Ухвала суду № 34397408, 28.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1008/6760/12 Головуючий у І інстанції Корнієнко С.В.Провадження № 22-ц/780/4909/13 Доповідач у 2 інстанції ОлійникКатегорія 4 28.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

23 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Іванової І.В., Коцюрби О.П.,

при секретарі Власенко О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні належним йому на праві власності після дарування бабусею, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, майном, а саме, будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачів із зазначеного житла.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_2 будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Також стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у справі в сумі 107 грн. 30 коп. судового збору, витрат на проїзд представника в суд в сумі 850 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 1068 грн. 67 коп., а всього - 2 025 грн. 97 коп.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 15 лютого 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №433 та Державного акту на право власності земельну ділянку від 5 серпня 2008 року позивач є власником будинку АДРЕСА_1 після його дарування його бабусею ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та земельної ділянки площею 0,1102 га, на якій він розташований.

Відповідно до будинкової книги будинку АДРЕСА_1 та довідок виконавчого комітету Калинівської селищної ради відповідачі проживають за зазначеною адресою від вересня 1998 року з дозволу ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст.158 ЖК України наймач користується жилим приміщенням у будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення.

Згідно зі ст.169 ЖК України, у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом із ним, зобов'язанні звільнити жиле приміщення, а у разі відмовлення вони підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

За ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається з положень ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України, п.1 ст.17 Закону України „Про міжнародні договори України" є частиною національного законодавства, та ст.41 Конституції України, ст.ст.321, 328, 330, 334 ЦК України кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, право власності набувається з підстав не заборонених законом, зокрема правочинів. Добросовісний набувач набуває право власності на майно навіть в тих випадках, коли воно відчужене особою, яка немала на це право. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні крім у випадках і в порядку, встановлених законом. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч.2 п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 1 листопада 1996 року „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" наявність прописки (на даний час реєстрації) сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала.

Згідно з положеннями п.5 та ч.1 п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» при розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства.

Оскільки підстав для подальшого користування будинком у відповідачів, які не є членами сім'ї позивача, відсутні, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вимоги заявника про їх виселення є правомірними та підлягали до задоволення.

Також судом першої інстанції вірно зазначено про відсутність підстав для надання відповідачам іншого жилого приміщення.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що не знайшли свого підтвердження заперечення відповідачів, оскільки їх проживання у спірному будинку було похідним від права власності на нього їх матері та бабусі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а утримання житла та прибудова до нього здійснювалися на їх власний розсуд і без відповідних для цього правових підстав.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Іванова І.В.

Коцюрба О.П.