Рішення № 3439474, 27.02.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.02.2009 Справа № 16/213

за позовом спільного підприємства „Сандерс-Іршава ГмбХ”, м. Іршава

до відповідача виконавчого комітету Іршавської міської ради, м. Іршава

третя особа без самостійних

вимог на предмет спору на

стороні відповідача мале виробничо-комерційне підприємство фірма „Ріпекс”, м. Київ

про визнання незаконними та скасування рішень №110 від 19.03.08 та №364 від 09.10.08

Колегія суддів у складі: головуючого судді –Васьковського О.В., суддів –Якимчук Л.М., Кривка В.П.

Представники:

від позивача –Маркусь М.І. (дов. від 08.12.08), Розентал Є.Г. (дов. № 743 від 08.12.08)

від відповідача – не з’явився

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: спільне підприємство „Сандерс-Іршава ГмбХ”, м. Іршава (далі – позивач) звернулося з позовом до виконавчого комітету Іршавської міської ради, м. Іршава (далі – відповідач) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача малого виробничо-комерційного підприємства фірма „Ріпекс” (далі – третя особа) про визнання незаконними та скасування рішення №110 від 19.03.08 „Про видачу малому приватному виробничо-комерційному підприємству фірмі „РІПЕКС” свідоцтва про право власності на майновий комплекс згідно інвентарної справи за адресою: м. Іршава, вул. Гагаріна, 49 та №364 від 09.10.08 „Про видачу малому приватному виробничо-комерційному підприємству фірмі „РІПЕКС” свідоцтва про право власності на майновий комплекс дитячого садка за адресою: м. Іршава, вул. Гагаріна, №49.

Представник позивача позов підтримав повністю та просить його задоволити з наступних підстав. Шляхом прийняття спірних рішень відповідач оформив та передав право власності на нерухоме майно, що знаходиться в м. Іршава, вул. Гагаріна, 49 та 49/1 за третьою особою, тоді як таке майно належить на праві власності позивачу, оскільки ще в липні 1993 року було внесено до статутного фонду позивача його засновником. В підтвердження вказаних обставин надав Статут Спільного підприємства „Сандерс-Іршава ГмбХ”, Договір про створення та діяльність спільного підприємства „Сандерс-Іршава ГмбХ” від 17.11.1992р., передаточну відомість від 14.07.1993р., наказ по Іршавській бавовняній ткацькій фабриці за №77 від 14.09.1993р., №52 від 22.06.1993р., №1 від 06.01.1994р., №3 від 12.01.1994р.

Зазначає, що третьою особою за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Іршавської державної бавовняно-ткацької фабрики, активи, якої перебувають в податковій заставі, проданої на аукціоні за №346 від 26.11.04 було придбано майновий комплекс державного підприємства до якого входило тільки нерухоме майно, що знаходиться в с. Великі Ком’яти Виноградівського району, яке і було передано третій особі. Спірне майно не було предметом відчуження та третьою особою не набувалось.

Вказує на те, що жодне нерухоме майно в м. Іршава в результаті припинення державного підприємства Іршавська державна бавовняна ткацька фабрика третій особі у власність не передавалось, покликається при цьому на передавальний акт від 29.06.07 Стверджує, що у відповідача не було документів, які б підтверджували набуття права власності на нерухоме майно третьою особою, тому рішення є незаконними. Відповідачем в результаті прийняття спірних рішень було порушено його право власності на нерухоме майно, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Представник відповідача подав письмові пояснення від 09.02.09, у яких обґрунтовує правомірність прийняття спірних рішень та зазначає наступне. Відповідно до п.1.2. статуту МПВК фірми „Ріпекс” вона є правонаступником щодо майна прав та обов’язків, включаючи довгострокові фінансові інвестиції до статутного фонду СП „Сандерс-Іршава ГмбХ” державного підприємства „Іршавська державна бавовняна ткацька фабрика”. Для реєстрації права власності на майновий комплекс за адресою м. Іршава, вул. Гагаріна, 49 МПВКП фірма „Ріпекс” подала наступні документи: передавальний акт від 29.06.07; договір про створення та діяльність СП „Сандерс-Іршава Гмбх”; статут МПВКП фірми „Ріпекс” від 12.03.08; довідка ЄДРПОУ МПВКП фірми „Ріпекс”; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи МПВКП фірми „Ріпекс”; договір на право тимчасового користування землею від 23.02.1994р.; висновок Іршавської районної державної адміністрації від 26.03.08; протокол засідання постійної депутатської комісії від 20.03.08; зведений акт вартості будівель та споруд; інвентарна справа. Беручи до уваги вище представлені документи, відповідач прийняв рішення №110 від 19.03.08 та №364 від 30.09.08 про видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно МПВКП фірми „Ріпекс”.

Представник третьої особи подав письмові заперечення на позов від 16.02.09 та від 25.02.09, де посилається на наступне. Позивач не набував права власності на спірне майно і протягом п’ятнадцяти років користування майном не намагався реєструвати майно за собою; законною підставою для реєстрації права власності на спірне майно є підпункт 5 п.”а” Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.02№7/5, де регламентовано, що право власності оформляється на майно юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) підприємства отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємств, що ліквідується. З метою виконання даної норми МПВКП фірма „Ріпекс” представило відповідачу перелік документів: відношення МПВКП фірми „Ріпекс”; передавальний акт; статут МПВКП фірми „Ріпекс”; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, де вказано, що ДП Іршавська державна бавовняна ткацька фабрика 09.02.08 була припинена внаслідок приєднання до фірми МПВКП фірми „Ріпекс”; постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.06 по справі №3/118, якою встановлено приюдиційний факт переходу всіх прав та обов’язків від ДП „Іршавська державна бавовняно ткацька фабрики” до МПВКП фірми „Ріпекс”; акт приймання-передачі частки (внеску) до статутного фонду СП „Сандерс-Іршава Гмбх” від 03.06.06; заключення апарату Іршавськї районної державної адміністрації від 26.03.08 №01-29/678 щодо питання законності оформлення права власності на спірне майно за МПВКП фірми „Ріпекс”. У підтвердження правомочності прийнятих відповідачем рішень третя особа посилається на ст.19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, де зокрема передбачено такі підстави для переходу права власності, як договір про приватизацію майна державних підприємств та рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно.

Також, доводить, що відповідно пунктів 6.1.6., 1.5., 3.1. Установчого договору позивача та діючого на той момент законодавства, зокрема посилається на ст.ст. 87-1, 91 ЦК УРСР, ст.1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” ст.3 Закону України „Про підприємства в Україні”, майно зазначене у додатку №2 до Установчого договору СП „Сандерс-Іршава Гмбх” не могло передаватися у власність позивача, а перебувало у господарському віданні позивача, що на його думку підтверджується листуванням з ФДМ України: від 01.11.1996р.; 19.12.1996р.

У судовому засіданні 25.02.09 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва.

Клопотання представників відповідача та третьої особи від 27.02.09 про відкладення судового розгляду, подане до початку судового засідання, колегія суддів відхилила з огляду на таке. Заявлені клопотання мотивовані неможливістю участі у судову засіданні представників через сімейні обставини (відповідача) та хворобу (третя особа).

Позивач висловив заперечення на подані клопотання, вважає їх безпідставними та поданими з метою затягування судового розгляду, про що подав письмову заяву. Крім цього, у попередньому судовому засіданні (25.02.09), під час якого продовжувалося дослідження обставин справи та поданих доказів, як відповідач так і третя особа вказали, що підтримують наведені ними обґрунтування своїх доводів, викладених у письмових поясненнях та запереченнях з доданням всіх підтверджуючих доказів.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення судового розгляду у тому числі пов’язаних із необхідністю встановлення обставин справи чи дослідження доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши матеріали справи та докази подані учасниками процесу, суд встановив:

13.03.08 МПВКП фірма „Ріпекс” звернулась до відповідача з листом №3, в якому просило видати свідоцтво про право власності на майновий комплекс за адресою м. Іршава, вул. Гагаріна, 49. Заява мотивована тим, що підприємство є правонаступником щодо майна, прав та обов’язків ДП Іршавська державна бавовняна ткацька фабрика, в тому числі і щодо довгострокових фінансових інвестицій до статутного фонду СП „Сандерс-Іршава ГмбХ”. Виконавчий комітет Іршавської міської ради, розглянувши заяву третьої особи, 19.03.08 прийняв рішення №110 „Про видачу малому приватному виробничо-комерційному підприємству фірмі „Ріпекс” свідоцтва про право власності на майновий комплекс за адресою: м. Іршава, вул. Гагаріна, 49”, згідно якого вирішено видати МПВКП фірми „Ріпекс” свідоцтво про право власності на майновий комплекс в м. Іршава по вул. Гагаріна, 49 та зобов’язано адміністрацію підприємства зареєструвати видане свідоцтво про право власності в бюро технічної інвентаризації Іршавського району.

30.09.08 відповідачем прийнято рішення №364 „Про видачу малому приватному виробничо-комерційному підприємству фірма „Ріпекс” свідоцтва про право власності на майновий комплекс дитячого садка за адресою: м. Іршава, вул. Гагаріна, 49/1”, яким вирішено присвоїти майновому комплексу дитячого садка поштову адресу: м. Іршава, вул. Гагаріна, 49/1 та видати МПВКП фірми „Ріпекс” свідоцтво про право власності без зміни цільового призначення згідно інвентарної справи за адресою: м. Іршава, вул. Гагаріна, №49/1.

Вказані рішення приймалися відповідачем на підставі наступних матеріалів, які надані у справу: заява третьої особи за №3 від 12.03.08; статут МПВКП фірми „Ріпекс” зареєстрований 12.03.08; витяг з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо ДП Іршавської державної бавовняної ткацької фабрики; договір про створення та діяльність спільного підприємства „Сандерс-Іршава ГмбХ” від 17.11.1992р., копії зведених актів вартості будівель та споруд з інвентарних справ спірного нерухомого майна; Договір на право тимчасового користування землею від 23.02.1994р.; Передавальний акт затверджений засновником МПВКП фірма „Ріпекс” від 29.06.07; Протокол засідання постійної комісії Іршавської міської ради з питань законності, правопорядку, регламенту та депутатської етики від 20.03.08; лист Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області за №01-29/678 від 26.03.08.

Підстави та порядок оформлення права власності органами місцевого самоврядування врегульовано п.10-б ст.10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, п.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (далі – Положення).

Згідно підпункту 6.1 пункту 6 Положення визначено випадки, коли органами місцевого самоврядування проводиться оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності. Перелік таких випадків є чітким та вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає з врахуванням ч.2 ст.19 Конституції України.

Заява третьої особи до відповідача за №3 від 12.03.08 про видачу свідоцтва на право власності на майновий комплекс за адресою м. Іршава, вул. Гагаріна,49, обґрунтовувалася наявністю правонаступництва МПВКП фірми „Ріпекс” щодо майнових прав та обов’язків ДП Іршавська державна бавовняна ткацька фабрика, у зв’язку з придбанням ним згідно договору купівлі-продажу №346 цілісного майнового комплексу державного підприємства, активи якого перебували в податковій заставі, проданого на аукціоні від 26.11.04, передавального акту від 29.06.07 та припинення державного підприємства 09.02.08 на підставі рішення власника МПВКП фірми „Ріпекс” від 16.01.07.

У спірних рішеннях №110 та №364 прийнятих відповідачем, вказується, що вони прийнятті на підставі звернення МПВКП фірми „Ріпекс” приймаючи до уваги додані правоустановлювальні документи.

Надаючи оцінку матеріалам на підставі яких приймались спірні рішення відповідачем, суд приходить до висновку, що такі не підтверджують отримання третьою особою у встановленому законодавством порядку нерухомого майна що знаходиться в м. Іршава, вул. Гагаріна, 49 та 49/1, право власності на яке було оформлено спірними рішеннями.

Відповідно до абз.6 п.п.”а”, п.6.1.Положення, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності, зокрема органами місцевого самоврядування, зокрема фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) підприємства, об'єднання, організації отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об'єднання, організації, що ліквідовується.

Частина 1 ст.328 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів.

Частини 1, 2 ст. 87 Цивільного кодексу України встановлюють, що для створення юридичної особи її учасники розробляють установчі документи до яких відноситься затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками.

Загальна констатація у статуті юридичної особи факту правонаступництва щодо майна прав та обов’язків іншої особи не є належним доказом набуття права власності, як із сторони підстав набуття такого права, так із сторони змісту та правової природи цього акту визначених, зокрема, у ст.ст.87, 88 Цивільного кодексу України, ст.82 Господарського кодексу України. Отже, у підтвердження факту набуття права власності не може братися такий доказ, як статут МПВКП фірми „Ріпекс” зареєстрований 12.03.08 державним реєстратором Шевченківської районної державної адміністрації в місті Києві за №10741050002021485, в п.1.2 та п.8.1 якого зазначено, що підприємство є правонаступником ДП Іршавська державна бавовняна ткацька фабрика, в тому числі щодо довгострокових фінансових інвестицій до статутного фонду спільного підприємства „Сандерс-Іршава ГмбХ”. Такий акт не підтверджує набуття третьою особою права на спірне нерухоме майно.

Не може братися в якості належного доказу набуття, а відтак і оформлення права власності на спірне нерухоме майно і Передавальний акт від 29.06.2007р. складений комісією з припинення ДП Іршавська державна бавовняна ткацька фабрика за участю голови комісії Репети О.Г, директора МПВКП фірми „Ріпекс” та членів комісії: Конош О.М., головного спеціаліста Мінпромполітики та Овчиннікова С.В., директора ДП Іршавської державної бавовняно ткацької фабрики. Згідно вказаного акту нерухоме майно майнового комплексу, яке знаходиться в м. Іршава, вул. Гагаріна, 49 не передавалось. Згідно п.19 вказаного акту до переданих активів ввійшли довгострокові фінансові інвестиції до статутного фонду СП „Сандерс-Іршава ГмбХ” вартістю 4287,07 грн.

Водночас, суд звертає увагу на те, що Передавальний акт від 29.06.2007р, як зазначено в ньому, складений відповідно до договору купівлі-продажу №346 цілісного майнового комплексу Іршавської державної бавовняно ткацької фабрики, активи якої перебувають в податковій заставі, проданої на аукціоні від 26.11.04. Як вбачається із змісту наданого у матеріали справи договору №346, предметом передачі (п.1.1.договору) у власність МПВКП фірми „Ріпекс” виступав цілісний майновий комплекс Іршавської державної бавовняно ткацької фабрики до складу нерухомого майна якої входять; підготовчий цех (літ.А) заг.пл. 613,9 кв.м.; гараж (літ.Б) заг. пл. 70,1 кв.м.; ткацький цех (літ.В) заг. пл. 836,9 кв.м.; майстерня (літ.Г) заг.пл. 115,5 кв.м.; овочесховище (літ. Д) заг.пл.39 кв.м.; адмінкорпус (літ.Е) заг.пл. 02,4 кв.м.; цех (літ.Ж) заг.пл.79 кв.м.; прохідна (літ.З) заг.пл. 10,6 кв.м.; огорожа в\з воротами(літ.1.3) водонапірна башня (літ.2), надалі – Об’єкт реалізації, який розташований за адресою Виноградівський район, с. Великі Ком’яти, на земельній ділянці площею 3.7 га.

Наведений договір №346, жодним чином не доводить факт передачі нерухомого майна Іршавської державної бавовняно ткацької фабрики за адресою м. Іршава, вул. Гагаріна, 49. Визначений цим договором „Об’єкт реалізації” (п.1.1. договору) та нерухоме майно, яке оформлене у власність МПВКП фірми „Ріпекс” згідно спірних рішень, є різними об’єктами нерухомості за всіма ідентифікуючими ознаками: кількість, назва (призначення), площа, місцезнаходження.

Надаючи оцінку Протоколу засідання постійної комісії Іршавської міської ради з питань законності, правопорядку, регламенту та депутатської етики від 20.03.08, де міститься рекомендація відповідачу видати третій особі свідоцтво про право власності на майновий комплекс за адресою: м. Іршава, вул. Гагаріна, 49, суд виходить з того, що вирішення питань оформлення права власності на нерухоме майно згідно положень п.10-б ст.30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” віднесено до відання виконавчого органу місцевих рад, а не до постійних комісій таких рад. Рекомендації зазначеної комісії стосувалися виконання спірного рішення №110 від 19.03.08, не породжують юридичних наслідків для тих осіб кого вони стосуються та не є обов’язковими до виконання. Крім того, рекомендації надані після прийняття спірного рішення.

З аналогічних мотивів не заслуговує на увагу і лист Іршавської районної державної адміністрації за №01-29/678 від 26.03.08, підписане керівником апарату місцевої райдержадміністрації, яким відповідачу рекомендовано видати свідоцтво про право власності третій особі та яке приймалось до уваги відповідачем при прийнятті спірного рішення №364, що зазначено в преамбулі останнього.

Оскільки, в даному випадку спір виник з цивільно-правових відносин власності, а позовні вимоги ґрунтуються на порушенні права власності позивача в результаті прийняття спірних рішень відповідачем, досліджуючи наявність в позивача відповідних прав та факту їх порушення, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.1 Договору про створення та діяльність СП „Сандерс-Іршава ГмбХ” від 17.11.1992р. передбачалось створення Іршавською бавовняною ткацькою фабрикою (український учасник) та фірмою „Герб. Сандерс ГмбХ і Ко.” (іноземний учасник) спільного підприємства у вигляд товариства з обмеженою відповідальністю „Сандерс-Іршава ГмбХ”. Пунктами 3.3 та 3.5. було визначено розмір внеску до статутного фонду спільного підприємства українського учасника (428 706 975,00 крб.) та склад: будівлі, споруди, обладнання та сировина, перелік, розмір та стан яких визначено в додатку №2 до Договору. Згідно пункту 3.9 Договору визначено, що учасники спільного підприємства внесуть свої внески в натуральній формі до листопада 1993р. Вказаний договір був наявний серед матеріалів справи, на підставі яких приймалось спірне рішення.

Аналогічні положення містились в пункті 5.5 Статуту підприємства, де передбачалось, що державне підприємство в рахунок свого внеску вносить: будівлі, споруди, обладнання та сировину. Перелік нерухомого майна, яке передається державним підприємством як внесок до статутного фонду спільного підприємства визначено в додатку №2 до Договору, який є додатком до Статуту.

Згідно додатку №2 до Договору визначено вид внесків в натуральній формі ДП Іршавської бавовняної ткацької фабрики, а саме: артсверловина з баштами рожневського, головний корпус, допоміжний корпус, перехідна галерея, АТС, резервуар протипожежного запасу води, майстерня, гараж-баня, склад технічних матеріалів ЦРН, компресорна, корпус ткацького цеху №1, корпус ткацького цеху №3, склади, споруда трансформаторної підстанції ТП-91, трансформаторна підстанція ЦРП-10, адмінкорпус, дитячий садок, інші споруди та обладнання виробничого призначення, сировина та допоміжні матеріали. Згідно листа КП „Іршавське бюро технічної інвентаризації” за №13 від 15.01.2009р. зазначено, що в процесі проведення інвентаризації та літерації об’єктам нерухомого майна, СП „Сандерс-Іршава ГмбХ”, що належали Іршавській бавовняно-ткацькій фабриці були присвоєні відповідні найменування та літери, які відповідають тим, що зазначені в зведених актах вартості будівель та споруд, що знаходяться в м. Іршава, вул. Гагаріна, 49 та вул. Гагаріна, 49/1 з інвентарних справ, виготовлених підприємством технічної інвентаризації.

Статут спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Сандерс-Іршава ГмбХ”, засновниками якого стали Іршавська бавовняна ткацька фабрика та німецька Фірма „Герб. Сандерс Гмбх і Ко.” м. Брамше, Німеччина, зареєстрований Іршавською районною держадміністрацією Закарпатської області, згідно рішення №450 від 11.12.1992р. Згідно п.3.1 Статуту спільне підприємство створено у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

Факт внесення спірного нерухомого майна Іршавською бавовняною ткацькою фабрикою до статутного фонду спільного підприємства „Сандерс-Іршава ГмбХ” підтверджується Передаточною відомістю від 14.07.1993р., якою оформлено та зафіксовано передачу майнового внеску по будовам та спорудам до статутного фонду спільного підприємства. Вказана передача здійснена повноважними особами, які діяли на підставі наказу №52 від 22.06.1993р. „Про призначення комісії по передачі майна фабрики в СП „Сандерс-Іршава ГмбХ”. Передаточна відомість затверджена керівником СП „Сандерс-Іршава ГмбХ”.

Наведені обставини підтверджуються поясненнями громадянина Овчіннікова С.В., зробленими в заяві від 19.12.08, справжність підпису якого завірена нотаріально. З вказаної заяви видно, що він працював на посаді директора державного підприємства з 1997 по 2001 роки, та підтвердив, що в липні 1993 року Іршавська бавовняна ткацька фабрика передала все нерухоме майно за адресою в м. Іршава, вул. Гагаріна, 49, яке існувало на той момент, до статутного фонду позивача.

Слід також відзначити, що внаслідок передачі спірного нерухомого майна до статутного фонду позивача, у балансі ДП Іршавської бавовняної ткацької фабрики відображені довгострокові фінансові інвестицій до статутного фонду СП „Сандерс-Іршава ГмбХ”. Внесення майна до статутного фонду товариства в обмін на основні довгострокові фінансові інвестиції (корпоративні права) супроводжуються відображенням відповідних змін в балансі та обліку підприємства: списуються основні засоби, передані в обмін на фінансові інвестиції, а на балансі підприємства оприбутковуються фінансові інвестиції за собівартістю їх придбання. Вказане підтверджується матеріалами справи, передавальним актом, договором купівлі-продажу №364 від 26.11.04, висновком незалежного аудитора Якими Н.В. від 29.01.09.

У зв’язку із наведеним, суд вважає помилковим обґрунтування третьої особи щодо правомірності набуття права власності на спірне майно, з посиланням на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.06 у справі №3/118. Вказаною постановою, зокрема, постановлено визнати частково недійсним пункт 1.2. договору №346 від 26.11.04 купівлі-продажу майнового комплексу Іршавської державної бавовняно ткацької фабрики, активи якої перебувають в податковій заставі, проданої на аукціоні, укладеного між МПВКП фірмою „Ріпекс” м. Київ та РВ ФДМУ по Закарпатській області, м Ужгород в частині „за винятком довгострокових фінансових вкладень підприємства СП „Сандерс-Іршава Гмбх”. Цим самим, судом встановлено, що придбавши у власність за договором №346 купівлі-продажу цілісний майновий комплекс Іршавської державної бавовняно ткацької фабрики, МПВКП фірма „Ріпекс” набуває в тому числі і корпоративних прав.

У ході судового розгляду позивач пояснив, що МПВКП фірма „Ріпекс” за договором №346 придбало цілісний майновий комплекс Іршавської державної бавовняно ткацької фабрики, у вигляді майна відособленого підрозділу, який знаходився у Виноградівському районі, с. Великі Ком’яти, на земельній ділянці площею 3.7 га та корпоративні права у статутному фонді СП „Сандерс-Іршава Гмбх”. Майновий комплекс Іршавської державної бавовняно ткацької фабрики у с. Великі Ком’яти до статутного фонду СП „Сандерс-Іршава Гмбх” не передавався.

Факт набуття МПВКП фірма „Ріпекс” корпоративних права у статутному фонді СП „Сандерс-Іршава Гмбх” учасниками цього товариства не заперечується. 03.04.08 зареєстровані зміни до статуту СП „Сандерс-Іршава Гмбх”, відповідно до яких замість ДП Іршавської державної бавовняної ткацької фабрики до учасників товариств введено МПВКП фірма „Ріпекс”. Згодом, рішенням засновника МПВКП фірми „Ріпекс” за №7 від 28.11.08, вирішено вийти з СП „Сандерс-Іршава ГмбХ” та забрати внесок до статутного фонду спільного підприємства, що становить 20% статутного фонду та включає будівлі, споруди, обладнання та сировину згідно додатку №2 до Договору про створення та діяльність спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Сандерс-Іршава ГмбХ”.

Наведене дає підстави для висновку що МПВКП фірма „Ріпекс” є учасником товариства, який користується правами встановленими ст.88 Господарського кодексу України і в такому статусі не може виступати набувачем індивідуально визначеного майна переданого як вклад ДП Іршавської державної бавовняної ткацької фабрики у статутний фонд СП „Сандерс-Іршава ГмбХ”.

Відповідно до статті 26 Закону України „Про власність” (діючого на момент створення позивача) об'єктами права власності господарського товариства є, зокрема, грошові та майнові внески його учасників.

Зазначена норма вказаного Закону кореспондується із положеннями статті 115 Цивільного кодексу України, статті 85 Господарського кодексу України та статті 12 Закону України "Про господарські товариства", згідно з якими товариство є власником майна переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу.

Згідно із ст.3 Закону України „Про господарські товариства” (у редакції на момент створення позивача) засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Підприємства, установи та організації, які стали учасниками товариства, не ліквідуються як юридичні особи.

Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.

Стаття 12 Закону України „Про господарські товариства” (у редакції на момент створення позивача) встановлює, що товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Згідно чинного законодавства, вкладами учасників та засновників до статутного капіталу господарського товариства згідно з приписами статті 115 Цивільного кодексу України, статті 86 Господарського кодексу України та статті 12 Закону України "Про господарські товариства" можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства (ч.2 ст.86 Господарського кодексу України та відповідна правова позиція визначена в постанові Верховного суду України від 07.11.2006р. у справі №3-3756к06).

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що будь-яке майно, що передане учасником як вклад до господарського товариства і включене до його статутного капіталу, є часткою учасника в ньому та стає власністю товариства.

Оскільки, спірне нерухоме майно було передано як внесок до статутного фонду позивача, то СП „Сандерс-Іршава ГмбХ” набуло права власності на нерухоме майно, що знаходиться по вул. Гагаріна, 49 в м. Іршава, Іршавського району, а саме: допоміжний адміністративно-побутовий комплекс; АТС з магазином; медпункт; цех №1; адмінкорпус з швейним цехом; цех №1; трансформаторна підстанція; компресорна; операторна з АЗС; склад; майстерні; столярний цех; котельня; прачечна; склад цемента; склад готової продукції; склад; гараж; склад будівельних матеріалів; будинок складника; склад сировини; склад напівсировини; головний корпус; водонасосна; центральний радіорозподільчий пункт; мощення; пожежні рехзервуари; резервуари з дизпаливом; естакада; резервуар для відстою води; резервний трансформатор; а також дитячий садок; склад; огорожа; вимощення, що знаходиться по вул.Гагаріна, 49/1 в м.Іршава, Іршавського району (з врахуванням матеріалів технічної інвентаризації). Таке право власності позивач набув згідно ст.12 Закону України „Про господарські товариства”, ст.26 Закону України „Про власність”, ст.128 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Вищенаведене спростовує доводи третьої особи щодо відсутності права власності у СП „Сандерс-Іршава ГмбХ” на майно майнового комплексу яке знаходиться в м. Іршава, вул. Гагаріна, 49, а також спростовує твердження третьої особи щодо перебування вказаного майна у користуванні позивача.

За таких обставин, винесення відповідачем рішень №110 від 19.03.08 та №364 від 30.09.08, якими оформлено право власності на нерухоме майно належне позивачу на праві власності, призвело до порушення прав позивача. Вимоги позивача заявлені на підставі ст.ч.1 ст.393 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи фактичні обставини справи, заявлені вимоги позивача про визнання незаконними рішень відповідача, якими оформлено право власності на майно позивача, на підставі ст.393 Цивільного кодексу України є обґрунтованими та підлягають до задоволення. При цьому, оскільки позивач, відповідно до ст.55 Господарського кодексу України є суб’єктом господарювання, то обрані ним способи захисту повинні відповідати, тим, що встановлені у ст.20 Господарського кодексу України, якою, зокрема встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Тому, відповідно до п.2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи заяву позивача, його права та законні інтереси підлягають захисту шляхом визнання оспорюваних рішень недійними повністю.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 4-6, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 77, 82, 83, 84, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

позов задоволити повністю.

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Іршавської міської ради №110 від 19.03.08 „Про видачу малому приватному виробничо-комерційному підприємству фірмі „Ріпекс” свідоцтва про право власності на майновий комплекс за адресою: м. Іршава, вул. Гагаріна, 49”.

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Іршавської міської ради №364 від 09.10.08 „Про видачу малому приватному виробничо-комерційному підприємству фірмі „Ріпекс” свідоцтва про право власності на майновий комплекс дитячого садка за адресою: м. Іршава, вул. Гагаріна, 49/1”.

Стягнути з виконавчого комітету Іршавської міської ради (Закарпатська область, м. Іршава, пл. Народна, 2, код 35443553) на користь спільного підприємства „Сандерс-Іршава ГмбХ” (Закарпатська область, м. Іршава, вул. Гагаріна, 49, код 14356982) суму 85,00 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та суму 118,00 грн. у відшкодування витрат по оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Суддя Л.М. Якимчук

Суддя В.П. Кривка