Постанова № 3439695, 18.03.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Дата ухвалення
18.03.2009
Номер справи
2а-25/09/8/0170
Номер документу
3439695
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.03.09

Справа №2а-25/09/8/0170

(15:25)Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Кудіновій О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Агротехнологии"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень

 за участю представників сторін:

від позивача: Асейкін А.Р.,паспорт серії НОМЕР_1;

від відповідача: Попова С.В., посвідчення № 07121, Степанова А.О., паспорт серії НОМЕР_1, Вінник М.Ю., паспорт серії НОМЕР_1;

за участю прокурора відділу прокуратури АРК- Кулібаби С.Є., посвідчення №07121.

Суть спору: Приватне підприємство "Агротехнологии" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АРК про скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій з ПДВ від 07.11.08 р. №1080/23-1/0 на суму 2250024грн. та донарахування податку на прибуток підприємств із штрафними санкціями від 07.11.08р. № 1081/23-1/0 на суму 31924,73грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій від 07.11.08 р. №1080/23-1/0 на суму 2250024грн. та від 07.11.08р. №1081/23-1/0 на суму 31924,73грн. необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» виходячи з наступного.

ПП "Агротехнологии" вважає висновки планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.08.06р. по 30.06.08р., валютного та іншого законодавства за період з 10.08.05р. по 30.06.08р., викладені в Акті від 27.10.08р. №1505/23/1/33705857 необґрунтованими та необ'єктивними тому, що позивачу не було відомо і не могло бути відомо про факти банкрутства, зняття з обліку підприємств-контрагентів, зазначених в акті перевірки. Крім того, зі змісту податкового повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ від 07.11.08р. №1081/23-1/0 не зрозуміло яку суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ПП "Агротехнологии" визначив податковий орган. Прописом вказано «сімсот п'ятнадцять грн. 22 коп.», а цифрами «2250024». Позивач вважає, що вказані відомості, які містяться у податковому повідомленні-рішенні Джанкойської ОДПІ від 07.11.08р. № 1081/23-1/0 суперечать між собою, а отже цей документ складаний з порушенням діючого законодавства і не може вважатися чинним. Позивач вважає, що Джанкойська ОДПІ, роблячи висновки по акту перевірки не вказала чітко, об'єктивно та в повній мірі на факти порушення в зазначеній сумі. В акті перевірки відсутні посилання на первинні або інші документи, на підставі яких були встановлені факти порушення законодавства, не наведена кореспонденція рахунків операцій по вказаних порушеннях.

Під час судового засідання, що відбулося 05.02.09р, представник прокуратури АРК повідомив суду про вступ у справу відповідно до ст. 60 КАС України.

У судове засідання, що відбулося 05.02.09р., відповідач надав заперечення на позов у яких повідомив суду що позов не визнає та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Що стосується податкового повідомлення - рішення Джанкойської ОДПІ №1080/23-1/0 від 07.11.2008р. на суму 2 250 024 грн. (донараховано податок на додану вартість у сумі 1 123 992 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 1 126 032 грн.) відповідач пояснює наступне. На підставі порушень, викладених в акті перевірки №1505/23/1/33705857 від 27.10.2008р. та зроблених висновків Джанкойською ОДПІ прийнято повідомлення - рішення №1080/23-1/0 від 07.11.2008р., в якому визначені донарахування зобов'язань всього в сумі 2250024грн., у тому числі основний платіж 1123992грн., фінансові санкції 1126032грн. Помилково прописом вказана сума «Сімсот п'ятнадцять грн. 22коп." Зведені дані податкового кредиту не підтверджені податковими накладними за період з 01.09.2006р. по 31.12.2007р., що відображено на сторінці акту №34. На підставі п.3 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в ході перевірки директору ПП ''Агротехнологии" Гозову А.Ю. був направлений письмовий запит (вх.№8537/10/23-1 від 07.10.08р. отриманий 07.10.2008р.) про надання письмових пояснень по факту взаємовідносин з контрагентами ТОВ "Монарх-107», ПП "Вітал-Крафт». До кінця перевірки від директора письмових пояснень не надійшло. Під час перевірки на вимогу посадових осіб Джанкойської ОДПІ №8547/10/23-1 від 07.10.2008р. (відмітка про вручення 09.10.2008р.) не були надані наступні документи: податкові накладні, товарно - транспортні накладні, видаткові накладні, книги видачі довіреностей по наступним контрагентам: ТОВ «Монарх-107», ТОВ «Корсандія», ТОВ «Євро Поліс-ЛТД», ПП «Аметист-Нью», ПП «Австерія-Експорт», ТОВ «Партнер - Н», ТОВ «Опт Трейдінг», ПП «Вітал Крафт»; розрахунки за отриманий товар з наступними контрагентами: ПП «Аметист-Нью», ПП «Австерія-Експорт», ТОВ «Партнер - Н», ТОВ «Опт Трейдінг», ПП «Вітал Крафт». Директор ПП "Агротехнологии" Гозов А.Ю. письмово повідомив, що необхідні документи у нього були викрадені 06.10.2008р. (вх.№3826/10 від 10.10.2008р.). Джанкойською ОДПІ був направлений до Джанкойського МРВ ГУ МВС України в АРК вих.№4317/9/23-1 від 10.10.2008р.) про надання інформації щодо крадіжки бухгалтерських та податкових документів ПП «Агротехнологии». Джанкойський МРВ ГУ МВС України в АР Крим повідомив, що факт крадіжки у директора ПП "Агротехнологии" був зареєстрований в ЖРЗПЗ Джанкойського МРВ за №4509, у порушенні кримінальної справи було відмовлено 06.10.2008р. за ст.6 п.2 КПК України за відсутністю складу злочину. Джанкойським МРВ також надано перелік викрадених документів ПП "Агротехнологии": касова книга та касові документи з жовтня 2005р. по жовтень 2008 р., податкові накладні з 2005р. по жовтень 2008р., податкові накладні та книги реєстрації податкових накладних за 2005-2008роки, проводки та первинні, звіти по реалізації продукції, журнали №7, №6, банківські документи, договори з 2005 по 2008 роки тощо. Перевірка здійснювалася з 17.09.2008р. за фактичною адресою ПП "Агротехнологии", а саме с. Маслове, вул. Калініна,6 в приміщенні, орендованому підприємством. За період перевірки, розпочатої з 17.09.2008р., до дня викрадення 06.10.08р., документів, що підтверджують взаємовідносини з контрагентами до перевірки не надано.

Відповідач зазначає, що позивач мав взаємовідносини з іншими підприємствами на підставі укладених угод та вважає, що ПП "Агротехнологии" не могло не знати про стан підприємств, з якими велися господарські взаємовідносини.

Що стосується податкового повідомлення - рішення № 1081/23-1/0 від 07.11.2008р. на суму 31 924,73 грн. (донараховано податок на прибуток у сумі 25 848,75 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 6075,98 грн.) відповідач пояснює наступне.

Перевіркою повноти нарахування податку на прибуток встановлено.

1. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2008р. по 30.06.2008р. встановлено його заниження на суму 95020грн., у тому числі за 1 квартал 2008року в сумі 30000 грн., 2 квартал 2008 року в сумі 65020 грн. За даними податкових декларацій з ПДВ та реєстрів виданих податкових накладних загальна сума (обсяг реалізації без ПДВ) склала у 1 кварталі 184253грн. , у 2кварталі 291153грн. Різниця між задекларованою підприємством сумою (без ПДВ) та даними бухгалтерського обліку по Дт рахунку 361-Кт 701 складає в сумі 95020грн. (475406-380386). Таким чином підприємство занизило суму валового доходу на суму 95020грн.

2.Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2006р. по 31.03.2006р. встановлено завищення в сумі 86,66грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2008р. по 30.06.2008р. встановлено завищення всього в сумі 8287,90грн.

Підприємством в декларації за 1 квартал 2006р. задекларовано витрати на оплату праці в сумі 4000грн. Перевіркою встановлено, що витрати на оплату праці працівникам ПП «Агротехнологии», задіяним в веденні господарської діяльності склали в сумі 4757грн.

Різниця склала 757грн. (4757-4000). Таким чином підприємство занизило валові витрати на суму 757грн., чим порушено п.п.5.6.1п.5.6 ст.5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств"

Перевіркою показників, відображених у рядку 04.3 Декларації «витрати на оплату праці», за період 01.01.2008р. по 30.06.2008р. у сумі 103222грн. встановлено, що позивач здійснював наступні нарахування: загальна кількість працюючих склала за 1 квартал 2008р. - 33 людини, 2 квартал 2008р. - 33 людини, сума нарахувань та виплат заробітної плати склала 98679,17грн.

Перевіркою встановлено, що витрати на оплату праці працівникам ПП «Агротехнологии», задіяним в веденні господарської діяльності у 2 кварталі 2008р. склали в сумі 50816,29грн. В бухгалтерському обліку нарахування заробітної плати відображено наступною бухгалтерською проводкою: Дт 23, 902 - Кт 661. Різниця між задекларованою та фактично встановленою перевіркою склала 4543грн. (55359-50816). Таким чином перевіркою встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 04.3 декларацій «витрати на оплату праці» всього у сумі 4543грн., чим порушено п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств" .

3. Перевіркою показників, відображених у рядку 04.4 Декларацій „сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування", за період 01.01.2006р. по 31.03.2006р. складає 2608грн.

Встановлено, що позивач за даними бухгалтерського обліку мав витрати на оплату праці за 1 квартал 2006р. в сумі 4756,94грн. Сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового за даними бухгалтерського обліку та звітів в відповідні фонди склали в сумі 1764,34грн. Разом внески на оплату праці складають в сумі 1764,34грн. (1579,30+71,35+61,84+51,85). ПП «Агротехнологии» в декларації за 1 квартал 2006р. задекларувало суму страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового в розмірі 2608грн., різниця складає в сумі 843,66грн. (2608,00-1764,34), чим порушено п.п. 5.7.1, п.5.7 ст.5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств".

Перевіркою показників, відображених у рядку 04.4 Декларацій «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування», за період 01.01.2008р. по 30.06.2008р. у сумі 40345грн. встановлено, що позивач за даними бухгалтерського обліку мав витрати на оплату праці за 1 квартал 2008р. в сумі 47862,88грн., 2 квартал 2008р. - 50816,29грн. Сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування за даними бухгалтерського обліку та звітів в відповідні фонди склала 36600,10грн. Разом внески на оплату праці складають в сумі 17752,35грн. (15890,48+717,94+622,22+521,71). Позивач в декларації за 1 квартал 2008р. задекларував суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування в розмірі 17376грн., встановлено перевіркою 17752,35грн. різниця складає в сумі 376,35грн. (17752,35-17376), таким чином занижено суму валових витрат на 376,35грн., чим порушено п.п. 5.7.1, п.5.7 ст.5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств".

ПП «Агротехнологии» в декларації за 2 квартал 2008р. задекларувало суму страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування в сумі 22969грн. Перевіркою встановлено 18847,75грн., різниця складає в сумі 4121,25грн. (22969-18847,75). Таким чином позивачем завищено валові витрати на суму 4121,25грн., чим порушено п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст.5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств".

Таким чином відповідач вважає, що підприємство у декларації за 1 квартал 2008р. занизило валові витрати на суму 376,35грн. (17376-17752,35) та у 1півріччі 2008р. зависило валові витрати на суму 3744,90грн. (40345-(17752,35+18847,75)).

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за періоди з:

01.01.2006 по 30.03.2006р. встановлено його заниження всього у сумі 21,75 грн. (86,66x25%), у тому числі за 1 квартал 2006 року в сумі 21,75 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.2.1 розділу 3 акта перевірки.

01.01.2008 по 30.06.2008р. встановлено його заниження всього у сумі 25827 грн. (103307,9x25%), у тому числі за 1 квартал 2008 року в сумі 7405,75 грн., 2 кварталі 2008р. в сумі 18421,25грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.1.1,3.1.2 розділу 3 акта перевірки.

Щодо складення акту з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. відповідач зазначає наступне.

У ході перевірки на підставі п.3 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" директору ПП «Агротехнологии» Гозову А.Ю. був направлений письмовий запит про надання письмових пояснень по факту взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Монарх-107», ПП «Вітал - Крафт». До кінця перевірки від директора письмових пояснень не надійшло. Під час перевірки на вимогу посадових осіб Джанкойської ОДПІ №8547/10/23-1 від 07.10.2008р. не були надані документи: податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, книги видачі довіреностей по контрагентах позивача.

В акті перевірки на сторінці 53 вказано, що складений акт №1 від 10.10.2008р. про відмову від надання копій документів, які свідчать про порушення відповідно до п. 9 ст. 11 ЗУ №509-Х11 від 04.12.1990р. В акті перевірки чітко вказано формування валових доходів та валових витрат (сторінки акту № 4-10), а саме порядково відображено формування показників з вказівкою бухгалтерських проводок, первинних документів наданих до перевірки.

На думку відповідача, у позові відсутнє конкретне обґрунтування вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № 1080/23-1/0 від 07.11.2008р. (податок на прибуток), вказана єдина конкретна обставина та доказ - неправильне оформлення акту перевірки, тобто суть встановлених порушень позивач не оскаржує. Крім того, позивачем не вказано які конкретно порушення на його думку не чітко, не об'єктивно та не в повній мірі відображені в акті перевірки, що позбавляє можливості відповідача надати мотивовані заперечення на позов.

У судове засідання, що відбулося 06.03.09р., були надані письмові пояснення на позов, у яких прокуратура АРК повідомляє суду, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Прокуратура АРК вважає, що відповідачем перевірку проведено у відповідності з вимогами законодавства, крім того, підприємства, за операціями з якими позивачем сформований податковий кредит є банкрутами, та такими, що припинили підприємницьку діяльність або не звітують про її ведення, податковим органом доведено, що фактичного надходження до бюджету коштів не було, що є безумовною підставою для зменшення податкового кредиту. Прокурор, який бере участь у справі, вважає, що в даному випадку податковим органом за результатами перевірки не встановлено, що сума ПДВ фактично потрапила до бюджету. Щодо твердження позивача про викрадення документів бухгалтерського обліку, прокурор вважає, що відповідальність за відсутність фінансово-бухгалтерських документів несе саме позивач, оскільки інше не доведене матеріалами справи (кримінальну справу не порушено).

У судовому засіданні, що відбулося 06.03.09р., позивачем надані пояснення та обґрунтування позову, у яких він просить суд позов задовольнити та повідомляє, що на його думку до визнання в судовому порядку недійсними угод (правочинів), укладених між позивачем і його контрагентом, відсутні правові підстави для донарахування податкового зобов'язання з ПДВ. Позивач також вважає, що відповідач порушив чинне законодавство фактично приступивши до перевірки лише 17.09.08р. Позивач також звертає увагу суду на те, що відповідач вказує на той факт, що первинні документи нібито не надавалися, але не зазначає тоді на підставі яких документів проводилася перевірка до часу продовження терміну проведення перевірки.

Відповідачем у судове засідання, що відбулося 06.03.09р., надані додаткові заперечення на позов, у яких відповідач пояснює суду, що в акті перевірки № 1505/23/1/33705857 від 27.10.2008р. вказаний перевіряємий період з 10.08.2005р. по 30.06.2008р. В направленнях на перевірку № 343/23-1, 361/23-1 вказаний перевіряємий період з 01.07.2005р. по 30.06.2008р. Обставини розбіжності у датах обумовлені тим, що згідно Плану - графіку проведення документальних перевірок СПД Джанкойською ОДПІ на 3 квартал 2008 року заплановано проведення планової виїзної перевірки ПП "Агротехнологии" у 3 кварталі 2008 року з вказаним перевіряємим періодом з 01.07.2005р. по 30.06.2008р. Однак, позивач ПП "Агротехнологии" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10.08.2005р. за № 124, таким чином фактичний перевіряємий період з 10.08.2005р., що і вказано в акті перевірки. Щодо підстави відновлення знищених (втрачених) первинних бухгалтерських документів відповідач вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пп. 5.3.9. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі втрати, знищення або псування, підтверджуючих документів платник податків має право письмово заявити про це податковому органу і вжити заходів, необхідних для відновлення таких документів. Письмову заяву має бути направлено до/або разом із поданням декларації з податку на прибуток за звітний період. При цьому право на валові витрати буде збережено, якщо платник податків відновить підтверджуючі документи до закінчення наступного звітного періоду. Отже, подавши заяву, платник податків фактично одержує відстрочення на час наступного звітного податкового періоду для відновлення втраченої первинної документації та можливість збереження валових витрат. У разі якщо письмова заява не подається платником податків у встановлений строк підтверджуючі документи не відновлено до закінчення податкового періоду, наступного за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами.

Якщо ж платник податків відновить такі документи в майбутньому, він має право в періоді їх відновлення віднести підтверджені витрати (причому з урахуванням сплаченої пені) на валові витрати, що передбачено п.п. 5.3.9. "Про оподаткування прибутку підприємств" Також подібна норма є і в п.п. 5.2.6 цього Закону, в якому зазначається, що на валові витрати може бути віднесено суми витрат, не включені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку із втратою, знищенням, пошкодженням документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджені документами у звітному податковому періоді.

Враховуючи вищевикладене відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представників сторін, виступ прокурора суд

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Джанкойської ОДПІ на підставі направлень від 16.09.2008р. №343/23-1 від 07.10.2008р. №361/23-1 виданих Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією згідно із п. 1 ч.1 ст. 11 Закону України від 04 грудня 1 990 року № 509-ХП «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Агротехнологии» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.08.2005р. по 30.06.2008р. відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акту.

За результатами вищенаведеної перевірки складений акт від 27.10.2008р. №1505/23/1/33705857 (а.с.28-81).

Перевіркою встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п. 7.2.6 п.7.2. ст.7, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р., в результаті чого зменшено податковий кредит та донараховано податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1123992 грн., у тому числі за: листопад 2006р. на суму 21075грн., грудень 2006р. на суму 81775грн., січень 2007р. на суму 30700грн., лютий 2007р. на суму 33965 грн., березень 2007р. на суму 71304 грн., квітень 2007р. на суму 64534грн., травень 2007р. на суму 58764грн., червень 2007р. на суму 106022грн., липень 2007р. на суму 145063грн., серпень 2007р. на суму 38497грн., вересень 2007р. на суму 115162грн., жовтень 2007р. на суму 87695грн., листопад 2007 на суму 92875грн., грудень 2007р. на суму 76561грн.; п.11.21, п.11.29 Закону України "Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. Відповідно до акту від 27.10.2008р. №1505/23/1/33705857 по декларації №1 (тваринництво): зменшено від'ємне значення по рядку 24 Декларації на суму 16505грн. у т.ч. за грудень 2006р. в сумі 18220грн., збільшено по рядку 23 на суму 16819грн., в т.ч. за лютий 2007р. в сумі 1461грн. березень 2007р. в сумі 1244грн. квітень 2007р. в сумі в сумі 2332грн., травень 2007р. в сумі 3624грн., червень 2007р. в сумі 1086грн., липень 2007р. в сумі 2798грн., серпень 2007р. в сумі 705грн., вересень 2007р. в суму 3569грн; по декларації №2 (рослинництво) зменшено нарахування по рядку 23 Декларації на суму 28251 грн., у т.ч. за грудень 2006р. в сумі 28251 грн. Також встановлено порушення п.4.1 ст.4, пп. 5.61 п.5.6 ст.5, пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997р. в результаті чого занижено податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 25848.75грн., у тому числі за 1 квартал 2006року в сумі 21.75 грн., 1 квартал 2008року в сумі 7405.75 грн., 2 квартал 2008р. в сумі 18421,25грн. У вищенаведеному акті відображено порушення п.4.1.4 Закону України "'Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111, тобто ненадання податкових декларацій по спеціальному режиму оподаткування (п. 11.21, п.11.29) за період січень 2008р., лютий 2008р., березень 2008р., квітень 2008р., травень 2008р., червень 2008р.; п.14.1 "Порядку справлення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16.08.99р. №1494 зі змінами і доповненнями; п.9 "Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягування цього збору" № 303 від 01.03.99р. зі змінами і доповненнями; п.п. 6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.03р. зі змінами та доповненнями - по яких встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності нарахування, перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2007р. на суму 60,00 грн.; п.п. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889 - IV від 22.05.03р. - порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період з 28.12.05р. по 24.04.08р. донарахована пеня у сумі 118.65 грн.

Окрім вищенаведених порушень в акті перевірки на сторінці 53 відображено наступне. Джанкойською ОДПІ складений Акт №1 від 10.10.2008р. відмови ПП «Агротехнології» від надання копій документів які свідчать про порушення, складений відповідно до п.9 ст. 1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509 - XII „Про державну податкову службу в Україні" із змінами та доповненнями. Відповідно до п.9 ст.1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509 - XII „Про державну податкову службу в Україні", в ході перевірки директору Гозову А.Ю. був наданий письмовий запит (вх.№8512/10/23-1 від 06.10.08р. отриманий 07.10.2008р.) про надання завірених копій бухгалтерських та податкових документів, які свідчать про встановлене порушення податкового законодавства. Листом ПП «Агротехнологии» повідомлено (вх.№3826/10 від 10.10.2008р., що необхідні документи були викрадені).

За результатами проведеної перевірки на підставі акту перевірки №1505/23/1/33705857 від 27.10.08р. були прийняті податкові повідомлення-рішення № 1080/23-1/0 від 07.11.2008р. на суму 2 250 024 грн. (за порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» донараховано податок на додану вартість у сумі 1 123 992 грн., застосовано штрафних санкцій у сумі 1 126 032 грн.) (а.с.8) та № 1081/23-1/0 від 07.11.2008р. на суму 31 924,73 грн. (за порушення п.4.1 ст.4, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7 ст. 5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств» донараховано податок на прибуток у сумі 25 848,75 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 6075,98 грн.) (а.с.9).

Судом встановлено, що скаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем відносно ПП «Агротехнології», тоді як згідно до свідоцтва про державну реєстрацію позивач має назву ПП«Агротехнологии».

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є покладення обов'язку щодо доказування на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його дій.

Що стосується посилання позивача на неправомірність правових підстав по проведенню планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та порушення відповідачем порядку проведення перевірки, суд прийшов до висновку про неспроможність та необґрунтованість цих доводів у зв'язку із наступним.

Відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону №509 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік (ч.2 ст.11-1 Закону №509).

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (ч.3 ст.11-1 Закону №509).

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення (ч.4 ст.11-1 Закону №509).

Планом - графіком проведення документальних перевірок СПД Джанкойської ОДПІ на 3 квартал 2008 року заплановано проведення планової виїзної перевірки ПП "Агротехнологии" у 3 кварталі 2008 року (а.с.99), у зв'язку з чим платнику податків було спрямовано повідомлення №7778/10/23-1 від 18.08.2087р., яке отримано керівником позивача 05.09.2008р., про що свідчить поштове повідомлення (а.с.101).

Відповідно до акту перевірки перевірка проводилась з 17.09.08р. по 21.10.08р. Термін проведення перевірки продовжувався з 08.10.08р. по 21.10.08р. на підставі наказу Джанкойської ОДПІ №525 від 07.10.08р. (а.с.104). Враховуючи наведене суд вважає, що позивач належним чином, тобто не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки, був повідомлений про її проведення.

Що стосується розбіжностей у датах початку періоду, що перевірявся, вказаних в акті перевірки та направленнях на перевірку №343/23-1,361/23-1 (а.с.102-103) суд вважає за необхідне зазначити, що обставини розбіжностей у датах обумовлені тим, що згідно Плану - графіку проведення документальних перевірок СПД Джанкойської ОДПІ на 3 квартал 2008 року заплановано проведення планової виїзної перевірки ПП "Агротехнологии" у 3 кварталі 2008 року з вказаним перевіряємим періодом з 01.07.2005р. по 30.06.2008р. Однак, позивач ПП "Агротехнологии" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10.08.2005р. за № 124, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.25), таким чином фактичний перевіряємий період починається з 10.08.2005р., що і вказано в акті перевірки.

Що стосується вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №1080/23-1/0 від 07.11.2008р. суд вважає у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково, тільки в частині заниження зобов'язань з ПДВ та штрафних санкцій з ПДВ на суму 2230365грн. за наступними підставами.

Cпеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України “Про податок на додану вартість”.

Судом встановлено, що підставою для донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій з цього податку стало не підтвердження позивачем права на податковий кредит податковими накладними, у зв'язку з тим, що контрагентами по взаємовідносинах з позивачем на підставі укладених угод були підприємства, які або визнані банкрутами чи ліквідовані, або відносно яких є рішення суду про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, або які не звітували до органів державної податкової служби, що в свою чергу дає підстави відповідачу стверджувати про ненадходження до бюджету податку на додану вартість від таких контрагентів.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом, визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Безпосередній порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) врегульований п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону №168).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку на додану вартість у випадках, визначених цим Законом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже єдиною умовою бюджетного відшкодування визначеного від'ємного значення суми податку є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Законодавче визначення бюджетного відшкодування, як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, пов'язане із сплаченими платником сумами податку.

Отже, вимога пункту 1.8 статті 1 Закону №168 щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У відповідності до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п.2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку.

Суд вважає, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон №168 не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Враховуючи викладене суд вважає помилковим посилання прокурора та відповідача на те, що у зв'язку із тим, що підприємства, за операціями з якими позивачем сформований податковий кредит є банкрутами, та такими, що припинили підприємницьку діяльність або не звітують про її ведення, податковим органом не доведено, що фактично надходження податку до бюджету не було, що є підставою для зменшення податкового кредиту.

Посилання відповідача на те, що обов'язковою підставою для включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України є неспроможним, оскільки пункт 7.5 статті 7 Закону №168, який визначає дату виникнення прав платника податку на податковий кредит не встановлює кореляції між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет податку на додану вартість.

Закон не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми податку на додану вартість поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що відповідач, посилаючись на укладені позивачем договори, в акті перевірки не зазначив, які саме договори були предметом дослідження в ході документальної перевірки, втім факти про укладення договорів не заперечувались позивачем.

Суд вважає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону № 168 необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема податкових накладних, є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган не доведе, що наявні в таких документах відомості не відповідають дійсності.

Враховуючи те, що факт втрати документів бухгалтерського та податкового обліку позивача мав місце вже в ході проведення документальної перевірки, суд приходить до висновку про те, що позивач не мав реальної можливості вчинити дії по поновленню викрадених документів, жодного строку на поновлення втрачених документів відповідачем не надано і питання про можливість поновлення документів під час перевірки взагалі не з'ясовувалась.

В процесі розгляду спору судом встановлено, що під час перевірки не були надані наступні документи: податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, книги видачі довіреностей по наступним контрагентам: ТОВ «Монарх-107», ТОВ «Корсандія», ТОВ «Евро-поліс ЛТД», ТОВ «Опт Трейдінг», ТОВ «Партнер-Н», ПП «Аметист-Нью», ПП «Австрія-Експорт» та ПП «Вітал Крафт»; розрахунки за отриманий товар з наступними контрагентами: ТОВ «Опт Трейдінг», ТОВ «Партнер-Н», ПП «Аметист-Нью», ПП «Австрія-Експорт» та ПП «Вітал Крафт».

ПП «Агротехнології» письмово повідомило відповідача, що необхідні документи були викрадені. Джанкойською ОДПІ до Джанкойського МРВ ГУ МВС України в АР Крим був направлений запит про надання інформації відносно крадіжки бухгалтерських та податкових документів ПП «Агротехнологии». На цей запит Джанкойський МРВ ГУ МВС України в АР Крим повідомив, що факт крадіжки у директора ПП «Агротехнологии» був реєстрований в ЖРЗПЗ за № 4509, у порушенні кримінальної справи було відмовлено 06.10.2008р. за ст.6 п.2 КПК України за відсутністю складу злочину.

Джанкойським МРВ також надано перелік викрадених документів ПП "Агротехнологии": касова книга та касові документи з жовтня 2005р. по жовтень 2008 р., податкові накладні з 2005р. по жовтень 2008р., податкові накладні та книги реєстрації податкових накладних за 2005-2008роки, проводки та первинні, звіти по реалізації продукції, журнали №7, №6, банківські документи, договори з 2005 по 2008 роки тощо.

З наведених фактів Джанкойська ОДПІ зробив висновок про порушення позивачем податкового законодавства, а саме пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, пп. 7.2.3 п. 7.2. ст.7, пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд вважає неспроможним посилання відповідача та прокурору на те, що у даному випадку відповідальність за відсутність фінансово - бухгалтерських документів несе сам позивач, оскільки кримінальну справу не порушено.

В матеріалах справи знаходиться лист Данкойського міськрайонного відділу ГУ МВС України (№23082 від 14.10.08р.), відповідно до якого повідомляється, що за фактом крадіжки барсетки та документів зареєстрованого в ЖРЗПЗ за № 4509 від 06.10.08р. у порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі ст. 6 п.2 КПК України у зв'язку з відсутністю складу злочину, тому що суми заподіяної шкоди не достатньо для порушення кримінальної справи (а.с.24).

Враховуючи викладене суд вважає що постанова про відмову у порушенні кримінальної справи не засвідчує факт відсутності події злочину, а засвідчує тільки відсутність складу злочину.

Що стосується посилання відповідача на пп. 5.3.9, 5.2.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як на норму закону, що регулює порядок дій у разі втрати, знищення або псування первинних документів, відповідно до якої, на думку відповідача, і повинен був діяти позивач у разі втрати первинних документів, суд вважає за необхідне зауважити, що спеціальним законом, який визначає поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України “Про податок на додану вартість”, тому норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які визначають порядок поновлення втрачених документів бухгалтерського та податкового обліку з податку на прибуток підприємств не може бути застосований у спірних правовідносинах як аналогія закону щодо дій позивача, направлених на поновлення втрачених документів бухгалтерського та податкового обліку з податку на додану вартість, оскільки це не передбачено як нормами спеціального податкового законодавства, а саме Закону України “Про податок на додану вартість”, так і не випливає із загальних положень законодавства про оподаткування.

В той же час судом в процесі судового розгляду справи з'ясовувалось питання про вжиття позивачем заходів на поновлення втрачених документів і представник позивача повідомив суду, що ним вживаються заходи для поновлення втрачених документів.

Таким чином суд вважає не доведеним в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України посилання відповідача у акті перевірки на те, що позивачем завищено податковий кредит по декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, а саме: не підтвердження податковими накладними по контрагентах позивача за період з 01.09.06р. по 31.12.07р., що відображено на аркуші акту №34 свого права на податковий кредит, в результаті чого відповідач зменшив податковий кредит та самостійно визначив податкове зобов'язання з ПДВ на суму 1112246грн.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що стверджуючи про встановлення порушення при визначенні позивачем податкового кредиту, відповідач необґрунтовано визначив заниження зобов'язання на суму 1112246грн. з податку на додану вартість, що мало наслідком безпідставне застосування до позивача штрафних санкцій, нарахованих відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. в розмірі 50%, що дорівнює 556123грн.

Детальний розрахунок податкових зобов'язань та застосованих штрафних санкцій міститься окремо по кожному з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (а.с.136-139).

Що стосується посилання відповідача у акті перевірки на заниження зобов'язання на суму 11746грн., суд вважає, що відповідачем доведено суду неправомірний перехід позивача не спецрежим оподаткування ПДВ у період з 01.09.2005р. по 31.12.2006р., чим порушено п.11.29 ст.11 Закону №168 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин у періоді, що перевірявся), відповідно до якого підприємство мало право перейти на спецрежим оподаткування ПДВ, якщо сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства.

Вищенаведені висновки відповідача підтверджуються тим, що позивач задекларував першу суму валового доходу у червні 2006р. в розмірі 19487грн., які підтверджені даними бухгалтерського обліку (Дт 361 Кт 701 на суму 19487грн. (без ПДВ)), які складаються з декларації з ПДВ (спеціальна чи окрема) сільськогосподарського товаровиробника за червень 2006р. №12297 від 19.07.06р. на суму 9222грн. та декларації з ПДВ (основна) за червень 2006р. №12552 від 20.07.06р. на суму 10265грн. (розрахунок: 9222+10265=19487грн.) Процент співвідношення суми, одержаної від поставки сільськогосподарської продукції власного виробника з валовим доходом по декларації №12297 (скорочена) становить (9222х100)/19487=47,3% <50%. Процент співвідношення суми, одержаної від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва з валовим доходом по декларації №12552 (скорочена) становить (10265х100)/19487=52,7% >50%.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у частині позовних вимог на

суму заниженого податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 11746грн. у позові відмовити.

Оскільки сума податкового зобов'язання у розмірі 11746грн. визначена відповідачем правомірно, застосовані до позивача штрафні санкції, нараховані відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. в розмірі 50%, що дорівнює 5873грн., є обгрунтованими, тому у цій частині суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Що стосується нарахування відповідачем штрафних санкцій у розмірі 561996 грн. суд вважає, що у цій частині позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що сума штрафних санкцій у розмірі 561996грн. нарахована позивачу на суму 1 123 992 (1 112 246 + 11 746) на підставі пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 212 КК України умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, - караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

При цьому під великим розміром коштів в розумінні ст.212 КК України слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Пунктом 22.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).

Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах: п.п. 6.1.1. у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Судом встановлено, що у 2008 році мінімальна заробітна плата, встановлена на 1 січня, складала 515грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ненадходженням до бюджетів коштів у великому розмірі у розумінні вищенаведених норм є сума, що дорівнює 772500грн. (50% від 515грн. = 257,50грн. х 3000), тоді як з урахуванням вищевикладеного, сума на яку виявлене заниження податкового зобов'язання з ПДВ у зв'язку з неправомірним переходом на спецрежим оподаткування з ПДВ складає тільки 11746грн., що не є великим розміром та нарахування штрафних санкції на цю суму відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181) є неправомірним та безпідставним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується нарахування штрафних санкцій відповідно до пп.17.1.1. п. 17.1 ст.17 Закону № 2181 за порушення п. 4.1.4 Закону №2181 в розмірі 2040грн., суд вважає що у цій частині у позові слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пп.17.1.1. п. 17.1 ст.17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до 4.1.4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Судом встановлено, що позивач не надав відповідачу оригіналів податкових декларацій з податку на додану вартість по спеціальному режиму оподаткування за період з січня по червень 2008 року, а надав лише уточнюючі декларації, не надав самих декларацій, до яких додається Додаток №6, що відображено у акті перевірки (а.с.70), таким чином позивач порушив п.4.1.4 Закону №2181 та до нього правомірно були застосовані штрафні санкції відповідно до пп.17.1.1. п. 17.1 ст.17 Закону №2181 (6 х 170грн. = 1020грн., 6 х 170грн. = 1020грн., 1020грн. + 1020грн. = 2040 грн.), розрахунок є вірним.

Що стосується вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №1081/23-1/0 від 07.11.2008р. на суму 31 924,73 грн. (донараховано податок на прибуток підприємств у сумі 25 848,75 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 6075,98 грн.) суд вважає, що у цій частині позов не обґрунтований та не підтверджений матеріалами справи, у зв'язку із чим у цій частині у задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.

Перевіркою повноти нарахування податку на прибуток встановлено.

1. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2008р. по 30.06.2008р. встановлено його заниження всього у сумі 95020грн., у тому числі за 1 квартал 2008року в сумі 30000 грн., 2 квартал 2008 року в сумі 65020 грн. За даними податкових декларацій з ПДВ та реєстрів виданих податкових накладних загальна сума (обсяг реалізації без ПДВ) склала у 1 кварталі 184253грн., у 2 кварталі 291153грн. Різниця між задекларованою підприємством сумою (без ПДВ) та даними бухгалтерського обліку по Дт рахунку 361-Кт 701 складає в сумі 95020грн. (475406-380386). Таким чином підприємство занизило суму валового доходу на суму 95020грн., не включивши доходи отримані від реалізації ТМЦ (а.с. 32).

2. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2006р. по 31.03.2006р. встановлено завищення в сумі 86,66грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2008р. по 30.06.2008р. встановлено завищення всього в сумі 8287,90грн., у тому числі за 1 квартал занижено у сумі 376,35грн., 2 квартал 2008р. завищено у сумі 8664,25грн. (за півріччя 2008р. в сумі 8287,90грн.), а саме:

- заниження позивачем витрат на оплату праці за 1 квартал 2006р. в сумі 757грн. (4757грн. (витрати на оплату праці працівникам ПП «Агротехнологии», задіяним у веденні господарської діяльності) - 4000грн. (задекларовано витрати на оплату праці за 1 квартал 2006р.)), чим порушено п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств";

- завищення у 2 кварталі 2008р. витрат на оплату праці в сумі 4543грн., чим порушено п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств";

- завищення у 1 кварталі 2006р. суму страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування на 843,66грн. (2608,00грн. (задекларовано суму страхового збору (внесків) за 1 квартал 2006р.) - 1764,34грн. (внески на оплату праці)), чим порушено п.п. 5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств";

- занижено за 1 квартал 2008р. суму страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування на 376,35грн. (17752,35грн. (внески на оплату праці) - 17376грн. (задекларовано за 1 квартал 2008р.)),чим порушено п.п. 5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств";

- завищено за 2 квартал 2008р. суму страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування на 4121,25грн. (22969грн. (задекларовано за 2 квартал 2008р.) - 18847,75грн. (внески на оплату праці)),чим порушено п.п. 5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств" (а.с.33-37).

Таким чином судом встановлено заниження зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 25848,75грн.: 1 квартал 2006р. - в результаті завищення суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування на 843,66грн. та заниження витрат на оплату праці в сумі 757грн. донараховано податку на прибуток в сумі -21,75рн. (843,66 - 757 = 86,66 x 25%); 1 квартал 2008р. - в результаті заниження валового доходу на суму 30000грн., та заниження суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування на 376,35грн; донараховано податку на прибуток в сумі - 7405,75грн. (30000 - 376,35 = 29623,65 x 25%); 2 квартал 2008р. в результаті заниження валового доходу на суму 65020 грн., завищення витрат на оплату праці в сумі 4543грн. та завищення суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового на суму 4121,25грн. донараховано податку на прибуток в сумі 18421,25грн. (65020 + 4543 + 4121,25 = 73684,25 x 25%).

Суд погоджується з висновками, викладеними у акті перевірки щодо заниження позивачем зобов'язання на суму 25848,75грн., тому вважає правомірним та обґрунтованим нарахування за порушення п.4.1 ст.4, п.п.5.6.1 п. 5.6 ст. 5, пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» штрафних санкцій на суму 6075,98грн. відповідно до пункту 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону №2181.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що при винесенні податкового повідомлення-рішення №1081/23-1/0 від 07.11.2008р. на суму 31924,73 грн. відповідач діяв неупереджено, обґрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, правомірно. Суд не приймає до уваги доводи позивача про порушення порядку оформлення акту перевірки, оскільки зазначені підстави непогодження носять надуманий характер та не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір частково в розмірі 1 гривні 70 копійок.

У судовому засіданні 18.03.09р. проголошені вступна та резолютивна частини постанови, постанова в повному обсязі складена 23.03.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ №1080/23-1/0 від 07.11.2008р. відносно ПП ««Агротехнологии» в частині заниження зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 2230365грн.

3. В задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення - рішення Джанкойської ОДПІ №1080/23-1/0 від 07.11.2008р. щодо заниження зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 19659грн. та скасування повністю податкового повідомлення - рішення Джанкойської ОДПІ №1081/23-1/0 від 07.11.2008р. з визначення ПП «Агротехнологии» зобов'язань з податку на прибуток підприємств та штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств на суму 31924,73грн. - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Агротехнологии» судовий збір у розмірі 1 гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.

Часті запитання

Який тип судового документу № 3439695 ?

Документ № 3439695 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 3439695 ?

Дата ухвалення - 18.03.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 3439695 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 3439695 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 3439695, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Судове рішення № 3439695, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 18.03.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 3439695 відноситься до справи № 2а-25/09/8/0170

Це рішення відноситься до справи № 2а-25/09/8/0170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 3369851
Наступний документ : 3460332