Постанова № 34396026, 27.09.2013, Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

АЛУШТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Леніна, 23, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, Україна, 98500

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 101/2685/13-а

27 вересня 2013 року Алуштинський міський суд АР Крим, в складі:головуючого - судді Хотянової В.В.,при секретарі- Дороніної Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Алушті АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малоріченської сільської ради м.Алушти АР Крим , третя особа: ОСОБА_3 про поновлення процесуальних строків ,визнання недійсними та скасування рішень Малоріченської сільської ради,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Алуштинського міського суду АР Крим з позовом до Малоріченської сільської ради м.Алушти АР Крим , третя особа: ОСОБА_3 про поновлення процесуальних строків ,визнання недійсними та скасування рішень Малоріченської сільської ради.

Свої вимоги мотивує тим, що після смерті батька, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вона успадкувала ? частку домоволодіння АДРЕСА_1. Після реєстрації права власності вона звернулась до Малоріченської сільської Ради з заявою про надання дозволу на складання технічної документації по відводу земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння у оренду, проте їй було відмовлено на підставі ст. 89 ЗК України, оскільки інший співвласник домоволодіння не виявив бажання звертатися з такою ж заявою. Позивачка звернулась до суду з позовом про поділ домоволодіння та припинення загальної часткової власності на домоволодіння. Зазначений позов було задоволено та проведено реальний поділ домоволодіння, право спільної часткової власності було припинено. В цьому ж позові нею ставилося питання про скасування спірних рішень Малоріченської сільської ради, проте рішенням Апеляційного суду АР Крим провадження в цій частині позовних вимог було закрите, а ОСОБА_1 було рекомендовано звертатись до суду із адміністративним позовом про скасування спірних рішень, що вона й зробила, звернувшись до суду із даним адміністративним позовом.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 позов підтримали у повному обсязі, пояснили, що оспорювань рішення № 16/147 від 15.06.2007 року про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та отримання держакту, щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, було винесено ще за життя спадкодавця ОСОБА_6, котрий був власником будинку. На теперішній час ОСОБА_3 обгородив земельну ділянку, залишивши їм лише вузькі проходи по подвір'ю, зачинив сарай на замки та не дозволяє ними користуватись, мотивуючи через що вони були вимушені звернутись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Представник відповідача Малоріченської сільської Ради до суду не з'явився, просить розглянути справу за його відсутності (а.с. 32).

Третя особа ОСОБА_3 до суду не з'явився, повідомлений належним чином, від його представника надійшли заперечення на адміністративний позов, у яких він просить залишити адміністративний позов без розгляду у зв'язку із закінченням строку для звернення з таким позовом, відповідно до ст. 99 КАС України (а.с.24-26).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Особливістю адміністративного судочинство є те, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові матеріали справи вважає що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячі з наступного.

Відповідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.5 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Так, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за Законом від 1 червня 2010 року позивачка ОСОБА_1 набула право власності на ? частку домоволодіння АДРЕСА_1. Власником іншої ? частки являється третя особа по справі ОСОБА_3 (а.с. 8).

Відповідно до заочного рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 06 липня 2012 року домоволодіння було розділено між співвласниками, частки кожного із співвласників було виділено в натурі, а право спільної часткової власності було припинено (а.с. 10-17).

Відповідно до довідки від 13.09.2010 року №1322 згідно даних земельно-кадастрової документації Млоріченської сільської Ради за ОСОБА_4 при домоволодінні АДРЕСА_1, числиться на підставі наказу с/з «Малоріченський» за 1976 рік земельна присадибна ділянка, загальною площею 0,1100 га. (а.с. 66).

Вирішуючи клопотання позивачки про поновлення стоку для оскарження спірних рішень відповідно до ст. ст. 99, 100 КАС України, суд приймає до уваги, що позивач своєчасно звернулася до суду з позовом про оскарження рішень від 10.03.2011 року та від 27.04.2012 року в рамках цивільної справи № 2-341/11 та її позовні вимоги було задоволено рішенням суду першої інстанції. В рамках розгляду цієї ж справи їй було поновлено строк на оскарження рішення від 15.06.2007 року та скасовано його. Доводи позивачки про те, що їй стало відомо про існування рішення сільської Ради лише 14 вересня 2010 року нічим не спростовані, та об'єктивно узгоджуються з наявними у справі доказами.

З цих же підстав суд відмовляє у задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_7 про залишення адміністративного позову без розгляду в порядку ст. ст. 99, 100 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання: 1) визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах; 2) встановлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.

Згідно ст.144 Конституції України Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Вирішуючи питання про часткове задоволення адміністративного позову суд виходить з того, що рішенням Малоріченської сільської Ради від 10.03.2011 року № 8-49 було визнано таким, що втратило силу рішення №16/147 від 15.06.2007 року, а тому підстави для скасування рішення, яке втратило юридичну силу, відсутні. З цього ж приводу суд вважає за необхідне скасувати рішення від 10.03.2011 року №8-49 залишити п. 1 рішення без змін, а в останній частині - скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 144 Конституції України, ч.5 ст.120 ЗК України, ч.2 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 2, 17, 18, 71,99, 100, 159, 162, 167 , 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Малоріченської сільської ради м.Алушти АР Крим , третя особа: ОСОБА_3 про поновлення процесуальних строків ,визнання недійсними та скасування рішень Малоріченської сільської ради - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строки звернення до адміністративного суду з позовом до Малоріченської сільської ради м.Алушти АР Крим , третя особа: ОСОБА_3 про поновлення процесуальних строків ,визнання недійсними та скасування рішень Малоріченської сільської ради.

Визнати частково недійсним та скасуати п. 2 рішення Малоріченської сільської ради від 10.03.2011 року за № 8-49 "Про надання ОСОБА_3 дозволу на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівницва та обслуговування житлового будинку та отримання держакту".

Визнати недійсним та скасувати рішення Малоріченської сільської равди від 27.04.2012 року за № 36-15 "Про внесення змін в рішення сесій № 8-49 від 10.03.2011 року " Про надання ОСОБА_3 дозволу на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та отримання держакту " .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається до Апеляційного Адміністративного суду міста Севастополя через Алуштинський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні при проголошенні постанови, протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Алуштинського

міського суду В.В.Хотянова