Рішення № 34397038, 22.10.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17418/13-ц

Провадження №2/761/6531/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 жовтня 2013 року у м.Києві

Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Гриньковської Н.Ю.

при секретарі Подмазко О.Д.

за участі представників:

від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: 1.Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», ОСОБА_4, про визнання договору поруки недійсним, -

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року до Шевченківського районного суду м.Києва звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом, в якому просила визнати недійсним договір поруки, укладений від її імені з ПАТ «КБ «Надра» 22.02.2008р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що вона дізналася про укладання вказаного договору поруки лише з постанови державного виконавця від 11.04.2013р. про відкриття виконавчого провадження ВП №37512508 на підставі виконавчого листа №2-8124/10, виданого Шевченківським районним судом м.Києва 07.04.2010р. про стягнення з неї на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості в сумі 2622445,31грн. Звернувшись до Шевченківського районного суду м.Києва 19.04.2013р., позивач ознайомилася з матеріалами цивільної справи №2-8124/10, та дізналася про існування заочного рішення суду від 07.04.2010р., яким з неї, як поручителя за кредитними зобов'язаннями громадянки ОСОБА_4, на користь ВАТ КБ «Надра» стягнуто заборгованість в розірі 2622445,31грн. При цьому, позивач стверджувала, що громадянку ОСОБА_4 вона не знає, та ніколи в своєму житті не позичала коштів і не була поручителем за зобов'язаннями інших осіб. У зв'язку із вказаними обставинами вона звернулася до правоохоронних органів, та на підставі її заяви було порушено кримінальне провадження для розслідування кримінального правопорушення щодо шахрайських дій невстановлених осіб. Позивач вказувала, що на підтвердження підробки вищезазначеного договору поруки нею було замовлено експертний висновок, яким установлено, що підписи на договорі поруки від 22.02.2008р. виконані не нею, а іншою особою. Також позивач зазначала, що договір поруки містить недостовірні дані щодо її місця реєстрації на час укладання цього договору, що також свідчить на підтвердження її вимог. Довідка про заробітну плату, додана до заяви в банк теж є недостовірною, оскільки позивач ніколи не працювала на підприємстві БІК «Полісся Крим». З огляду на викладене, позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки виконання виконавчого листа №2-8124/10 вже розпочато, а у кримінальному провадженні доведення фальсифікації договору поруки триває.

У судовому засіданні позивач та її представник просили задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Крім цього, просили покласти на відповідачів судові витрати, пов'язані із розглядом справи, а саме, судовий збір у розмірі 3441,00грн. та витрати на проїзні квитки для неї та її представника в сумі 2232,34грн.

Представник ПАТ «КБ «Надра» проти задоволення позовних вимог заперечувала з посиланням на те, що банк правомірно звернувся до суду із позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №169/П/99/2008-840 від 22.02.2008р. Вказувала, що порука є законним способом забезпечення виконання зобов'язання, а тому, просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 письмових пояснень не надала, у судове засідання не прибула, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 22.02.2008 р. між ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого є відповідач у справі ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №169/П/99/2008-840 за умовами якого остання отримала від банківської установи у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 258003,45 доларів США строком до 22.01.2021 року. Кредитним договором визначено цільове використання кредиту, а саме: придбання цінних паперів у кількості 10077шт. емітованих ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся» з подальшим їх обміном їх на об'єкт нерухомості - квартиру в м.Ялта по АДРЕСА_1 на 10-му поверсі; витрати пов'язані із оформленням кредиту та оплата комісії за розрахунки по кредитному договору.

Цього ж дня, між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №б/н за умовами якого ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання поручителя перед банком за належне виконання позичальником ОСОБА_4 зобов'язань по кредитному договору №169/П/99/2008-840 від 22.02.2008 року, а саме: повернути до 22.01.2021 року кредит у сумі 258003,45 доларів США; сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 12,89% річних; сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором та можливі штрафні санкції.

В подальшому, заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва у справі №2-8124/10 від 07.04.2010 року було стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість по кредиту в сумі 2620625,31грн. та судові витрати.

Як свідчать матеріали справи, ВАТ КБ «Надра» звернулося до суду за отриманням виконавчого листа 02.06.2010р., однак виконавче провадження ВП №37512508 для примусового виконання зазначеного вище рішення суду у справі №2-8124/10 від 07.04.2010 року, було відкрито лише 11.04.2013р.

На даний час Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» перейменовано в Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», вказані обставини не заперечуються сторонами та не потребують доведення в силу ч.1 ст.61 ЦПК України.

Як убачається зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні, позивач як на основну з підстав задоволення позову зазначає, що в момент укладання договору поруки від 22.02.2008 року, його сторонами не було додержано вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме, зміст вказаного правочину не відповідав волі позивача, яка не підписувала цього договору, а дізналася про його існування лише від державного виконавця в межах виконавчого провадження ВП №37512508.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

При цьому, слід зазначити, що договір поруки є таким способом забезпечення виконання зобов'язань, який полягає у залученні третьої особи (поручителя) до основного зобов'язання, яке виникло між боржником та кредитором. Також, за загальним правилом тягар пошуку поручителя покладається на боржника. Отже, боржник при наявності поручителя отримує від нього згоду на те, щоб він поручився за нього перед кредитором. Однак, судом установлено обставини, які спростовують правомірність покладання на позивача обов'язку поручителя за зобов'язаннями ОСОБА_4 перед ВАТ КБ «Надра».

Так, позивач стверджувала, що ніколи не була знайома із громадянкою ОСОБА_4, що, зокрема, підтверджено показами свідка ОСОБА_7, яка повідомила суду, що вона разом із позивачем працювала на підприємстві Управління капітального будівництва Кримського регіонального об'єднання інвалідних організацій Сімферопольського об'єднання інвалідів України у 2007-2008 роках. Свідок пояснила, що вона обіймала посаду секретаря-референта на підприємстві, а позивач - інженера кошторисно-договірного відділу. Директором на підприємстві був ОСОБА_8 Свідок пригадала, що директор мав ділові стосунки із гр.ОСОБА_4, яка приходила на фірму, однак з іншими працівниками ця жінка не спілкувалася, що свідок точно пам'ятає, оскільки в її обов'язки входило зустрічати клієнтів та гостей директора. Крім цього, свідок показала, що у 2008 році мав місце випадок, коли директор мав намір укласти кредитний договір з метою отримання коштів на розвиток підприємства під поручительство позивача, що було звичною справою для директора. Однак, коли свідок повідомила позивача, то та категорично заперечила свою згоду, і це питання більше не піднімалося. Також, на запитання суду свідок заявила, що ОСОБА_8 одночасно займав посаду директора БІК «Полісся Крим» та інших підприємств, однак щодо причетності позивача до діяльності цих підприємств їй нічого не відомо. Серед іншого, свідок показала, що заробітні плати на підприємстві, де працювала вона та позивач, були на рівні мінімальних заробітних плат.

На підтвердження своїх доводів стосовно необізнаності про укладання від її імені договору поруки від 22.02.2008 року, позивач надала суду висновок Кримської експертної служби про експертне дослідження №170, на вирішення якого було поставлено питання: ким виконано підпис на договорі поруки від 22.02.2008 року, укладеному на виконання зобов'язань по кредитному договору №169/П/99/2008-840. За висновком проведеного дослідження, зробленого по електрофотокопії договору поруки, підписи на цьому договорі виконано не позивачем ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1, після попереднього тренування.

Для перевірки вказаного експертного висновку шляхом проведення експертизи оригіналу договору поруки від 22.02.2008 року, на задоволення клопотання сторони позивача, судом було витребувано від ПАТ «КБ «Надра» оригінал кредитної справи №169/П/99/2008-840, однак у банківської установи оригінал вказаної кредитної справи було вилучено на підставі постанови Печерського районного суду м.Києва ще у 2009 році, тому суду надано лише копію кредитної справи. При цьому, судом установлено, що електрофотокопія договору поруки від 22.02.2008 року, на підставі якої проведено експертне дослідження №170, була виконана саме з копії договору поруки, що міститься в банку.

Крім цього, позивачем суду надано підтвердження того, що станом на час укладання спірного договору поруки позивач працювала саме на підприємстві Управління капітального будівництва Кримського регіонального об'єднання інвалідних організацій Сімферопольського об'єднання інвалідів України, а до підприємства Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся Крим» відношення не мала, що підтверджено копією трудової книжки позивача. Таким чином, довідка №5 для одержання кредиту, що наявна в копії кредитної справи, також не відповідає дійсності.

Серед іншого, позивач звернула увагу, що в договорі поруки вказано її адресу, яка на час укладання договору вже змінилася, про що в паспорті містилися відповідні відмітки. А саме, позивач надала суду копію паспорта, в якому зазначено, що місце проживання позивача зареєстровано з 17.08.2007 р. за адресою: Сакський р-он, АДРЕСА_2. Натомість, у договорі поруки від 22.02.2008 року адресою поручителя (ОСОБА_1.) зазначено: АДРЕСА_3, тобто адресу, з якої позивач знялася з реєстрації за півроку до підписання цього договору, що підтверджується довідкою Сакського РВ ГУ ДМС України в АР Крим від 30.05.2013р.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що позивач не укладала договору поруки від 22.02.2008 року на забезпечення виконання зобов'язання перед ВАТ КБ «Надра» за належне виконання позичальником ОСОБА_4 зобов'язань по кредитному договору №169/П/99/2008-840 від 22.02.2008 року.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини стосовно того, що при укладенні спірного Договору поруки було порушено виоги ст. 203 ЦК України, на що посилається позивач як на підставу для задоволення позовних вимог, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним договір поруки, укладений 22.02.2008 р. між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» за належне виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором №169/П/99/2008-840 від 22.02.2008 р.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачів понесених позивачем судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на переїзд до суду, слід зазначити наступне. На підставі ст.88 ЦПК України, з відповідачів підлягає стягненню в повному розмірі судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в сумі 3441,00грн. Разом з тим, з огляду на приписи ст. 85 ЦПК України, оскільки витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони, однак стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), на підставі п.5 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», такі витрати, пов'язані із переїздом до іншого населеного пункту, не можуть перевищувати встановлені законодавствам норми витрат на відрядження і становлять 30,00грн. на одну особу на добу. Отже, на користь позивача підлягає стягненню 180,00грн. за судові засідання, які відбулися 11.08.2013 р., 17.10.2013 р., 22.10.2013 р.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми закону та встановленні обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 553 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір поруки, укладений 22.02.2008 р. між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» за належне виконання взятих на себе кредитних зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором №169/П/99/2008-840 від 22.02.2008 р.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) та Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ - 20025456) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) судові витрати в сумі 3621,00грн. (три тисячі шістсот двадцять одну гривень 00 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

повний текст рішення складений 28.10.2013 р.