Рішення № 34386963, 28.10.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3368/13-ц

Провадження № 2/639/1473/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С.М.,

за участю секретаря - Ткаченко К.С., Костиря Є.В., Олійник Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, три відсотки річних, інфляційні витрати , відшкодування моральної шкоди ,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом , який уточнила під час розгляду справи по суті, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в загальній сумі 62 578 грн. 91 коп., що складається з основного боргу за позикою в розмірі 16 878 грн. 98 коп., боргу за процентами в розмірі 33 956 грн. 82 коп., трьох процентів річних від простроченої суми боргу за позикою в розмірі 2853 грн. 15 коп., трьох процентів річних від простроченої суми боргу за процентами в розмірі 552 грн. 74 коп., інфляційних витрат за основним боргом та за процентами в розмірі 3 337 грн. 22 коп. та заподіяної моральної шкоди в розмірі 5000 грн., посилаючись на те, що 07.11.2009 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого відповідач взяв у позивача грошові кошти у розмірі 6000 доларів США на строк до 07.11.2010 року з виплатою процентів за користування грошовими коштами у розмірі 24% за рік від суми позики. Кошти позивачем передано відповідачеві 07.11.2009 року у повному обсязі. На підтвердження укладення договору позики відповідач власноручно склав та підписав розписку. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 в добровільному порядку не в повному обсязі повернув суму боргу, позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду. Крім того, позивачка вважає, що діями відповідача щодо не своєчасного та не в повному обсязі повернення позики їй заподіяна моральна шкода у розмірі 5000 грн., яка полягає в тому , що вона у звязку з порушенням відповідачем умов договору позики була позбавлена можливості придбати власне житло та вимушена була проживати в орендованій квартирі, перебувала у постійній емоційній напрузі, оскільки з грудня 2010 року по березень 2011 року не працювала, а додаткових джерел для існування не мала, була обмежена у задоволенні нагальних потреб.

Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Представник позивача у судовому засіданні уточнений позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, посилаючись на обставини зазначені у позові.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

Представник відповідача у судовому засіданні уточнений позов визнала частково, не заперечувала щодо необхідності сплати відповідачем залишку суми основного боргу за позикою у розмірі 16 718 грн. та суми процентів за користування грошовими коштами у фіксованому розмірі 24% від суми позики , як це зазначено у договорі позики від 07.11.2009 року, а не 24% річних від суми позики, як вважає позивач, в іншій частині заперечувала проти задоволення уточнених позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність .

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.11.2009 року ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6000 доларів США на строк до 07.11.2010 року з виплатою процентів за користування грошовими коштами у розмірі 24% від суми позики, що підтверджується розпискою ( а.с.40).

Свої зобовязання позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в розмірі 6000 доларів США.

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.1046 ЦК України, а укладений між ними договір відповідає вимогам ст.1047 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Статтею 1047 ЦК України передбачена письмова форма укладення договору позики.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1, ч.2 ст.533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривні. Якщо у зобовязанні буде визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Факт укладення договору позики в іноземній валюті (доларах США) доведений, оскільки сторони визначили в розписці про надання та повернення боргу грошовий еквівалент в доларах США.

З 29.07.2011 року по 15.12.2012 року відповідачем було частково погашено суму боргу (а.с. 96-100) , а саме 29.07.2011 року відповідно до вимог ч.2 ст. 533 ЦК України перераховано позивачеві 4000 грн., що за офіційним курсом НБУ ( 100 доларів США - 797.1200 грн.) на день платежу складає 501,81 доларів США; 12.08.2011року 4000 грн., що за офіційним курсом НБУ ( 100 доларів США - 797.1000 грн.) на день платежу складає 501,82 доларів США; 09.07.2012 року - 4020 грн., що за офіційним курсом НБУ ( 100 доларів США - 799.3000 грн.) на день платежу складає 502,94 доларів США; 02.11.2012 року-3015 грн., що за офіційним курсом НБУ ( 100 доларів США - 799.3000 грн.) на день платежу складає 377,20 доларів США; 15.12.2012 року -16160 грн.,що за офіційним курсом НБУ ( 100 доларів США - 799.3000 грн.) на день платежу складає 2021,77 доларів США. Таким чином, відповідачем в рахунок погашення боргу за договором позики сплачено в загальній сумі 3905,54 доларів США.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України).

У звязку з невиконанням ОСОБА_2 в повному обсязі зобовязань за договором позики від 07.11.2009 року загальна сума основного боргу перед ОСОБА_1 становить відповідно до вимог ч.2 ст. 533 ЦК України ( 6000 доларів США - 3905,54 доларів США=2094,46 доларів США ), що за офіційним курсом НБУ ( 100 доларів США - 799.3000 грн.) на час вирішення спору (22.10.2013 року) складає 16741 грн.02 коп.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки в межах заявлених позовних вимог ( до 17.05.2013 року) три проценти річних від простроченої суми в розмірі 2726 грн. 17 коп., оскільки інший розмір процентів не встановлений розпискою.

Розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми:

Сума боргу /період прострочення / кількість днів прострочення / сума прострочення

6 000 $ США 08.11.2010-29.07.2011 243 119,84 $ США

5498,19$ США 30.07.2011-12.08.2011 14 6,33 $ США

4996,37$ США 13.08.2011-09.07.2012 332 136,34 $ США

4493,43$ США 10.07.2012-02.11.2012 116 42,84 $ США

4116,23$ США 03.11.2012-15.12.2012 43 14,55 $ США

2094,46$ США 16.12.2012-17.05.2013 123 21,17 $ США

Загальна сума 3% річних від суми боргу складає 341,07 $ США, що за офіційним курсом НБУ ( 100 доларів США - 799.3000 грн.) на час вирішення спору (22.10.2013 року) складає 2726 грн.17 коп.

Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання , а ціни в Україні встановлюються в національній валюті гривні, то норми ч.2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобовязання, яке визначене договором у гривні.

З огляду на вищевикладене суд, враховуючи, що договір позики був укладений між сторонами в іноземній валюті шляхом надання ОСОБА_1 в користування ОСОБА_2 та повернення останнім грошових коштів у розмірі 6000 доларів США , суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат за основним боргом та за процентами у розмірі 3 337 грн. 22 коп.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 24% річних у розмірі 33 956 грн. 82 коп. не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту розписки від 07.11.2009 року вбачається, що за користування позикою ОСОБА_2 зобовязувався сплатити 24% відсотки від займаної суми, а не 24% річних, як вважає позивач.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 24% від займаної суми за користування грошовими коштами у розмірі 11 509 грн. 92 коп. ( 6000 $ США х 24 % : 100%= 1440 $ США, що за офіційним курсом НБУ ( 100 доларів США - 799.3000 грн.) на час вирішення спору (22.10.2013 року) складає 11 509 грн. 92 коп.).

Згідно з положеннями ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла при наявності її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають - наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача , вини останнього в її заподіянні. Особа звільняється від відповідальності по відшкодуванню шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Враховуючи досліджені у судовому засіданні докази, що знаходяться в матеріалах справи, суд вважає доведеними вимоги позивачки щодо відшкодування заподіяної їй відповідачем моральної шкоди.

Задовольняючи позов частково щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди враховував вимоги розумності і справедливості, визначав його залежно від характеру правопорушення, наслідків, які наступили, глибини душевних страждань позивачки внаслідок невиконання відповідачем вимог договору позики, через що вона перебувала у постійній емоційній напрузі, оскільки з грудня 2010 року по березень 2011 року не працювала, а додаткових джерел для існування не мала, була обмежена у задоволенні нагальних потреб, потребувала додаткових зусиль для влаштування свого життя та наданих позивачкою на підтвердження позову доказів. У звязку з викладеним, позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково у розмірі 1000 гривень.

Згідно ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково , судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено . Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 331 грн. 23 коп.

Керуючись ст. ст. 5,6, 10, 57, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 533, 536, 610, 625, 1046, 1047, 1049, 1167 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 суму заборгованості за договором позики від 07.11.2009 року у розмірі 16 741 (шістнадцять тисяч сімсот сорок одна) грн. 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 проценти за користування позикою у розмірі 11 509 (одинадцять тисяч пятсот девять) грн. 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 три проценти річних від простроченої суми боргу у розмірі 2726 ( дві тисячі сімсот двадцять шість) грн. 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 моральну шкоду у розмірі 1000 ( одна тисяча) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 331 ( триста тридцять одна) грн. 23 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Гаврилюк С.М.