Ухвала суду № 34376977, 23.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 р.Справа № 1570/5979/2012

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д.судді -Кравець О.О. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "Дунайводбуд-124" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області до приватного акціонерного товариства "Дунайводбуд-124" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Овідіопольському районі Одеської області звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства (далі ПАТ) "Дунайводбуд-124" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року та з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року в сумі 29 338,03 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що підприємство не погашає добровільно зазначену заборгованість.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року адміністративний позов УПФ України в Овідіопольському районі Одеської області задоволено повністю.

Стягнуто з ПАТ "Дунайводбуд-124" на користь УПФ України в Овідіопольському районі Одеської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року та з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року в сумі 29 338,03 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Дунайводбуд-124" подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ПАТ "Дунайводбуд-124" перебуває на обліку в УПФ України в Овідіопольському районі Одеської області з 23 вересня 2009 року за реєстраційним номером 1531050128, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

На підприємстві виконуються роботи з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт та посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

УПФ України в Овідіопольському районі до ПАТ " Дунайводбуд-124" були своєчасно надіслані розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в зазначений законодавством строк, які відповідач отримав, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (копії додаються).

По теперішній час підприємством не відшкодовано суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у підприємства заборгованості у заявленому розмірі доведена позивачем належним чином, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі ПАТ "Дунайводбуд-124" вказується, що виплата пільгових пенсій за рахунок коштів підприємства може відбуватися лише за його згодою. Також, вказується, що ніяких довідок про підтвердження стажу роботи для призначення пільгових пенсій ПАТ "Дунайводбуд-124" не надавало.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" ? "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "а", "б"-"з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону №1788-ХІІ.

За таких обставин, доводи апелянта про те, що у нього відсутній обов'язок щодо відшкодовування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій є необгрунтованими.

Також, є необгрунтованими доводи апелянта про ненадання ним довідок для підтвердження пільгового стажу, оскільки в матеріалах справи (а.с.15-18) наявні довідки, видані ВАТ "Дунайводбуд-124", яке у теперішній час є ПАТ "Дунайводбуд-124".

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Дунайводбуд-124" - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець