Ухвала суду № 34387613, 28.10.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

28 жовтня 2013 р. Справа № 902/1399/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., розглянувши без виклику представників сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллана" 54031, м.Миколаїв, вул.Кірова, 238, офіс 423

до: Фермерського господарства "Дар'я і Я" 23000, Вінницька область, м.Бар, вул.Червоноармійська, 9

про стягнення 474 444,08 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Еллана", м.Миколаїв подано позов до Фермерського господарства "Дар'я і Я", м.Бар Вінницька область про стягнення 474 444,08 грн., з яких 460 772,40 грн. боргу, 11 134,28 грн. пені, 2 537,40 грн. 3 % річних в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 12/1-13 від 24.02.2013 року.

Ухвалою від 09.10.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1399/13 та призначено до розгляду на 21.10.2013 року.

21.10.2013 року господарським судом Вінницької області прийнято рішення у вказаній справі яким позов задоволено частково - стягнуто з Фермерського господарства "Дар'я і Я" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллана" - 460 772 грн. 40 коп. боргу, 11 134 грн. 28 коп. - пені, 9 438 грн. 14 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору, прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 2 537 грн. 40 коп., провадження у справі в цій частині припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

25.10.2013 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми задоволених судом позовних вимог.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову позивач посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки № 12/1-13 від 24.02.2013 року щодо передачі Товару у власність позивача у встановлені Договором строки після здійснення позивачем попередньої оплати за вказаним Договором, а також ухилення відповідача від сплати боргу та затягування процесу шляхом подачі необґрунтованого клопотання про перенесення розгляду справи.

Окрім того позивач зазначає, що основним видом діяльності відповідача є вирощування сільськогосподарських культур яка носить сезонний характер в зв'язку з чим переважна реалізація продукції відбувається в ІІ півріччі і в даний час відповідач інтенсивно здійснює збір та реалізацію сільськогосподарської продукції.

За твердженням позивача наведені обставини викликають сумніви щодо майнового стану відповідача та його платоспроможності, що свідчить про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову для попередження умисного створення відсутності майна у відповідача та грошових коштів шляхом накладення арешту на майно відповідача в сумі визначеної рішенням суду від 21.10.2013 року - 481 344,82 грн..

Також позивач просить в разі задоволення заяви про забезпечення позову відшкодувати за рахунок відповідача понесені витрати на сплату судового збору в сумі 1 720,50 грн..

Розглядаючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову суд враховує наступні приписи господарського процесуального законодавства.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.67 ГПК України позов забезпечується у тому числі накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову визначається як гарантія реального виконання рішення суду та засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки (п.п.1, 2 постанови).

В п.п.1, 3 названої постанови наголошено на тому, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

При розгляді заяви про забезпечення позову судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еллана" (Покупець) та Фермерським господарством "Дар'я і Я" (Постачальник) 24.02.2013 року укладено договір поставки № 12/1-13 за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити Товар на умовах, викладених в Договорі.

Згідно із вказаним Договором, крім іншого, було погоджено кількість Товару, який мало бути поставлено, його ціну, загальну вартість, строк поставки, порядок розрахунків, відповідальність сторін тощо.

Так, за Договором встановлено кількість Товару: пшениця - 3 000 тонн, кукурудза - 5 500 тонн, рапс - 600 тонн, ціну - на підставі ринкової вартості одиниці Товару (тонна) на день відвантаження зі складу Продавця за мінусом 6 % і транспортних витрат, строк поставки - до 01.08.2013 року, попередня оплата за Товар складає 1 500 000,00 грн., оплата за Товар здійснюється на підставі рахунку на оплату Товару.

Взяті на себе зобов'язання Покупець виконав належним чином - в рамках Договору поставки від 24.02.2013 року № 12/1-13 за період з лютого 2013 року по травень 2013 року здійснено перерахування Постачальнику в готівковому та безготівковому порядку грошових коштів на загальну суму 1 465 860,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, квитанціями до прибуткових касових ордерів наявними в матеріалах справи тощо.

Натомість Постачальник власне зобов'язання щодо поставки Товару в строки обумовлені Договором не виконав належним чином.

Так, протягом липня-серпня 2013 року Постачальник здійснив поставку Товару на суму 1 005 087,60 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними.

Порушення Постачальником взятих на себе зобов'язань змусило ТОВ "Еллана" звернутись з позовом до господарського суду Вінницької області про повернення залишку попередньої оплати в сумі 460 772,40 грн., 11 134,28 грн. пені та 2 537,40 грн. 3 % річних, всього 474 444,08 грн..

Ухвалою від 09.10.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1399/13 та призначено до розгляду на 21.10.2013 року.

21.10.2013 року господарським судом Вінницької області прийнято рішення у вказаній справі яким позов задоволено частково - стягнуто з Фермерського господарства "Дар'я і Я" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллана" - 460 772 грн. 40 коп. боргу, 11 134 грн. 28 коп. - пені, 9 438 грн. 14 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору, всього - 481 344,82 грн..

При цьому в судове засідання 21.10.2013 року відповідач не з'явився, документів витребуваних ухвалою суду не надав подавши до канцелярії суду нарочно клопотання про перенесення розгляду справи.

Невиконання зобов'язань за договором поставки № 12/1-13 від 24.02.2013 року, неявка в судове засідання та неподання витребуваних доказів, а також подання клопотання спрямованого на затягування судового процесу переконливо свідчать про ухилення відповідача від виконання зобов'язань за вказаним вище договором.

Провівши оцінку встановлених обставин, змісту та суті позовних вимог, наведених вище законодавчих приписів в сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову з метою з метою запобігання утрудненню чи неможливості виконання судового рішення та забезпечення гарантованого виконання рішення суду і належного захисту прав позивача виходячи із наявності зв'язку між таким заходом до забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача в сумі визначеної судом до стягнення і предметом позовної вимоги (стягнення грошових коштів) з огляду на що очевидним є спроможність такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Дійшовши висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову суд виходив з того, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, виходячи із змісту спірних правовідносин (стягнення грошових коштів), в подальшому може призвести до неможливості виконання судового рішення або ж суттєво утруднити його виконання, оскільки встановлені судом обставини об'єктивно та переконливо свідчать про недобросовісність поведінки відповідача у зобов'язальних правовідносинах оскільки підтверджують ухилення відповідача від виконання зобов'язань по договору поставки від 24.02.2013 року № 12/1-13.

Суд наголошує на тому, що встановлені ним обставини щодо ухилення відповідача від виконання зобов'язань за договором поставки від 24.02.2013 року № 12/1-13 - об'єктивно та переконливо свідчать про обґрунтованість припущення щодо втрати чи зменшення майна (грошових коштів) на момент виконання рішення і як наслідок є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Визначаючись щодо обрання заходу забезпечення позову, суд, надаючи оцінку адекватності та співмірності запропонованих позивачем заходів предмету заявлених позовних вимог, наявності конкретного зв'язку між обраним заходом та предметом позову, виходив із наступного.

В поданій до суду заяві позивач наполягає на застосуванні такого заходу до забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в сумі - 481 344,82 грн. (сума яка визначена в рішенні суду від 21.10.2013 року і складається із 460 772 грн. 40 коп. боргу, 11 134 грн. 28 коп. - пені, 9 438 грн. 14 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору).

При цьому судом враховано рекомендацію викладену в п.7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" в якому вказано, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат.

Суд зауважує, що зазначений захід забезпечення позову не позбавляє відповідача його конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджає займатись господарською діяльністю як такою взагалі, а лише обмежує його право вільного користування майном на яке накладено арешт.

На думку суду, застосування такого заходу є адекватним та співмірним предмету заявлених позовних вимог, забезпечить збалансованість інтересів сторін, не обмежує відповідача здійснювати господарську діяльність, а отже є доцільним.

Приймаючи рішення про задоволення заяви позивача судом взято до уваги наступні приписи законодавства та судова практика Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-1У суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (див.справу "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66).У справі "Кайсин проти України" Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї з сторін. У справі "Бурдов проти Росії" Європейський суд зазначив, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя.

Згідно ч.2 ст.67 ГПК України про забезпечення позову виноситься ухвала.

У п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначається, що про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 87 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається. Зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 18 названого Закону, в тому числі бути скріплена гербовою печаткою.

Враховуючи те, що заява позивача про забезпечення позову задоволена судом витрати понесені на сплату судового збору за її подання в сумі 1 720,50 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача згідно приписів ст.49 ГПК України.

Здійснюючи вказаний розподіл судом враховано положення п.2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якому вказано, що на виняток з наведених правил у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому(-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

При розподілі судового збору суд враховуючи наведене вище положення постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача в доход Державного бюджету України 20,50 грн. недоплаченого за подання заяви про забезпечення позову судового збору, позаяк долучена до заяви квитанція підтверджує сплату судового збору в сумі 1 700,00 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49, 66, 67, 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллана" про забезпечення позову від 25.10.2013 року задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на майно Фермерського господарства "Дар'я і Я", вул.Червоноармійська, 9, м.Бар, Вінницька область, 23000 (ідентифікаційний код - 33661862) в межах суми задоволеної рішенням суду від 21.10.2013 року у справі № 902/1399/13, а саме - 481 344 грн. 82 коп..

3. Стягнути з Фермерського господарства "Дар'я і Я", вул.Червоноармійська, 9, м.Бар, Вінницька область, 23000 (ідентифікаційний код - 33661862, р/р 26002107133001 в ПАТ Банк "Київська Русь" м.Київ, МФО 319092, а у випадку відсутності або недостатності коштів на зазначеному рахунку, - із будь-якого іншого рахунку) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллана", вул.Кірова, 238, офіс 423, м.Миколаїв, 54031 (ідентифікаційний код - 37519079) - 1 720 грн. 50 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллана", вул.Кірова, 238, офіс 423, м.Миколаїв, 54031 (ідентифікаційний код - 37519079) - в доход Державного бюджету України - 20 грн. 50 коп. - судового збору.

5. Видати накази.

6. Дана ухвала набирає законної сили в день її прийняття, є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

7. Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

8. Строк пред'явлення ухвали до виконання - протягом року з дня прийняття.

9. Оригінал ухвали засвідчений гербовою печаткою суду надіслати позивачу, відділу Державної виконавчої служби Барського районного управління юстиції та Першій Вінницькій державній нотаріальній конторі, копію ухвали надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - 54031, м.Миколаїв, вул.Кірова, 238, офіс 423

3 - ВДВС Барського РУЮ - вул.Островського, 2/1, м.Бар, Вінницька область, 23000.

4 - Першій Вінницькій державній нотаріальній конторі - вул.Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21036.

5 - відповідачу - вул.Червоноармійська, 9, м.Бар, Вінницька область, 23000.