Рішення № 34397698, 20.06.2013, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1236/13-ц

провадження № 2/710/554/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.06.2013 р. Шполянський районний суд Черкаської області

в складі головуючого судді: КРАВЧУКА В.М.

за участю секретаря: ТКАЧЕНКО В.Б.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шпола Черкаської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

позивач ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» звернувся в суд з позовом, який підтримав в судовому засіданні представник по довіреності ОСОБА_1 і просив стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/02-43/1662/01-07 від 19.11.2007 року та кредитним договором №014/02-43/1662/03-07 від 30.11.2007 року в сумі 180 541,44 грн. та стягнути з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь позивача судові витрати по 902,71 грн. з кожного, мотивуючи тим, що 19 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль», та відповідачем по справі ОСОБА_3 було укладено Генеральну кредитну угоду №014/02-43/1662-07/г, відповідно до пункту 1.1 якої, кредитор зобовязується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у додаткових кредитних договорах, укладених в рамках Генеральної угоди і які є її невідємними частинами. Відповідно до п. 1.2. Генеральної угоди, загальна сума наданих кредитором кредитних коштів не може перевищувати 325000 грн.

19 листопада 2007 року між кредитором та позичальником був укладений кредитний договір №014/02-43/1662/01-07, відповідно до п. 1.1 якого, банк в рамках Генеральної угоди зобовязався надати позичальнику кредит в сумі 100000 грн., строком до 18.11.2014 року із сплатою 15% річних.

Для забезпечення вимог кредитора, 19 листопада 2007 року до кредитного договору №014/02-43/1662/01-07 було укладено договір поруки №014/02-43/1662/01-07п між банком та ОСОБА_4. Відповідно до пункту 1.2 договору поруки №014/02-43/1662/01-07п, сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед банком відповідати по зобовязанням боржника, які виникають з умов кредитного договору №014/02-43/1662/01-07.

30 листопада 2007 року між кредитором та позичальником був укладений кредитний договір №014/02-43/1662/03-07, відповідно до п. 1.1 якого, банк в рамках Генеральної угоди зобовязався надати позичальнику кредит в сумі 200000 грн., строком до 18.11.2014 року із сплатою 16% річних.

Для забезпечення вимог кредитора, 30 листопада 2007 року до кредитного договору №014/02-43/1662/03-07 було укладено договір поруки №014/02-43/1662/03-07п між банком та поручителем ОСОБА_4.

12 серпня 2008 року між кредитором та позичальником було укладено Договір про зміни №1 до кредитного договору №014/02-43/1662/01-07, відповідно до п. 1 якого, кредитор надає позичальнику кредит у сумі 100000 грн., строком до 18.11.2014 року із сплатою 17% річних. Всі інші умови залишаються без змін.

12 серпня 2008 року між кредитором та позичальником було укладено Договір про зміни №1 до кредитного договору №014/02-43/1662/03-07, відповідно до п. 1 якого, кредитор надає позичальнику кредит у сумі 200000 грн., строком до 18.11.2014 року із сплатою 17% річних. Всі інші умови залишаються без змін.

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, між позичальником та кредитором було укладено Додаткову угоду №014/02-43/1662/01-07/02 від 10.11.2011 року до кредитного договору №014/02-43/1662/01-07 та Додаткову угоду №014/02-43/1662/03-07/02 від 10.11.2011 року до кредитного договору №014/02-43/1662/03-07, відповідно до яких сторони досягли згоди про зміну умов погашення кредиту (реструктуризацію). Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №014/02-43/1662/01-07/02 та Додаткової угоди №014/02-43/1662/03-07/02, тимчасово, на період з 27.11.2011 року до 27.03.2012 року, сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту (кредитні канікули).

В звязку з неналежним виконанням зобовязання, 12.02.2013 року відповідачам були надіслані вимоги про дострокове виконання грошових зобовязань, якими було зобовязано у 30денний термін достроково повернути всю суму заборгованості, проте у встановлений строк заборгованість за кредитом повернута не була.

Сума заборгованості на 07.02.2013 року за кредитним договором №014/02-43/1662/01-07 складає 58497,65 грн., з яких: 52197,39 грн. заборгованості за кредитом, в тому числі 6826,60 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 5011,09 грн. заборгованості за відсотками, 1289,17 грн. пені за прострочення кредиту та відсотків. Сума заборгованості на 07.02.2013 року за кредитним договором №014/02-43/1662/03-07складає 122043,79 грн., з яких: 110020,20 грн. заборгованості за кредитом, в тому числі 18387,08 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 8681,37 грн. заборгованості за відсотками, 3342,40 грн. пені за прострочення кредиту та відсотків. Загальна сума заборгованості за двома кредитними договорами станом на 07.02.2013 р. становить 180541,44 грн.

В звязку з неналежним виконанням позичальником зобовязань за кредитними договорами, несвоєчасним погашенням кредиту та несплатою відсотків у розмірах та у строки встановлені кредитними договорами, сума боргу щомісячно значно збільшується, внаслідок нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, що змусило позивача звернутися до суду зданим позовом.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково і пояснили, що вони отримували значні доходи, тому для розвитку бізнесу взяли кредит, але з часом в них погіршилося матеріальне становище, що призвело до неможливості вчасно і в повному обсязі здійснювати погашення заборгованості по кредитним договорам. На даний час вони ніде не працюють, мають на утриманні неповнолітню дитину, тому мають дуже тяжке матеріальне становище. Вони згідні погашати заборгованість по тілу кредиту і відсотках. Розмір штрафних санкцій просили зменшити, в звязку з тяжким матеріальним становищем та великою сумою боргу по тілу кредиту та відсотках.

Вислухавши сторони, вивчивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що 19 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль», та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою, відповідачем по справі, ОСОБА_3 було укладено Генеральну кредитну угоду №014/02-43/1662-07/г, відповідно до пункту 1.1 якої, кредитор зобовязується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у додаткових кредитних договорах, укладених в рамках Генеральної угоди і які є її невідємними частинами. Відповідно до п. 1.2. Генеральної угоди, загальна сума наданих кредитором кредитних коштів не може перевищувати 325000 грн.

Пунктом 9.1 Генеральної угоди передбачено, що Генеральна кредитна угода набуває чинності з моменту підписання її сторонами та діє до повного погашення позичальником кредитної заборгованості за всіма отриманими кредитами в строки, передбачені окремими кредитними договорами.

19 листопада 2007 року між кредитором та позичальником був укладений кредитний договір №014/02-43/1662/01-07, відповідно до п. 1.1 якого, банк в рамках Генеральної угоди зобовязався надати позичальнику кредит в сумі 100000 грн., строком до 18.11.2014 року із сплатою 15% річних.

Для забезпечення вимог кредитора, 19 листопада 2007 року до кредитного договору №014/02-43/1662/01-07 було укладено договір поруки №014/02-43/1662/01-07п між банком та ОСОБА_4.

30 листопада 2007 року між кредитором та позичальником був укладений кредитний договір №014/02-43/1662/03-07, відповідно до п. 1.1 якого, банк в рамках Генеральної угоди зобовязався надати позичальнику кредит в сумі 200000 грн., строком до 18.11.2014 року із сплатою 16% річних.

Для забезпечення вимог кредитора, 30 листопада 2007 року до кредитного договору №014/02-43/1662/03-07 було укладено договір поруки №014/02-43/1662/03-07п між банком та поручителем ОСОБА_4.

Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п. 3.1 Кредитного договору №014/02-43/1662/01-07 та №014/02-43/1662/03-07).

Відповідно до п. 6.1 кредитних договорів, позичальник зобовязується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 7.4 кредитних договорів, кредитор має право вимагати дострокового погашення заборгованості позичальником за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання позичальником умов розділу 6 кредитного договору та/або наявності фактів невиконання позичальником будь-яких інших своїх зобовязань.

За прострочення виконання будь-яких грошових зобовязань за кредитними договорами позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення (п. 10.2 Кредитного договору №014/02-43/1662/01-07 та №014/02-43/1662/03-07).

Відповідно до п. 1.2 договорів поруки, сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед банком відповідати по зобовязанням боржника, які виникають з умов кредитних договорів.

Згідно п. 2.1 договорів поруки сторони визначають, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобовязань по кредитних договорах, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком нарівні з позичальником за повернення сум кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій, пені.

Сторони договорів поруки встановили, що якщо до поручителя надійде вимога про погашення суми заборгованості по кредитному договору, але поручитель її не виконає, то банк має право звернути стягнення за рахунок майна поручителя відповідно до норм чинного законодавства (п.2.2 договору поруки №014/02-43/1662/01-07п та №014/02-43/1662/03-07п.

12 серпня 2008 року між кредитором та позичальником було укладено Договір про зміни №1 до кредитного договору №014/02-43/1662/01-07, відповідно до п. 1 якого, кредитор надає позичальнику кредит у сумі 100000 грн., строком до 18.11.2014 року із сплатою 17% річних. Всі інші умови залишаються без змін.

12 серпня 2008 року між кредитором та позичальником було укладено Договір про зміни №1 до кредитного договору №014/02-43/1662/03-07, відповідно до п. 1 якого, кредитор надає позичальнику кредит у сумі 200000 грн., строком до 18.11.2014 року із сплатою 17% річних. Всі інші умови залишаються без змін.

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, між позичальником та кредитором було укладено Додаткову угоду №014/02-43/1662/01-07/02 від 10.11.2011 року до кредитного договору №014/02-43/1662/01-07 та Додаткову угоду №014/02-43/1662/03-07/02 від 10.11.2011 року до кредитного договору №014/02-43/1662/03-07, відповідно до яких сторони досягли згоди про зміну умов погашення кредиту (реструктуризацію). Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №014/02-43/1662/01-07/02 та Додаткової угоди №014/02-43/1662/03-07/02, тимчасово, на період з 27.11.2011 року до 27.03.2012 року, сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту (кредитні канікули). Пунктом 3 Додаткових угод визначено, що кредитор вправі припинити видачу кредитних коштів та (або) предявити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у випадку прострочення позичальником більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту або порушення цих строків менш ніж на 30 календарних днів, але більше трьох разів протягом останніх дванадцяти місяців. У випадку, якщо письмове повідомлення кредитора містить вимогу про дострокове повне або часткове погашення заборгованості позичальника за кредитним договором, строк виконання зазначених у такому повідомленні зобовязань позичальника вважається таким, що закінчився на 31 календарний день з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення.

В звязку з неналежним виконанням зобовязання, 12.02.2013 року відповідачам були надіслані вимоги про дострокове виконання грошових зобовязань за вих. №114-35-0-00/510 та №114-35-0-00/511, якими було зобовязано у 30 денний термін достроково повернути всю суму заборгованості, проте у встановлений строк заборгованість за кредитом повернута не була.

Сума заборгованості на 07.02.2013 року за кредитним договором №014/02-43/1662/01-07складає 58497,65 грн., з яких: 52197,39 грн. заборгованості за кредитом, в тому числі 6826,60 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 5011,09 грн. заборгованості за відсотками, 1289,17 грн. пені за прострочення кредиту та відсотків. Сума заборгованості на 07.02.2013 року за кредитним договором №014/02-43/1662/03-07складає 122043,79 грн., з яких: 110020,20 грн. заборгованості за кредитом, в тому числі 18387,08 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 8681,37 грн. заборгованості за відсотками, 3342,40 грн. пені за прострочення кредиту та відсотків. Загальна сума заборгованості за двома кредитними договорами станом на 07.02.2013 р. становить 180541,44 грн.

Як вбачається із змісту ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти( ч.1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, тобто це є фінансові санкції за те саме порушення. Отже, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Виходячи із змісту ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 616 ЦК України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобовязання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Представник позивача не заперечував проти зменшення розміру пені, яка нарахована по обох кредитних договорах.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно абз. 3 п. 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (стаття 553 ЦК), договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши та оцінивши їх у єдності і сукупності, враховуючи, що внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_3 договірних зобовязань утворилася заборгованість по кредитним договорам №014/02-43/1662/01-07 від 19.11.2007 р. та №014/02-43/1662/03-07 від 30.11.2007 р., тому виходячи з встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» підлягають частковому задоволенню. Враховуючи, що сторони є безробітними, їх майновий стан, знаходження на утриманні малолітньої дитини, думку представника позивача про можливість зменшення розміру нарахованої пені, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру пені по кредитному договору №014/02-43/1662/01-07 від 19.11.2007 р. і стягнення її на користь позивача в розмірі 644,59 грн., та по кредитному договору №014/02-43/1662/03-07 від 30.11.2007 р. - в розмірі 1671,20 грн. З урахуванням вказаних обставин, з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 необхідно солідарно стягнути на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/02-43/1662/01-07 від 19.11.2007 р. в сумі 57853,07 грн., з яких: 52197,39 грн. заборгованість за кредитом, в тому числі 6826,60 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 5011,09 грн. заборгованість за відсотками, 644,59 грн. пеня за прострочення кредиту та відсотків; та заборгованість за кредитним договором №014/02-43/1662/03-07 від 30.11.2007 р. в сумі 120372,77 грн., з яких: 110020,20 грн. заборгованість за кредитом, в тому числі 18387,08 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 8681,37 грн. заборгованість за відсотками, 1671,20 грн. пеня за прострочення кредиту та відсотків, а всього підлягає стягненню 178225,84 грн.

Крім того, частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1782,26 грн., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, тобто по 891,13 грн. з кожного.

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 530, 553, 554, 549, 551, 610, 616, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» - задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя без реєстрації м. Шпола, вул. Привокзальна, 53, Черкаської області, ідентифікаційний №2496618195, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки без реєстрації м. Шпола, вул. Привокзальна, 53, Черкаської області, ідентифікаційний №2541716302, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» м. Черкаси, вул. Гоголя, 224, р/р № 29091558, МФО 354411, код ЄДРПОУ 21366225, заборгованість за кредитним договором №014/02-43/1662/01-07 від 19.11.2007 року та кредитним договором №014/02-43/1662/03-07 від 30.11.2007 року в сумі 178225,84 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя без реєстрації м. Шпола, вул. Привокзальна, 53, Черкаської області, ідентифікаційний №2496618195, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки без реєстрації м. Шпола, вул. Привокзальна, 53, Черкаської області, ідентифікаційний №2541716302, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» м. Черкаси, вул. Гоголя, 224, р/р № 29091558, МФО 354411, код ЄДРПОУ 21366225, по 891,13 грн. судових витрат з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М. Кравчук