Постанова № 3437612, 14.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.09 р. Справа № 26/143а

Господарський суд Донецької області у складі судді Кододової О.В., при секретарі судового засідання Котельніковій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Племінний завод “Розовський”

(м. Новоазовськ)

До Державної податкової інспекції у Новоазовському районі (м. Новоазовськ)

про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення ДПІ від 16.06.2005 р. № 002502301/0

за участю

Прокурора не з’явився

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Устименко П.П., Ахман В.О. (за дорученнями)

за участю судового експерта Машиніченко О.А.

Відкрите акціонерне товариство “Племінний завод “Розовський” (м.Новоазовськ) звернулось до господарського суду Донецької області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі (м. Новоазовськ) про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення ДПІ від 16.06.2005 р. № 002502301/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 104463грн. 76 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 52236 грн. 88 коп. у загальній сумі 156710 грн. 64 коп..

Спірними податковим повідомленням-рішенням ДПІ визначила податкове зобов’язання з податку на прибуток у зв’язку з тим, що підприємством у 2004 році був занижений валовий доход на суму 493144 грн. 17 коп. оскільки до складу валового доходу не віднесено загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) отриманих від інших видів господарської діяльності, ніж сільськогосподарська, підприємством також не віднесено до складу валового доходу загальні доходи від продажу основних засобів першої групи у сумі 2375 грн. 97 коп., яка є сумою перевищення балансової вартості над виручкою від продажу. Також ДПІ було встановлено заниження валових витрат на суму 77625 грн. 10 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в акті перевірки при визначенні оподаткованого доходу працівниками ДПІ була застосована методика, яка не враховує усіх витрат підприємства, які включаються до податкової декларації з податку на прибуток на загальних підставах, у тому числі витрати по сплаті заробітної плати, відрахування на заробітну плату, податки та збори, які сплачені, адміністративні витрати та амортизаційні відрахування. Сума таких витрат за даний період склала 990334 грн. Якщо врахувати витрати у такій сумі, то за результатами зазначеного періоду позивач має не оподаткований прибуток, а збитки у сумі 68 000 грн.

Відповідач у запереченнях від 04.07.06р. №1401/8/10-013 (т.1 а.с.61-63) зазначає, що проведеною перевіркою було встановлено, що позивач у періоді який перевірявся отримував доходи від інших видів господарської діяльності, ніж сільськогосподарська та повинен був вести окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до п.7.20 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, які підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Прокуратура Донецької області Повідомленням від 23.10.2006року № 05/1-08-06 повідомила суд про вступ прокурора у розгляд справи (т.2 а.с.2).

Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду від 01.07.2008року справу передано на розгляду судді Кододовій О.В.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами додаткові докази судом встановлено наступне:

Позивач ВАТ “Племінний завод “Розовський” зареєстрований рішенням Новоазовської райдержадміністрацією від 29.06.98р. №05420445Ю0010072, копія свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.19).

Згідно копії довідки з ЄДРПО України (а.с.20)основними видами діяльності ВАТ “Племінний завод “Розовський” є: розведення овець, кіз, коней; розведення великої рогатої худоби; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно з продовольчим асортиментом; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Відповідачем була здійснена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача за період з 01.01.04р. по 31.12.04р. за результатами якого складений акт №12/23-114/00483547 від 14.06.05р. (т.1 а.с.30-32).

В акті встановлені наступні порушення:

- в порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.1997р. підприємством не віднесено до складу валових доходів загальні доходи від продажу товарів (робот, послуг) отриманих від інших видів господарської діяльності, ніж сільськогосподарська на загальну суму 493144,17грн.;

- в порушення п.п.8.4.3 п.8.4 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ЗАТ “Племінний завод “Розовський” у склад валового доходу не віднесено 2375,97грн. – суму перевищення виручки від продажу основних фондів над їх балансовою вартістю;

- в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством не віднесено до складу валових витрат суми сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і охорони праці на суму 77625,10грн.

За результатами перевірки правильності нарахування податку на прибуток за період з 01.01.2004року по 31.12.2004року відповідачем встановлено (т.1 а.с.75) порушення п.10.1 ст.10, п.16.1, п.16.2 ст.16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, чим занижений податок на прибуток у сумі 104473,76грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення –рішення ДПІ від 16.06.2005 р. № 002502301/0, яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 104463грн. 76 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 52236 грн. 88 коп., всього у загальній сумі 156710 грн. 64коп.

Вказані порушення позивач оскаржує, (а.с.2, 3) на підставі того, що п.п.4 ст.9 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17.12.98р. №320, який призупиняє дію Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. (за виключенням п.п.7.6., 7.8., 13.1, 13.2, 13.6,.13.7 та 13.8) для всіх платників фіксованого сільськогосподарського податку.

З метою з’ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і потребують спеціальних знань ухвалою суду від 21.09.2006р. по справі була призначена судово – економічна експертиза, проведення якої доручене судовому експерту-бухгалтеру Машиниченко ОлександруАнатолійовичу.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку судово – економічної експертизи від 29.04.2008 р. № 181/24 (т.2 арк. справи 34 – 44), який надійшов до суду 09.01.2009року (вхід. №02-41/463, т.2 а.с.33), експерт підтвердив висновки акту перевірки від 14.06.05р. №12/23-114/00483547, щодо порушень ВАТ “Племінний завод Розовський” вимог п.4.1.1 п.4.1ст.4, п.п.8.4.3 п.8.4 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження у 2004р. валового доходу на суму 495520,14грн., що складає 56,9% від загального обсягу доходів від всіх видів діяльності. Однак, на підставі первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського та податкового обліку ВАТ “Племінний завод Розовський” (М. Новоазовськ) частково підтверджуються посилання позивача на те, що ДПІ не враховані під час складання акту перевірки витрати позивача, а саме на суму 953993,91грн. за даними експертизи сума витрат, які пов’язані з отриманням доходу від несільськогосподарської діяльності складає 542822,53грн. (56,9%), сума податку на прибуток позивача у 2004р. складає 0,0грн., (від’ємне значення об’єкту оподаткування складає 47302,39грн.)

Суд погоджується із висновком експертизи виходячи із наступного:

Щодо формування валового доходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17.12.1998 р. № 320-XIV (зі змінами та доповненнями) (надалі Закон №320) особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Частиною сьомою цієї норми передбачено, що у разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

Згідно зі змінами, які внесено Законом України від 19.06.2003 р. N 974-IV „Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності в аграрному секторі економіки” до статті 2 Закону N 320, починаючи з 01.01.2004 р. підприємства, які крім виробництва (вирощування), переробки та збуту сільськогосподарської продукції займаються іншими видами діяльності, з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до пункту 7.20 статті 7 від 28.12.94р. N 334 „Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон N 334). Такі фінансові результати підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Таким чином, починаючи з 01.01.2004 р. на платників фіксованого сільськогосподарського податку поширюється дія Закону N 334 в частині оподаткування прибутку, який отримано від несільськогосподарської діяльності.

Підприємства, які займаються іншими видами діяльності, крім сільськогосподарської, з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до пункту 7.20 статті 7 Закону N 334.

Таким чином, платники фіксованого сільськогосподарського податку починаючи з 01.01.2004 р. повинні вести окремий облік доходів, які отримано від інших (несільськогосподарських) видів діяльності. При цьому:

- до складу валових витрат таких платників податку включаються витрати, понесені у зв'язку із одержанням таких доходів;

- витрати, які одночасно пов'язані з доходом від сільськогосподарської діяльності та доходом від іншої діяльності, розподіляються пропорційно доходам, отриманим по таких видах діяльності;

- балансова вартість покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, які використовуються для одержання доходів від інших (несільськогосподарських) видів діяльності, бере участь у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів згідно із пунктом 5.9 статті 5 Закону N334;

- сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються для отримання таких доходів, враховується у зменшенні скоригованого валового доходу згідно із пунктом 3.1 статті 3 Закону N334. У разі коли основні фонди використовуються як для одержання вказаних доходів, так і для інших доходів, які не підлягають включенню до складу валових доходів, скоригований валовий дохід платника податку підлягає зменшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів, що підлягає включенню до складу валових доходів згідно з цим Законом на загальних підставах, відноситься до загальної суми валових доходів з урахуванням доходів, отриманих від сільськогосподарської діяльності.

Пунктом 14.1 статті 14 та пунктом 16.4 статті 16 Закону N 334 передбачено, що підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток у строки, визначені законом для річного податкового періоду, за формою, що встановлюється центральним податковим органом України, та сплачують податок на прибуток у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, за підсумками звітного податкового року.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. N2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що податкова декларація за календарний рік подається протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року, а податкова декларація за календарний квартал або календарне півріччя - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Одночасно згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону N 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Тобто, підприємства - платники фіксованого сільськогосподарського податку, які у 2004 році займалися іншими видами діяльності, крім сільськогосподарської, зазначеної у статті 2 Закону N 320, повинні були подати декларацію з податку на прибуток підприємства за 2004 рік за формою, яка встановлена наказом ДПА України від 29.03.2003 р. N 143, не пізніше 1 березня 2005 року та сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у цій декларації, не пізніше 11 березня 2005 року.

Із зазначеного вище впливає, що до таких підприємств застосовуються загальні правила формування валового доходу та валових витрат.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає (п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 цього Закону) загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних

сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно приписів п.п.11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Також, згідно п.п.8.4.3.п.8.4 ст. 8 вказаного Закону: “У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта.

Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку”.

Відповідач у акті перевірки встановив, що позивачем в порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.1997р. не віднесено до складу валових доходів загальні доходи від продажу товарів (робот, послуг) отриманих від інших видів господарської діяльності, ніж сільськогосподарська на загальну суму 493144,17грн. та в порушення п.п.8.4.3 п.8.4 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ЗАТ “Племінний завод “Розовський” у склад валового доходу не віднесено 2375,97грн. – суму перевищення виручки від продажу основних фондів над їх балансовою вартістю.

Позивач дані висновки акту перевірки не спростував, крім того дані висновки акту перевірки підтверджені експертом у висновку (т. 2 а.с.38) на підставі даних книги обліку продажу товарів (робот, послуг) та реєстру податкових накладних.

Відтак суд вважає, що матеріалами справи підтверджуються висновки акту перевірки ДПІ від 14.06.05р. №12/23-114/00483547, щодо порушень ВАТ “Племінний завод Розовський” вимог п.4.1.1 п.4.1ст.4, п.п.8.4.3 п.8.4 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження у 2004р. валового доходу на суму 495520,14грн., що складає 56,9% від загального обсягу доходів від всіх видів діяльності.

Щодо формування валових витрат.

Відповідно до п. 5.1 ст .5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються (п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону) суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Дата збільшення валових витрат також визначається за першою подією, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Експертом у таблиці №2 Висновку (т.2 а.с.39-42) була розрахована загальна сума витрат ВАТ “Племінний завод Розовський” на придбання у 2004р. товарів, (робот, послуг), які пов’язані як з сільськогосподарською діяльністю так і діяльністю, не пов’язаною з сільськогосподарською. За даними дослідженнями експертом встановлено, що суми витрат на придбання товарів (робот, послуг), понесених позивачем від всіх видів діяльності (сільськогосподарської та іншою, яка не пов’язана з сільськогосподарською) складає 256120,68грн.

Крім того, відповідно до п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Відповідачем у акті перевірки п.2.6 (т.1 а.с.37) не було встановлено заниження позивачем витрат на оплату праці за перевіряємий період.

Експерт за даними Звіту про основні показники діяльності ВАТ “Племінний завод Розовський” за 2004р., встановив, що фонд оплати праці у 2004р. склав 502,5тис.грн. відрахування на соціальні заходи - 14,5тис.грн.

Відповідач в акті перевірки (п.2.6) не встановив порушень в частині правильності нарахування позивачем сум оплати праці та сум на соціальні відрахування, суд погоджується із висновком експертизи щодо прийняття даних вказаних звітів для розрахунку загальної суми валових витрат ВАТ “Племінний завод Розовський”.

Крім того, експертом на підставі наданих документів, дані яких відображені у таблиці №3 Висновку, було встановлено, що сума витрат ВАТ “Племінний завод Розовський” на канцелярські товари у 2004р., яка підтверджена документально складає 1582,23грн.

Згідно п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом, а також згідно приписів п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 цього Закону суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Відносно сум податків та зборів, які підлягають включенню до складу валових витрат, то експертом зазначено, що згідно наданій довідки ВАТ “Племінний завод Розовський” сума податків та зборів, яка підлягає включенню до складу валових витрат 2004р. складає 500грн. Однак, оскільки документи - платіжні доручення, виписки банку, тощо, які підтверджують фактичну сплату у 2004р. ВАТ “Племінний завод Розовський” сум податків та зборів, що підлягають включенню до складу валових витрат експерту не надані, то він не включив суму 500грн. до складу валових витрат. Зазначені докази не надані також суду, відтак суд вважає обґрунтованим не врахування експертом при формуванні валових витрат суми 500грн.

Відповідач в п.2.3 акту перевірки зазначив (т.1 а.с.32), що загальна сума амортизаційних відрахувань за період, що підлягав перевірці становить „0” та порушень не встановлено. Однак, зазначені висновки щодо відсутності порушень в частині узгоджених сум амортизаційних відрахувань не ґрунтуються на відомостях первинних документів та облікових регістрів, оскільки п.1.12 акту (т.1 а.с.27 -28) не містить відомостей відносно переліку первинних документів та облікових регістрів у яких відображений податковий облік основних фондів.

Експертом зазначено, що позивачем надані довідки відносно сум амортизаційних відрахувань та відповідні облікові регістри, експертом досліджуються дані наданих документів для визначення суми амортизаційних відрахувань, які підлягали декларуванню ВАТ “Племінний завод Розовський” у 2004р., картки основних фондів ВАТ “Племінний завод Розовський” за 2004р, у яких відзначено найменування основних фондів, їх первісна та залишкова вартість. Однак вказані документи не містять відомостей стосовно того які з основних фондів були введені в експлуатацію у 2004р., які були виведені з експлуатації та які з основних фондів використовувались підприємством у 2004р. Експерт посилається на те, що на підставі даних наданих карток основних фондів ВАТ “Племінний завод Розовський” йому не надається можливим здійснити розрахунок суми амортизації, яка підлягає нарахуванню підприємством у зв’язку з їх використанням у господарській діяльності підприємства у 2004р. У висновку зазначено, що згідно довідки позивача амортизація основних фондів, які були зайняті у виробництві 2004року складають 179291грн, у тому числі: 1групи – 118569грн., 2групи – 9425грн., 3групи – 50386грн. та 4 групи – 911грн.

Отже, з урахуванням результатів дослідження відповідних первинних документів, даних бухгалтерського, податкового та статистичного обліку позивача експертом встановлено (сторінка 19-20 висновку), що загальна сума валових витрат від всіх видів діяльності складає у 2004р. - 953993,91 грн. в тому числі:

- витрати на придбання товарів (робіт, послуг) - 256120,68грн.

- витрати на оплату праці” - 502500грн.

- сума страхового збору - 14500 грн.

- інші витрати, крім зазначених у 4.1-4.11 - 1582,23 грн.

- сума амортизаційних відрахувань - 179291,0 грн.

Суд не погоджується із віднесенням до валових витрат суми амортизаційних відрахувань у розмірі 179291,0 грн., тому що це суперечить приписам ст.ст.8, 9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Тобто фактично сума валових витрат за висновком експерта повинна складати 774702,91грн. (256120,68грн. + 502500грн.+ 14500 грн. + 1582,23 грн.)

Однак, експерт у поясненнях наданих суду (т.2 ас.106-108) зазначив, що була припущена описка, та таблиця визначає загальну суму валових витрат та амортизаційних відрахувань від всіх видів діяльності складає у 2004р.

Відповідно до п.3.1 ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Враховуючи приписи зазначеної норми база оподаткування не зміниться та розрахунок податку на прибуток за висновком суду буде складати:

валові доходи за висновком акту перевірки 495520грн. – валові витрати за висновком експертизи 440805,96грн. (774702,91грн. х 56,9%) – амортизаційні відрахування 102016,58грн. ( 179291,0грн. х 56,9%) = 0 (від’ємне значення об’єкту оподаткування складає 47302,4грн.)

Суд погоджується із застосованою експертом методикою визначення валових витрат та амортизаційних відрахувань у пропорційному відношенні виведеному у залежності від загальної суми доходів та доходів отриманих від інших видів діяльності, які не пов’язані від сільськогосподарської діяльності за тих підстав, що Законом України „Про оподаткування прибутку” чітко не врегульований порядок здійснення обліку та розрахунку підприємствами, які крім виробництва (вирощування), переробки та збуту сільськогосподарської продукції займаються іншими видами діяльності. Однак, зазначене питання було врегульоване листом ДПА України від 24.09.2004року N 479/4/15-1110 „Щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств” де зазначено, що згідно зі змінами, які були внесені Законом України від 19.06.2003 р. N974-IV "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності в аграрному секторі економіки" до статті 2 Закону N320, починаючи з 01.01.2004р. підприємства, які крім виробництва (вирощування), переробки та збуту сільськогосподарської продукції займаються іншими видами діяльності, з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до пункту 7.20 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Тобто такі фінансові результати підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Таким чином, починаючи з 01.01.2004 р. на платників фіксованого сільськогосподарського податку поширюється дія Закону ( 334/94-ВР ) в частині оподаткування прибутку, який отримано від несільськогосподарської діяльності.

Підприємства, які займаються іншими видами діяльності, крім сільсько-господарської, з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до пункту 7.20 статті 7 Закону ( 334/94-ВР ).

Отже, платники фіксованого сільськогосподарського податку починаючи з 01.01.2004 р. повинні вести окремий облік доходів, які отримано від інших (несільськогосподарських) видів діяльності. При цьому:

- до складу валових витрат таких платників податку включаються витрати, понесені у зв'язку з одержанням таких доходів;

- витрати, які одночасно пов'язані з доходом від сільськогосподарської діяльності та доходом від іншої діяльності, розподіляються пропорційно доходам, отриманим по таких видах діяльності;

- балансова вартість покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, які використовуються для одержання доходів від інших (несільськогосподарських) видів діяльності, бере участь у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів згідно з

пунктом 5.9 статті 5 Закону N 334 ( 334/94-ВР );

- сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються для отримання таких доходів, враховується у зменшенні скоригованого валового доходу згідно з пунктом 3.1 статті 3 Закону ( 334/94-ВР ).

У разі коли основні фонди використовуються як для одержання вказаних доходів, так і для інших доходів, які не підлягають включенню до складу валових доходів, скоригований валовий дохід платника податку підлягає зменшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів, що, підлягає включенню до складу валових доходів згідно з цим Законом ( 334/94-ВР ) на загальних підставах, відноситься до загальної суми валових доходів з урахуванням доходів, отриманих від сільськогосподарської діяльності.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на неправомірність застосування експертом зазначеної методики за тих підстав, що вищенаведений лист ДПА є податковим роз'ясненням в розумінні підпунктів „а”, „г”, „е” п.п.4.4.2 п.4.4. ст.4 Закону України від 21.12.2000року №2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Частина 3 статті 2 передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Враховуючи, що у відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає, що відповідач не надав суду документів та матеріалів, які б могли бути використані як докази, які свідчать про правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень.

Відтак вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 14.04.2009року, після закінчення розгляду справи була оголошена вступна т а резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, Законом України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17.12.1998 р. № 320-XIV (зі змінами та доповненнями), Закону України від 21.12.2000року №2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 пунктами 6,7 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства “Племінний завод “Розовський” (м.Новоазовськ) до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі (м. Новоазовськ) про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення ДПІ від 16.06.2005 р. № 002502301/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 104463грн. 76 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 52236 грн. 88 коп. у загальній сумі 156710 грн. 64 коп. задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення –рішення ДПІ від 16.06.2005 р. № 002502301/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 104463грн. 76 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 52236 грн. 88 коп. у загальній сумі 156710 грн. 64 коп.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова виготовлена у повному обсязі 21.04.2009 року.

Суддя Кододова О.В.