Постанова № 34389394, 21.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 р. Справа № 805/13183/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення вартості професійного навчання в сумі 2646,29 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Горлівський міський центр зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості професійного навчання в сумі 2646,29 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що до центру зайнятості звернулася ОСОБА_1 з метою пошуку роботи. Згідно наказу позивача відповідачу було присвоєно статус безробітного та призначено (виплачено) допомогу по безробіттю. Проте, в ході перевірки даних було встановлено, що відповідач під час перебування на обліку у центрі зайнятості відносився до категорії зайнятого населення, мав статус фізичної особи-підприємця з 08.09.2011 року.

Таким чином, ОСОБА_1 було незаконно отримано допомогу по безробіттю та витрачені кошти матеріальної допомоги у розмірі 2646,29 грн.

Просив стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу у вказаному вище розмірі.

В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. 21.10.2013 року через канцелярію до суду надав письмову заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач до суду за викликом не прибула. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином. 21.10.2013 року через канцелярію до суду надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено наступне.

На думку відповідача, порушення прав позивача відбулося з моменту подання заяви про надання статусу безробітного 11.06.2012 року. Таким чином, як зазначає відповідач позивач звернувся з позовом після закінчення строків, установлених законом для звернення до адміністративного суду.

Відтак, порушення позивачем процесуальних норм передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України, є підставою для залишання позову без розгляду.

Також відповідач зазначає, що статтею 42 ГК України визначається поняття підприємництва як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підпунктом 1 п.5.5 наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000р. виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами.

Тобто, на думку відповідача метою підприємницької діяльності є отримання саме прибутку та доходу. Якщо метою тієї чи іншої діяльності не є отримання прибутку, вона не може бути віднесена до підприємницької.

До того ж, позивачем не надано жодних доказів щодо працевлаштування Відповідача та отримання ним доходу з часу реєстрації та і протягом перебування на обліку в центрі зайнятості, що доводить не обґрунтованість та хибність позовних вимог позивача.

Крім того, відповідач зазначає, що позовна заява не містить жодних посилань на приписі законодавства, які б підтверджували протиправність та незаконність знаходження на обліку як безробітний та направлення на навчання безробітного. На підставі зазначеного просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до заяви від 11.12.2012 року відповідач звернулася до Горлівського міського центру зайнятості з проханням вирішити питання про працевлаштування (а.с. 13), та зазначила, що на час подання заяви пенсію не отримує, не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається.

Згідно наказу Горлівського міського центру зайнятості № НТ121211 від 11.12.2012 року, ОСОБА_1 був наданий статус безробітної, що підтверджується даними витягу з наказів (а.с. 29-31).

Відповідно заяви відповідача та укладеного договору № 050712121400006 від 14.12.2012 року, відповідача направлено на професійне навчання до дочірнього підприємства «Горлівський учбовий пункт» комунального підприємства «Донецький центр підготовки персоналу» за професією, спеціальністю, навчальною програмою «Манікюрник», зі строком навчання з 17 грудня 2012 року до 07 травня 2013 року з метою сприяння подальшому працевлаштуванню (а.с.17, 18-19).

Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних (постанова КМ України від 27.04.98 р. № 578), передбачено, що при реєстрації в центрі зайнятості як шукаючого роботу громадянин повинен подати визначений цим порядком перелік документів. При цьому він має повідомити спеціалісту центру зайнятості всі відомості, які можуть вплинути на порядок виплати та розмір допомоги по безробіттю. Жодним нормативним документом не встановлено обов'язку служби зайнятості щодо перевірки під час реєстрації чи надання статусу безробітного поданих громадянином відомостей та можливості відмови у реєстрації чи наданні статусу безробітного (або відтермінування виплати допомоги по безробіттю) з підстав їх можливої недостовірності.

Підпунктом 1 частини 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Горлівським міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за результатами якого складений акт № 10-59 від 15.05.2013 р.

Як вбачається з вказаного акту, відповідач на час звернення та перебування на обліку у Центрі зайнятості відносився до категорії зайнятого населення та не мав права для надання статусу безробітного, оскільки був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 08.09.2011 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вхідний номер № 2916 від 15.05.2013 року (а.с. 24-25).

Отже, на момент звернення та перебування на обліку в Центрі зайнятості, відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, але про вказані обставини відповідач своєчасно інформацію до Центру зайнятості не подала.

Відповідно до пп. "б" п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) від 1 березня 1991 року N 803-XII громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, в тому числі підприємці, відносяться до зайнятого населення і не можуть бути визнані безробітними та отримувати соціальне забезпечення відповідно до Закону України N 1533-III. Згідно частини другої п. 2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМ України від 14.02.2007 р. № 219, та Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, затвердженого постановою КМ України від 27.04.98 р. № 578, зайнятим громадянам надаються лише консультаційні послуги без виплати матеріального забезпечення.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до бухгалтерської довідки від 21.05.2013 року (а.с. 32), відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю за період з 11.12.2012 по 07.05.2003 року у розмірі 2667,36 грн. (а.с. 32).

Відповідно до наказу Горлівського міського центру зайнятості від 16.05.2013 року № 444 було прийнято рішення про повернення безпідставно отриманих відповідачем коштів (а.с. 28).

Відповідачу листом № 01/3244 від 12.06.2013 року (а.с. 10-11) пропонувалось добровільно сплатити понесені позивачем витрати на професійне навчання, вказаний лист отримано відповідачем (а.с.9), однак отримана допомога та витрати відповідачем добровільно не відшкодовані.

Відповідно до п. 9 Порядку, у разі коли кошти не повернено в установлений строк, питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку відповідно до законодавства.

Громадяни, які забезпечують себе роботою самостійно, у тому числі підприємці, належать до зайнятого населення (п.п. «б» ч.3 ст. 1 Закону № 803-XII).

Юридичний факт припинення підприємницької діяльності, згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV, потребує підтвердження шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідного запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою -підприємцем.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 зазначеного Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем. Лише після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа матиме право набути в установленому порядку статусу безробітного та отримувати допомогу по безробіттю.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 14 п. 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, застраховані особи зобов'язані у повному обсязі повідомляти про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення та порядку його надання. Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку (ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Отже, підприємницька діяльність відповідача не була припинена на момент виплати допомоги по безробіттю, а тому, виплачені центром зайнятості кошти підлягають поверненню.

Щодо посилань відповідача на застосування судом ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про надання недостовірних відомостей ОСОБА_1 позивачу стало відомо з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, позивач отримав вищевказаний витяг 15.05.2013 року, отже саме з цього моменту обчислюється строк звернення до суду, який спливає 15 жовтня 2013 року. Як вбачається зі штампу вхідної кореспонденції Донецького окружного адміністративного суду, із даним позовом Горлівський міський центр зайнятості звернувся до суду 10 вересня 2013 року. Таким чином суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Також суд вважає необхідними зазначити, що у відповідності до ч. 4 ст. 38 Закону України, строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2646,29 грн. підлягають задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення вартості професійного навчання в сумі 2646,29 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, витрати на професійне навчання у розмірі 2646 (дві тисячі шістсот сорок шість) грн. 29 коп. на розрахунковий рахунок № 37178300901021, одержувач: Горлівський міський центр зайнятості, Банк - ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 22032986.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.