Рішення № 34387241, 14.10.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.13р. Справа № 904/7521/13

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Орджонікідзе

про стягнення 36 285,53 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Чіп О.О.

Представники:

Від позивача: Артьомова Ю.С. - дов. від 19.04.13р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 36 285,53 грн., з них:

- 10074,33 грн. - заборгованість за кредитом;

- 13695,03 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 12516,17 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського рахунку №DDNRMM від 17.01.2008р., в частині повного та своєчасного розрахунку по кредиту.

Представник позивача підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів заборгованості відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуванні судом документи не представив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглядається за наявними в ній документами (ст. 75 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського рахунку №DDNRMM.

25.01.2008 року до договору №DDNRMM банківського рахунку від 17.01.2008 року було укладено додаток № 7 відповідно до якого, відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн.

Згідно ч.2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть, якщо законом ця форма для даного виду не вимагалася.

Свої зобов'язання за договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитний ліміт у розмірі 10 000 грн., що підтверджується випискою по рахунку.

Ув'язку із порушення зобов'язань за Договором, на поточному рахунку Відповідача станом на 15.08.2013р. утворилась заборгованість у сумі 36 285,53 грн., з них:

- 10074,33 грн. - заборгованість за кредитом;

- 13695,03 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 12516,17 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо iнше не встановлено договором мiж фiзичними особами. Розмiр процентiв за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або iншим актом цивiльного законодавства.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.5.8. Договору, за несвоєчасну оплату послуг передбачених цим договором, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня,за кожний день прострочення.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

У порушення норм чинного законодавства та умов Договору, Відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Докази сплати заборгованості сторонами не представлені.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати слід покласти на Відповідача, оскільки позов задоволено повністю.

Керуючись ст.ст. 6, 252, 526, 530, 549, 554, 559, 610, 611, 612, 625, 688, 712, 1048 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 10 074,33 грн. (десять тисяч сімдесят чотири грн. 33 коп.), суму заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 13 695 (тринадцять тисяч шістсот дев'яносто п'ять грн. 03 коп.), суму пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 12 516 (дванадцять тисяч п'ятсот шістнадцять грн. 17 коп.), про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

повне рішення складено 23.10.13р.

Суддя І.В. Петренко