Рішення № 3438453, 15.04.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.2009 Справа № 12/115

за позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача комунального підприємства „Уж –тепло”, м. Ужгород

про стягнення суми 2 154 242,82 грн. –основного боргу; 247 822,47 грн. –пені; 184 968,01 грн. –3 % річних та 1 181 492,27 грн. –інфляційних збитків.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –Цебрик Л. В., (представник за довіреністю від 22.07.2008 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ до комунального підприємства „Уж – тепло”, м. Ужгород про стягнення суми 2 154 242,82 грн. –основного боргу; 247 822,47 грн. –пені; 184 968,01 грн. – 3 % річних та 1 181 492,27 грн. –інфляційних збитків.

У судових засіданнях від представника позивача приймали участь: 26.03.2009 року –Лань О. Ю., (представник за довіреністю № 174/10 від 26.12.2008 року) та 07.04.2009 року – Рудовський В. О., (представник за довіреністю № 192/10 від 26.12.2008 року), яким були роз’ясненні права і обов’язки передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України.

Представнику відповідача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи. В судовому засіданні 26.03.2009 року позивач та його представник подали суду заяву (вх. № 2207 від 26.03.2009 року) про зменшення позовних вимог, в якій вказують, що відповідачем 30.09.2008 року було перераховано суму основної заборгованості в розмірі 2 246 708,80 грн. та просять суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 247 822,47 грн., 3 % річних в розмірі 199 974,05 грн., інфляційних збитків в розмірі 1 206 206,06 грн. Оскільки подання заяви про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї –небудь права і охоронювані законом інтереси, а також не заперечується

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/115 від 15.04.2009 року

відповідачем, суд приймає дану заяву та здійснює розгляд справи відповідно до змінених позовних вимог.

Письмовим відзивом на позов (вх. № 2527 від 07.04.2009 року) відповідач з врахуванням змінених позовних вимог визнав борг частково та просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в частині 839 372,81 грн. –інфляційних збитків за період з 01.02.2007 року по 31.12.2007 року, 247 822,47 грн. – пені за період з 11.01.2008 року по 30.05.2008 року, 177 368,05 грн. –3 % річних за період 11.02.2007 року по 31.12.207 року, а також судових витрат. Заперечення мотивоване тим, що з 25.04.2008 року, тобто з дня прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 року № 440, яка прийнята на виконання ст. 54 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, змінились сторони у зобов’язанні, а саме: замість КП „Уж –тепло” зобов’язання за договором № 06/06 –1501 ТЕ –12 від 29.12.2006 року на постачання природного газу були покладені на державу за рахунок коштів державного бюджету. Також відповідач стверджує, що відповідно до ст. 604 ЦК України грошове зобов’язання по договору № 06/06 –1501 ТЕ –12 від 29.12.2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, було припинене шляхом укладення нового договору і виникнення нового зобов’язання відповідно до умов договору № 376/440 від 03.09.2008 року про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 25.04.2008 року. Крім того, позивач як на підставу відмови в задоволенні частини позовних вимог посилається на умови укладеного договору № 376/440 від 03.09.2008 року, а також вказує на помилки в поданих розрахунках позивача.

Також відповідач подав заяву (вх. № 2528 від 07.04.2009 року) в порядку ст. 83 ГПК України, в якій просить суд застосувати права суду, передбачені ст. 83 ГПК України при прийнятті рішення, а саме зменшити розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню з КП «Уж – тепло»на суму 245 344,25 грн., відмовити в стягненні пені в розмірі 245 344,25 грн., стягнувши пеню в розмірі 2 478,22 грн. та просить суд відстрочити виконання рішення суду до 10.05.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечив складний фінансово –економічний стан підприємства –відповідача, проте визначив пріоритетність вирішення клопотання щодо зменшення неустойки на розсуд суду.

Через прийняття до уваги клопотань сторін, спонукання судом сторін до добровільного врегулювання спору і з метою надання суду додаткових доказів в підтвердження своїх вимог і заперечень, розгляд справи відкладався, а у судовому засіданні 07.04.2009 року оголошувалася перерва до 15.04.2009 року (ст. 77 ГПК України).

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/115 від 15.04.2009 року

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2006 року між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України» та КП «Уж –тепло»був укладений договір на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/06 –1501 ТЕ –12, згідно якого ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»зобов'язався передати у власність КП «Уж –тепло»природний газ, а КП «Уж –тепло»зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Відповідно до поданих суду документів, позивач передав відповідачу протягом січня –квітня 2007 року природний газ на суму 8 518 539,57 грн. Відповідач станом на день подання позову сплатив вартість отриманого газу частково в розмірі 6 364 296,75 грн. Заборгованість відповідача підтверджена матеріалами справи, зокрема: - актами приймання – передачі природного газу за січень – квітень 2007 року; - актом звірки розрахунків станом на 31.05.2008 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово. Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04). Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою. У той же час, відповідач після порушення (15.07.2008 року) провадження у справі платіжним дорученням № 8 від 29.09.2008 року перерахував ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» суму коштів 2 246 708,79 грн., чим повністю сплатив вартість отриманого від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»газу відповідно до укладеного договору № 06/06 –1501 ТЕ –12 від 29.12.2006 року. За таких обставин провадження у справі в частині стягнення основного боргу належить припинити, оскільки відсутній предмет спору (п.1–1 ст. 80 ГПК України).

Натомість позивач наполягає на стягненні з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних збитків, посилаючись на п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та умови укладеного договору.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/115 від 15.04.2009 року

або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (п.п. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України, а також інші норми загального та спеціального законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є поставлений природний газ для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість поставленого природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, відповідачу відповідно до п. 7.2 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 247 822,47 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611 ЦК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги частково в обсязі, що визнаються нижче.

У той же час, судом при розгляді справи враховано і спеціальні норми чинного законодавства, що регулюють бюджетні відносини.

Так, ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», встановлено у 2008 році перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/115 від 15.04.2009 року

погашення заборгованості з різниці в тарифах в тому числі на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню, що виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, тарифам, що затверджувалися органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що дія даної норми Закону України поширювалась на поставлену теплову енергію населенню відповідачем у справі.

Постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 25.04.2008 року, затверджено Порядок перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Даним Порядком в п. 2 передбачено, що погашається заборгованість з різниці в тарифах, що утворилася у період з 01 січня 2000 року по 01 січня 2008 року (в подальшому Постановою № 906 від 14.10.2008 року кінцева дата змінена на 31 грудня 2008 року), тобто за весь період виникнення основного боргу за газ, переданого позивачем у власність відповідачу.

Згідно п. 3 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 440 від 25.04.2008 року, форму договору затверджує Державне казначейство за погодженням з ДПА, Мінпаливенерго, Мінжитлокомунгоспом і Мінфіном. Відповідно до укладеного договору № 376/440 від 03.09.2008 року про організацію взаєморозрахунку на виконання Постанови КМУ № 440 від 25.04.2008 року, укладеного між позивачем, відповідачем та відповідними державними органами, сторони договору визначили порядок організації проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до ст. 54 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” та Постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 25.04.2008 року (п. 1.1 договору). Даним договором передбачено також інші умови договору, зокрема, в п. 2.7 вказано, що заборгованість по даному договору погашається за природний газ 2007 року за договором від 29.12.2006 року № 06/06 –1501 ТЕ – 12; в п. 3.1 вказано, що до проведення розрахунку сторони договору зобов'язались не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно до умов даного договору; в п. 5.4 договору вказано, що після виконання цього договору, сторони не мають одна до одної претензій стосовно предмету договору.

У відповідності до ст. 54 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Постанови КМУ № 440 від 25.04.2008 року, укладеного договору № 376/440 від 03.09.2008 року, платіжним дорученням № 8 від 29.09.2008 року кошти за отриманий

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/115 від 15.04.2009 року

природний газ, поставлений на виконання договору № 06/06 –1501 ТЕ –12 від 29.12.2006 року, позивачем були отримані в повному обсязі, про що свідчать копії вищевказаних документів, а також подана заява позивача про зменшення позовних вимог. Нормативними документами, доказами, долученими сторонами до матеріалів справи, а також поясненнями сторін встановлено, що кошти, отримані позивачем були перераховані на казначейський рахунок відповідача з бюджету, причому відповідач не набув права вільного користування та розпорядження даними коштами, тобто погашення зобов'язань відповідача перед позивачем не залежало від волі відповідача.

Сплата боржником суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, – це відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання. Пеня, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, є штрафною санкцією за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Предметом позову, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, є стягнення з відповідача на користь позивача індексу інфляції, 3 % річних, пені.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, позивачі мають право звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

В даному випадку прийняття Постанови КМУ № 440 від 25.04.2008 року про затвердження Порядку, встановило норму –погашення заборгованості з різниці в тарифах здійснюється шляхом субвенції з державного бюджету. Тобто даною Постановою КМУ було визначено порядок перерахування коштів з державного бюджету через казначейські рахунки державним органам, органам місцевого самоврядування, виробникам комунальних послуг, їх кредиторам. Інший порядок виконання даної Постанови з моменту набрання її чинності, наприклад, погашення зобов'язань постачальників комунальних послуг перед кредиторами грошовими коштами та подальше їх відшкодування за рахунок коштів державного бюджету або субвенції – не був передбачений, а значить не міг бути застосований.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно –правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відтак, з моменту набрання чинності даною Постановою КМУ, змінено умови та порядок виконання зобов'язання у частині сплати заборгованості, що утворилася з різниці в тарифах. Таким чином, вказана заборгованість не може вважатися простроченою. Водночас виробник (постачальник) комунальних

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/115 від 15.04.2009 року

послуг, на підставі ст. 520 ЦК України, з врахуванням положень п.п. 1 –5 Порядку, умов договору № 376/440 від 03.09.2008 року про організацію взаєморозрахунку на виконання Постанови КМУ № 440 від 25.04.2008 року не є зобов'язаною особою (боржником) на суму зобов'язань, що утворилася з різниці в тарифах, які погашаються за рахунок коштів державного бюджету.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, а також ту обставину, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений газ відповідно до умов договору № 06/06 –1501 ТЕ –12 від 29.12.2006 року була погашена в повному обсязі, у позивача відсутні правові підстави для заявлення позовних вимог про стягнення індексу інфляції, 3 % річних, пені з моменту набрання чинності Постанови КМУ № 440 від 25.04.2008р. Враховуючи, що Постанова КМУ № 440 від 25.04.2008 року набула чинності 23.05.2008 року, у частині стягнення індексу інфляції, 3 % річних, пені за період з 24.05.2008 року в розмірі 67 616,58 грн., інфляційних збитків – 22 606,01 грн., 3 % річних – 60 985,04 грн., слід відмовити.

Решта суми підтверджена матеріалами справи у розмірі 1 158 334,74 грн. інфляційних збитків, 177 368,04 грн. – 3% річних, 186 837,42 грн. – пені.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п. 3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово – майнового стану сторони у спорі.

При розгляді заяв відповідача, поданих згідно ст. 83 ГПК України, про зменшення розміру неустойки (пені) на суму 245 344,25 грн., а також відстрочення виконання рішення суду до 10.05.2010р. суд вважає за можливе задовольнити їх частково в частині нарахованої до стягнення пені (неустойки), залишивши без розгляду клопотання боржника щодо надання відстрочки виконання рішення суду з огляду мотивів заперечення позивача (вх. № 2663 від 10.04.2009 року) та відсутності документального підтвердження здійснення підготовки до опалювального сезону 2009 – 2010 років.

Так, матеріалами справи підтверджено, що заявлена до стягнення пеня нарахована внаслідок невиконання відповідачем умов договору № 06/06 –1501 ТЕ –12 від 29.12.2006 року. Заборгованість за даним договором виникла в розмірі, погашеному за рахунок коштів субвенції, у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, тарифам, затвердженим органами місцевого самоврядування. Таким чином, відсутня вина (в формі умислу і в формі необережності) у відповідача перед позивачем за невиконання

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/115 від 15.04.2009 року

грошового зобов'язання по договору в цій частині. Крім того, відповідач у справі вжив всіх передбачених заходів для погашення вимог позивача. За результатами вжитих заходів відповідно до ст. 54 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” та Постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 25.04.2008 року заборгованість перед позивачем за поставлений газ була повністю погашена.

Таким чином, з огляду підстав виникнення та умов погашення боргу, нетривалості існування боргу, відсутності вини у відповідача, відсутністю доказів щодо збитків спричинених відповідачем позивачу, ступеню поетапних розрахунків, беручи до уваги майново –економічний стан сторін, а також те, що заявлена до стягнення пеня значно перевищує розмір прямих збитків, які становлять станом на день розгляду справи 0 грн., суд обмежує, як виняток, стягнення пені до 12 391 грн., а в решті вимог в цій частині позову слід відмовити (п. 3 ст. 83 ГПК україни, ч. 3 ст. 509, ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Вирішуючи даний спір суд намагався дотримуватись процесуальних засад господарського судочинства, де у ст. 33 ГПК України визначено правила розподілу тягаря доказування, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Отже, кожна сторона повинна самостійно визначати предмет доказування, тобто коло фактів матеріально –правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. На склад цих фактів вказує норма матеріального права, яка визначає права і обов’язки сторін у конкретній справі. Сторони мають добросовісно, відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, користуватися належними їм процесуальними правами у процесі доказування, а отже самостійно визначати та подавати необхідні докази для обґрунтування своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Тому мотиви рішення суду не дають підстав для висновку про неможливість подання сторонами доказів на стадії розгляду справи цим судом.

Таким чином, позивачем переважно доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача.

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/115 від 15.04.2009 року

Виходячи з викладеного, аналізуючи спірну ситуацію, коло доказів, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 75; 82 –84; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства „Уж – тепло” (м. Ужгород, вул. Белінського, 17; код 03054098) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (м. Київ, вул. Шолуденко, 1; код 31301827) суму 12 391 (дванадцять тисяч триста дев’яносто одну грн.) –пені; 177 368,04 (сто сімдесят сім тисяч триста шістдесят вісім грн. 04 коп.) – 3 % річних; 1 158 334,74 (один мільйон сто п’ятдесят вісім тисяч триста тридцять чотири грн. 74 коп.) –інфляційних збитків та 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн.) –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В частині позову про стягнення основного боргу в сумі 2 154 242,82 грн. –провадження у справі припинити.

4. В решті вимог позову –відмовити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.