Постанова № 34389712, 22.10.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6512/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

за участю секретаря Музики І.О.

за участю сторін:

представника позивача: Чуйко О.М. (за довіреністю)

представника відповідача: Георгієва В.І. (за довіреністю)

третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 (за паспортом)

представника третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5 про скасування постанови та про забов'язання зняття арешт із нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5 за результатом якого, позивач просить визнати нечинною та такою що підлягає скасуванню постанову державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 22.07.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню ВП № 39002395 в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1; зобов'язати Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції; вилучити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості щодо обтяження у вигляді заборони відчуження квартири АДРЕСА_1, власник ОСОБА_3, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3, 31.07.2008 року, укладено кредитний договір № 2008/694-Ф03.9/142.

В забезпечення виконання прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_3 передав в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» квартиру під номером АДРЕСА_1, що підтверджується іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим номером 1338.

Пунктом 1.11 іпотечного договору передбачено домовленість сторін, що одночасно з нотаріальним посвідченням цього Договору нотаріус накладає, згідно з чинним законодавством України, заборону відчуження Предмета іпотеки.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Постановою державного виконавця Георієва В.І. Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 22.07.2013 року ВП № 39002395, відкритого на підставі виконавчого листа виданого Суворовським районним судом м. Одеси у справі № 1527/2-5481/11 від 02.07.2013 року, накладено арешт та заборону відчуження на все нерухоме майно ОСОБА_3 у зв'язку зі стягненням з боржника на користь ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 634 572,00 грн, у тому числі й на квартиру, що є предметом іпотеки.

Позивач зазначає, що дізнався про накладення арешту на квартиру та про заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику в межах суми боргу, 30.08.2013 року, з листа Першого Суворовського ВДВС Одеського МУЮ від 22.08.2013 року № 30620.

У зв'язку з викладеним, позивач вважає своє право держателя предмета іпотеки порушеним, оскільки звернення стягнень на спірну квартиру суперечить вимогам ч. 3 ст. 33 Закона України «Про іпотеку» та позбавляє можливості задовольнити свої вимоги до боржника за кредитним договором за рахунок встановленого законом та договором забезпечення.

В ході розгляду справи, представник позивача ПАТ «Укрсоцбанк» заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, державний виконавець першого Суворовського відділу ВДВС Одеського МУЮ Георгієв В.І., заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов, долучених до матеріалів справи.

Так, представник відповідача зазначив, що в межах виконавчого провадження ВП № 39002395 з примусового виконання виконавчого листа Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 1527/2-5481/11 від 02.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 634 572,00 з'ясувалось, що ОСОБА_3 окрім заробітної плати, яку він отримує в ТзВОВ «ТД Одесакабель» та квартири АДРЕСА_1, яка передана в іпотеку у якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором перед АКБ «Укрсоцбанк», іншого нерухомого майна, транспортних засобів, коштів на депозитних рахунках банківських установ за ним не зареєстровано. Інші відомості про матеріальне становище та наявність іншого нерухомого майна боржника у державного виконавця Першого Суворовського відділу ВДВС Одеського МУЮ - відсутні.

У зв'язку з чим, з метою недопущення реалізації єдиного майна боржника, що може призвести до ухилення від виконання судового рішення, державним виконавцем 22.07.2013 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону його відчуження.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги підтримав та не заперечував проти їх задоволення

Представник третьої особи на стороні відповідача, ОСОБА_5, заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що квартира яка знаходиться в іпотеці у банку має бути реалізована на виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5, при цьому не заперечував, що позивач має право у першу чергу отримати свої гроші.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

За змістом частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як встановлено в ході розгляду справи, 31.07.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 2008/694-Ф03.9/142.

В забезпечення виконання прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_3 передав в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» квартиру під номером АДРЕСА_1, що підтверджується Іпотечним договором від 31.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим номером 1338.

22.07.2013 року, державним виконавцем першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Георгієвим В.І. відкрито виконавче провадження ВП № 39002395 на виконання виконавчого листа виданого Суворовським районним судом м. Одеси у справі № 1527/2-5481/11 від 02.07.2013 року про з стягненням з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 634 572 грн.

В ході проведення даного виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову, якою накладено арешт на майно ОСОБА_3 та оголошено заборону на його відчуження в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Про вчинення відповідних дій ПАТ «Укрсиббанк» дізнався 30.08.2013 року з листа державного виконавця від 22.08.2013 року № 30620, в якому затребувалась інформація по договору кредиту та застави майна.

Згідно приписів ст. 3 Закону України "Про іпотеку", пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Пріоритет права іпотекодержателя - ПАТ "Укрсоцбанк" на задоволення забезпечених іпотекою вимог виник ще у липні 2008 року, тобто з моменту державної реєстрації іпотеки, а постанова другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесена значно пізніше, тобто вже в той час, коли у ПАТ "Укрсоцбанк" був пріоритет права на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до п.п. 3, 4, 7, 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами, згідно з додатком до цього Закону.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.

Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Таким чином, на спірну квартиру, що є предметом іпотеки поширюється дія спеціального закону, який визначає механізм реалізації такого майна виключно на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідач в своїй діяльності має керуватись положеннями Закону України «Про виконавче провадження», в якому є посилання на необхідність дотримання положень України «Про іпотеку».

Для звернення стягнення на заставлене майно державний виконавець мав перевірити наявність чинників передбачених ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», які б дозволили задовольнити вимоги стягувача за виконавчим провадженням ВП № 39002395, який не є заставодержателем спірної квартири.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням викладеного аналізу чинного законодавства, встановлених у судовому засіданні фактів суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 159-164 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5 про скасування постанови та про забов'язання зняття арешт із нерухомого майна.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 22.07.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню ВП № 39002395 в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Забов'язати Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості щодо обтяження у вигляді заборони відчуження квартири АДРЕСА_1, власник ОСОБА_3.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В.Бжассо

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 22.07.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню ВП № 39002395 в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Забов'язати Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості щодо обтяження у вигляді заборони відчуження квартири АДРЕСА_1, власник ОСОБА_3.

22 жовтня 2013 року