Рішення № 3439714, 14.04.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.04.09р.

Справа № 6/19-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна слобода", м. Куп'янськ, Харківська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньювей", м. Дніпропетровськ

про стягнення 64 640,03 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Шнейдер М.В., представник, довіреність №99 від 23.02.2009р.

від відповідача - Тропін В.В., представник, довіреність б/н від 25.12.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява та заява про уточнення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна слобода", м. Куп'янськ, Харківська область–далі по тексту–позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньювей", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 59 744,23 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару №0505040298 від 21.07.2008 р.

Додатково, за несвоєчасне виконання зобов’язань по оплаті поставленого позивачем та отриманого відповідачем товару, на підставі п.8.2 умов договору позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3 697,97 грн. пені та збитки у сумі 1 231,14 грн., які складаються з транспортних витрат у сумі 826,14 грн. та витрат на відрядження у сумі 405,00 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 646,40 грн. –держмита, 118,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з`явився, відзив на позов надав та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що сторони не узгодили ціну товару, у зв`язку з чим, договір №0505040298 від 21.07.2008 р., на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, слід вважати неукладеним. Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 1 231,14 грн., які складаються з транспортних витрат у сумі 826,14 грн. та витрат на відрядження у сумі 405,00 грн., слід визнати необґрунтованими та належним чином, згідно чинного законодавства, документально недоведеними, так як позивач взагалі документально не довів транспортні витрати у сумі 826,14 грн. та витрати на відрядження у сумі 405,00 грн., саме при розгляданні даної справи, або з інших підстав.

Крім цього, позивачем в порушення чинного законодавства України, не сплачено державне мито.

24.02.2009 р. на підставі ст. 77 ГПК України в судових засіданнях оголошувалась перерва до 31.03.2009 р. та до 09.04.2009 р. для надання сторонам часу документально обґрунтувати свої позовні вимоги і свої позовні заперечення.

24.02.2009 р. на підставі ст. 69 ГПК України за письмовим клопотанням сторін слухання справи було продовжено до 30.04.2009 р.

09.04.2009 р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 0505040298, у відповідності з п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреності відповідача серії ЯОД № 713335 від 29.07.2008 р. по накладній № 158897 від 29.07.2008 р. на суму 102 983,63 грн. передав відповідачеві товар на загальну суму 102 983,63 грн., який відповідач отримав і відповідно до п.5.2 умов вищеназваного договору зобов’язався оплатити на протязі 28 календарних днів з дати отримання товару, але згідно банківської виписки станом на день розгляду справи у суді оплатив отриманий товар частково у сумі 41 974,00 грн., у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою та з заявою про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 59 774,23 грн. заборгованості за поставлений, але неоплачений відповідачем товар, на підставі умов договору поставки товару № 0505040298 від 21.07.2008 р., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання для огляду та залучених у копіях до матеріалів справи.

Додатково, за несвоєчасне виконання зобов’язань по оплаті поставленого позивачем та отриманого відповідачем товару, на підставі п.8.2 умов договору позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3 697,97 грн. пені та збитки у сумі 1 231,14 грн., які складаються з транспортних витрат у сумі 826,14 грн. та витрат на відрядження у сумі 405,00 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 646,40 грн. –держмита, 118,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 59 774,23 грн. повністю підтверджується оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду та залучених у копіях до матеріалів справи, та не оспорюється відповідачем по суті самого боргу.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 59 774,23 грн., яку відповідач по сумі боргу не оспорює, то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 59 774,23 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача за несвоєчасне виконання зобов’язань по оплаті поставленого позивачем та отриманого відповідачем товару, на підставі п.8.2 умов договору - 3 697,97 грн. пені, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 1 231,14 грн., які складаються з транспортних витрат у сумі 826,14 грн. та витрат на відрядження у сумі 405,00 грн., слід визнати необґрунтованими, документально недоведеними позивачем, такими, що протирічать чинному законодавству України, а отже не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

- по-перше: збитки у сумі 1 231,14 грн., які складаються з транспортних витрат у сумі 826,14 грн. та витрат на відрядження у сумі 405,00 грн., відносяться до звичайних виробничих витрат позивача, до того ж позивачем документально не доведені збитки у повному обсязі;

- по-друге: в порушення вимог ст.ст.44,46 ГПК України позивачем не сплачено державне мито відповідно до чинного законодавства України;

- по-третє: додаткові вимоги позивача про збільшення позовних вимог за рахунок збитків у сумі 1 231,14 грн., які складаються з транспортних витрат у сумі 826,14 грн. та витрат на відрядження у сумі 405,00 грн., не можуть бути задоволені судом виходячи з наступного:

- відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог;

- як вбачається з матеріалів справи, звернувшись з заявою про збільшення позовних вимог, позивач фактично доповнив підстави та предмет позову, збільшивши суму позовних вимог на суму збитків, які не були заявлені до стягнення позивачем у позовній заяві;

- відповідно до підпункту 3.7 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача; зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача; одночасна зміна і предмету і підстав позову не допускається; під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві;

- згідно із частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 646,40 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, частково документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Заперечення відповідача, що сторони не узгодили ціну товару у зв`язку з чим, договір №0505040298 від 21.07.2008 р., на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, слід вважати неукладеним, суд не може прийняти до уваги, так як даний договір підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками сторін, сторони частково виконали умови договору і п. 12.12 договору сторони письмово узгодили „Сторони домовились про те, що дійшли згоди, що до всіх істотних умов договору та зобов’язуються не мати претензій стосовно цього питання” та відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Заперечення відповідача щодо додаткових вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 1 231,14 грн., які складаються з транспортних витрат у сумі 826,14 грн. та витрат на відрядження у сумі 405,00 грн., слід визнати обґрунтованими та документально доведеними, так як позивач взагалі документально не довів транспортні витрати у сумі 826,14 грн. та витрати на відрядження у сумі 405,00 грн. саме цих витрат, саме при розгляданні даної справи, або з інших підстав.

Заперечення відповідача, що позивачем в порушення вимог чинного законодавства України, не сплачено державне мито, слід визнати обґрунтованими та належним чином, згідно чинного законодавства, документально доведеними.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮВЕЙ" (49072, м. Дніпропетровськ, вул. Прогресивна, буд. 10, кв. 99, код ЄДРПОУ 31320876, п/р 26003033733500 в ДФ АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна слобода" (63702, Харківська область, м. Куп’янськ, вул. Ломоносова, буд. 26, код ЄДРПОУ 32358958, п/р 26005036243200 в ХФ АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) 59 774,23 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот сімдесят чотири гривень 23 коп.) - основного боргу, 3 697,97 грн. (три тисячі шістсот дев`яносто сім гривень 97 коп.) - пені, 634,72 грн. (шістсот тридцять чотири гривень 72 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано - 13.04.2009р.