Постанова № 34387970, 22.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р. Справа№ 910/14671/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

секретаря судового засідання Ворони В.В.

за участю представників сторін:

від ПП «Юридична фірма «Лігал Експертс» - дир. Боядін В.С., паспорт серії МЕ № 765604 від 12.07.2006 р.

Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 13.08.2013 року

у справі № 910/14671/13 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Приватного підприємства «Юридична фірма «Лігал Експертс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лексус-Україна»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/14671/13, визнано Приватне підприємство «Юридична фірма «Лігал Експертс» кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Лексус-Україна», розпорядником майна боржника призначено Кочин Н.В. та інше.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року по справі № 910/14671/13 скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 року дану справу передано колегії суддів у складі: головуючого судді - Шипка В.В., суддів: Гарник Л.Л., Пантелієнка В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 року розгляд справи № 910/14671/13 призначено на 22.10.2013 року.

07.10.2013 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Юридична фірма «Лігал Експертс» надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких заявник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року дану справу передано колегії суддів у складі: головуючого судді - Верховця А.А., суддів: Доманської М.Л., Пантелієнка В.О.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Приватного підприємства «Юридична фірма «Лігал Експертс» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2013 року прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства «Юридична фірма «Лігал Експертс» (далі - ПП «ЮФ «Лігал Експертс») про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Лексус-Україна» (ТОВ «Лексус-Україна»), призначено підготовче засідання суду на 13.08.2013 року та зобов'язано арбітражного керуючого Кочин Наталію Василівну надати суду до 12.08.2013 року заяву про участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Вимоги Приватного підприємства «Юридична фірма «Лігал Експертс» підтверджуються:

- рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 910/1641/13 від 02.04.2013 року;

- наказом від 16.04.2013 року, виданим на виконання вказаного рішення;

- постановою відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 23.04.2013 року про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вказаних документів, сума безспірних грошових вимог ПП «ЮФ «Лігал Експертс» до ТОВ «Лексус-Україна» складає 377 400 грн., що становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати

12.08.2013 року від ТОВ «Лексус-Україна» надійшов відзив на заяву про порушення справи про банкрутство, на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 01.08.2013 року та відповідно до ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У відзиві ТОВ «Лексус-Україна» посилається на скрутне фінансове становище, відсутність майна та інших активів, у зв'язку з чим ТОВ «Лексус-Україна» не може задовольнити вимоги ПП «ЮФ «Лігал Експертс». Вказане підтверджується доданим до відзиву фінансовим звітом станом на 30.06.2013 року.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у підготовчому засіданні, проводиться перевірка обґрунтованості вимог заявника, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози, розглядаються подані документи, заслуховуються пояснення сторін, оцінюється обґрунтованість заперечень боржника.

Згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», неплатоспроможність це - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Отже, наявність безспірної заборгованості, яка складає більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати не погашеної протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, а також, відсутність можливості у ТОВ «Лексус-Україна» погасити вказану заборгованість, свідчить про неплатоспроможність ТОВ «Лексус-Україна».

Частиною 6 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи наявність усіх умов для порушення провадження у справі про банкрутство, передбачених ст.ст. 10, 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує, визначеного автоматизованою системою, арбітражного керуючого надати заяву на участь у даній справі. У разі неотримання судом такої заяви, ліквідатор банкрута призначається судом без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, було визначено кандидатуру арбітражного керуючого Кочин Наталію Василівну для призначення її розпорядником майна ТОВ «Лексус-Україна».

09.08.2013 року від арбітражного керуючого Долича О.В. надійшла заява про участь у справі в якості розпорядника майна боржника.

13.08.2013 року від арбітражного керуючого Кочин Н.В. надійшла заява про участь у справі в якості розпорядника майна боржника.

Оскільки, арбітражним керуючим Кочин Н.В. на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 01.08.2013 року надано заяву про участь у справі в якості розпорядника майна боржника, то відповідно до вимог ч. 1 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядником майна ТОВ «Лексус-Україна» має бути призначено саме арбітражного керуючого Кочин Н.В.

З урахуванням вказаного, заява арбітражного керуючого Долича О.В. про участь у справі в якості розпорядника майна має бути залишена без задоволення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядником майна ТОВ «Лексус-Україна» - арбітражного керуючого Кочин Н.В.

Апелянт в своїй скарзі посилається на порушення його прав, як податкового органу на проведення перевірки банкрута та відсутність належних доказів неплатоспроможності ТОВ «Лексус-Україна».

Колегія суддів з приводу неплатоспроможності ТОВ «Лексус-Україна» зазначає, що згідно фінансового звіту станом на 30.06.2013 року та відповідно до відзиву останнього, а також, враховуючи безспірність вимог ПП «ЮФ «Лігал Експертс», неплатоспроможність ТОВ «Лексус-Україна» є доведеною. Крім того, апелянтом жодних доказів щодо платоспроможності ТОВ «Лексус-Україна» суду не надано.

Стосовно посилань апелянта про порушення його прав як контролюючого органу, в зв'язку з неможливістю проведення позапланової перевірки через банкрутство ТОВ ТОВ «Лексус-Україна», колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство, вказана ухвала направлялася до органу державної податкової служби за місцем знаходження банкрута.

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідні перевірки платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписами ст. 78.1.7 Податкового кодексу України встановлено, що проведення документальних позапланових перевірок здійснюється, зокрема, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

З огляду на вказане, винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і є підставою для проведення контролюючим органом документальних позапланових перевірок.

Отже, чинним законодавством не обмежуються повноваження контролюючих органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що в будь-якому випадку порушення справи про банкрутство не може бути перешкодою контролюючому органу в здійсненні ним позапланової перевірки боржника та не доводить порушення прав контролюючого органу на проведення податкової перевірки згідно норм податкового законодавства.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року по справі № 910/14671/13 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року по справі № 910/14671/13 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/14671/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Верховець А.А.

Судді Доманська М.Л.

Пантелієнко В.О.