Рішення № 3439152, 16.04.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2009 р.

Справа № 17/124

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/124

за позовом: Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, м.Кіровоград

до відповідача: Цибулівської сільської ради, с. Цибульове Знам'янського району Кіровоградської області

про стягнення 25892,25 грн.

Представники сторін:

від позивача - Церуш О.О., довіреність №04-4/301 від 22.02.2008 р., представник.

від відповідача - участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.116).

Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області подано позов до Цибулівської сільської ради про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування в сумі 26395,57 грн.

Заявою б/н від 16.04.2009 р. (вх. №02-14/8457 від 16.04.2009 р.) позивачем зменшено розмір позовних вимог. В редакції зазначеної заяви позовні вимоги викладено наступним чином: "стягнути з Цибулівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області в дохід Цибулівської сільської ради збитки, заподіяні внаслідок самовільного водокористування у розмірі 25892,25 грн." (а.с. 114).

Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що позовна заява не містить ніяких відомостей про порушення, допущені при використанні води саме з свердловини №185ВЭ, яка обліковується на балансі Цибулівської сільської ради (а.с. 37-39).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

У відповідності до приписів статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарський обіг так і невикористані в народному господарстві в даний період земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ.

Згідно з вимогами ч. 1 статті 13, ч. 1 статті 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктом "б" ч. 1 статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачена компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію в Кіровоградській області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 19.02.2007 р. №55 (а.с. 21-28), Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовищ, раціонального використання та відтворення природних ресурсів (земля, надра, поверхневі і підземні води, атмосферне повітря, ліси та інші об'єкти рослинного і тваринного світу).

Водним кодексом України передбачено, що всі води на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

В силу статті 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Стаття 1 Водного кодексу України визначає водний об'єкт - як природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води. Поняття "води" охоплює всі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води.

Відповідно до статті 5 Водного кодексу України всі водні об'єкти поділяються на два види, кожен із яких має відповідний правовий режим: водні об'єкти загальнодержавного і місцевого значення. До водних об'єктів загальнодержавного значення належать: питна (для централізованого та нецентралізованого водопостачання), промислові, теплоенергетичні, мінеральні, а також ті, що віднесені до категорії лікувальних, водні об'єкти в межах території природно заповідного фонду загальнодержавного значення. Інші водні об'єкти належать до водних об'єктів місцевого значення.

Статтями 47 та 48 Водного кодексу України визначено фактичні ознаки розмежування загального і спеціального використання водних ресурсів. Загальне використання водних ресурсів характеризується незначним навантаженням на екосистему, а саме: забір води здійснюється без спеціальних технічних пристроїв, а забруднюючі речовини у водні об'єкти не скидаються. До спеціального використання водних ресурсів належить: забір води із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти. На такі види використання водних ресурсів потрібно оформляти відповідний дозвіл.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

За приписами статті 39 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підземні води і корисні копалини є окремими видами природних ресурсів.

Відповідно до п. 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Статтею 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається державними органами охорони навколишнього природного середовища. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод та державними органами охорони здоров`я - в разі використання водних об'єктів , віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проведеною 22.04.2008 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області перевіркою по дотриманню вимог природоохоронного законодавства встановлено, що Цибулівською сільською радою експлуатується власний водозабір - дві артезіанські свердловини, з яких за період з другого півріччя 2006 року по перший квартал 2008 року здійснювався водозабір - забір підземних вод, для господарсько-питного забезпечення населення без дозволу на спеціальне водокористування, про що було складено відповідний акт від 22.04.2008 р. №07-239 (а.с. 9).

Відповідно до довідки виданої Цибулівської сільською радою від 22.04.2008 р. №86 об'єм при самовільному водокористуванні - заборі води з водних об'єктів за період з другого півріччя 2006 року по перший квартал 2008 року складає 85,5 тис. куб.м., із них зі свердловини №1 - 84 тис. куб.м., із свердловини №2 - 1,5 тисяч куб.м. (а.с. 12).

Згідно постанови Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області про накладення адміністративного стягнення за №003632 від 22.04.2008 р. сільського голову Цибулівської сільської ради Овраса С.П. визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене статті 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення (самовільне водокористування) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн. Докази оскарження чи визнання недійсною, незаконною, неправомірною зазначеної постанови в матеріалах справи відсутні.

В судовому засіданні 16.04.2009 р. встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення десятої сесії Цибулівської сільської ради №67 від 12.01.2007 р. відповідачем в зв'язку з відсутністю коштів на утримання та обслуговування скважини, що розташована в с.Цибулеве Знам"янського району Кіровоградської області, її було передано на баланс ТОВ "ЕкоБіоФарм" за актом приймання-передачі від 20.01.2007 р. (а.с. 69, 112).

Статтею 111 Водного кодексу України підприємства встановлено, що установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і в порядку, встановлених законодавством України.

Внаслідок використання підземної води без відповідного дозволу державі завдано збитки в розмірі 25892,25 грн., які розраховано по формулі (1) п.6 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації", затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. №290, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 р. за № 44/6332 (а.с. 100-101).

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації як правило в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідач не подав господарському суду доказів відшкодування заподіяних державі збитків внаслідок самовільного водокористування у розмірі 25892,25 грн.; не надано ним і документів, які б підтверджували наявність у нього дозволу на спеціальне водокористування чинного в період з ІІ півріччя 2006 р. по перший квартал 2008 р.

Таким чином, з огляду на вищевикладене позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вказана сума збитків, завданих відповідачем державі внаслідок самовільного водокористування, на підставі ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік" підлягає стягненню та зарахуванню до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Цибулівської сільської ради (27430, Знам"янський район, Кіровоградська область, с. Цибулеве, вул. Київська, 31, ідентифікаційний код 04365129, р/р № 31428001000193 в Знам"янському УДК, МФО 823016), на користь Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області (05022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, ідентифікаційний код 34894892, р/р №35215001003967 в ГУДК України у Кіровоградській області, МФО 823016) в дохід Цибулівської сільської ради на р/р №31518921700193 в ГУДКУ в Кіровоградській області, код одержувача 23100000, МФО 823016, код бюджетної класифікації 24062100, - збитки в сумі 25892,25 грн.

Стягнути з Цибулівської сільської ради (27430, Знам"янський район, Кіровоградська область, с. Цибулеве, вул. Київська, 31, ідентифікаційний код 04365129, р/р №31428001000193 в Знам"янському УДК, МФО 823016) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м.Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, код 24145329) - державне мито в сумі 258,92 грн.

Стягнути з Цибулівської сільської ради (27430, Знам"янський район, Кіровоградська область, с. Цибулеве, вул. Київська, 31, ідентифікаційний код 04365129, р/р №31428001000193 в Знам"янському УДК, МФО 823016) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м.Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31218259700002, код 24145329) витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

С.В. Таран