Рішення № 34385964, 28.10.2013, Оболонський районний суд міста Києва

28.10.2013 Справа № 756/6676/13-ц

Унікальний номер 7566676/13-ц

Номер провадження 2/756/2974/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

18 жовтня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді - Яценко Н.О.

при секретарі - Литвиненко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ПАТ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2013 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

В обґрунтування позову вказує, що 23.10.2006 року між Акціонерним комерційним банком «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 141/182/123. Відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 1 010 000 (один мільйон десять тисяч) грн., строком до 24.10.2011 року включно.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Кредитного договору позичальник зобов*язаний здійснювати повернення кредитних коштів та сплату відсотків у розмірі 20 % річних у доларах США шляхом внесення готівки у касу банку або у безготівковій формі на рахунок № НОМЕР_1 щомісячно: з 01 по 10 число з листопада 2006 року по вересень 2011 року у розмірі не меншому ніж 16 833 грн.; до жовтня 2011 року у розмірі ніж 16 853 грн. 00 коп.

В забезпечення виконання зобов*язань за Кредитним договором 23.10.2006 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № 141/182/123-п.

Окрім цього, 23.10.2006 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений Договір іпотеки № 923-4, згідно за умовами якого, ОСОБА_3 передала в іпотеку, в якості забезпечення виконання зобов*язань, нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 123, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В порушення умов Кредитного договору позичальником, починаючи з 30.06.2008 року, у строки не сплачені щомісячні платежі по сплаті тіла кредиту та відсотків за користуванням кредитними коштами, у зв*язку з чим виникла заборгованість.

Пунктом 5.5 Кредитного договору банку надане право, у випадку неможливості позичальником погасити заборгованість за кредитом, відсотками, нарахованими за ним, можливою пенею та штрафом, або протягом 30 календарних днів зі дня одержання письмово повідомлення виконати вимогу банку про дострокове повернення коштів (п. 5.4. Кредитного договору), у порядку передбаченому чинним законодавством України, стягувати всю суму заборгованості за рахунок грошових коштів, майна (майнових прав) позичальника (гаранта, поручителя), страхового відшкодування.

У зв*язку з невиконанням позичальником умов Кредитного договору ПАТ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» 01.03.2013 року надіслав письмову вимогу про усунення порушення щодо повернення кредитних коштів та погашення заборгованості, проте відповідей на адресу банку не надходило.

Згідно п. 7.3. Кредитного договору у випадку несвоєчасної сплати кредиту та відсотків, позичальник сплачує банку, за кожен випадок порушення, штраф у розмірі 10 % від розміру кредиту, визначеного п. 1.2 Кредитного договору.

В зв*язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору, станом на 13.02.2013 року заборгованість складає 835 956 грн. 51 коп., яка складається з: 119 862 грн. 38 коп. - основний борг за кредитом; 270 893 грн. 76 коп. - заборгованість за відсотками за період з 30.06.2008 року по 01.02.2013 року; 243 200 грн. 37 коп. - заборгованість по пені за тіло кредиту за період з 30.06.2008 року по 01.02.2013 року; штраф - 202 000 грн.

Враховуючи вищевикладене представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 835 956 грн. 51 коп. В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 141/182/123 від 23.10.2006 року звернути стягнення за кредитним договором на предмет іпотеки трикімнатну квартиру , загальною площею 123, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом застосування процедури продажу, встановленою ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням прав ПАТ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» здійснити продаж від свого імені квартиру, загальною площею 123, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Передати нерухоме майно трикімнатну квартиру , загальною площею 123, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності в управління ПАТ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» (Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Більшовицька, 24) з правом на вчинення дій та отримання у всіх підприємств, установ, організацій, в тому числі й у приватного нотаріуса та міського бюро технічної інвентаризації, документів, пов*язаних з продажем предмету іпотеки, необхідних для здійснення продажу, на умовах безоплатності послуг управителя на строк до реалізації предмета іпотеки для задоволення вимог ПАТ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ». Виселити ОСОБА_3, що зареєстрована у трикімнатній квартирі загальною площею 123, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житла. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» судовий збір в сумі 3 441 грн. 00 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд позов задовольнити, також зазначила, що проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання не з*явилися про час, день та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Суд вважає можливим розглядати справу без участі відповідачів та за згодою представника позивача провести заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

23.10.2006 року між Акціонерним комерційним банком «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 141/182/123. Відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 1 010 000 (один мільйон десять тисяч) грн. , строком до 24.10.2011 року включно.

23.10.2006 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № 141/182/123-п.

23.10.2006 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений Договір іпотеки № 923-4, згідно за умовами якого, ОСОБА_3 передала в іпотеку, в якості забезпечення виконання зобов*язань, нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 123, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В порушення умов Кредитного договору позичальником, починаючи з 30.06.2008 року, у строки не сплачені щомісячні платежі по сплаті тіла кредиту та відсотків за користуванням кредитними коштами, у зв*язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем заборгованість , станом на 13.02.2013 року за Кредитним договором складає 835 956 грн. 51 коп., яка складається з: 119 862 грн. 38 коп. - основний борг за кредитом; 270 893 грн. 76 коп. - заборгованість за відсотками за період з 30.06.2008 року по 01.02.2013 року; 243 200 грн. 37 коп. - заборгованість по пені за тіло кредиту за період з 30.06.2008 року по 01.02.2013 року, 202 000 грн. - штраф. (а.с. 7-8)

На момент розгляду справи в суді відповідач не сплатив нараховану суму заборгованості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов*язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому в судовому засіданні представник позивача зазначила, що позичальником сплачено тіло кредиту 890137 грн. 62 коп., на даний час існує заборгованість по тілу кредиту в сумі 119 862 грн. 38 коп., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь Банку, оскільки вона відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.

Як вбачається з п.1.3 кредитного договору від 23 жовтня 2006 року кредит надається на строк до 24 жовтня 2011 року.

Проте, банком нараховані відсотки за користування кредитом в сумі 270 893 грн. 76 коп. за період з 30.06.2008 року по 01.02.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов*язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Враховуючи те, що кредит було надано на строк до 24 жовтня 2011 року, суд приходить до висновку, що відсотки слід стягнути за період з 30.06.2008 року по 01.10.2011 року включно в сумі 211729 грн. 82 коп.

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов*язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов*язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов*язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов*язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов*язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з вищенаведених норм закону, законодавець чітко встановив, що виконання зобов*язання може забезпечуватися неустойкою у вигляді штрафу або пені, які на вибір кредитора, згідно ст.546 ЦК України, можуть забезпечувати виконання зобов*язання, але аж ніяк не можна застосовувати одночасно до одного ж порушення і штраф і пеню (подвійна неустойка).

Відповідно до п.7.1 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за ним, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу включаючи день повернення коштів.

Згідно п.7.3 Кредитного договору у випадку несвоєчасної сплати кредиту та відсотків, позичальник сплачує банку , за кожен випадок порушення, штраф у розмірі 10 % від розміру кредиту, визначеного п.1.2 Кредитного договору.

Проте, при зверненні до суду в порушення ст.61 Конституції України та ст. 549 ЦК України позивач одночасно нарахував позичальнику і пеню, і штраф, тобто в даному випадку є подвійна цивільно-правова відповідальність, а тому суд приходить до висновку, що підлягає задоволенню вимога лише про стягнення пені, а в стягненні штрафу слід відмовити.

Частина 3 ст.551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з наданого суду розрахунку основний борг за кредитом становить 119862 грн. 38 коп., а пеня нарахована Банком за період з 30.06.2008 року по 01.02.2013 року в сумі 243300 грн. 37 коп.

Враховуючи те, що сума пені значно перевищує суму основного боргу суд , з урахуванням ч.3 ст.551 ЦК України вважає за можливе її зменшити, та стягнути пеню з позичальника на користь Банку в сумі 30 000 грн.

Відповідно до частини 4 ст.559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов*язання не пред*явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов*язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов*язань за цим договором строк пред*явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов*язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов*язання у повному обсязі або у зв*язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред*явлення вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред*явлення до нього позову. При цьому в разі пред*явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов*язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов*язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов*язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями , днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з п.7.3 договору іпотеки цей договір діє до повного виконання зобов*язань іпотекодавцем за Кредитним договором з урахуванням усіх змін , доповнень до нього / або до припинення права іпотеки у випадку, що прямо передбачені чинним законодавством України.

Таким чином, умова договору поруки про його дію до повного виконання своїх зобов*язань перед кредитором за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки це суперечить ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК України, тобто в даному випадку до договору майнової поруки слід застосувати норму ч.4 ст.559 ЦК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору він надається до 24 жовтня 2011 року, в договорі іпотеки не вказано конкретно термін його дії, а вимога поручителю вручена лише 18.03.2013 року. (а.с. 34)

Отже, позивач звернувся як до поручителя з вимогою, так і до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 після того, як договір майнової поруки припинив свою дію.

Наведена правова позиція виражена у Постановах Верховного Суду України від 18 липня 2012 року по справі № 6-78цс12, від 21 травня 2012 року по справі № 6-48цс-11, від 23 травня 2012 року по справі 6-33цс12.

Таким чином, узагальнюючи зазначене та з урахуванням ч.4 ст.559 ЦК України, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.

Відповідно відсутні підстави і для задоволення вимоги про виселення, оскільки вона є похідною від вимоги про звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 3 441 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.251, ч.1 ст.252, ч.4 ст.559, 546, 549, ч.3 ст.551, 1054 ЦК України, ст.ст. 10,11, 15, 60, 88, 208, 209, 212-215 , 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ПАТ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» заборгованість за кредитом 119862 грн. 38 коп., заборгованість за відсотками в сумі 211729 грн. 82 коп., пеню в сумі 30000 грн., судовий збір в розмірі 3441 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: