Рішення № 3439449, 08.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.09 р. Справа № 10/313пд

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Вашуткіна С. В. – довіреність;

від відповідача – Ємець О. В. – довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовною заявою відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці – Макіївського об’єднаного району електричних мереж м. Макіївка,

до відповідача: комунального підприємства „Макіївтепломережа” м. Макіївка,

про врегулювання розбіжностей, -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Макіївського об’єднаного району електричних мереж м. Макіївка, до відповідача, Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м. Макіївка, про врегулювання розбіжностей, що виникли під час укладення договору про постачання електричної енергії № 13 від 01.12.2008р. (далі – Договір).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Договір; лист № 897/1 від 04.12.2008р., протокол розбіжностей, положення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. зі змінами, що внесені постановами НКРЕ № 910 від 17.10.2005р. та № 1449 від 25.12.2008 р., діюче законодавства тощо.

Відповідач у відзиві № 08-1122 від 16.02.2009р. позовні вимоги визнав частково та проти укладення п. 7.8 Договору в редакції позивача не заперечував. Вважає, що пункти 4.2.1, 4.2.2 та 7.6 повинні бути укладені у його редакції у відповідності до норм діючого законодавства.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно положень ст. 181 Господарського кодексу України, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Судом встановлено, що позивачем було направлено на адресу відповідача проект договору № 13 від 01.12.2008 р. про постачання електричної енергії, який був підписаній відповідачем та повернутий на адресу позивача листом № 12-9578 від 05.12.2008р. з протоколом розбіжностей. Вказаний Договір та протокол розбіжностей отримані позивачем 05.12.2008 р., про що свідчить вхідний штамп на копії супровідного листа № 12-9578.

Згідно ч. 5 ст. 181 Господарського кодексу України, якщо сторона, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

24.12.2008р. позивач (сторона, що отримала протокол розбіжностей) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача (сторони, що надіслала протокол розбіжностей) про врегулювання розбіжностей, що виникли під час укладення договору про постачання електричної енергії № 13 від 01.12.2008р.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

З протоколу розбіжностей та Договору вбачаються наступні редакції спірних пунктів:

Щодо спірного п. 4.2.1 Договору суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, сторони визначили зміст договору на основі типового договору, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. зі змінами, що внесені постановами НКРЕ № 910 від 17.10.2005р. та № 1449 від 25.12.2008р. (далі - Правила).

Пункт 4.2.1 Типової форми викладений у наступній редакції: „За внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі ___% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.”.

Згідно ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Отже, вимоги відповідача щодо виключення з тексту п. 4.2.1 слів „...у розрахунковому документі окремим рядком або в окремому розрахунковому документі” та доповнення „Відповідальність за порушення термінів внесення платежів зазначається в претензійному порядку” суперечать положенням вищевказаної статті та не відповідають типовій формі договору, що затверджений Правилами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вказаної статті суд вважає вимоги позивача щодо конкретизації спірного п. 4.2.1, а саме доповнення до нього щодо обов’язку Споживча у разі прострочення грошового зобов’язання сплатити 3% річних з простроченої суми та інфляційних, які поряд з пенею повинні бути зазначені у розрахунковому рахунку окремим рядком або в окремому розрахунковому документі такими, що відповідають законодавства та п. 4.2.1 підлягає укладенню у редакції позивача.

Стосовно п. 4.2.2 суд виходить з наступного.

Відповідно до затвердженої Правилами типової форми договору п. 4.2.2 викладений в наступній редакції: „За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт·год. і більше.”

Крім того, відповідно до положень ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Отже, вимоги відповідача щодо виключення слова двократну з тексту п. 4.2.2 є таким, що не відповідає нормам законодавства та п.4.2.2 підлягає укладенню в редакції позивача.

Крім того, відповідачем було запропоновано доповнити п. 7.6 Договору абзацом: „У разі недотримання Постачальником графіку зняття показників розрахункових приладів обліку, розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється по вартості електроенергії, згідно періоду споживання електроенергії”.

Вимоги в цієї частині підлягають задоволенню та п. 7.6 Договору кладенню в редакції позивача, оскільки заявлене відповідачем вищевказане доповнення до спірного пункту є таким, що протирічить положенням ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України та типовій формі договору.

Відповідно до ст. 33 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем не надано додаткових обґрунтувань заперечень щодо вказаного пункту Договору.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідач у відзиві №08-1122 від 16.02.2009р. позовні вимоги в частині укладення п. 7.8 в редакції позивача визнав та проти їх них заперечував. Вказаний відзив підписаний директором Рязанцевою Л. А.

Як убачається з копії довідки Головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/55 від 10.01.2009р. Рязанцева Л. А. є керівником комунального підприємства „Макіївтепломережа” м. Макіївка.

Згідно положень ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, отже, позов в частині розгляду розбіжностей щодо п. 7.8 Договору підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 179, 181 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією, затверджених НКРЕУ № 28 від 31.07.1996 р., керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Макіївського об’єднаного району електричних мереж м. Макіївка, заявлені Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м. Макіївка, про врегулювання розбіжностей, що виникли під час укладення пунктів 4.2.1, 4.2.2, 7.6 та 7.8 до договору про постачання електричної енергії № 13 від 01.12.2008 р.

2. Вважати пункти 4.2.1, 4.2.2, 7.6 та 7.8 договору про постачання електричної енергії № 13 від 01.12.2008 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” м. Горлівка, та Комунальним підприємством „Макіївтепломережа” м.Макіївка, укладеними в редакції Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, а саме:

„ 4.2.1 За внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов’язання за цим договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Сума пені, 3% річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначається окремим рядком.”;

„ 4.2.2 За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт·год. і більше. (за підсумком минулого року) згідно з діючим законодавством України. Вартість максимально спожитої у розрахунковому періоді потужності понад договір (граничну) величину сплачується за діючим тарифом згідно з чинним законодавством та умовами додатку №5 „Порядок розрахунків”;

„ 7.6 Порядок зняття показників розрахункових приладів обліку та відомості щодо точок розрахункового обліку наведені в додатку №3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до Договору”;

„ 7.8 У разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, Сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Укладення Сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від оплати поточного споживання електричної енергії.

У разі порушення Споживачем графіка погашення заборгованості Постачальник має право у порядку, визначеному пунктом 6.1.3 цього Договору, припинити постачання електричної енергії Споживачу до повного погашення заборгованості”.

3. Стягнути з комунального підприємства „Макіївтепломережа” (86156, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лебедєва, госпблок, ЄДРПОУ 31534547) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі відокремленого підрозділу - Макіївський об’єднаний район електричних мереж (86102, Донецька область, м. Донецьк, вул. Патона, 1, ЄДРПОУ 35151993, р/р 26000141018400 АКИБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст підписано 13.04.2009 р.

Суддя Приходько І.В.

Пом. с.: Давидовська Т.В.

Надруковано 3 прим.