ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.10.2013 р. Справа № 904/4108/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,
суддів: Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В. (склад суду змінений розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 21.10.2013р.)
при секретарі судового засідання Гаврилові О.М.
за участю представників сторін:
від позивача : Шуба Я.С. представник, довіреність №33 від 01.01.13;
від відповідача: Дарій Л.М., представник, довіреність №52-13/120 від 29.12.12;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2013р. у справі №904/4108/13
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця",
м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-
збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 14 157,72 грн
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2013р. (суддя Панна С.П.) з урахуванням ухвали від 16.08.2013р., якою виправлено описку у резолютивній частині рішення, позов задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 14 157,72 грн плати за користування вагонами та 1 720,50 грн судового збору.
Не погодившись з зазначеним рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні усіх обставин справи. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що порожні власні вагони у розумінні ст. 6 Статуту не є вантажем, тому ст. 47 Статуту у даному випадку не підлягає застосуванню. Крім того, Позивачем не надано документів в підтвердження зайнятості колії саме 20.11.2012р. о 07 год 20 хв. в час прибуття поїзда №3508 на станцію Новоблочна. Наказ про затримку вагонів був виданий 22.11.2012р. об 11 год 11 хв., тому не зрозуміло, чому поїзд не подавався під вантажні операції дві доби. Вказав на те, що його вина у затримці вагонів відсутня, тому плата за користування вагонами нарахована неправомірно. Зауважив, що в матеріалах справи відсутній розрахунок суми позову, у зв`язку з чим неможливо перевірити обґрунтованість нарахованої суми та її розмір, а відсутність інформації щодо кількості затриманих вагонів та їх номерів не дає змоги встановити наявність правових підстав для нарахування плати за користування вагонами.
У доповненнях до апеляційної скарги, наданих 23.09.2013р., вказав на те, що акти загальної форми не відповідають вимогам законодавства, оскільки вони не були підписані Відповідачем, а тому не можуть бути належними доказами по справі. Зазначив, що судом першої інстанції не досліджувались акт загальної форми №111 від 22.11.2012р., акт про затримку вагонів №51 від 22.11.2012р. та наказ №520 від 22.11.2012р., за якими була стягнута плата; а Положення про зайнятість колій по ст. Кривий Ріг на момент видачі наказів №№ 520, 521 не підтверджує зайнятості колій саме з вини Відповідача.
Відповідач проти скарги заперечив, посилаючись на те, що відповідно до Оглядового листа ВГСУ № 01-8/917 від 29.11.2007р. (п.11) порожні власні вагони мають статус вантажу, який залізниця повинна доставити на станцію призначення у цілості та збереженості та видати його одержувачеві, зазначеному у накладній. Плата за користування вагонами нараховується тільки за час виникнення вини вантажовласника у затримці вагонів, тому за період часу знаходження поїзда №3508 на станції підходу Новоблочна з моменту прибуття 20.11.2012р. 07.20 год до моменту видачі наказу про затримку №521 від 22.11.2012р. о 11.11 год. плата за користування вагонами не нараховувалась. Відповідальність Відповідача у затримці вагонів виникла з моменту скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг з його вини, що підтверджується актами загальної форми ГУ-23 та спростовує твердження Відповідача про готовність прийняти затримані вагони. Крім того, вказав, що акти про затримку вагонів ф. ГУ-23а та ГУ-23 мають різне призначення при оформлені затримки вагонів, та твердження про те, що час, зазначений в них, має бути однаковим, документально нічим не підтверджується. Вважає рішення суду правомірним та обґрунтованим а апеляційну скаргу безпідставною.
В поясненнях на доповнення до апеляційної скарги від 09.10.2013р. вказав на те, що в довідці про положення зайнятості колій станції Кривий Ріг відображені тільки ті колії, по яким фактично проводиться робота з вантажними вагонами, колія №7 неелектрофікована, а колія № ІІ - головна та призначена для пропуску вантажних та пасажирських поїздів. Зазначив, що позовні вимоги та всі розрахунки ґрунтуються саме на наказах затримки №№ 520, 521, а про наказ №519 було зазначено помилково. Підписання Відповідачем ЄТП є погодженням останнього з проведенням технологічних робіт з вагонами на приймально-відправних коліях станції Кривий Ріг. Зауважив, що акти загальної форми ГУ-23 складені відповідно до вимог Правил складання актів, та є належними доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 06.11.2008р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", як залізницею (надалі - Позивач), та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", як власником колії (надалі - Відповідач), був укладений договір №ПР/М-12-2/11-2476а/НЮдч (надалі - Договір) про експлуатацію залізничної колії Відповідача, яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці. Зазначена угода регулює взаємовідносини Позивача та Відповідача щодо подачі та забирання вагонів. До Договору були також укладені додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 5, 5а, які є невід`ємними частинами Договору.
Відповідно до п. 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
За приписами п. 16 договору власник колії сплачує залізниці:
- за подачу, забирання вагонів згідно з табл. 1, табл. 2 Тарифного керівництва № 1;
- за користування вагонами згідно з Правилами перевезення вантажів;
- за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення - згідно з Тарифним керівництвом № 1;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України по передоплаті через ЄТехПД з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
За накладними №№ 833829, 833821, 833828, 833825, 833822, 40520652, 40518854, 40516429, 40518722, 40520645, 40518789, 40518748, 4050777, 40518862, 4051888, 40520652, 40528564, 40516445, 40528515, 40523697, 40523739, 40528556, 40516437, 32869075, 40501306, 40522393, 40522484, 40520850, 40522625, 40522500, 40522476, 40520967, 40522583, 40522492, 40520884, 40522435, 40522385, 40522567, 40522369, 40522542, 40522591, 40522450, 40522377, 40522526, 40522427, 40522633, 40501272, 40501298, 40501280, 47048137, 40522336, 40522328, 40520876, 40522518, 40522559, 40522617, 40522344, 40527145, 47155544, 47155536, 40456253, 47206941, 40442782, 4043735, 40453516, 40456212, 40453508, 40453086, 40453060, 40453486, 40456204, 40456147, 40456188, 40453102, 40453045, 40527210, 40527293, 40456162, 40527269, 40456154, 40436669, 40456170, 40453029, 40453011, 40453037, 40453094, 40453110, 40456261, 40456196, 40456246, 40453052, 40527285, 40456139, 40456220, Позивачем були прийняті порожні вагони власності ТОВ "Євраз Транс Україна", ТОВ "Лемтранс", ДП "Трансгарант-Україна", ТОВ "Інтерлізінвест" для перевезення на адресу одержувача - Відповідача (а. с. 52-106, т.1).
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. №113, на станції Новоблочна та Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці вагони за вказаними накладними були затримані за наказами №№ 520, 521 від 22.11.2012р. (а.с. 144, т.1, а.с. 46, т.2) через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг у зв'язку з неприйняттям вантажу Відповідачем на свою під'їзну колію.
Про затримку цих вагонів вантажоодержувачу були вручені належні повідомлення, про що наявні відмітки в книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження із підписами представників відповідача (а.с. 132-143 т.1), що останнім не заперечується, а також повідомлення про затримку вагонів на станціях Новоблочна та Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці б/н від 22.11.2012р. (а.с.145, т.1, а.с. 47, т.2). Від підпису повідомлень про затримку вагонів представник Відповідача Лисова відмовилась, про що був складений акт загальної форми №8072 від 22.11.2012р. (а.с. 48, т.2).
За цим фактом станціями затримки Новоблочна та Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці у порядку передбаченому п. 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №105 від 22.11.2012р., №51 від 22.11.2012р. та акти загальної форми ГУ-23 №105 від 22.11.2012р., №111 від 22.11.2012р. (а.с. 146,147, т.1, а.с. 49,50, т. 2).
На підставі зазначених актів позивачем розраховано плату за користування вагонами, яка включена до відомостей ф. ГУ- 46 №№ 27119210, 27119209, 29119215 у загальній сумі 14157,72 грн. Відомість плати за користування вагонами працівниками Відповідачем було підписано із зауваженням про відмову в оплаті згідно акту про затримку №50 від 22.11.2012 року за наказом №519 від 22.11.2012 року ст. Кр. Західний, згідно акту про затримку №105 від 22.11.2012 року за наказом №521 та згідно акту про затримку № 51 від 22.11.2012 року за наказом №520, оскільки шляхи прийому для прийняття порожняку були вільні (а. с. 156-165 т.1). Підписання відомостей із запереченнями унеможливлює списання спірних грошових коштів з особового рахунку платника, та стягнення спірних сум в судовому порядку і стало підставою позову.
Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими акта ми та правилами, що видаються відповідно до них. Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу.
Відповідно до п. 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.
Порожні вагони, що прибули на адресу відповідача, мали статус вантажу, та відповідач повинен був прийняти їх на свої під'їзні колії в установлені Статутом та договором строки. В цій частині заперечення відповідача суперечать вище наведеним положенням та судом відхиляються.
Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Підстави звільнення вантажоодержувача від плати за користування вагонами визначені в ст. 121 Статуту залізниць України та п. 16 Правил користування вагонами.
Відповідачем не доведена наявність таких підстав для звільнення його від плати за користування вагонами.
В силу ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини в затримці вагонів на станціях підходу, у запереченнях до відомостей плати за користування вагонами не зазначено, на яку конкретно колію міг бути прийнятий вантаж (яка була вільна на час затримки).
Натомість, позивачем на підтвердження зайнятості колій на станції Кривий Ріг з вини вантажоодержувача за період затримки з 22.11.2012р. 5 год 45 хв до 24.11.2012р. 13 год 50 хв додано до матеріалів справи акти загальної форми станції Кривий Ріг про віднесення на відповідальність вантажовласника №№ 8966, 8967, 8968, 8971, 8972, 8973, 8974, 8975, 8976, 8977, 8978, 8979, 8980, 8982, 8983, 8984, 8985, 8986, 8987, 9023, 9024, 9025, 9026, 9027, 9028 (а.с. 107-131, т.1). Вказані акти не підписані Відповідачем, проте за даними залізниці плата за користування вагонами на підставі цих актів затримки внесена, що не спростовано відповідачем (пояснення Відповідача від 23.10.2013р.), відомості плати за користування вагонами №№ 26113653, 23113625, 24113628, 24113630, 24113633, 24113627, 24113631, 23113620, 23113621, 27113657 (а.с 6-38 т.3) були підписані Відповідачем без заперечень. Вказані обставини підтверджують факт зайнятості колій на станції примикання вагонами, які прибули на адресу відповідача та не були своєчасно прийняті останнім.
Як вбачається з Положення зайнятості колій по станції Кривий Ріг (а.с. 96,97 т.2) на момент видачі наказів №№520, 521 від 22.11.2013р. про затримку вагонів на станції Кривий Ріг тимчасово вільною з 19 год. 25 хв. по 21год. 30 хв. 22.11.12р. була вільна лише колія №1б для обгону локомотивів та маневрових робіт, інші колії зайняті. Колії №№ 3, 11, 14 зайняті вагонами, які були затримані з вини одержувача вантажу, тобто відповідача. Решта колій, №№ 4,5,6,8,9,12 - під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЕТП (роботи під`їзної колії на станції Кривий Ріг). З причини несвоєчасного забирання відповідачем вагонів, які надійшли на його адресу була знижена пропускна спроможність не тільки станції Кривий Ріг, а й на підходах до неї. З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції примикання вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, суд вважає безпідставними.
Зайнятість прийомовідправних колій по станції примикання згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці", вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції, тощо.
Неможливість доставки спірного вантажу впродовж всього періоду затримки з 22.11.2012р. 10 год 25 хв по 24.11.2012р. 09 год 20 хв підтверджено вище наведеними актами загальної форми станції Кривий Ріг про віднесення на відповідальність вантажовласника, Положенням про зайнятість колій на станції Кривий Ріг за весь час затримки (а.с.41-63 т.3).
Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП. У той час як несвоєчасне забирання з колій станції Відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст. ст. 46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Таким чином, вивчивши матеріали справи, колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції в описовій частині рішення було досліджено обставини та докази затримки вагонів, зокрема накази про затримку вагонів №№ 519 та 521 (як зазначено в позовній заяві), проте не враховано пояснення позивача від 24.06.2013р. (а.с. 1-8 т.2), що позовні вимоги ґрунтуються на наказах затримки №№520, 521, за якими і здійснено розрахунок суми позову.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши матеріали справи, підстави позову - накази про затримку №№520, 521 та розрахунок суми позову (а.с.12-26 т.1) колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Оскільки, неповне дослідження судом першої інстанції доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не призвело до прийняття незаконного рішення, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
За викладених обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати по апеляційній скарзі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2013р. у справі № 904/4108/13 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.
Повний текст постанови складений 25.10.2013р.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Е.В. Орєшкіна
Судове рішення № 34388445, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 23.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/4108/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: