Рішення № 34387269, 25.10.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.13 Справа № 904/1610/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 322 567,81 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Єпік А.М.

Представники:

від позивача: Мельник В.В., довіреність №14-327 від 16.03.2012

від відповідача: Талан О.Л., довіреність б/н від 27.08.2012

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» про стягнення 47 168 898,25 грн., з яких 41 457 118 грн. - основного боргу, 4 322 567,81 грн. - пені, 1 232 313,92 грн. - 3% річних, 156 898,13 грн. - інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2013, позов задоволено частково, призначено до стягнення з міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 39 682 118,39 грн. основного боргу, 432 256,78 грн. пені, 1 232 313,92 грн. 3% річних, 156 898,13 грн. інфляційних втрат.

Постнавою Вищого господарського суду України від 25.07.2013 рішення господарського суду Дніпропетровської області та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 03.06.2013 скасовано в частині відмови у стягненні пені, частково задоволено касаційну скаргу, справу в частині стягнення 4 322 567,81 грн. пені передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, в решті частини рішення та постанову залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Дніпрпотровської області від 08.08.2013 справа №904/1610/13-г в частині стягнення пені в сумі 4 322 567,81 грн. прийнята до провадження суддею Соловйовою А.Є.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 строк розгляду спору був продовжений дло 20.10.2013 на підставі заяви Відповідача, відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

В судових засіданнях 22.08.2013, 10.09.2013 розгляд справи був відкладений відповідно на 10.09.2013, 17.10.2013, в судовому засіданні 17.10.2013 оголошено перерву до 21.10.2013, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач підтримав позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені в сумі 4 322 567,81грн. В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків розруханків за поставлений природний газ в січні-серпні 2012 року.

Позивач керуючись п.6.2.2. типового договору №7809/21/128627 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.02.2012, п.п.1.1., 1.2. договору №9814/21/132667 про відступлення права вимоги від 26.10.2012, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача пеню в сумі 4 322 567,81 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, надав пояснення вих. №б/н від 21.08.2013, вих. №б/н від 14.10.2013, в яких просить суд, по-перше, застосувати строк позовної давності до частини нарахованої пені за період з 03.02.2012 по 18.02.2013, по-друге, зменшити розмір пені до 25% від призначеної до стягнення суми.

В судовому засіданні 21.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2012 між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (Постачальник) та Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (Споживач) укладений типовий договір №7809/21/128627 на постачання природного газу за регулюваним тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти (далі - Договір), за умовами якого Постачальник постачає природний газ (далі - газ) Споживачу в обсягах і порядку передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1 Додаткової угоди до договору встановлено, що Постачальник здійснює протягом 2012 року постачання природного газу Споживачу для власного споживання в обсязі 96 250 тис. куб. м.

На виконання умов Договору ПАТ "Дніпрогаз" поставив протягом січня - серпня 2012 року, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 155 089 906,34 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу (№7809 від 31.01.2012, 29.02.2012, 31.03.2012, 30.04.2012, 31.05.2012, 30.06.2012, 31.07.2012, 31.08.2012) та актами виконаних робіт (№7809/21383635, №7809/21/387595, №7809/12/391196,№7809/21/394287, №7809/21/396554, №7809/21/401144, № 7809/21/403558), копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.п. 4.7 та п. 4.6. Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок постачальника плановими платежами із розрахунку договірного обсязу постачання газу відповідно до додатка 2 до Договору. Розрахунковий період за Договором становить один місяць - з 8:00 години першого дня місяця до 8:00 години першого дня наступного місяця включно.

Згідно з п.4.6. Договору споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу, заявленого на наступний розрахунковий період.26.10.2012 публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (первісний кредитор) та публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор) уклали договір №9814/21/132667 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1.1. та п. 1.2. Договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" за договором на постачання природного газу № 7809/21/128627 від 01.02.2012 у сумі 41 457118,39 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1. Договору, до Нового Кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору № 9814/21/132667 від 26.10.2012 про відступлення права вимоги право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1 цього Договору. Передача документів оформлюється актом приймання - передачі з зазначенням переліку переданих документів. Пунктом 2.3.Договору №9814/21/132667 від 26.10.2012 визначено, що первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 - ти днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги боргу.

За актом приймання - передачі документів від 01.11.2012 було здійснено передачу документів у відповідності з п.2.1 догвору про відступлення прави вимоги та листом за №590 від 01.11.2012 Відповідача було повідомлено про відступлення права вимоги.

Положеннями ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни кредитора у зобов'язанні визначений в статті 516 ЦК України. Так, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З долучених до справи матеріалів вбачається, що укладений договір №9814/21/132667 від 26.10.2012 про відступлення права вимоги не суперечить вимогам ст.ст. 512-519 ЦК України.

Як зазначив Позивач у своїй позовній заяві, Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений газ в сумі 113 632 787,95 грн., що підтверджується оборотньою відомістю по рахунку 361/72 за 01.10.2011 по 31.10.2012, довідкою про операції та довідкою про сальдо, а також актом звірки взаєморозрахунків станом на 29.10.2012, який підписаний з обох сторін і заборгованість Відповідача за використаний природний газ по договору №7809/21/128627 від 01.02.2012 станом на 28.01.2013 складала 41 457 118,39 грн. що і стало причиною спору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2013, та постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2013, позов задоволено частково, призначено до стягнення з міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 39 682 118,39 грн. основного боргу, 1 232 313,92 грн. 3% річних, 156 898,13 грн. інфляційних втрат.

Позивач керуючись п.6.2.2. типового договору №7809/21/128627 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.02.2012, п.п.1.1., 1.2. договору №9814/21/132667 про відступлення права вимоги від 26.10.2012, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача пеню в сумі 4 322 567,81 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Здійснений Позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, крім 82 102,08 грн., які розраховані Позивачем за період з 03.02.2012 по 17.02.2012 включно, тобто за межами строків позовної давності, встановлених п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України (позовна заява з додатками відправлені до Господарського суду Дніпропетровської області 18.02.2013, про що свідчить поштовий штамп на конверті).

Пунктом 3 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. В поясненнях від 21.08.2013 Відповідачем здійснено заяву про застосування судом позовної давності в частині нарахування пені, яка нарахована за період з 03.02.2012 по 18.02.2013.

Відповідно до п.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з п.5 ст. 267 Цивільного кодексу України порушене право підлягає захисту, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності.

Позивачем не зазначалися будь-які причини пропущення позовної давності в цій частині, тому у суду відсутні підстави для захисту порушеного права Позивача в частині нарахування пені поза межами строків позовної давності.

За таких обставин в стягненні пені в сумі 82 102,08 грн., що нарахована поза межами строків позовної давності слід відмовити.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 551 Господарського процесуального кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи, що Відповідач розрахувався за основним зобов'язанням на 75% від загальної суми поставки (розрахунок боргу доданий Позивачем до позовної заяви); основними боржниками Відповідача за поставлену теплову енергію є державні дошкільні учбові заклади, школи, лікарні (всього 155 установ), які фінансуються з бюджетів всіх рівнів, загальна сума заборгованості яких за 2012 рік складає 38,3 млн. грн. (Додатки 1-3 до пояснень Відповідача від 21.08.2013); Відповідач зазнав о 2012 році значних збитків через підвищення тарифів на газ електроенергію та мінімальну заробітну плату без відповідного підвищення тарифу на теплову енергію, який є незмінним з жовтня 2011 року (розрахунки збитків додані Відповідачем до пояснень від 21.08.2013); Відповідач на постійній основі веде претензійно-позовну роботи зі стягнення заборгованості зі споживачів теплової енергії (копії претензій, реєстрів пред'явлених претензій та судових рішень додані Відповідачем до пояснень від 21.08.2013); в тарифі на теплову енергію питома вага вартості газу складає в середньому 64,76%, а Відповідачем сплачено Позивачу 82,07% від одержаної плати за теплову енергію, що поставлена споживачам о 2012 році, що свідчить про те, що дії Відповідача спрямовані на погашення заборгованості шляхом залучення кредитних коштів, коштів з інших, крім одержаної оплати за теплову енергію, джерел (розрахунки наведені в додатках 1-2 до Додаткових пояснень Відповідача від 14.10.2013), суд вважає за можливе зменшити розмір пені, яка призначена до стягнення (4 240 465,73 грн.: 4 322 567,81 грн. (пеня, нарахована Позивачем) - 82 102,08 грн. (пеня, в задоволені якої судом відмовлено, в зв'язку з пропуском строку позовної давності) = 4 240 465,73 грн.), на 75% від призначеної до стягнення суми, що становить 1 060 116,43 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1 060 116,43 грн. (один мільйон шістдесят тисяч сто шістнадцять гривень 43 копійки) пені.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.10.2013.

Суддя А.Є. Соловйова