Постанова № 34389513, 18.10.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2013 р. Справа № 818/4134/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представників позивача - Баб'як Д.А., Хоперія А.В.,

представника відповідача - Мачули А.А.,

представника третьої особи - Тимошенка С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/4134/13-a

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське автотранспортне підприємство 15955"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області,

третя особа: Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко",

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Сумське автотранспортне підприємство -15955» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Сумське АТП-15955») з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах, правонаступником якої є Державна податкова інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Сумах) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2013 року №0000151503/2463.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про неправомірне формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість в жовтні 2012 року на підставі податкової накладної № 26/008 від 31.10.2012 року (ПДВ - 15 719грн.82коп.) за наслідками господарської операції з ПРАТ «Райз-Максимко», оскільки вказана податкова накладна була оформлена належним чином, а зазначена сума, що віднесена позивачем до податкового кредиту, була сплачена ним в складі вартості придбаних у ПРАТ «Райз-Максимко» товарів.

Крім того, позивач вказував, що податкова накладна № 26/008 від 31.10.2012 року була зареєстрована продавцем у Єдиному реєстрі податкових накладних 08.11.2012 року, що підтверджується квитанцією №1. Про відсутність порушень з боку ПАТ ««Сумське АТП-15955» свідчить факт надіслання підприємством запиту до Єдиного реєстру податкових накладних у листопаді 2012 року з метою отримання відомостей про реєстрацію вказаної податкової накладної, відповіді на який позивачу не надійшло. Тому, вважаючи податкову накладну № 26/008 від 31.10.2012 року зареєстрованою належним чином, позивач не додав до придаткової декларації за жовтень 2012 року заяву зі скаргою на постачальника із необхідними розрахунковими документами.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідачем в основу висновку про безпідставність віднесення ПАТ ««Сумське АТП-15955» до складу податкового кредиту з ПДВ в жовтні 2012 року суму у розмірі 15 719грн.82коп. на підставі податкової накладної № 26/008 від 31.10.2012 року був покладений факт відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних вказаної податкової накладної контрагентом позивача - ПРАТ «Райз-Максимко», який виступав у взаємовідносинах з позивачем постачальником товару, що відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України позбавляє ПАТ ««Сумське АТП-15955» права формувати податковий кредит з урахуванням зазначеної суми.

Тому, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

В судовому засіданні представник третьої особи просив позовні вимоги задовольнити, пояснивши, що ПРАТ «Райз-Максимко» як постачальником товару була видана податкова накладна № 26/008 від 31.10.2012 року, факт включення якої до Єдиного реєстру податкових накладних підтверджується квитанцією за номером 9069741867. Оскільки протягом операційного дня постачальнику не надіслано квитанцію про прийняття або неприйняття виписаної накладної, то вона вважається зареєстрованою належним чином. Тому ПАТ ««Сумське АТП-15955» правомірно включило її до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року (а.с.44-46).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт від 20.12.2012 року №4324/15-319/05495934 (далі по тексту - акт перевірки).

15.01.2013 року на підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення №0000151503/2463, яким позивачу за порушення пп.201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19 650грн.00коп., в тому числі: за основним платежем у сумі 15 720грн.00коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3930грн.00коп. (а.с.7, 61-65).

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку. Отже, правомірність податкового повідомлення-рішення від 15.01.2013 року №0000151503/2463 є предметом даного судового розгляду.

Під час перевірки було встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит у жовтні 2012 року по взаємовідносинам з ПРАТ «Райз-Максимко» у сумі 15 719грн.82коп. на підставі податкової накладної № 26/008 від 31.10.2012 року (а.с.9, 79-81, 85-90, 119-121).

Відповідачем не визнається правомірність формування ПАТ «Сумське АТП-15955» податкового кредиту за жовтень 2012 року на тій підставі, що податкова накладна № 26/008 від 31.10.2012 року на суму ПДВ 15 719грн.82коп. не була зареєстрована контрагентом позивача - ПРАТ «Райз-Максимко» - постачальником товару в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України не дає права позивачу як покупцю товару на включення зазначеної суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Крім того, відповідач зазначив, що ПАТ «Сумське АТП-15955» не було подано заяву із скаргою на контрагента - ПРАТ «Райз-Максимко», що додається до податкової декларації за звітний податковий період, яка є підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Враховуючи викладене, відповідач зробив висновок про порушення ПАТ «Сумське АТП-15955» п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість у жовтні 2012 року на суму 15 720грн.00коп.

Проаналізувавши норми податкового законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає податкове повідомлення-рішення від 15.01.2013 року №0000151503/2463 - правомірним, виходячи з наступного.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної та порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є Податковий кодекс України, який набув чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Так, пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 14.1.60 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

З аналізу вищезазначених правових норм випливає, що покупець товару має право формувати податковий кредит лише на підставі виданої йому продавцем належним чином оформленої податкової накладної, яка у разі встановлення розміру ПДВ понад 10 тисяч гривень (з 1 січня 2012 року) або, незалежно від розміру ПДВ, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, підлягає обов'язковій реєстрації продавцем товару в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до абзацу 9 пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковим кодексом України абзацом 8 пункту 201.10. статті 201 надано право платнику ПДВ звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність з даними Єдиного реєстру податкових накладних.

У разі виникнення необхідності у покупця товару перевірити факт реєстрації податкової накладної, на підставі якої ним формується податковий кредит, такий платник може отримати відповідну інформацію з Єдиного реєстру податкових накладних в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 року №1246.

Так, пунктом 13 зазначеного Порядку передбачено, що з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

На запит покупця стосовно надання інформації, що міститься у Реєстрі, видається:

про податкову накладну та/або розрахунок коригування - витяг з Реєстру;

про податкову накладну, до якої на дату надходження такого запиту зареєстровано розрахунок коригування, - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;

про розрахунок коригування до податкової накладної - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування.

Згідно з пунктом 17 даного Порядку Державна податкова служба здійснює пошук зазначеної у запиті податкової накладної та/або розрахунку коригування та складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та розрахунку коригування. Зазначений витяг надсилається покупцеві не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту.

Тобто, оскільки законодавець безпосередньо пов'язує право платника податків - покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту з наявністю факту реєстрації платником податку - продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд дійшов до висновку, що саме платник податку - покупець, наділений не лише правом, а й обов'язком щодо вчасної перевірки отриманих податкових накладних на відповідність їх законодавчим нормам.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2012 року ПАТ «Сумське АТП-15955» направлявся запит №19154218 щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних з приводу реєстрації податкової накладної від 31.10.2012 року №26/008 (а.с.82-84), відповідь на який позивачем станом на 20.11.2012 року (дата подання податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року №9073238397) отримано не було. Тобто, на момент включення суми ПДВ у розмірі 15 719грн.82коп. на підставі податкової накладної, виписаної ПРАТ «Райз-Максимко» 31.10.2012 року, позивачу не було достовірно відомо, чи була вона зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Копією Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №18112805, наданого у відповідь на запит покупця від 18.12.2012 (а.с.128-130) підтверджується факт відсутності реєстрації ПРАТ «Райз-Максимко» податкової накладної від 31.10.2012 року №26/008. Таким чином, податковий кредит за жовтень 2012 року був сформований на підставі податкової накладної з порушенням порядку її реєстрації в Єдиному реєстрі, що не дає покупцю підстави для включення зазначеної в ній суми у розмірі 15 719грн.82коп. до складу податкового кредиту.

При цьому, суд не погоджується з доводами позивача щодо належної реєстрації такої накладної в Єдиному реєстрі внаслідок не надходження протягом операційного дня у відповідь на запит покупця від 19.11.2012 року витягу з Єдиного реєстру, а також внаслідок надання постачальником покупцю квитанції №1 від 08.11.2012 року (а.с.10) про доставку податкової накладної до ДПС України, оскільки вони суперечать встановленому чинним законодавством порядку дій покупця у випадку порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі.

Зокрема, Податковим кодексом України в абзаці 9 пункту 201.10. статті 201 встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі нездійснення постачальником товару реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних покупець (з 1 січня 2012 року на суму ПДВ більше 10 тисячі гривень), покупець для отримання права на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту за вказаною податковою накладною повинен подати скаргу на продавця товару, яка додається до податкової декларації за звітний податковий період.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.130), податкова накладна № 26/008 від 31.10.2012 року на суму ПДВ - 15 719грн.82коп. (а.с.9), яка виписана ПРАТ «Райз-Максимко», що у правовідносинах з позивачем виступає постачальником товару, не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Дана обставина була встановлена під час проведення перевірки ДПІ у м. Сумах та підтверджується отриманою відповіддю (витягом) на запит покупця від 18.12.2012 року (а.с.130).

Доказів подання позивачем заяви із скаргою на ПРАТ «Райз-Максимко» разом з декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2012 року позивачем суду надано не було.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що подання позивачем заяви із скаргою на постачальника, не зважаючи на можливі порушення його контрагентом податкового законодавства, стало б підставою для включення в декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року суми податкового кредиту згідно податкової накладної від № 26/008 від 31.10.2012 року.

Оскільки пункт 198.6 статті 198 ПК прямо передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, а судом встановлено факт порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, то підстави для включення до складу податкового кредиту суми, визначеної в даній податковій накладній, у ПАТ «Сумське АТП-15955» були відсутні.

З приводу тверджень позивача щодо надання постачальником покупцю квитанції №1 від 08.11.2012 року (а.с.10) про доставку податкової накладної до ДПС України, суд вважає необхідним зазначити, що згідно з п.п. 7.3 -7.7 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, зареєстрованого в Мінюсті України 16 квітня 2008 року за № 320/15011, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Тобто, перша квитанція є лише підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку, і не є беззаперечним доказом прийняття його податкових документів до бази ДПС.

Крім того, податковим законодавством чітко визначений порядок дій платника податків у разі виникнення обґрунтованих сумнівів з приводу наявності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, а саме покупець має право надіслати запит стосовно надання інформації, що міститься у Реєстрі податкових накладних та/або додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Покупець має достовірно переконатися, що отримані ним податкові накладні оформлені належним чином та зареєстровані в установленому порядку, і лише після цього включити зазначену в них суму до складу податкового кредиту за відповідний період. У разі ж неможливості вчасно перевірити факт реєстрації таких накладних в Єдиному реєстрі за допомогою надіслання запиту покупець має право подати заяву зі скаргою на недобросовісного постачальника. При цьому, небажання реалізувати своє право на подання вказаної заяви зі скаргою не може бути підставою для правомірного формування особою податкового кредиту з посиланням на те, що податкові накладні не були зареєстровані контрагентом.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 15.01.2013 року №0000151503/2463, яким ПАТ ""Сумське АТП 15955" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19 650грн.00коп., в тому числі: за основним платежем у сумі 15720грн.00коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3930грн.00коп., відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому вимоги позивача щодо визнання його протиправним та скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумське автотранспортне підприємство 15955" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2013 року №0000151503/2463 -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно:

Суддя: О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 23.10.2013 року.