Ухвала суду № 34390995, 01.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. справа № 2а/0470/14317/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Мельника В.В. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський ливарний завод" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський ливарний завод" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

В листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001432301 від 19.11.2012 року, яким позивачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі основного зобов'язання 47125 грн., штрафних санкцій 9404,25 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

В ході судового розгляду судом апеляційної інстанції у зв'язку з організаційними змінами в податкових органах допущено процесуальне правонаступництво Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський ливарний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Гранд-Буд Престиж" за період жовтень, листопад, грудень 2010 року та лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 01.11.2012 року №1754/22-517/33473827.

На підставі акту перевірки від 01.11.2012 року №1754/22-517/33473827 винесено податкове повідомлення-рішення №0001432301 від 19.11.2012 року на суму 56529,25 грн., де 47125,00 грн. - основний платіж, 9404,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, а рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової залишено без змін.

З акту перевірки видно, що податковим органом під час перевірки встановлено наступні порушення: пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого, позивачем занижено податок на додану вартість, на суму 47124,93 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, встановлена протиправність діянь з боку директора ТОВ "Гранд-Буд Престиж" ОСОБА_1 щодо складання первинних документів, у зв'язку з чим у позивача відсутнє право щодо визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Гранд-Буд Престиж".

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201, цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Так, вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 року по справі № 0417/1-298/2011, який набрав чинності 19 серпня 2011 року, встановлено, що ОСОБА_1 став засновником і директором кількох підприємств, в тому числі і ТОВ "Гранд-Буд Престиж". Господарська діяльність підприємств не велася, за вказівкою організатора групи ОСОБА_2 підписувалися різні документи.

Крім того, вироком встановлено, що операції, як у разі зарахування, так і в разі списання коштів з поточних банківських рахунків підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності, були безтоварними.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що події, відносно яких складені первинні бухгалтерські документи, тобто господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Гранд-Буд Престиж" не мали місця.

Тому, первинні бухгалтерські документи є такими, що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Зі сторони Позивача не надано належних документів, які б підтверджували фактичне виконання обумовлених зобов'язань. Надані як податковому органу так і суду копії актів здачі-прийняття робіт не відображають сутності та обсягу виконаних робіт, кількості витрачених матеріалів та трудових ресурсів.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про правомірність визначення податковим органом заниження податку на додану вартість є обґрунтованим.

За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський ливарний завод" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 02.10.2013 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: І.Ю. Богданенко