Постанова № 34389416, 10.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2997/13-а

10 жовтня 2013 року 16год. 00хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Тарасюк Р.В.,

відповідача: представник Горовенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" (далі - ТОВ "УкрТехноФос") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2013 №000071544 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 20833,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято вказане податкове повідомлення-рішення в оспорюваній частині, не відповідають вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що у квітні-травні 2010 року за усною домовленістю ТОВ "Агрофірма Трипілля" зобов'язалося надати позивачу послуги з перевезення продукції. На виконання даної угоди ТОВ "УкрТехноФос" для ТОВ "Агрофірма Трипілля" було перераховано попередню оплату в сумі 125298,33грн. (у т.ч. ПДВ 20883,06грн.). Вказана сума була повернута ТОВ "Агрофірма Трипілля" позивачу в травні 2013 року у зв'язку неможливістю надання послуг (порушення справи про банкрутство). Оскільки ця сума не включалася ТОВ "УкрТехноФос" до податкового кредиту у квітні-травні 2010 року, то відповідно її не було відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року як зобов'язання. Зазначила, що відповідно до чинного податкового законодавства України такі операції є об'єктом коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту, а не об'єктом донарахування податку на додану вартість, відтак, позивачем своїми діями не заподіяно шкоди державі. Просила позов задовольнити повністю.

Відповідачем, ДПІ у м.Рівному, адміністративний позов не визнано повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що податковим органом під час проведення перевірки ТОВ "УкрТехноФос" встановлено завищення позивачем від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2013 року в розмірі 20833,00грн. у зв'язку з порушенням товариством п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Так, перевіркою встановлено, що ТОВ "УкрТехноФос" у травні 2013 року отримано кошти від ТОВ "Агрофірма Трипілля" в сумі 17196869,00грн. як погашення кредиторської заборгованості згідно з мировою угодою від 24.04.2013 у справі №5019/698/11. Згідно з поясненнями позивача, отримані від вказаного контрагента кошти в сумі 125298,33грн. зараховані в покриття дебіторської заборгованості за авансами, відображеними у рах.3772 «Розрахунки з іншими дебіторами». Проте, відповідно до банківських виписок, згідно з якими такі кошти були перераховані позивачем ТОВ "Агрофірма Трипілля" у квітні-травні 2010 року, дані кошти перераховувалися як оплата за отримані послуги, а не як попередня оплата. У зв'язку з тим, що ТОВ "УкрТехноФос" не надано документального підтвердження наявності заборгованості за авансами, виданими ТОВ "Агрофірма Трипілля", кошти в сумі 125298,33грн. (у т.ч. ПДВ 20883,06грн.) підлягають оподаткуванню податком на додану вартість. Відтак, позивачем занижено суму податкових зобов'язань за взаєморозрахунками з ТОВ "Агрофірма Трипілля" за травень 2013 року в сумі 20833,06грн., відповідно завищено від'ємне значення декларації з ПДВ (рядок 19) за травень 2013 року на 20833,00грн. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівному з 05.07.2013 по 09.07.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правильності декларування ТОВ "УкрТехноФос" (код ЄДРПОУ 30946915) від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредитку за травень 2013 року, за наслідками якої складено акт від 12.07.2013 №532/15-300/30946915 (а.а.с.7-16).

У вказаному акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.102.5 ст.102, п.187.1 ст.187 та п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення (рядок 19) декларації з ПДВ за травень 2013 року в сумі 22233,00грн.

На підставі акта перевірки від 12.07.2013 №532/15-300/30946915 ДПІ у м.Рівному прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 25.07.2013 №000071544 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2013 року в сумі 22233,00грн. (а.с.17).

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оспорює в частині зменшення розміру від'ємного значення в сумі 20833,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "УкрТехноФос" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 05.06.2000 (а.с.6), перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 06.06.2000 за №28-100/546, є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом №24935539 (НБ№169704) від 05.11.2004 (а.а.с.6, 8, 81).

У квітні-травні 2010 року, на виконання усної домовленості, ТОВ "УкрТехноФос" було перераховано ТОВ "Агрофірма Трипілля" в оплату послуг з перевезення продукції згідно з платіжними дорученнями від 29.04.2010 №1372, від 29.04.2010 №3254, від 18.05.2010, від 25.05.2010 кошти в сумі 131302,98грн. (у т.ч. ПДВ 21883,84грн.), з них: 125298,33грн. (у т.ч. ПДВ 20883,06грн.) - як попередню оплату, що підтверджується банківськими виписками та листами ТОВ "Агрофірма Трипілля" від 29.04.2010 №831, від 18.05.2010 №914, від 25.05.2010 №955 (а.а.с.23-29).

У зв'язку з неможливістю надання зазначених послуг, 125298,33грн. (у т.ч. ПДВ 20883,06грн.) було повернуто ТОВ "Агрофірма Трипілля" позивачу відповідно до умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.04.2013 у справі №5019/698/11 (а.а.с.82-85), у складі перерахованих коштів за призначенням: "погашення кредиторської заборгованості" в сумі 19432297,71грн. (а.а.с.79-80).

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом згідно з п.36.1 ст.36 ПК України визнається податковим обов'язком.

Відповідно до п.36.5 ст.36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Оподаткування податком на додану вартість врегульовано розділом V ПК України.

Відповідно до пп.«б» п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що у травні 2013 року жодних операцій з постачання послуг між ТОВ "УкрТехноФос" та ТОВ "Агрофірма Трипілля" не здійснювалося.

Як зазначено судом вище, кошти в сумі 125298,33грн. (у т.ч. ПДВ 20883,06грн.) було повернуто ТОВ "Агрофірма Трипілля" позивачу відповідно до умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.04.2013 у справі №5019/698/11, для погашення кредиторської заборгованості.

Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту) врегульовано ст.192 ПК України.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Тобто, коригування платником податку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість можливе та обов'язкове лише у разі відображення відповідних сум податку на додану вартість у податковій декларації за правилом першої події.

Відображення ТОВ "УкрТехноФос" податкового кредиту у сумі 20883,06грн. за наслідками господарських операцій з ТОВ "Агрофірма Трипілля" у квітні-травні 2010 року судом не встановлено (а.а.с.53-74).

Відтак, обов'язок відкоригувати податковий кредит та податкові зобов'язання на суму 20883,06грн. у податковій декларації за травень 2013 року у позивача відсутній.

Крім того, з акта перевірки від 12.07.2013 №532/15-300/30946915 вбачається, що за даними співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (додаток №5) податковим органом не встановлено розбіжностей між податковими зобов'язаннями ТОВ "Агрофірма Трипілля" та податковим кредитом ТОВ "УкрТехноФос".

Суд зазначає, що посилаючись на формальне невиконання позивачем вимог статей ПК України, якими врегульовано порядок сплати податку на додану вартість та формування податкового кредиту, відповідач не врахував змісту вказаних норм. Податок на додану вартість - це частина новоствореної вартості на кожному етапі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), що надходить до бюджету після їх реалізації. Чистий податок, що підлягає сплаті до бюджету, враховується як різниця між сумою податку, нарахованого при реалізації товарів (робіт, послуг) і сумою податку, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам за придбані товари (виконані роботи, надані послуги) матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу відповідно до розд. ІІІ ПК України. Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. При цьому, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів.

Отже, оподаткування операції з повернення авансових платежів призведе до протиправного збільшення податкового зобов'язання ТОВ "УкрТехноФос" на 20883,06грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ДПІ у м.Рівному не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 25.07.2013 №000071544 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 20833,00грн, а тому позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 25.07.2013 №000071544 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 20833,00грн.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" із Державного бюджету України судовий збір у сумі 208,33грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.