Ухвала суду № 34395876, 25.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2013 року справа №805/6592/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі: Борисовій А.А.,

за участю: позивача ОСОБА_2

представника відповідача Уралова І.В.(довіреність від 16.10.2013),

представників третіх осіб: Попова О.О.(довіреність від 18.06.2013),

Левицького С.В.(довіреність від 14.03.2013),

Случа О.В.(довіреність від 14.03.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу і постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Донецької обласної ради, треті особи на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України, Компанія «Шелл Експлорейшненд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.», Товариство з обмеженою відповідальністю «Надра Юзівська», про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2звернувся до суду першої інстанції з даним позовом, в якому просив зобов'язати Донецьку обласну раду надати йому копію проекту Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки Юзівська. На обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 23.04.2013 року Донецька обласна рада в особі її виконавчого комітету відмовила йому у задоволенні інформаційного запиту від 15.04.2013 року в частині надання копії проекту Угоди про розподіл вуглеводнів, що будуть видобуватися у межах ділянки Юзівська, посилаючись на його конфіденційний характер. Вважає, що дана відмова Донецької обласної ради в наданні публічної інформації є незаконною, такою, що суперечить нормам Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки вказана угода має відношення до стану довкілля, тому не може бути конфіденційною.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Крім того, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року позивачеві відмовлено у прийнятті до розгляду змінених позовних вимог, якими позивач збільшив коло відповідачів і просив зобов'язати надати йому копію спірної Угоди ще й Кабінет Міністрів України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну службу геології та надр України.

Позивач, не погодившись з такими рішеннями, подав апеляційну скаргу, в якій оскаржує як постанову суду, так і ухвалу про неприйняття до розгляду змінених позовних вимог, при цьому зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права і просить постанову та ухвалу суду скасувати та задовольнити його позов. Апелянт, по-перше, наголошує на тому, що справу розглянуто неповноважним судом, оскільки її неправомірно, з порушенням ст.15-1 КАС України, передано з провадження одного судді іншому судді, при цьому, розглянуто колегією у складі трьох суддів, які не визначались відповідно до статті 15-1 КАСУ. Крім того, на обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що, оскільки відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути надано режим конфіденційності інформації щодо розпорядження державним майном, а зміст проекту Угоди обумовлений оприлюдненими умовами конкурсу на видобування вуглеводнів на ділянці Юзівській, нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про угоди про розподіл продукції», висновком Міністерства юстиції України від 15.01.2013 р., таким чином, приховування умов угоди має протизаконний характер, тобто, відмовивши йому у наданні копії проекту цієї Угоди, відповідач діяв неправомірно. Крім того, апелянт наголошує на тому, що у позовній заяві ним не ставиться вимога про надання конфіденційної інформації, а вимагається надання копії документу, з якого, у разі потреби, конфіденційна інформація може бути вилучена.

Апеляційний розгляд щодо оскарження постанови і ухвали про відмову в прийнятті уточнених позовних вимог здійснюється в одному провадженні, оскільки, відповідно до ч.1 ст.137 КАС України, ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції (ч.2 ст.185 КАС України).

В судовому засіданні позивач доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представники відповідача та третіх осіб проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що при розгляді Донецьким окружним адміністративним судом справи №805/925/13-а встановлено, що 16.01.2013 р., розглянувши звернення Міністерства екології і природних ресурсів України від 26.12.2013 р. №25300/05/10-12, Державної служби геології та надр України від 09.01. 2013 р. №172/13/04-12, між державою Україна і "Шелл Експлорейшененд Продашн Юкрейн Інвестментс (1У) Б.В." і ТОВ "Надра Юзівська", враховуючи висновок обласної державної адміністрації від 14.01.2013 р. №01/16р-0044, Донецькою обласною радою прийнято рішення №6/18-456, яким погоджено проект Угоди про розподіл вуглеводнів, які будуть видобуватися в межах ділянки Юзівська.

15 квітня 2013 року позивач направив до обласної ради інформаційний запит стосовно надання засвідченої копії рішення обласної ради від 16.01.2013 №6/18-456 "Про погодження проекту Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки Юзівська", сам проект Угоди, а також документів, на підставі яких було винесено зазначене рішення.

Листом від 23.04.2013 р. за № к50-1220 обласною радою було направлено заявнику: копію рішення обласної ради від 16.01.2013 №6/18-456, копію листа Міністерства екології та природних ресурсів Украйни від 26.12.2012 №25300/05/10-12; копію листа Державної служби геології та надр України від 09.01.2013 №172/13/04-14; копію листа Донецької обласної державної адміністрації від 14.01.2013 №01/16р-0044.

Зазначеним листом заявнику також було роз'яснено, що відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" Угода про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки Юзівська, має конфіденційний характер, у зв'язку з чим обласна рада не має повноважень надати її за інформаційним запитом.

Ця відмова Донецької обласної ради є предметом даного позову.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що Донецька обласна рада діяла правомірно, оскільки не мала права без дозволу сторін Угоди, розголошувати її зміст у зв»язку з конфіденційністю Угоди, при цьому, суд виходив з наступного.

Так, статтею 4 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" від 14.09.1999 року № 1039-XIV (надалі - Закон № 1039-XIV) визначено, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона - Україна (далі - держава) доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.

Згідно з ч.4 ст.6 цього Закону, угода про розподіл продукції укладається з переможцем конкурсу з урахуванням умов конкурсу та конкурсної заявки переможця, при цьому, переможець конкурсу визначається Кабінетом Міністрів України протягом строку, з урахуванням пропозицій центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (ч.10 ст.7 Закону).

Так, постановою Кабінету Міністрів №1298 від 30.11.2011 "Про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки "Юзівська" затверджені умови конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська.

Розпорядженням КМУ № 270-р від 10.05.2012 визначено переможцем конкурсу компанію "Шелл Експлорейшненд Продашн Юкрейн Інвестментс (IV) Б. В." (Нідерланди) - дочірньої компанії "Роял Датч Шеллплс" (Великобританія).

Порядок розроблення, узгодження та підписання угоди про розподіл продукції відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", визначається Інструкцією з розроблення, узгодження та підписання угоди про розподіл продукції, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 23 жовтня 2001 р. № 249.

Згідно з ч.4 ст. 11 Закону № 1039-XIV, проект угоди про розподіл продукції має бути узгоджений з органом місцевого самоврядування, на території якого розташована ділянка надр, що відповідно до угоди передається в користування. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, забезпечує і координує роботу над підготовкою та узгодженням проекту угоди.

Рішенням Донецької обласної ради №6/18-456 від 16.01.2013 погоджено проект Угоди про розподіл вуглеводнів, які будуть видобуватися в межах ділянки Юзівська, між державою Україна, компанією "Шелл Експлорейшененд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В." і ТОВ "Надра Юзівська".

Згідно ст.24 Закону № 1039-XIV, при дотриманні умов конфіденційності, передбачених угодою, інвестор має право вільно і безоплатно користуватися зазначеною інформацією з метою виконання робіт, передбачених угодою. Сторони угоди несуть відповідальність за розголошення конфіденційної інформації, одержаної під час виконання угоди про розподіл продукції, відповідно до вимог угоди та законодавства України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Частиною 1 ст. 6 вказаного Закону визначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна інформація та службова інформації.

Відповідно до ст.7 цього Закону, конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Апелянт наполягав на тому, що спірна Угода не є конфіденційною і на обґрунтування своїх вимог посилався на п.п.е п.33.1 Угоди (а.с.207-210), яким визначено, що у разі, коли конфіденційна інформація доступна чи стає доступною невизначеному колу осіб (інакше ніж унаслідок розкриття Стороною, яка намагається покладатися на цю Статтю 33.1 (е), що порушує положення цієї Статті 33.1(е), чи була доступною такій стороні з відкритих джерел до її розкриття за цією Угодою; чи стає доступною такій Чтороні відомо, не зв»язані вимогами угоди про конфіденційність стосовно такої інформації й для яких не діє інша заборона передавати таку інформацію такій Стороні.

При цьому, апелянт наголошував, що проект даної Угода вже перебував у вільному доступі в мережі Інтернет, що, відповідно до вище наведеного пункту 33.1(е), свідчило про втрату ним статусу конфіденційного.

Проте, суду не надано доказів того, що відповідачеві на момент надання відмови позивачу у видачі проекту Угоди було відомо про те, що спірна Угода стала доступною невизначеному колу осіб і втратила статус конфіденційної.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відсутності порушень з боку відповідача, оскільки згоди на поширення спірної Угоди, яка сторонами угоди визначена як конфіденційна, Донецькій обласній раді не надавалося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Крім того, не знаходять свого підтвердження доводи апелянта щодо розгляду справи неповноважним судом внаслідок порушення статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України щодо автоматизованого розподілу справ між суддями.

Так, з матеріалів справи вбачається, що справа перебувала в провадженні судді Бабіча С.І. з 13.05.2013 року по 06.08.2013 року. У зв»язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бабіча С.І (а.с.180), було здійснено повторний автоматичний розподіл справи, за наслідками якого справу було передано до провадження судді Чекменьова Г.А.

Відповідно до п.3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року №30 (далі - Положення), судові справи, що залишилися нерозглянутими суддею у разі, припинення його повноважень щодо здійснення ним правосуддя, звільнення з посади судді або перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тимчасової непрацездатності головуючого судді (судді-доповідача), а також настання інших обставин, які унеможливлюють його участь у розгляді даних справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду справ, передбаченого відповідним процесуальним законом, можуть бути розподілені між суддями повторно відповідно до цього Положення.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо порушення пункту 3.4 Положення, яким передбачено наявність протоколу розподілу судових справ, який в матеріалах даної справи відсутній.

Проте, пункт 3.4 Положення було виключено Рішенням Ради суддів України від 21.01.2011 р. №4, при цьому, відповідно до п.3.1.13 Положення, повторний автоматичний розподіл справи здійснюється за письмовим розпорядженням керівника апарату суду.

Так, повторний автоматичний розподіл даної справи був призначений за розпорядженням керівника апарату від 06.08.2013 р №264 (а.с.111).

Крім того, частиною ч.2 статті 24 КАС України передбачено, що у разі особливої складності справи за ініціативою судді суду першої інстанції вона може бути розглянута колегією суддів у складі трьох суддів.

Як вбачається з листа в.о.голови Донецького окружного адміністративного суду (а.с.177-178), 16.08.2013 року за заявою судді Чекменьова Г.А. щодо розгляду даної справи колегією суддів було призначено колегію у складі суддів Христофорова А.Б. та Ткаченко Т.С., які відповідно до Положення про порядок формування колегій суддів у Донецькому окружному адміністративному суді, затвердженого рішенням зборів суддів цього суду від 02.08.2013, входять до складу постійної колегії суддів.

Щодо правомірності ухвали суду про відмову в прийнятті змінених позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Так, первісний позов ОСОБА_2 був заявлений до Донецької обласної ради і стосувався відмови відповідача надати проект Угоди. Ухвалою суду від 06.06.2013 року до участі в розгляді справи було залучено в якості третіх осіб на стороні відповідача Кабінет Міністрів України, Компанію «Шелл Експлорейшненд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.», Товариство з обмеженою відповідальністю «Надра Юзівська» (а.с.41,95).

В подальшому позивачем було надано уточнену позовну заяву, в якій він в якості відповідачів, крім Донецької обласної ради, зазначає Кабінет Міністрів України, Міністерство екології та природних ресурсів України та Державну службу геології та надр України.

Відмовляючи позивачеві у прийнятті уточненої позовної заяви, суд першої інстанції послався на неприпустимість зміни предмету позову після початку судового розгляду справи.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в прийнятті уточненого позову, проте, з декілька інших підстав.

Так, заслуговують на увагу доводи апелянта стосовно того, що розгляд справи по суті на момент подання ним уточненої позовної заяви не можна вважати таким, що розпочався, оскільки справу було передано до провадження іншому судді.

Проте, відповідно до ч.1 ст.51 КАС України, позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається з уточненої позовної заяви ОСОБА_2 (а.с.103) ним змінюється як предмет позову, так і підстава.

Так, підставою даного позову позивачем зазначена відмова Донецької обласної ради у задоволенні його інформаційного запиту від 15.04.2013 року про надання копії проекту Угоди.

В уточненій позовній заяві позивач вказує, що 03.05.2013 року він направив до Кабінету Міністрів України інформаційний запит, в якому викладені такі ж вимоги щодо надання проекту спірної Угоди. Його запит був переадресований спочатку до Міністерства екології та природних ресурсів України, а потім до Державної служби геології та надр України, яка листом від 18.05.2013 року в задоволенні інформаційного запиту позивача від 03.05.2013 відмовила.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач, доповнивши свій позов вимогами до нових відповідачів з посиланням на інші підстави, фактично подав новий позов, який повинен розглядатись у іншому провадженні, що, в свою чергу, не позбавляє позивача права на судовий захист в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу і постанову від 19 серпня 2013 року в адміністративній справі № 805/6592/13-а - залишити без задоволення.

Постанову і ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року в адміністративній справі № 805/6592/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, ухвала в повному обсязі складена 30 жовтня 2013 року.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко