Рішення № 3439616, 06.04.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2009 р.

Справа № 5/9

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/9

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД", м. Київ

до відповідача: приватного підприємства "Гамма", м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 10477,72 грн.,

Представники сторін:

від позивача - представник Чуйко А.В., довіреність б/н від 01.11.08;

від відповідача - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД" звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з приватного підприємства "Гамма" заборгованості в сумі 4911,44 грн., штрафу у розмірі 2946,87 грн. за невиконання зобов'язання за договором поставки № 2349/2008 від 06.02.2008 щодо оплати товару, переданого за видатковою накладною № ЕДН02210013 від 11.02.2008 року.

Позивач подав господарському суду заяву про збільшення розміру позовних вимог № 915 від 04.02.2009 року, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6548,58 грн. та штраф у розмірі 3929,14 грн., а також подав докази надсилання цієї заяви на адресу відповідача (фіскальний чек та опис вкладення від 12.03.2009).

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 549913, але не надав відзиву на позовну заяву, тому на підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД" - постачальник (далі - ТОВ "ТІДІСІ СХІД") та приватним підприємством "Гамма" - покупець (далі - ПП "Гамма") 06.02.2008 року укладено договір № 2349/2008 К поставки (відстрочка) (далі Договір № 2349/2008 К).

Згідно п. 1.1. Договору № 2349/2008 К в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується поставити покупцеві автомобільні товари. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній виданій постачальником, яка після її підписання сторонами має силу специфікації.

Відповідно до п. 2.2. Договору № 2349/2008 К ціна товару вказана у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору № 2349/2008 К визначено, що оплата за товар здійснюється наступним чином: авансове перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 14,29% від вартості, вказаної у додатках доданого договору, які є його невід'ємною частиною;

наступна помісячна оплата, у відповідності з графіками, визначеними додатками до даного договору.

Підставою для оплати є видаткові накладні, які надаються постачальником покупцю (п. 3.2. Договору № 2349/2008 К).

Право власності на товар та ризик випадкової загибелі переходить до покупця з моменту, зокрема вручення товару покупцю чи уповноваженому представнику; підписання видаткової накладної представником покупця чи безпосередньо самим покупцем.

Згідно довіреності серії НББ № 439914 від 06.02.2008 року, що видана ПП "Гамма" на отримання від ТОВ "ТІДІСІ СХІД" шин нових 385/65 R 22,5 R 164 т BS, зазначені матеріали отримав представник за довіреністю ПП "Гамма" Гаврилов А.І.

Позивач передав відповідачу товар за видатковою накладною № ЕДН02210013 від 11.02.2008 року на суму 11460,00 грн.

Із викладеного слідує, що позивач передав відповідачу товар на загальну суму 11460,00 грн., а відповідач повинен був оплатити отриманий товар за наступним графіком:

10.11.2008 року - 1637,14 грн.; (передоплата); 10.12.2008 року - 1637,14 грн.; 09.01.2009 року - 1637,14 грн.; 09.02.2009 року - 1637,14 грн.; 11.03.2009 року - 1637,14 грн.; 11.04.2009 року - 1637,14 грн.; 10.05.2009 року - 1637,14 грн.

Із поданих позивачем банківських виписок від 11.02.08, 24.03.08, 27.05.08 слідує, що відповідач сплатив лише 4911,42 грн. за товар по накладній № ЕДН02210013 від 11.02.2008р.

Відповідач станом на 04.03.2009 року не сплатив кошти за отриманий товар по накладній № ЕДН02210013 від 11.02.2008р. на суму 6548,58 грн.

Отже, збільшення позовних вимог позивачем у частині стягнення боргу в сумі 6548,58 грн. пов'язано з тим, що позивач внаслідок арифметичної помилки зазначив у позовній заяві меншу суму боргу, ніж 6548,58 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На підставі викладеного вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 6548,58 грн. підлягає задоволенню.

Пунктом 10.3. Договору № 2349/2008 К встановлено, що за затримку платежів у відповідності до ст. 3 цього Договору на термін, що перевищує 30 днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 60 (шістдесяти) відсотків від загальної вартості невиконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі коли предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тобто встановлення сторонами відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у збільшеному розмірі відповідає матеріальному праву України.

У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, зазначені види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними заходами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, чинним законодавством не заборонено сторонам передбачити в договорі положення щодо сплати штрафу за порушення зобов’язання, як і не прив’язує цей вид неустойки до конкретного виду правовідносин.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання щодо оплати товару на суму 6548,58 грн. позивач, у відповідності до п. 10.3. Договору № 2349/2008 К правомірно обчислив штраф у розмірі 60 % від суми вартості несплаченого товару, що становить 3929,14 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 6548,58 грн. та штрафу у розмірі 3929,14 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно пп. "а" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року з позовної заяви майнового характеру необхідно сплатити державне мито в розмірі 1 % від стягуваної суми, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто, не менше 102 грн. і не більше 25500 грн.

Позивачем при подані позову сплачено державне мито у розмірі 102,00 грн., однак після збільшення позовних вимог, розмір державно мита, що підлягає сплаті до Державного бюджету становить 104,78 грн.

Отже, з позивача необхідно стягнути 2,78 грн. державного мита.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито в сумі 104,78 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД" (адреса: вул. Радистів, 73а, м. Київ, 02089, ідентифікаційний код 35493625) у доход Державного бюджету, отримувач коштів УДК у м. Кіровограді, на рахунок 31115095700002 у ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 24145329, державне мито в сумі 02,78 грн.

Наказ видати.

Стягнути з приватного підприємства "Гамма" (адреса: вул. Героїв Сталінграда, 19-Б, м. Олександрія Кіровоградської області, 28000, ідентифікаційний код 12761686) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД" (адреса: вул. Радистів, 73а, м. Київ, 02089, ідентифікаційний код 35493625) основний борг у сумі 6548,58 грн., штраф у розмірі 3929,14 грн., а також судові витрати у справі на державне мито в сумі 104,78 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати.

Рішення у справі набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул