Ухвала суду № 34392885, 22.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р.Справа № 1570/4893/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ВТФ «ДУЕТ»Соколов М.С. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виробничо-торговельної фірми «ДУЕТ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року по справі за позовом Виробничо-торговельної фірми «ДУЕТ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.06.2012 року №0000692230 та №0000702230, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку додану вартість.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ВТФ «ДУЕТ» зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради 30.10.1997 року, свідоцтво серії А00 №253619. Знаходиться на податковому обліку в ДПІ (а.с.26-41).

ДПІ на підставі наказу №1028 від 05.06.2012 року з 08 по 14 червня 2012 року провело перевірку позивача, за результатами якої складений Акт №3452/22-3/20966393 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ВТФ «ДУЕТ» у вигляді ТОВ щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків приватне підприємство «Центр послуг - Мілленіум» (а.с.6-18).

На підставі Акту перевірки №3452/22-3/20966393 від 15.06.2012 року ДПІ 27.06.2012 року прийняло податкові повідомлення-рішення № 0000692230 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 22658 грн. (18127грн. за основним платежем, 4532грн.за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0000702230 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 28323грн. (22658грн. за основним платежем, 5665грн.за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.19-20).

У висновку Акту №3452/22-3/20966393 від 15.06.2012 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.2007 р. №283/97-ВР, який діяв на час спірних правовідносин (далі Закон України №283/97-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток на 22658,25 грн. у 3-му кварталі 2009 року.;

- пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №168/97-ВР), в результаті чого занижено значення ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 18126,60грн. у серпні 2009 року.

Згідно Акту перевірки заниження податку на прибуток та податку на додану вартість виникло по взаємовідносинам з ПП «Центр послуг - Мілленіум», від якого позивач не міг отримати товари, роботи, послуги.

Висновки перевіряючих базуються на тому, що вироком Приморського районного суду міста Одеси від 15.11.2011 року ОСОБА_7 був визнаний винним у скоєні злочину, передбаченому ст.205ч.2 КК України - утворення фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що спричинило крупну матеріальну шкоду державі. Вироком суду встановлено, що ОСОБА_7 з корисних мотивів не маючи мети здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства та керувати ним став засновником та директором ПП «Центр послуг - Мілленіум». У подальшому невстановлені слідством особи під прикриттям ПП «Центр послуг - Мілленіум» оформлювали нереальні операції, документи передавались замовникам для відображення в податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту та валових витрат.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем укладені 03.08.2009 року договори №65 та №1-08/2 на виконання субпідрядних робіт з ПП «Центр послуг - Мілленіум», на яких від ПП «Центр послуг -Мілленіум» міститься підпис директора ОСОБА_7

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що податковий орган безпідставно визнав правочини недійсними, оскільки відповідач в Акті перевірки не визнавав вказані правочини недійсними, а лише в обґрунтування своїх висновків посилався на норми ЦК України, у тому числі щодо порядку утворення юридичних осіб та правомірності правочинів, укладених юридичними особами, та при цьому з урахуванням інших зазначених в акті перевірки обставин, встановив завищення валових витрат та податкового кредиту позивачем.

Порядок обчислення і сплати податку, а також порядок формування податкового кредиту регламентується статтею 7 Закону України №168/97-ВР. Статтею 1 цього Закону встановлені значення термінів, в якому вони вживаються у Законі. В силу пунктів 1.3,1.5,1.6 статті 1 цього Закону платник податку - особа, згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що оплачується покупцем. Звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. В п.1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Валовими витратами згідно п.5.1 статті 5 Закону України №283/97-ВР є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

ВТФ «ДУЕТ» віднесло до складу валових витрат витрати по господарським відносинам з ПП «Центр послуг - Мілленіум» по вищезазначеному договору, а до складу податкового кредиту суми податку по податкових накладних, які виписані ПП «Центр послуг - Мілленіум», що не спростовується і в акті перевірки.

Проте відповідно до ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язковим видом обліку підприємства є бухгалтерський облік. Податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, які зазначені в цієї статті, та в яких крім іншого повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

В результаті дослідження первинної документації, наданої позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, суд першої інстанції цілком обґрунтовано вважає, що позивач не довів виконання субпідрядних робіт з суб'єктом господарювання - ПП «Центр послуг - Мілленіум», а тому висновки перевіряючих щодо завищення валових витрат, а також штучно сформованої частини податкового кредиту позивачем за рахунок ПП «Центр послуг - Мілленіум» є обґрунтованими.

Податкові накладні, які виписані ПП «Центр послуг - Мілленіум» (а.с.61,68) не відповідають вимогам первинного документа та вимогам до податкової накладної згідно ст.7 Закону України №168/97-ВР. В кожній податковій накладній зазначені загальні фрази «капітальний ремонт бігової доріжки», «капітальний ремонт покрівлі насосної» субпідрядні роботи», в жодній податкової накладної не зазначені які конкретно послуги будівельно-ремонтних робіт, їх номенклатура, кількість (обсяг, об'єм) та вартість кожної послуги. На податкових накладних міститься підпис особи, яка склала податкову накладну, проте не зазначені дані, що дають змогу ідентифікувати цю особу (не зазначені посада, прізвище).

Крім того, наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №554 від 04.12.2009 року затверджені примірні форми первинних документів з обліку в будівництві. Вказаним наказом відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення», «;Про інвестиційну діяльність» з метою контролю за ціноутворенням та вартістю у будівництві затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».

З урахуванням цілей затвердження вказаних форм первинних облікових документів, форма №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» повинна бути підписана субпідрядником, генпідрядником та замовником.

Позивачем надані лише акти форми № КБ-2в. Досліджені акти форми № КБ-2в (а.с.56-57, 64-65) не містять дати їх складання, на них є особисті підписи сторін, проте ідентифікувати осіб, яка їх підписали, не має можливості, оскільки не зазначені прізвище, посада, у тому числі від імені ПП «Центр послуг - Мілленіум».

Оцінуючи досліджені первинні документи позивача по взаємовідносинам з ПП «Центр послуг -Мілленіум» суд також враховує вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року. Згідно п. 2.4, 2.16 вказаного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Таким чином, дослідивши первинні документи надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов до висновку, що надані документи не відповідають вимогам первинного документу та не підтверджують здійснення господарських операцій по наданню робіт послуг саме суб'єктом господарювання ПП «Центр послуг - Мілленіум», яке є фіктивним підприємством згідно встановлених вироком суду обставин щодо осудження за ст.205 КК України ОСОБА_7, який не займався фінансово-господарською діяльністю підприємства, відповідно не міг укладати будь-яких договорів та підписувати первинні документи. Крім того, вироком суду встановлено, що кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок ПП «Центр послуг - Мілленіум», були невстановленими особами переведені за допомогою операційної системи «Кліент-банк» на банківський рахунок ПП «Чорноморський Споив Ресурс Альянс» з призначенням платежу - оплата за ТМЦ, з якого зняті особою, яка знаходиться в розшуку. Вироком суду встановлено, що в бюджет держави у результаті злочинних дій осіб з використанням фіктивного підприємства ПП «Центр послуг - Мілленіум», не надійшло ПДВ у розмірі 10254435,6грн. (а.с.121-122).

При таких обставинах позивач не довів необґрунтованості висновків акту перевірки та протиправності прийнятого на його підставі податкового повідомлення рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Виробничо-торговельної фірми «ДУЕТ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року по справі № 1570/4893/2012, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 23 жовтня 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль