від коментованих суб'єктів господарювання.

Із цього ж суд приходить до переконання, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з "ремонту офісного приміщення" від 24 січні і 11 березня 2011 року, податкові накладні №240103 від 24 січня 2011 року і №53 від 11 березня 2011 року зі сторони ТзОВ "ВСК Геос"; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) з "ремонту коридора" від 25 квітня 2011 року, податкова накладна №158 від 25 квітня 2011 року зі сторони ПП "ВКФ "Сельпроммаш"; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) з "ремонту складських приміщень" від 27 травня 2011 року, податкова накладна №185 від 27 травня 2011 року зі сторони ПП "Дніпрорембуд-сервіс", підписані не уповноваженими не те директором (керівником), які мають відповідне право на підписання відповідних документів бухгалтерського і податкового обліку.

Крім цього, суд вважає достатніми доводи перевіряючи, підтвердженими вказаними вище доказами про відсутність реального характеру відповідних операцій між позивачем і ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ПП "Дніпрорембуд-сервіс", зокрема, про неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва і господарської діяльності, виконання робіт або послуг; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'' визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 згаданого вище Закону господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підстави виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту із 01.01.2011 року регламентовано розділом V Податкового кодексу України.

Згідно абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 коментованого Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, зарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного додаткового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення визначених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є придбання товарів та послуг, що підтверджується відповідною податковою накладною.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом вимог пункту 201.4 статті 201 даного Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені обов'язкові реквізити до податкової накладної.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Вимоги щодо оформлення податкових накладних, на момент виникнення спірних правовідносин, включно по 01.11.2011 року, регулювалися наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" від 21.12.2010 року за №969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1401/18696.

На час розгляду справи вищенаведені вимоги врегульовані чинним наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 01.11.2011 року №1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071 (надалі по тексту - Порядок).

Оскільки всі вищеперераховані правові акти, що у відповідний період встановлювали вимоги щодо порядку заповнення податкових накладних, в частині застосованих судом посилань на окремі їх пункти, відрізняються виключно нумерацією, а за своїм змістом є аналогічні, суд при обґрунтуванні правової позиції та застосуванні правової норми посилається на Порядок, чинний на момент розгляду та вирішення даної адміністративної справи.

Так, за змістом пункту 1 Порядку податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 16 Порядку усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Відповідно до абзацу 8 пункту 1 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Представники позивача в судовому засіданні на підтвердження належного оформлення первинних документів припускали можливість їх підписання іншими особами, уповноваженими представляти інтереси перелічених контрагентів, проте свої доводи жодними належними доказами не підтвердили.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач формував податкові зобов'язання з ПДВ та податковий кредит за операціями оформленими з ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" на підставі податкових накладних та інших первинних документів, які підписані невстановленими особами, а також особами, які заперечували свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів. Отже, виписані від їх імені податкові накладні та інші первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання (прийняття) робіт, а тому віднесення позивачем відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі №21-421а11.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність зібраних і досліджених доказів, судом не встановлено реальна можливість ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" здійснювати господарську діяльність по ремонту приміщень ТзОВ НВЦ "Протек" ЛТД, що підтверджує доводи відповідача про факт безтоварності господарських операцій позивача з його контрагентами в період з січня по травень 2011 року.

За наведених підстав та вказаних правових норм, доводи позивача не спростовують висновків відповідача, встановлених судом обставин, підтверджених належними доказами, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова в повному обсязі складена 09.10.2013 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.