Постанова № 34389579, 27.09.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2013 року Справа № 811/2146/13-а

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М. розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Астра С» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС України від 28.02.2013 року №0000132250 та Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 20.08.2013 року №0000552206.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі акту Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС про результати планової виїзної перевірки від 15.02.2013 року №16/22-5/30285899 було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000132250 від 28.02.2013 року та №0000142250 від 28.02.2013 року.

Зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями підприємству було збільшено суму грошового зобов'язання в сумі 2480 грн. по податку на додану вартість і застосована штрафна (фінансова) санкція (штраф) у сумі 466 грн. та по податку на прибуток збільшено суму грошового зобов'язання у сумі 247670 грн. і застосовано штрафна (фінансова) санкція (штраф) у розмірі 59820 грн.

За наслідками розгляду первинної скарги Головне управління Міндоходів у Кіровоградській області залишило без змін податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013 року №0000132250 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 2480 грн. та 466 грн. штрафної (фінансової) санкції; скасувало податкове повідомлення-рішення №0000142250 на суму збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 86302 грн. та 21316 грн. штрафної (фінансової) санкції та не задовольнило скаргу позивача в інших частинах зазначених податкових повідомлень-рішень.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 12.06.2013 року Міндоходів і зборів України залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013 року №0000132250 та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013 року №0000142250, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги в частині визначення податку на прибуток у сумі 310 грн. та 78 грн. штрафної санкції, в іншій частині в задоволенні скарги відмовлено.

На думку позивача, висновки, які викладені в акті перевірки, стосовно порушень норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та положень Податкового кодексу України є необґрунтованими та такими, які не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надано клопотання про розгляд справи без його участі, в матеріалах справи містяться письмові пояснення та заперечення на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що посадовими особами відповідача проведено планову документальну перевірку ТОВ «Астра С», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.09 р. по 30.09.12 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 р. по 30.09.12 р., за наслідками якої складено акт №16/22-5/30285899 від 15.02.2013 р. (а.с. 26-46).

За висновками перевірки ТОВ «Астра С» порушило:

- пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.9, пп.5.3.9 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.135.4.1 п.135.4, пп.135.5.4 п.135.5, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток всього на суму 247669,60 грн., в тому числі: за рахунок заниження за 1 квартал 2010 року на суму 352,08 грн., 3 квартал 2010 року на суму 29,17 грн., 1 квартал 2011 року на суму 1041,68 грн., 2 квартал 2011 року на суму 4748,58 грн., 3 квартал 2011 року на суму 1920,50 грн., 4 квартал 2012 року на суму 153552 грн.; за рахунок завищення за 4 квартал 2010 року на суму 230,16 грн.;

- п.198.1 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 2480 грн., в тому числі за травень 2011 року на суму 1550 грн., серпень 2011 року на суму 930 грн.

28.02.2013 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132250, яким ТОВ «Астра С» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 2946 грн., з яких: за основним платежем - 2480 грн. та штрафні санкції на суму 466 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000142250 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 307490 грн, з яких за основним платежем 247670 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 59820 грн. (а.с. 52, 54).

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 13.05.2013 року №17/10/10-208 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 28.02.2013 року №0000132250 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2480 грн. і 466 грн. штрафної (фінансової) санкції та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000142250 на суму збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 86302 грн. і 21316 грн. штрафної (фінансової) санкції та не задоволено скаргу ТОВ «Астра С» в інших частинах податкових повідомлень-рішень (а.с. 60-64).

На підстав рішення про результати розгляду первинної скарги відповідачем 17.05.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001122250, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Астра С» за платежем податок на прибуток у розмірі 199872 грн., з яких за основним платежем 161368 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 38504 грн. (а.с. 65).

За результатами розгляду повторної скарги Міністерством доходів і зборів України 12.06.2013 року винесено рішення №4750/6/99-99-10-01-15, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 28.02.2013 року №0000132250 та в зазначеній частині рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013 року №0000142250 з урахуванням рішення прийнятого за розглядом первинної скарги в частині визначення податку на прибуток у сумі 310 грн. і 78 грн. штрафної санкції та в зазначеній частині рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги залишено без змін (а.с. 72-74).

На підстав рішення про результати розгляду повторної скарги відповідачем 20.08.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000552206, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Астра С» за платежем податок на прибуток у розмірі 199484 грн., з яких за основним платежем 161058 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 38426 грн. (а.с. 95).

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 28.02.2013 року №0000132250 яким збільшено суму грошового зобов'язання в сумі 2480 грн. по податку на додану вартість і застосована штрафна (фінансова) санкція (штраф) у сумі 466 грн., суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що на порушення п.198.1 ст.198 ПК України ТОВ «Астра С» завищено суму податкового кредиту на 2480 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку по нікчемним правочинам, укладених з ТОВ «Цвєтсервіс-С».

До зазначеного висновку відповідач дійшов з огляду акт перевірки ТОВ «Цвєтсервіс-С» від 08.02.2012 року №00003/15-20/37051380, яким встановлено, що операції ТОВ «Цвєтсервіс-С» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, основних фондів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтвердженімитними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Цвєтсервіс-С» 01 квітня 2011 року укладений письмовий договір (а.с. 12).

На підтвердження виконання умов договорів позивачем надано видаткові накладні (а.с.15-17) оплата відбувалася в безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень ( а.с.20-22).

Контрагентом позивача було виписано належним чином оформлені податкові накладні (а.с.18-19).

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем п. 198.1 ст. 198 ПК України, в результаті чого йому зменшено суму бюджетного відшкодування на 2480 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 466 грн. не знайшли свого підтвердження.

Щодо доводів відповідача про нікчемність договорів між ним та його контрагентами, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Також суд зазначає, що з правового аналізу положень ст. 20 Податкового кодексу України, які регламентують права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано права здійснення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача на час проведення перевірки були в наявності належним чином складені податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом то позивачем правомірно сформовано податковий кредит за цими господарськими операціями.

Стосовно податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 20.08.2013 року №0000552206 суд зазначає наступне.

В акті зазначено, про порушення позивачем пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині не включення до валового доходу попередньої оплати орендних платежів, а саме, що перевіркою правомірності відображених у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.09.2009 року по 31.03.2011 року встановлено, що ТОВ «Астра С» занижено скоригований валовий дохід на суму 233,54 грн., внаслідок включення не в повному обсязі до його складу доходів від продажу товарів, робіт послуг, а також суми отриманої попередньої оплати. Так, за 3 квартал 2010 року товариством отримано попередню оплату у сумі 140 грн., у тому числі 23,33 грн. ПДВ від ПП ОСОБА_1, яку не включено до складу валового доходу у сумі 116,67 грн. Аналогічне порушення допущене платником податків у 4 кварталі 2010 року. В акті перевірки вказано, що проведеним аналізом показників журналу-ордеру та відомості по рахунку 36.1 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за 4 квартал 2010 року ТОВ «Астра С» не включено до складу валових доходів дохід від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 116,87 грн.

Відповідно до пп.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та жилих приміщень.

Зазначена норма є спеціальною, тобто при визначенні валових доходів та валових витрат застосовується порядок, встановлений цією статтею, а не загальні правила, а отже суд приходить до висновку, що позивачем визначено валовий дохід у відповідності до вимог чинного законодавства, без порушень норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіркою також встановлено, що при визначенні приросту запасів ТОВ «Астра С» застосовувався метод оцінки вибуття запасів ФІФО (собівартості перших за часом надходження товарів), які обліковуються на бухгалтерських рахунках:20.1 «Сировина та матеріали», 20.9 «Інші матеріали», при цьому до складу запасів підприємством не було включено залишки по бухгалтерському рахунку 20.9 «Інші матеріали» внаслідок чого в порушення п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено приріст балансової вартості запасів за 1 квартал 2010 року на суму 1408,33 грн. та відповідно занижено валовий дохід на 1408,33 грн. за 1 квартал 2010 року.

Відповідно до п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

За правилами пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Як зазначає позивач, на рах.20.9 «Інші матеріали» підприємством були оприбутковані частини розібраного основного засобу, витрати на придбання якого не включались підприємством до складу валових витрат, а амортизувались відповідно до пп. 8.1.2. п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що не спростовується відповідачем.

Таким чином, суд вважає, що твердження відповідача про порушення ТОВ «Астра С» п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованим.

Також позивач зазначає, що підприємством до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування включені усі видаткові накладні згідно з реєстром документів за період 01.04.11 р. - 31.12.11 р., у тому числі і накладні по яким реалізовувались відходи виробництва ПП «Спецмеханіка» та ДП «Цвєтсервіс», що не спростовано відповідачем, а тому висновок про порушення позивачем пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в частині не включення до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування доходу від реалізації відходів виробництва на загальну суму 6682 грн. є безпідставним.

Стосовно порушення позивачем пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в частині включення до складу витрат операційної діяльності, витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами на суму 25296 гри. по взаєморозрахункам з ТОВ «Цвєтсервіс-С», то як зазначалось раніше, визнання контролюючим органом господарської операції між ТОВ «Астра С» та ТОВ «Цвєтсервіс-С» фіктивною є безпідставним та таким, що ґрунтується лише на припущеннях працівників ДПС і відсутність реального проведення господарської операції між підприємствами контролюючим органом не доведена.

Також перевіркою правомірності визначення показників по ряд. 05.1 Декларацій, встановлено не підтвердження будь-якими первинними документами витрат на суму 731200 грн. В акті перевірки зазначено, що відповідно до головної книги, журналів- ордерів по рахунках 20.1, 22, 63.1, 66.1, 65.1, 13.1, первинних документів встановлено, що собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 3 квартал 2012 року становить 365545 грн. Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2012 року собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (ряд.05.1) становить 1096745 грн. Перевіркою зроблено висновок, що в порушення пп. 138.1.1, п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України ТОВ «Астра С» завищено витрати на суму 731200 грн.

Вказане твердження податкового органу спростовується матеріалами справи, а саме наданим позивачем реєстром документів за 9 місяців 2012 року, оборотно-сальдовими відомостями по рахункам за 9 місяців 2012 року (а.с. 112-123).

Також, в акті перевірки зазначено, що в порушення пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України позивачем завищено суму інших витрат з 3 квартал 2011 року на суму 3700 грн. та занижено на суму 3700 грн. за 4 квартал 2011 року

Відповідно до пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів.

Судом встановлено, що на кінець 2 кварталу 2011р. залишилась неповернутою сума 3700 грн., яку підприємство включило до рядка 03 декларації «Інші доходи». В 3 кварталі підприємство отримало 87309,00грн. фінансової допомоги, та повернуло 43876,00грн., з яких 3700,00 грн. були повернуті як залишок на кінець 2 кварталу, а тому ця сума була включена до витрат, а різниця між отриманою сумою фінансової допомоги та повернутою сумою фінансової допомоги на протязі 3 кварталу за мінусом 3700,00грн. була включена до /доходів 3 кварталу. Таким чином, підприємством правомірно віднесено до складу інших витрат суму 3700 грн., яка була отримана у 2 кварталі, а повернута підприємством у 3 кварталі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати в розмірі 2024,00 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ «Астра С».

Керуючись ст.ст. 162, 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обласного товариства з обмеженою відповідальністю «Астра С» - задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС України від 28.02.2013 року №0000132250 та Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 20.08.2013 року №0000552206.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Астра С» судовий збір в розмірі 2024,00 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду К.М. Притула