Рішення № 3438381, 15.10.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.08 Справа № 22/95/08

Скиданова Ю.О.

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАЛЬТЕК”, (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Смоленська, 64)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Тітан Трейд” (69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянській Україні, 92-А)

про стягнення 138508,48грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача – Бойченюк Г.В. –довіреність б/н від 07.06.2008р.

Від відповідача – Дьяченко Д.А. –довіреність № 7 від 22.02.2008р.

Земка К.А. –довіреність № 8 від 15.04.2008р.

17.06.2008р. до господарського суду Запорізької області звернулося ТОВ “СТАЛЬТЕК” з позовною заявою до ТОВ “Тітан Трейд” про стягнення 138508,48грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.06.2008р. порушено провадження у справі № 22/95/08, засідання суду призначено на 09.07.2008р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для розгляду справи.

Ухвалами господарського суду, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 13.08.2008р. та 15.10.2008р.

У судовому засіданні 15.10.2008 р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представників сторін).

За клопотанням сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, суду пояснив наступне, відповідно до укладеного між ТОВ “СТАЛЬТЕК” (далі позивач) та ТОВ “Тітан Трейд” (далі відповідач) договору № 22 від 23 січня 2007 р. (далі Договір) та Додатковими угодами до нього позивач прийняв на себе зобов'язання поставити прокат листовий гарячекатаний по ГОСТ 19903-74, марка сталі 12Х18Н10Т (далі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його. 28.03.2007р. позивач здійснив поставку товару на адресу Відповідача за Додатковою угодою № 4 від 28 березня 2007 р. на загальну суму 232702,50 гривен, що підтверджується накладною № 283 від 28.03.2007 р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМТ № 028108 від 26.03.2007 р., за поставлений Товар Позивач виставив Відповідачу рахунок № 283 від 28.03.2007 р. на суму 232 702,50 гривен. Оплата за поставлений товар повинна бути здійснена в повному обсязі до 10 травня 2007 року. Проте, в порушення умов Договору, вартість зазначеного товару була сплачена відповідачем частково. Таким чином заборгованості за поставлений товар у розмірі 85000,00 грн. відповідачем не здійснена. Відповідно до п. 6.3. Договору в разі порушення покупцем за договором строків оплати партії товару, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Згідно з п.6.5. Договору передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. В випадку відмови покупця від виконання своїх зобов’язань покупець виплачує постачальнику штраф в розмірі 10 % вартості поставляємої партії товару. Таким чином, збитки від інфляції за період з 11.05.2007 р. по 02.04.2008р. складають 1028,50 грн., а 3 % річних за 328 днів безпідставного користування 85000 грн. складає - 2291,41 грн. Сума штрафу, нарахованого відповідно до пункту 6.5. Договору, за ухилення Відповідача від оплати поставленого Товару, складає 23270,25 грн. Пеня відповідно до пункту 6.3. Договору, за прострочення сплати суми вартості Товару за весь період прострочення - 328 календарних днів - становить 26918,32 грн. Просить суд стягнути з відповідача 138508,48грн. з урахуванням 85000,00грн. заборгованості.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив. Суду пояснив наступне. По-перше, позивачем невірно вказана сума основного боргу - 85000,00 грн., тому, що до подачі позовної заяви до суду відповідачем була погашена заборгованість в сумі 55000,00грн. та 10000,00грн. після звернення позивача з позовом до суду. Також часткове погашення основного боргу підтверджується актом звірки взаємної заборгованості від 30.06.2008р., підписаним повноважними представниками обох сторін та завіреним печатками підприємств. Тобто, на дату подання позивачем позовної заяви сума основного боргу відповідача була 30000,00 грн. По-друге, позивачем невірно розраховано суму пені та неправомірно нараховано штраф в розмірі 10% відповідно до п. 6.5 Договору.

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що 23.01.2007р. між ТОВ “СТАЛЬТЕК” та ТОВ “Тітан Трейд” укладено договір № 22 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов’язався поставити відповідачу металопродукцію в кількості та номенклатурі, наведених в специфікаціях відповідних додаткових угод, які є невід’ємною частиною Договору.

Сторонами було укладено Додаткові угоди від 23.01.2007р., 31.01.2007р., 16.02.2007р., 28.03.2007р. (копії в матеріалах справи).

Відповідно до Додаткових угод позивач прийняв на себе зобов'язання поставити прокат листовий гарячекатаний по ГОСТ 19903-74, марка сталі 12Х18Н10Т, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов зазначеного Договору, 28.03.2007р. позивач здійснив поставку товару на адресу відповідача за Додатковою угодою № 4 від 28 березня 2007 р. на загальну суму 232702,50 гривен.

Умовами Додаткової угоди № 4 передбачено, що оплата за поставлений за цією додатковою угодою Товар повинна бути здійснена в повному обсязі до 10 травня 2007 року.

Поставка підтверджується накладною № 283 від 28.03.2007р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМТ № 028108 від 26.03.2007 р. (копії в матеріалах справи).

06 вересня 2007р. позивачем було направлено відповідачу претензію № 97 з вимогою сплатити суму заборгованості за Договором в розмірі 474772,50 грн., яка на дату пред'явлення претензії складалася з сум заборгованості, що виникла з поставки товару за Додатковими угодами № 3 та № 4 до Договору.

Відповідачем заборгованість була погашена частково в сумі 147702,50грн., що підтверджується матеріалами справи.

Часткова сплата товару підтверджує факт отримання цього товару.

Крім того відповідач в судовому засіданні підтвердив факт отримання товару.

Позивач до стягнення основного боргу заявив суму 85000,00грн.

Однак, в ході судового розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем було частково погашено заборгованість в сумі 65000,00грн. З них 55000,00грн. було сплачено до звернення позивача, з позовною заявою до суду, що підтверджується реєстром платіжних документів від 24.04.2008р., 12.05.2008р. та 13.05.2008р. Та 10000,00грн. було сплачено 16.07.2008р., тобто після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується реєстром платіжних документів. (копії в матеріалах справи).

Таким чином, сума основного боргу 55000,00грн. заявлена позивачем необґрунтовано та не підлягає задоволенню.

У зв’язку із частковою сплатою відповідачем 10000,00грн. основного боргу після направлення позову до суду, в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку із відсутність предмету спору.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені.

ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення заборгованості по пені позивач обґрунтовує п. 6.3. Договору, який передбачає, що в разі порушення покупцем за договором строків оплати партії Товару, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість по пені складає 26918,32грн.

Але позивачем при розрахунку було допущено математичну помилку, під час перевірки судом встановлено, що задоволенню підлягає 26047,28грн. пені.

Також позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 23270,32грн.

Пунктом 6.5. Договору передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. В випадку відмови покупця від виконання своїх зобов'язань (в тому разі відмови покупця від замовленої партії товару), покупець виплачує постачальнику штраф в розмірі 10 % вартості поставляємої партії товару.

Суд в задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 23270,25грн відмовляє, оскільки відповідач не відмовлявся від заказаного товару та не було односторонньої відмови від виконання зобов’язань за Договором.

Також позивачем, за період з 11.05.2007р. по 01.04.2008р., заявлено вимогу про стягнення 3 % річних яка складає 2291,41грн. та 1028,50грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні розрахунок зазначених сум інфляційних втрат та 3% річних перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тітан Трейд” (69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянській Україні, 92-А, р/р26005001023969 в ЗАТ “Агробанк” м. Дніпропетровськ, МФО 307123, код ЄДРПОУ 30421048) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СТАЛЬТЕК”, (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Смоленська, 64, р/р 2600930211501 в АБ “Кредит –Дніпро”, м. Дніпрпетровськ , МФО 305749, код ЄДРПОУ 32241900) 20000(двадцять тисяч)грн.00коп. основної заборгованості; 1028 (одна тисяча двадцять вісім)грн. 50 коп. інфляційних збитків; 2291(дві тисячі двісті дев’яносто одна) грн. 41 коп.3% річних; 26047(двадцять шість тисяч сорок сім)грн. 28 коп. - пені; 593(п’ятсот дев’яносто три)грн. 67коп. державного мита, 50(п’ятдесят)грн. 57коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В частині стягнення 10000,00грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 30 жовтня 2008р.

Суддя Ю.О. Скиданова