Постанова № 34389886, 15.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3024/13-а

15 жовтня 2013 року 10год. 10хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у колегіальному складі: головуючий суддя Дудар О.М., судді Дорошенко Н.О., Кравчук Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

відповідача 1: представник Оліферчук Г.О.,

відповідача 2: представники Оліферчук Г.О., Чміль Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України (далі - Відповідач 1), Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - Відповідач 2) про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України від 24.05.2013 №511-о в частині терміну призначення ОСОБА_1 виконуючим обов'язки начальника Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на два місяці;

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України від 24.07.2013 №2359-о;

- зобов'язати Міністерство доходів і зборів України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області з 24.07.2013;

- стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.07.2013 до винесення рішення суду про поновлення на роботі.

Позов обґрунтований тим, що трудові відносини відповідача з позивачем були безстроковими, а тому жодних підстав для звільнення останнього згідно з п.2 ст.36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не було.

Ухвалою суду від 15.10.2013 позов в частині визнання незаконним та скасування наказу Міністерства доходів і зборів України від 24.05.2013 №511-о залишено без розгляду.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю та пояснили суду, що звільнення є незаконним, оскільки жодного строкового трудового договору з Міністерством доходів і зборів України позивачем не укладалося. Трудові відносили мали характер безстрокового трудового договору. Вказали, що звільнення позивача відбулося без погодження з головою обласної державної адміністрації, всупереч вимогам Указу Президента України від 24.05.2013 №307/2013. Звернули увагу суду на те, що жодних вимог про припинення трудового договору Міністерство доходів і зборів України ОСОБА_1 не пред'являло, позивач постійно продовжував працювати на посаді начальника Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області до 30 липня 2013 року включно. Тобто, згідно зі ст.39-1 КЗпП України, дія строкового трудового договору вважається продовженою на невизначений строк. Просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідачами позов не визнано повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представники відповідачів надали пояснення, тотожні письмовим запереченням, а, зокрема, вказали, що 24.05.2013 між ОСОБА_1 та Міністерством доходів і зборів України було укладено строковий трудовий договір терміном на два місяці. Оспорюваним наказом від 24.07.2013 №2359-о позивача було звільнено як виконуючого обов'язки Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції у зв'язку із закінченням строку трудового договору. Підставою для прийняття зазначеного наказу був лист Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 19.07.2013 №1047/8/17-00-04-119 щодо незабезпечення ОСОБА_1 на належному рівні організації роботи підпорядкованої інспекції, що призвело до невиконання поставлених завдань. Вказали, що на виконання Указу Президента України від 24.05.2013 №307/2013 звільнення ОСОБА_1 було погоджено головою Костопільської районної державної адміністрації, виконуючим обов'язки голови Березнівської районної державної адміністрації та виконуючим обов'язки голови Рівненської обласної державної адміністрації. Відтак, звільнення позивача є правомірним. Просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представників відповідачів, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що наказом Міністерства доходів і зборів України від 24.05.2013 №511-о «Про призначення» ОСОБА_1 було призначено виконуючим обов'язки начальника Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області терміном на два місяці, зі звільненням з посади начальника Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (а.с.8).

24 липня 2013 року наказом Міністерства доходів і зборів України від 24.07.2013 №2359-о «Про звільнення» було звільнено виконуючого обов'язки начальника Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області ОСОБА_1 у зв'язку з закінченням строку трудового договору, п.2 ст.36 КЗпП України (а.с.9).

Підставою для прийняття наказу від 24.07.2013 №2359-о є лист Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 19.07.2013 №1047/8/17-00-04-119 (а.а.с.88-89).

Суд, перевіривши відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, чи прийнятий оспорюваний наказ від 24.07.2013 №2359-о на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення, та своєчасно, прийшов до висновку про часткову невідповідність наказу вказаним вимогам, зважаючи на таке.

Відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Тобто, закінчення строку трудового договору тягне його припинення. При цьому, таке припинення не вимагає заяви або будь-якого волевиявлення працівника.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2013 між ОСОБА_1 та Міністерством доходів і зборів України було фактично укладено строковий трудовий договір терміном на два місяці. Підставою для укладення строкового трудового договору була заява ОСОБА_1 від 17.05.2013 (а.с.48), подання Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 17.05.2013 №41/8/04-119 (а.а.с.49-50), лист-погодження Костопільської районної державної адміністрації від 17.05.2013 №1844/01-30/13 (а.с.51).

Укладення зазначеного строкового договору було оформлене наказом Міністерства доходів і зборів України від 24.05.2013 №511-о «Про призначення» (а.с.52).

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Тобто, наявність заяви позивача та відповідного наказу Відповідача 1 свідчить про дотримання вимог щодо письмової форми строкового трудового договору, та спростовує твердження позивача про зворотне.

Отже, вимога Міністерства доходів і зборів України про припинення строкового трудового договору, оформленого наказом від 24.05.2013 №511-о, заявлена у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Указу Президента України «Про заходи забезпечення здійснення місцевими державними адміністраціями виконавчої влади на відповідній території» від 24.05.2013 №307/2013, звільнення ОСОБА_1 було погоджено головою Костопільської районної державної адміністрації (лист від 24.07.2013 №2806/01-30/13), виконуючим обов'язки голови Березнівської районної державної адміністрації (лист від 03.07.2013 №вих01/33-459/13) та виконуючим обов'язки голови Рівненської обласної державної адміністрації (лист від 03.07.2013 №552/9/17-00-04-120) (а.а.с.56-60). Відтак, твердження позивача про зворотне є безпідставними.

Суд відхиляє також як безпідставні посилання позивача на те, що у даному випадку дія трудового договору вважається продовженою на невизначений термін, оскільки в силу вимог п.2 ч.1 ст.36 та ч.1 ст.39-1 КЗпП України, вказане мало б місце за умови, якщо трудові відносини фактично продовжувалися б і жодна зі сторін не вимагала їх припинення.

Прийняття Міністерством доходів і зборів України наказу від 24.07.2013 №2359-о «Про звільнення» є нічим іншим, як вимогою Відповідача 1 припинити трудові відносини з позивачем.

Той факт, що ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом від 24.07.2013 №2359-о лише 30 липня 2013 року та фактично виконував обов'язки до вказаної дати, що підтверджується табелем обліку робочого часу та іншими документами, наявними в матеріалах справи (а.а.с.12-19), не підтверджує неправомірності зазначеного наказу та є лише підставою для зміни дати звільнення позивача.

Поряд з цим, перевіряючи законність та обґрунтованість наказу від 24.07.2013 №2359-о «Про звільнення», суд зазначає наступне.

З наказу Міністерства доходів і зборів України від 24.05.2013 №511-о «Про призначення» вбачається, що ОСОБА_1 призначений виконуючим обов'язки начальника Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області терміном на два місяці.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.06.2013 (а.с.73), запис №15981020000001104 про проведення державної реєстрації юридичної особи, Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області, внесено 04.06.2013.

В силу вимог ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 N755-IV, засвідченням факту створення юридичної особи є державна реєстрація.

Тобто, організація визнається юридичною особою виключно після проведення її державної реєстрації та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області почала функціонувати з набуттям правоздатності та дієздатності саме з 04.06.2013.

За таких обставин, суд вважає, що відлік строку трудового договору, укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством доходів і зборів України, починається саме з 4 червня 2013 року. Відтак, строк трудового договору, оформленого наказом від 24.05.2013 №511-о «Про призначення», закінчується 3 серпня 2013 року.

Відповідно до ст.241-1 КЗпП України, якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Оскільки 3 серпня 2013 року є вихідним днем (субота), то з урахуванням вимог ст.241-1 КЗпП України, днем закінчення строку трудового договору, оформленого наказом від 24.05.2013 №511-о «Про призначення», вважається найближчий робочий день - 5 серпня 2013 року (понеділок). Саме в цей день Відповідач 1 отримав право вимагати розірвання обумовленого строкового трудового договору.

Таким чином, звільнення ОСОБА_1 24 липня 2013 року є незаконним, а тому позов у цій частині належить задовольнити, зобов'язавши Міністерство доходів і зборів України змінити дату звільнення позивача з 24.07.2013 на 05.08.2013 та внести відповідний запис у трудову книжку останнього, а також забезпечити проведення перерахунку та виплати коштів, що належать позивачу при звільненні, з урахуванням дати звільнення - 5 серпня 2013 року, згідно з вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 N100.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на те, що відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірності прийняття оспорюваного наказу від 24.07.2013 №2359-о «Про звільнення» лише в частині дати звільнення позивача, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Підстави для застосування вимог ст.94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України від 24.07.2013 №2359-о "Про звільнення" в частині дати звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов'язки начальника Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Зобов'язати Міністерство доходів і зборів України внести зміни до наказу від 24.07.2013 №2359-о "Про звільнення", зазначивши дату звільнення ОСОБА_1 - 4 серпня 2013 року, та внести відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_1

Зобов'язати Міністерство доходів і зборів України забезпечити проведення перерахунку та виплати коштів, що належать до виплати ОСОБА_1 при звільненні, з урахуванням дати звільнення - 4 серпня 2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Дудар О.М.

Судді Дорошенко Н.О.

Кравчук Т.О.